175870 (Аналіз фінансового стану підприєсвта), страница 4

Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, яка не є інвестиційною та фінансовою.

До операційної діяльності належать:

- надходження коштів від реалізації продукції (товарів, послуг);

- надходження коштів за надання права користування активами (оренда, ліцензії тощо);

- платежі постачальникам;

- виплати працівникам тощо.

Інвестиційна діяльність – це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

До руху коштів внаслідок інвестиційної діяльності відносяться:

- платежі, пов’язані з придбанням основних засобів і нематеріальних активів;

- надходження коштів від продажу необоротних активів;

- надання позик іншим підприємствам;

- надходження коштів від фінансових інвестицій (дивіденди, відсотки).

Фінансова діяльність – це сукупність операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного та позикового капіталів[36].

Прикладом руху коштів внаслідок фінансової діяльності є:

- випуск власного капіталу (акцій);

- отримання позик та їх погашення;

- викуп акцій власної емісії;

- виплата дивідендів.

Звіт про фінансові результати відбиває формування балансового прибутку (збитку) по складовим елементах: від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг; від іншої реалізації; від позареалізаційних результатів.

Виторг від реалізації продукції складається з вартості продукції у відпускних цінах, включаючи податок на додаткову вартість і акцизи. При визначенні фінансового результату ці суми віднімаються з виторгу від реалізації.

У розділі "Використання прибутку" відбиваються платежі в бюджет.

Для складання Звіту про рух грошових коштів використовують показники Балансу, Звіту про фінансові результати та дані аналітичного бухгалтерського обліку [45].

Загальна характеристика Звіту про власний капітал

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань [6]. Тому власний капітал (К) визначається як різниця між вартістю його майна (А) і борговими зобов’язаннями (З):

К = А – З(1.1)

Сума власного капіталу – це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників підприємства. Разом з тим, власний капітал є основою для початку і продовження показників. Зберігається та нарощується капітал тільки за умови, якщо сума чистих активів на кінець звітного періоду перевищує суму чистих активів на початок цього періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом звітного періоду.

Функції власного капіталу:

- довгострокове фінансування (перебуває у розпорядженні підприємства необмежено довго;

- відповідальність і захист прав кредиторів – відображений в балансі власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;

- компенсації понесених збитків – тимчасові збитки мають погашатись за рахунок власного капіталу;

- кредитоспроможність – при наданні кредиту за інших рівних умов перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом;

- фінансування ризику – власний капітал використовується для фінансування ризикових інвестицій, на що можуть не погодитися кредитори;

- самостійність і влада – розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство;

- розподіл доходів і активів – частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства [45].

Таким чином, аналізуючи викладене в першому розділі, можна зробити такий висновок. Жодний фінансовий аналіз не вважається повним, якщо не охоплює всіх сфер діяльності підприємства і складається лише з цифр. Якісний аналіз має передувати кількісному, оскільки за його допомогою можна встановити найактуальніші для підприємства проблеми щодо показників його виробничої діяльності.

За результатами аналізу розроблюють заходи поліпшення фінансового стану підприємства.

РОЗДІЛ 2

Аналіз фінансового стану підприємства

2.1 Характеристика об’єкту дослідження – вагонного депо Дебальцево – сортувальне

Вагонне Депо Дебальцеве сортувальне є відособленим структурним підрозділом Донецької залізниці, що відноситься до загальнодержавної власності, створене з метою забезпечення встановленого обсягу перевезень на обслуговоючому ділянці шляху. Місцезнаходження: 84700 Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Курчатова.

Вагонне Депо Дебальцеве сортувальне входить до складу Донецької залізниці, що є стосовно вагонному депо вищим органом керування. Депо не є юридичною особою, у своїй діяльності керується чинним законодавством України, наказами й іншими нормативними актами Міністерства Транспорту України й Укрзалізниці, Донецької залізниці. На підставі доручення начальника Донецької залізниці вагонне депо може укладати господарські договори, здобувати майнові та немайнові права для залізниці. Керування вагонним депо здійснюється відповідно до законодавства України, наказами, указівками, іншими нормативними актами Укрзалізниці.

Вагонне Депо очолює начальник вагонного депо. Призначення начальника депо на посаду і звільнення її проводиться відповідно до встановленої номенклатури. Начальник за дорученням діє від ім’я Управління Залізниці, представляє його інтереси в межах наданих прав, розпоряджається майном депо, укладає договори. Відкриває в установах банку субрахунки, дає пропозиції за структурою і штатом вагонного депо, звільнює, приймає працівників, відповідно до номенклатури посад та діючого трудового законодавства.

Вагонне депо здійснює свою діяльність у сфері транспортних послуг, а також може здійснювати (не на шкоду основному виробництву) інші не заборонені законодавством види діяльності. Для організації діяльності вагонного депо залізниця наділяє його основними та оборотними фондами та коштами. Усе майно вагонного депо є складовою частиною майна залізниці і знаходиться на його відособленому балансі.

