№ пит.

Питання

Відповідь.

1.

Ерозія грунту – це ...

Види ерозії

• залежно від причин виникнення:

• за інтенсивністю:

процес руйнування грунту і перенесення продуктів руйнування потоками води і вітру.

- водна;

- вітрова;

- механічна.

- нормальна (природна – протікає повільно під впливом природних чинників);

- прискорена (пов’язана з господарським використанням земель);

- з антропогенними факторами: розорювання схилів, вирубка лісів, надмірне випасання худоби та ін.

2.

Поширення ерозії на території України.

- 32% ріллі в тій чи іншій мірі еродована. Особливо розповсюджена ерозія на півдні і сході країни.

Щорічні витрати рослинництва від ерозії 9 .. 12 млн.т. зерна. Під час водної ерозії змивається родючий шар грунту, продукти змиву потрапляють у водойми.

Для утворення 1 см родючого шару потрібно в природних умовах до 500 років. При ерозії змінюється механічний склад грунту, погіршується структура, знижується урожайність.- г. культур.

Яри – зменшують площу с.- г. угідь, загрожують дорогам і будівлям, продукти змиву замулюють ставки, річки. При вітровій ерозії засікаються і засипаються рослини, виносяться поживні речовини з дрібноземом.

3.

Типи водної ерозії грунтів:

1) площинна – рівномірний змив грунту з поверхні схилу, виникає при стіканні талих та зливових вод зі схилів крутизною більше 1 – 2⁰ ;

2) лінійна (яружна) – при концентрації стоку у звуженому руслі грунт розмивається на вузькій ділянці у вертикальному напрямі. Виникають промивини потім яри.

В розвитку яру виділяють 4 стадії, які треба знати аби правильно запроектувати протиерозійні заходи: промивина, врізання висячого яру вершиною, виработка профілю рівноваги, затухання.

3) іригаційна – руйнування грунту при поливі. Виникає при неправильній організації поливу коли швидкість надходження води більше швидкості вбирання її грунтом.

4.

Форми прояву вітрової ерозії

1. повсякденна (місцева) – при швидкості вітру до 12 ... 15 м/сек. У вигляді пилових стовпів. Великої шкоди не завдає.

2. Пилові бурі – найбільш активний і шкідливий вид ерозії. При швидкості вітру > 15 м/сек. В посушливих регіонах.

3. Зимове видування – в регіонах з нестійким сніговим покривом, з м’якою зимою, коли чергуються морози і відлиги.

5.

Природні фактори ерозії

Антропогенні фактори ерозії:

1. клімат:

• зливовий характер випадання опадів;

• наявність або відсутність снігового покриву;

• швидкість наростання температури весною;

• швидкість вітру.

1. рельєф:

• виникнення вітрової ерозії не пов’язане з рельєфом;

• водна ерозія залежить від крутизни, форми і довжини схилів.

1. грунт:

• механічний склад;

• структура.

1. Рослинність.

1. вирубка лісів;

2. розорювання схилів;

3. надмірне випасання худоби.

№ пит.

Питання

Відповідь

1.

Завдання комплексу протиерозійних заходів:

Комплекс протиерозійних заходів включає:

Сутність організаційно-господарських заходів;

- зарегулювання поверхневого стоку;

- зменшення ерозії до допустимої величини;

- на не еродованих землях попередити її виникнення.

1. організаційно-господарські;

2. агротехнічні;

3. лісомеліоративні;

4. гідротехнічні заходи.

Протиерозійні заходи повинні використовуватись взаємоузгодженно.

• заборона розорювання крутих схилів, вирубування дерев і чагарників;

• нормування випасу худоби на природних кормових угіддях;

• залуження сильно еродованих земель;

• нарізання полів довгою стороною впоперек схилу на схилі однієї експозиції;

• впровадження смугового землеробства і ґрунтозахисних сівозмін.

2.

Переваги (+) і недоліки (-) агротехнічних протиерозійних заходів:

Агротехнічні заходи проти одної ерозії:

Завдання агротехнічних заходів по боротьбі з вітровою ерозією;

Агротехнічні заходи проти вітрової ерозії:

+ прості

+доступні;

+ дешеві;

+ дають ефект в рік застосування;

- неефективні при крутості схилу > 4⁰.

