20416 (Класифікація отруйних речовин), страница 3
Описание файла
Документ из архива "Класифікація отруйних речовин", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "военная кафедра" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "военная кафедра" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "20416"
Текст 3 страницы из документа "20416"
Т1 - одна година після ядерного вибуху.
Для визначення часу за якого стався ядерний вибух спочатку знаходимо час, який пройшов після вибуху, а потім по відношеню до часу другого вимірювання рівнів радіації знаходимо фактичний час ядерного вибуху. Знаходимо співвідношення рівнів радіації при другому (Рдр.) і першому (Рпер.) вимірюваннях:
Рдр./ Рпер.=72/90=0,8
За додатком 7 позначенню цоьго співвідношення і часу, що пройшов між двома вимірюваннями, знаходимо, що після ядерного вибуху пройшло 3 години.
Час ядерного вибуху знаходять по відношенню до часу другого вимірювання рівня радіації. Ядерний вибух стався о 630 год.
За додатком 6 знаходимо коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на 1год. після вибуху.
Кпер.=3,7.
Р1=Рф*Кпер.
Знаходять рівні радіації на 1год. після вибуху у кожній із 13 точок.
Дози опромінення працівників в залежності від тривалості роботи і коефіцієнта послаблення
Тривалість роботи, год. | Коефіціенти послаблення | ||
1 | 2 | 10 | |
5 | 137 | 68,5 | 13,7 |
10 | 202 | 101 | 20,2 |
1. Початок роботи – через 1год. після виявлення фактичної радіаційної обстновки.
2. Коефіціент послаблення визначається відповідно до умов розміщення людей (відкрито, у спорудах, техніці).
Визначають дозу опромінення робітників тваринництва за 5 і 10год. роботи при коефіцієнті послаблення Кпос. = 1 (2, 10). Люди починають працювати на фермі с.Півні
(робоча точка № 10) через 1год. після виявлення фактичної радіаційної обстановки, тобто 4год. після вибуху.
Д = Дтабл. * (Р1 / 100) / Кпос.
Д = 57 * (240,5 / 100) /1 = 137;
Д = 57 * (240,5 / 100) / 2 = 68,5;
Д = 57 * (240,5 / 100) /10 = 13,7;
Д = 84 * (240,5 / 100) / 1 = 202;
Д = 84 * (240,5 / 100) / 2 = 101;
Д = 84 * (240,5 / 100) / 10 = 20,2.
Режими радіаційного захисту населення
Зона забруднення | Рівень радіації на 1 год. після вибуху | Умовні назви режиму захисту | Загальна тривалість дотрим. режиму захисту, діб. | Послідовність дотримання режиму захисту | ||
1.Тривалість перебування в ПРУ (час припинки роботи об’єкта) | 2.Тривалість роботи об’єкта з використанням для відпочинку ПРУ, діб | 3 Тривалість роботи об’єкта з обмеженим перебуванням людей на відкритій місцевості (протягом кожної доби до 1-2 год.), діб | ||||
В | 226 | 5-В-1 | 12 | 2 доби | 2 | 12 |
Визначають режим радіації центра с.Півні на 1год. після вибуху.
Р1 = 72 * 3,7 = 266,4.
2.2 Оцінка хімічної обстановки
Вихідні дані для оцінки хімічної обстановки (варіант 2). Аварія на підприємстві «Агро» з виливом СДОР (аміаку)
Кількість СДОР, т | Швидкість вітру, м/с | t повітря на висоті, м | Розміщено населення | Забезпечено протигазами, % | ||
0,5 | 2,0 | відкрито | у споруді | |||
80 | 1 | -15,2 | -15,4 | 80 | 20 | 40 |
Зведена таблиця розрахункових даних щодо оцінки хімічної обстановки
Розміри зони хім. зараження | tпідх, хв | Втрати населення | |||||
Всього | Ступінь ураження | ||||||
Г, км | Ш, км | S, км2 | Легкий | Важкий, середній | Смертельний | ||
0,5 | 0,4 | 0,1 | 39 | 262 | 65 | 105 | 92 |
Г – глибина, Ш – ширина, S – площа зони хім. ураження;
tпідх – час підходу зараженого повітря до села;
В селах Сорокино, Півні, Хлібне, Павівка мешкає по 500 жителів в кожному.
Визначають різницю температур на висоті 50 см і 200 см:
Δt° = t50 – t200 = -15,2 – (- 15,4) = 0,2°
За значенням швидкості вітру і різниці температур визначають ступнь вертикальної стійкості повітря – конвекція.
Глибина зони хімічного зараження визначається за формулою:
Г = (Гтабл * Кпр * Кв) / Крозм
Гтабл - табличне значення глибини поширення хмари зараженого повітря;
Кпр - коефіціент пропорційності;
Кв - коефіцієнт, який враховує вплив швидкості вітру на глибину поширення хмари зараженого повітря;
Крозм – коефіцієнт, який враховує умови розміщення ємкості.
Г = (0,27 * 2,7 * 1,0) / 1,5 = 0,5
Ш = К * Г
К – коефіцієнт, враховуючий ступінь вертикальної стійкості атмосфери: при конвекції К = 0,8.