Вагонне депо має право:

- володіти, користуватися основними засобами, реалізовувати та ліквідувати тільки з дозволу начальника залізниці порядком, установленим чинним законодавством;

- здобувати для власного споживання необхідні товарно-матеріальні цінності (при наявності зайвих, реалізувати підприємствам та приватним особам у встановленому законом порядку);

- кошти, отримані від реалізації виконаних робіт, товарів, послуг зараховувати на субрахунку та використовувати для виплати заробітної плати.

Порядок фінансування вагонного депо за роботи та послуги по забезпеченню процесу перевезень, деповському ремонту вантажних вагонів, доходи по підсобно-допоміжній діяльності вагонного депо, отримані в результаті здійснення господарської діяльності, передаються в управління дороги.

Основними задачами вагонного депо є:

- утримання у справному стані парку вантажних вагонів;

- забезпечення виконання плану деповського та капітального ремонтів вантажних вагонів, відповідно до затверджених технічних процесів та діючої нормативно-технічної документації;

- здійснення своєчасного та якісного технічного обслуговування вантажних вагонів, відповідно до заданого плану на підставі затверджених технологічних процесів роботи ПТО та діючої нормативної документації;

- здійснення поточного ремонту вантажних вагонів з відчепленням у міру їхнього надходження і відповідно до завдання Донецької залізниці;

- забезпечення виконання нормативів залишку несправних вагонів та тривалого запасу Укрзалізниці;

- здійснення заходів щодо охорони праці;

- надання платних послуг населенню і виробництво товарів народного споживання;

- створення та розвиток підсобного господарства;

- здійснення інших заходів, спрямованих на збільшення доходу колективу депо.

Для рішення покладених задач, вагонне депо зобов’язується виконувати:

- розробку, спільно зі службою вагонного депо господарства й затвердження службою вагонного господарства виконання плану деповського та капітального ремонтів;

- удосконалювання економічної роботи в умовах ринкових відносин;

- організацію праці, удосконалювання заробітної плати та соціального захисту працівників на основі єдиної політики, що проводиться на залізничному транспорті;

- зміцнення державної та трудової дисципліни, ефективну кадрову політику, підвищення кваліфікації кадрів;

- поліпшення умов праці та попередження виробничого травматизму, виконання правил і норм охорони праці;

- проведення робіт з мобілізаційної підготовки та цивільної оборони працівників вагонного депо і заходів щодо захисту державних секретів України.

Вагонне депо зобов’язано:

- забезпечити виконання передбачених задач, а також обов’язків, що випливають із законодавства України, галузевої тарифної угоди та заключених вагонним депо договорів;

- укласти відповідно до законодавства України від ім’я вагонного депо трудові договори зі своїми працівниками.

Вагонне депо забезпечує ведення статистичного та бухгалтерського обліку, представляє у вищестоящу організацію баланс і інформацію про стан окремих облікових регістрів. Контроль та ревізію виробничої та господарської діяльності вагонного депо здійснює вищестояща організація.

Основні функціональні структури, які виконують фінансовий аналіз – фінансовий відділ і бухгалтерія підприємства. До цієї роботи залучаються також інші економічні підрозділі. Основні методики фінансового аналізу повинні знати не тільки фахівців в галузі фінансів, а й інший управлінський персонал, від якого вимагається хоча б уміння читати баланс і звіт про фінансові і звіт про фінансів результати діяльності.

Вагонне депо здійснює свою діяльність у сфері транспортних послуг, а також може здійснювати (не на шкоду основному виробництву) інші не заборонені законодавством види діяльності. Для організації діяльності вагонного депо залізниця наділяє його основними та оборотними фондами та коштами. Усе майно вагонного депо є складовою частиною майна залізниці і знаходиться на його відособленому балансі.

Вагонне депо характеризується об'ємними та якісними показниками:

- поточний відцепний ремонт вантажних вагонів;

- підготовка вагонів під погрузку;

- деповський ремонт вантажних вагонів.

До якісних показників роботи депо відносяться: простій вагонів у деповському та поточному ремонтах, середній залишок неполагоджених вагонів.

Виконання об'ємних та якісних показників за 2001, 2002 та 2003 роки, а також експлуатаційні витрати на собівартість перевезень представлені відповідно в табл. 2.1, 2.2 та 2.3.

Таблиця 2.1

Об’ємні показники діяльності вагонного депо

У 2001 році деповським ремонтом було відремонтовано на 4% більше, ніж заплановано, що у фізичних одиницях склало 16,5 тис. прив. вагонів. Всього деповськими ремонтом у 2001 році було відремонтовано 3938 одиниць. Виконання плану 3936 одиниць склало 100,1%.