• обробіток впоперек схилу;

• без відвальний обробіток з максимальним збереженням стерні;

• глибока зяблева оранка (восени)

• снігозатримання;

• регулювання танення снігу;

• мульчування грунту;

• щілювання і кротування;

• внесення органічних добрив та ін.

- зменшення швидкості вітру в приземному шарі повітря;

- покращення протиерозійних властивостей грунту.

- без відвальний обробіток грунту з максимальним збереженням стерні

- органічні добрива;

- снігозатримання;

- багаторічні трави;

- куліси з високостеблових культур.

3.

Переваги (+) і недоліки (-) ПГТС

Види ПГТС залежно від їх розміщення, призначення ПГТС

+ ефективні при будь-яких уклонах;

+ зупиняють ерозію відразу після будівництва;

- дорогі.

1. споруди на водозбірній площі (для припинення площинної ерозії).

2. головні яружні (для припинення росту ярів у довжину)

3. донні (руслові) для припинення заглиблення ярів.

4.

Споруди на водозбірній площі:

• які повністю затримують поверхневий стік:

- які гарантують безпечне скидання поверхневого стоку:

Види валів-терас, їх характеристика

і використання:

Розпилювачі стоку

Конструкція розпилювача стоку

Водозатримуючі вали:

• призначення і умови застосування

- конструкція

Водовідвідні вали-канави:

призначення і умови використання

• вали-тераси (гребневі, ступінчасті тераси, траншейні тераси)

• водозатримуючі вали;

• розпилювачі стоку;

• водовідвідні вали

1. оброблюванні гребневі вали;

• горизонтальні на легких грунтах;

• похилі на важких грунтах.

На схилах до 5⁰ (і = 0,02 ... 0,12)

Висота валів 0,4 ... 0,6 м

Ширина основи 10 – 12 м

Прохідні для с.- г. машин. Засіваються

Нарізуються по горизонталях або паралельно один одному.

На ріллі, в садах, на залужених землях

1. ступінчасті тераси

- на схилах 6 ... 14⁰ (і = 0,12 ... 0,25)

висота валів – 0,9 ... 1,5 м;

уклін дна тераси – 0 ... 0,12.

тераси вузькі, вали непрохідні.

Вирощують овочі, плодові та ягідні культури.

1. траншейні тераси

– на схилах більше 14⁰ (і > 0,25)

Траншеї риють по горизонталях, відстань між траншеями – ширина міжрядь.

В траншеї –садженці, міжряддя засівають травами, нижче траншеї - вал

Для розпилювання зосередженого стоку у природних улоговинах на ріллі,

біля лісосмуг і доріг.

Вал пуд кутом 45⁰ до осі улоговини, вище вала виямка.

Висота вала 0,3 ... 0,5 м

Вал направляє воду на схил.між розпилювачами 75 ... 100 м.

- будують вище ярів для безпечного відведення поверхневого стоку і припинення росту розгалужених ярів на важких грунтах з малим коефіцієнтом фільтрації. Дно канав має уклон в сторону задернованої улоговини або водоскидної споруди.

5.

Гловні яружні споруди

• призначення:

Конструкція:

для безпечного скидання поверхневого стоку на дно яру, щоб припинити ріст яру в довжину.

1. швидкотоки – лотки у вершинах ярів, матеріал: бетон, каміння.

2) перепади одноступінчасті,

багатоступінчасті з бетону або каменю

3) консольні скиди на глибоких крутих ярах, коли будівництво швидкотоку або перепаду, пов’язане з великим об’ємом земляних робіт. Це горизонтальний або похилий лоток на палях. На дні яру, там де вода розмиває грунт, влаштовують водобійний колодязь.

6.

Донні гідротехнічні споруди:

• призначення

• споруди:

• матеріали:

- проектування і робота донних гідротехнічних споруд:

припинення заглиблення яру.

донні загати.

бетон, каміння, плот (тинові загати)

Проектують від верхньої частини яру, де іде інтенсивний розмив; розміщують по всій довжині яру.

Висота загат 0,5 (тинові загати) до 1,5 м (бетонні загати)

Загати зменшують швидкість току води наноси відкладаються! Уклон дна і глибина зменшуються. Береги яру менше обвалюються, поступово заростають.

1.

Господарське значення лісу.

Значення лісу в навколишньому середовищі:

• будівельні матеріали;

• паливо;

• сировина для хімічної та целюлозно-паперової промисловості;

• заготівля хвої, ягід, лікарських рослин.

• меліоративне значення – попередження змиву грунту і замулення водойм, закріплення рухомих пісків;

• водорегулююча та гідрологічна роль: сприяє випаданню опадів, затримує поверхневий стік і переводять поверхневі води у підгрунтові;

• кліматорегулююче значення: пом’якшення клімату, підвищення вологості повітря, зменшення дії суховіїв;

• вплив на склад атмосферного повітря: виділення кисню, поглинання вуглекислого газу.

2.

Лісові ресурси України:

Групи лісів залежно від народно-господарського значення:

• площа лісів 9,97 млн.га;

• лісистість – 14%

- І група – ліси особого призначення: водоохоронні ліси по берегах річок, озер, водосховищ, захисні насадження на ріллі, по ярах і балках.

- оздоровчі – насадження в курортній зоні, біля населених пунктів;

2) ліси з недостатніми сировинними ресурсами

• в зоні з високою густотою населення, що мають захисне і обмежене експлуатаційне значення;

3. Промислові ліси – розташовані в лісонадлишкових районах.

Промислова заготівля деревини ведеться в лісах третьої групи і обмежене – в лісах 2-ої групи

Лісів 3-ї групи в Україні немає.

3.

Характеристика лісонасаджень:

• за походженням:

• за формою:

• за складом:

за густотою – це

- за повнотою насаджень –

природні і

штучні;

• прості (одноярусні)

• складні (дво- та триярусні)

• чисті (з однієї породи з домішками інших порід до 5%)

• мішані (з різних деревинних порід)

Склад позначається так:

6С 3Я 1Б

10% береза

30 % ясен

60% сосна

кількість дерев на 1 га лісу (це тисячі штук для молодого деревостою, сотні штук – для зрілого лісу)

це ступінь замкнутості крон.

Повнота позначається літерою Р і виражається десятковим дробом 0,1... 1

4.

Будова лісу:

1. головний (перший) ярус – формується основною деревинною породою, яка є високорослою;

2. другий ярус – під пологом першого ярусу створюють тіневиносливі породи дерев;

3. підгон – дерева і чагарники, які підганяють в рості головну породу і формують форму стовбурів;

4. підлісок – дерева і чагарники, які не досягли висоти деревного ярусу;

5. сходи – молоді рослини віком 1 – 2 роки;

6. живий надґрунтовий покрив (мох, трава);

7. підстилка (мертвий покрив): суха трава, хвоя, листя, гілки.

5.

Відновлення лісу – це

Заліснення – це

Види відновлення лісу:

Способи відновлення:

Характеристика древостою насіннєвого походження:

Характеристика вегетативного відновлення:

Штучне відновлення лісу:

процес утворення нового лісу під покривом дорослого насадження або на вирубках і згарищах

розведення лісу на відкритих площах, які раніше не були під лісом.

• природне;

• штучне.

• насіннєве;

• вегетативне

• відновлення з допомогою насіння успішно відбувається в зоні достатнього зволоження (Полісся).

Древостій високостовбурний, стійкий до хвороб, довговічний.

Відбувається на пнях і відкореневих паростків.

Поросль на пнях з’являється від сплячих бруньок, які після зрубування дерева, потрапляють у сприятливі умови (світло, поживні речовини від коренів)

Деякі породи дають поросль з придаткових бруньок з площини зрізу.

Вовчки (водяні) пагони з’являються на пошкодженнях деревах.

Деякі дерева (вишня, акація, тополя, осика) дають паростки від кореня.

Вегетативна поросль низькостовбурна, менш довговічна, стовбури збіжисті, викривлені.

В зоні мішаних лісів і в лісостеповій зоні природне відновлення лісу цінними породами відбувається погано, отже в цих зонах переходять на штучне відновлення.

• насінневе;

• вегетативне (живцями), відводками, кілками.

Насадження довговічні, стійкі.

Створюються на вирубках під покровом дорослого лісу, на нових землях непридатних для с.- г. угідь. Склад насаджень визначається проектом (цінні породи, швидкорослі)