37231 (Організація проведення комплексних та тематичних перевірок митного органу за участю регіональної митниці)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна митна служба України

Академія митна служба України

Кафедра цивільно-правових дисциплін

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни: Організація правові та претензійно-договірної роботи митних органів

На тему: “Організація проведення комплексних та тематичних перевірок митного органу за участю регіональної митниці.”

Виконав :

курсант групи П03-3

Величко С.В.

Превірив : доцент

Зуєв В.А.

Дніпропетровськ

2008

План

Вступ

1. Загальні положення проведення комплексних та тематичних перевірок митного органу за участю юридичної служби регіональної митниці, митниці.

2. Етапи проведення комплексних та тематичних перевірок митного органу за участю юридичної служби регіональної митниці, митниці.

   1. I етап Підготовка до проведення фінансово-господарського аудиту.

   2. II етап Проведення поточних аудиторських процедур.

   3. III етап Дослідження річної фінансової звітності.

3. Порядок оскарження результатів проведення комплексних та тематичних перевірок митного органу.

4. Використана література.

Висновок

Вступ

Держава в результаті своєї діяльності реалізує свої функції через відповідні спеціально створені органи. Одним з таких органів є митні органи України. Митні органи України виконують покладені на них специфічні функції,виконучи спеціальні завдання, використовуючи кошти державного бюджету України. Звичайно, що цільове використання коштів державного бюджету має забезпечуватися контролем спеціально уповноважених органів, а саме контрольно-ревізійними органами України.

Для дослідженя теми моєї курсової роботи я використовував наступні методи :

• індуктивний;

• дедуктивний;

• аналіз;

• синтез;

• абстрагування;

• історично-правовий;

• системний;

• порівняльний.

Предметом дослідження моєї курсової роботи є проведеня комплексних та тематичних перевірок регіональної митниці, митниці та участь юридичної служби регіональної митниці, митниці під час здійснення цих перевірок. перевірка митний орган юридична служба

Отже, метою моєї курсової роботи, є:

• дослідження організації здійснення контролю митних органів, шляхом проведення комплексних та тематичних перевірок за участю юридичної служби регіональної митниці, митниці ;

• визначення послідовності проведення таких превірок ;

• дослідження порядку оскарження результатів проведення комплексних та тематичних перевірок митного органу.

1. Загальні положення проведення комплексних та тематичних перевірок митного органу за участю юридичної служби регіональної митниці

Юридичний відділ регіональної митниці, митниці з метою забезпечення виконання митними органами зі здійснення митного контролю й митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, з боротьби з митними правопорушеннями, а також контролю за виконанням цих функцій зобов’язаний брати участь у проведенні комплексних та тематичних перевірок митних органів відповідно до положень п.7.13 Наказу Державної митної служби України “Про затвердження Положення про юридичну службу регіональної митниці, митниці, спеціалізлваної митної установи, організації” від 14.02.2006 № 112. [13]

Відповідно до Закону України “Про державно контрольно-ревізійну службу в України” від 26.01.1993 № 2939-XII проведення комплексних та тематичних перевірок здійснює Контрольно-ревізійна служба України. [8]

Державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Державний фінансовий аудит проводиться також Рахунковою палатою у порядку та у спосіб, що визначені законом.

Ці перевірки здійснюються шляхом проведення аудиту фінансо-господарської діяльності бюджетних установ.

Бюджетна установа — орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджету.

Оскільки регіональні митниці, митниці є бюджетними установами, то до них застосовується аудит фінансової та господарської діяльності.

Аудит фінансової та господарської діяльності бюджетної установи— це форма державного фінансового контролю, яка спрямована на попередження фінансових порушень у бюджетній установі та забезпечення достовірності її фінансової звітності.

Основним завданням фінансово-господарського аудиту є сприяння бюджетній установі у забезпеченні правильності ведення бухгалтерського обліку, законності і ефективності використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, формування достовірної фінансової звітності та організації дієвого внутрішньогосподарського фінансового контролю.

Об’єктами фінансово-господарського аудиту є управлінські рішення керівництва бюджетної установи з питань її фінансово-господарської діяльності, планові документи, господарські договори, фінансово-господарські операції, бухгалтерський облік, фінансова і статистична звітність та внутрішньогосподарський фінансовий контроль.

Базовим елементом фінансово-господарського аудиту є визначення ризиків та оцінка їх можливого впливу на результати фінансово-господарської діяльності бюджетної установи і показники її фінансової звітності. Визначення і оцінка ризиків здійснюється на кожному етапі фінансово-господарського аудиту. Методика визначення та оцінки ризиків затверджується Голов КРУ. [8]

2. Етапи проведення комплексних та тематичних прервірок митного органу за участю юридичної служби регіональної митниці, митниці

Відповідно до чинного законодавстава України господарсько-фінансовий аудит має здійснюватися поетапно.

Господарсько-фінансовий аудит проводиться за такими етапами :

I етап Підготовка до проведення фінансово-господарського аудиту (лютий — квітень поточного бюджетного року);

II етап Проведення поточних аудиторських процедур (квітень — грудень поточного бюджетного року);

III етап Дослідження річної фінансової звітності (січень — березень року, наступного за звітним). [14]

2.1 I етап Підготовка до проведення фінансово-господарського аудиту

Завданням першого етапу “Підготовка до проведення фінансово-господарського аудиту” є детальне ознайомлення з особливостями діяльності бюджетної установи, системи її бухгалтерського обліку, фінансової звітності і внутрішньогосподарського фінансового контролю, здійснення оцінки ризиків та підготовка програми проведення фінансово-господарського аудиту зі взаємодією юридичної служби регіональної митниці, митниці.