Ш = 0,8 * 0,5 = 0,4
S = 0,5 * Г * Ш
S = 0,5 * 0,5 * 0,4 = 1
Визначення часу підходу зараженого повітря:
tпідх = R / (Vср * 60)
R – відстань району аварії до об´єкта (села), м;
Vср – середня швидкість переселення зараженої хмари вітром, м/с;
60 – перевідний коефіцієнт із секунд у хвилини.
Звертають увагу на кількість населення, що опинилося в осередку хімічного ураження. За умов пропорційного розміщення населення в с. Півні, вона визначається через частку населеного пункту, яка опинилася в зоні поширення хмари зараженого повітря.
Крім того, слід урахувати умови розміщення населення (відкрито, у захисних спорудах) і забезпеченість його протигазами.
Розрахункові формули:
визначення кількості населення, яке опинилося у осередку ураження і розміщено відкрито та у спорудах:
Nос = N * λ / 100;
Nос. від. = Nос. * α / 100;
Nос. сп. = Nос. – Nос. від.,
N – загальна кількість населення, що проживає в селі;
Nос – кількість населення, що опинилася у осередку ураження;
λ – частина села, що опинилася у осередку ураження, %;
Nос. від. – кількість населення, що опинилася у осередку ураження і знаходиться на відкритій місцевості, %;
α – частина населення, що опинилася у осередку ураження і знаходиться на відкритій місцевості, %;
Nос. сп. – к-ть населення, що опинилася у осередку ураження і знаходиться у спорудах.
(Nос = 500; Nос. від. = 400; Nос. сп. = 100)
визначення втрат населення в осередку ураження відносно їх умов розміщення:
Ввід = Nос. від. * βвід / 100;
Всп = Nос. сп. * βсп / 100;
Взаг = Ввід + Всп;
Ввід – втрати людей, що опинилися в осередку ураження і знаходяться на відкритій місцевості, осіб;
Всп – втрати лю людей, що опинилися в осередку ураження і знаходяться у спорудах, осіб;
Взаг – загальні втрати людей, осіб;
βвід; βсп – можливі втрати людей від СДОР в осередку ураження відповідно до їх розміщення відкрито і у спорудах, %;
Ввід = 400 * 58 / 100 = 232;
Всп = 100 * 30 / 100 = 30;
Взаг = 232 + 30 = 262.
визначення структури втрат населення:
Влег = Взаг * γлег;
Всер, важ = Взаг * γсер, важ;
Всм = Взаг – (Влег + Всер, важ) = Взаг * γсм,
γлег; γсер, важ; γсм – показники, які враховують структуру втрат населення в осередку хім. ураження.
(Влег = 65; Всер, важ = 105; Всм = 92).
Висновок
Потенційно небезпечні хімічні речовини та біологічні препарати – хімічні речовини та біологічні препарати природного чи штучного походження, що їх виготовляють на території України чи отримують з-за кордону для використання у господарстві і побуті, які негативно впливають на життя та здоровя людей, тварин і рослин, а також довкілля, у звязку з чим ці речовини та препарати обовязково вносять до державного реєстру потенційно небезпечних хімічних речовин і біологічних препаратів.
Обєкти господарювання, на яких використовуються отруйні речовини, є потенційними джерелами техногенної небезпеки. Це так звані хімічно небезпечні обєкти. При аваріях або зруйнуванні цих обєктів можуть виникати масові ураження людей, тварин і сільськогосподарських рослин отруйними речовинами.
Велику частку потоку товарів становить продукція хімічної, гірничо-добувної та переробної промисловостей, які в основному базуються на оперуванні з великими кількостями різноманітних хімічних речовин. Останні можуть бути і малотоксичними, і найсильнішими отрутами. Хоча, як вважав ще славнозвісний Парацельс (1493 – 1541рр.): «Всі речовини отруйні; немає жодної, яка не була б отруйною. Лише правильна доза розрізняє отруту і ліки...»
Виробництво, транспортування і зберігання отруйних речовин регламентується спеціальними правилами техніки безпеки і контролю. Проте при значних промислових аваріях, катастрофах, пожежах і стихійних лихах можуть виникнути руйнування виробничих споруд, складів, місткостей, технологічних ліній, трубопроводів та інше. Як результат цього великі кількості отруйних речовин можуть потрапити у навколишнє середовище: на поверхрю грунту, різноманітні обєкти, в атмосферу і поширитися на території населених пунктів, що може бути причиною масових отруєнь робітників виробництва і населення.
Небезпека ураження людей може виникнути при ліквідації хімічної зброї, складовою частиною якої є високотоксичні бойові отруйні речовини.
Список використаної літератури
-
Скобло Ю.С., Тіщенко Л.М., Цапко В.Г. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб./ для вищ. навч. аграр. закл. I-IV рівнів акредитації. – Вінниця: «Нова книга», 2000.
-
Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України I-IV рівнів акредитації. – К.: «Каравела», 2003.
-
Губський А.І. «Цивільна оборона» - К.: 1995.
-
Егоров П.Т., Шляхов И.А., Алабин Н.И. «Гражданская оборона» - М.: «Высшая школа». 1977.
-
Мигович Г.Г. «Довідник з цивільної оборони» - К.: ЗАТ «Українська технологічна група». 1994.
-
Стеблюк М.І. «Цивільна оборона». «Урожай». 1994.