Державний аудитор — посадова особа органу державної контрольно-ревізійної служби, яка наділена повноваженнями на здійснення аудиту

На цьому етапі державний аудитор зобов’язаний:

1) визначити систему факторів ризику (слабкі місця в управлінні фінансами та майном бюджетної установи, у здійсненні внутрішньогосподарського фінансового контролю);

2) здійснити оцінку ризиків;

3) за результатами оцінки ризиків скласти програму фінансово-господарського аудиту.

При попередньому плануванні аудиту державний аудитор:

• більш детально вивчає діяльність бюджетної установи;

• більш детально вивчає систему бухгалтерського обліку бюджетної установи;

• оцінює результати попередніх контрольних заходів;

• визначає пов’язані з бюджетною установою сторони;

• оцінює стан використання бюджетною установою інформаційних технологій;

• оцінює середовище внутрішнього контролю;

• визначає суттєвість ризиків;

• визначає засоби, які зменшують ризики.

Більш детальне вивчення діяльності бюджетної установи здійснюється шляхом аналізу:

1) нормативно-правових актів та методичних документів, які регламентують фінансово-господарську діяльність бюджетних установ відповідного профілю;

2) установчих документів, організаційної структури та управління бюджетної установи;

3) видів діяльності бюджетної установи.

За результатами аналізу визначаються фактори ризику та проводиться оцінка їх можливого впливу.

Наприклад, до факторів ризику діяльності можна віднести:

зміни, внесені до нормативно-правових актів, якими встановлюються додаткові регламенти, необхідні для здійснення певних господарських операцій;

зміни схемних посадових окладів чи порядку розрахунку конкретних видів нарахувань заробітної плати;

зміни в організаційній структурі, внаслідок яких конкретні функції у фінансово-господарській діяльності виконуватимуться структурними підрозділами, працівники яких не мають відповідного досвіду чи кваліфікації;

створення відокремлених підрозділів;

призначення нових керівників, які не мали практичного досвіду з управління бюджетними установами відповідного профілю чи досвіду роботи в бюджетній сфері;

зміни у видах діяльності тощо.

Детальне ознайомлення з системою бухгалтерського обліку бюджетної установи полягає у:

1) більш глибокому вивченні нормативно-правових актів та методичних документів, які регламентують ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

2) вивченні облікової політики та організації бухгалтерського обліку;

3) аналізі основних фінансових показників та їх змін. Для цього проводиться камеральна перевірка фінансової звітності бюджетної установи за попередній рік (якщо аудитором не здійснювався фінансовий аудит цієї установи у попередньому році), аналізуються розрахунки та обґрунтування до кошторису на поточний рік, зміни показників кошторису у порівнянні з попередніми роками; 4) визначенні системних та несистемних операцій.

Після цього визначаються фактори ризику та проводиться оцінка їх можливого впливу.

Наприклад, до факторів ризику бухгалтерського обліку можна віднести:

• зміни, внесені до нормативно-правових актів, якими змінюється порядок відображення в обліку тих чи інших операцій, віднесення до кодів економічної класифікації видатків ;

• відсутність положення про бухгалтерію, посадових інструкцій облікових працівників, правил документообігу, наказів керівника про надання права підпису конкретних документів посадовим особам бюджетної установи, внаслідок чого працівники бухгалтерії не можуть визначити, чи має певна посадова особа повноваження на підписання конкретного документа;

• суттєві зміни показників кошторису у порівнянні з попередніми роками (зокрема, збільшення асигнувань на оплату праці, на придбання товарів, робіт і послуг, яке повинно здійснюватися відповідно до законодавства про державні закупівлі; наявність асигнувань на капітальні видатки тощо);

• суттєве збільшення видатків при неадекватному збільшенні обсягів робіт (послуг);

• значне зростання дебіторської та/або кредиторської заборгованості;

• наявність асигнувань за кодами програмної (функціональної), економічної кваліфікації видатків, які не планувалися та не здійснювалися у попередньому році;

• відсутність внутрішніх регламентів для системних та несистемних операцій. [14]

Аналіз матеріалів попередніх контрольних заходів, стану та обраних бюджетною установою шляхів усунення виявлених недоліків і порушень також здійснюється з метою визначення факторів ризику та оцінки їх можливого впливу.

Наприклад, до факторів ризику у цій сфері можна віднести такі випадки:

• попередньою ревізією виявлені систематичні порушення законодавства у сфері державних закупівель, однак склад тендерного комітету не змінився, не видано розпорядчого документа з метою усунення виявлених порушень;

• попередньою ревізією виявлено недостачу, однак матеріально відповідальна особа продовжує працювати на тій самій посаді, недостачу нею не відшкодовано, річна інвентаризація не проводилася;

• попередньою ревізією виявлено факти переплати заробітної плати внаслідок встановлення необґрунтовано завищених (у порівнянні з нормативно-правовими актами) надбавок чи доплат, однак система встановлення надбавок та доплат не змінилася тощо.

Визначення пов’язаних з бюджетною установою сторін здійснюється шляхом вивчення договорів і операцій бюджетної установи, після чого визначаються фактори ризику та оцінюється їх можливий вплив.

Наприклад, до факторів ризику можна віднести:

• укладення договорів з тими самими суб’єктами господарювання, які мають значну дебіторську заборгованість, або з суб’єктами господарювання, щодо яких аудитор має інформацію про завищення ними обсягів робіт, ціни товарів або послуг, розцінок чи тарифів; укладення договорів з маловідомими суб’єктами господарювання, які нещодавно створені або предмет договору не є їх основною діяльністю;

• укладення договорів з суб’єктами господарювання, які мають невідповідну репутацію тощо.

Ознайомлення з станом використання бюджетною установою інформаційних технологій (ІТ) здійснюється шляхом вивчення: