163294 (Вплив податкоавої політики на діяльність підприємства), страница 15

організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками в галузі охорони праці.

Основні завдання, покладені на службу охорони праці полягають у виконанні комплексу послідовних взаємопов’язаних дій щодо попередження травматизму та виробничозумовлених захворювань.

4.3. Умови праці на робочому місці в ДПІ Оболонського району м. Києва.

Раціональна організація робочих місць службовців припускає: вибір меблів і устаткування з урахуванням антропологічних показників і забез­пе­чення зручного положення корпуса працівника, що створює умови для меншої стомлюваності, волі рухів. У ДПІ Оболонського району м. Києва максимальна площа примі­щення складає 2,5 квадратних метри на одного службовця, при однобічному природному висвітленні глибина приміщень не перевищує 5 метрів. Вікна розташовані перпендикулярно столам і не розташовуються в полі зору робітників.

Робоча поверхня столів тверда і гладка, переважно з дерева. Проектуючи планування робочого місця, необхідно забезпечувати раціональне розміщення засобів і предметів праці. Для цього на поверхні робочого столу й усередині його не повинно бути нічого зайвого, а засобу праці, інвентар, документація і матеріали повинні мати строго визначене місце, найбільш часто викори­сто­вувані предмети повинні розташовуватися в межах нормальної зони досяг­нення. Розміри полиць і шухляд у столах повинні відповідати розмірам збере­жених паперів, папок, причому спосіб збереження повинний забезпе­чувати зручність їхнього укладання та пошуку. Доцільно обладнати спеціальні шух­ляди для збереження паперів, письмового приладдя, карток.

При організації робочого місця начальника ДПІ Оболонського району м. Києва вирішальне значення мають такі особливості праці, як широкі інформаційні зв’язки, постійні контакти з великим числом людей, необхідність прийняття оперативних рішень і швидкого доведення їх до виконавців, здійснення контролю за виконанням рішень.

Робочі місця фахівців розробляються також з урахуванням змісту їхньої праці. Поряд зі спеціальною технікою, зв’язаної зі специфікою конкретної праці, робочі місця фахівців повинні бути оснащені “малою” оргтехнікою, що включає технічні довідники-блокноти для пошуку номера телефону й адреси. Кожне робоче місце фахівця оснащується також комплексом канцелярський приладдя.

Для створення сприятливих умов для працівника розумової праці особлива увага повинна бути звернена на освітленість робочих місць. У службових приміщеннях найкраще застосовувати комбіноване люмінесцентне висвітлення. Стельове висвітлення рівномірне висвітлює все приміщення, а місцеве – робочу зону. Застосовувати тільки місцеве висвітлення непри­пустиме, тому що це погано впливає на зір. Для устаткування місцевого висвітлення краще застосовувати обертаючі пересувні лампи на гнучкому чи шлангу на спеціальних шарнірах. Здоров’я і працездатність людини залежать також від факторів зовнішнього середовища, що впливають на його. Тем­пература і вологість повітря регла­ментуються санітарними нормами СН-245-71. Для підвищення продуктивності праці велике значення мають заходу щодо боротьбі із шумом, облицювання стін, стель, дверей у приміщеннях зву­копоглинаючими матеріалами, пристрій звукопоглинаючих стель, пристрій пристосувань, що усувають хлопання дверей, укладання в коридорах і при­міщеннях килимових доріжок. При проектуванні й устаткуванні службових приміщень варто врахо­вувати естетичні вимоги. Це насамперед відноситься до архітектурно-плануваль­ного рішення інтер’єра службових приміщень, що пови­нне забезпечувати об’ємно-просторове естетичне оформлення.

Типове проектування організації праці службовців дозволило значно підвищити ефективність впровадження охорони праці. На першому етапі розгортання цих робіт основна увага приділяється розробці планових проектів організації робочих місць. Особливо перспективним напрямком у роботі з удосконалювання організації праці службовців є розробка типових проектів на основі створених процедур виконання конкретних робіт. Такі типові проекти організації праці можуть охоплювати окремі посади, окремі підрозділи і комплекс робіт з кожної функції керування по підприємству в цілому.

Типовий проект по функції керування містить:

1. загальні положення – характеристику функції, склад задач по функції, структуру функціональної служби, зразкове положення про функціональну службу і її структурні підрозділи, розподіл задач між структурними підрозділами;

2. характеристику робіт з функції і методів їхнього виконання;

3. професійні вимоги по підборі, розміщенню і використанню кадрів службовців;

4. найбільш типові варіанти організаційно-технічних умов виробництва;

5. перелік основних посад керівників, фахівців, технічних виконавців;

6. характеристику праці керівників, фахівців, технічних виконавців;

7. рекомендації з методів роботи керівників, фахівців, технічних виконавців;

8. зразкові режими праці і відпочинку, регламенти робочого дня керівників, фахівців, технічних виконавців;

9. організацію робочих місць, планування службових приміщень, планування й оснащення робочих місць, умов праці на робочих місцях.

Аналіз повітряного середовища у ДПІ Оболонського району м. Києва

Щорічно в Україні викидається в атмосферу 2 млн.т. шкідливих речовин. У середньому на шкірного громадянина України припадає близько 400 кг шкідливих речовин. Крім того, 14 працюючих атомних реакторів АЕС за розумів ідеальної безаварійної роботи викидають в атмосферу понад 140 тисяч кюрі радіоактивних речовин на рік.

Працюючі люди, обладнання та пристрої опалення викидають у навколишнє середовище теплову енергію.

Усі це разом взяте приводити до погіршення продуктивності праці на 5-10% та виникнення різних захворювань.

Вентиляція виробничих приміщень робочих місць – основа оздоровлення розумів праці, підвищення продуктивності праці та ліквідації небезпечних професійних захворювань.

Вентиляцій і опалення виробничих приміщень здійснюється для всіх виробнично-побутових та допоміжних приміщень, згідно будівельних норм правил.

Вентиляція може бути природна, штучна або змішана.

Природна вентиляція виробничих приміщень здійснюється за рахунок спеціальних каналів, фрамуг, кватирок тощо.

При розрахунку природної вентиляції розраховують площу кватирки, каналу (проріз) як верхньої так і нижньої.

Кондиціювання повітря – це створення та автоматизована підтримка в приміщенні нормального повітря.

Може використовуватись повне кондиціювання повітря або неповне кондиціювання. При повному кондиціюванні забезпечується постійна температура повітря, відносна вологість, чистота та швидкість повітря.

Аналіз освітлення робочого міста

Виробниче освітлення – найважливіший показник гігієни праці, невід’ємна частина його наукової організації і культури виробництва. Освітлення є головним чинником якості інформації про зовнішній світ, що надходить у наш мозок через очі. Раціонально улаштоване освітлення дозволяє чітко розрізняти колір і розміри об’єктів праці, знижує стомлення, сприяє тривалому збереженню працездатності, росту продуктивності праці і якості продукції, що випускається, підвищує безпека праці.

У відділах ДПІ Оболонського району м. Києва застосовується штучне загальне освітлення. Робоче освітлення використовується для забезпечення нормальної роботи, проходу людей, під час чи відсутності недоліку природного освітлення. В залежності від розряду зорових робіт встановлюється відповідна освітленість робочого місця.

У відділах ДПІ Оболонського району м. Києва доцільно періодично перевіряти освітленість, що створюють прилади на робочому місці. Величина освітленості не повинна бути нижче 300-500 лк.

Аналіз шуму в робочому приміщенні

Шум – одна із форм фізичної дії середовища, що впливає на продуктивність працездатності. Надмірна інтенсивність шуму знижує продуктивність праці на 40%, призводить до захворювання.

Джерелами шуму є транспорт, насоси, двигуни, пневматичні та електричні інструменти, верстати, будівельна техніка тощо.

У робітників, які мають справу з шумними машинами та механізмами, виникають стійкі порушення слуху. Тривала дія шуму робить людину нервовою, погіршує самопочуття, знижує працездатність та швидкість рухові, уповільнює розумовий процес, робить людину дратливою та пригніченою. Такий стан людини спричиняє аварію на виробництві.

Треба пам’ятати, що:

• шумовий фон до 70 дБ викликає погіршення ендокринної та нервової системи;

• шумовий фон до 90 дБ – порушує слух;

• шумовий фон до 120 дб призводить до фізичного болю, який може бути нестерпним;

• шумовий фон у фінансових відділах, де переважає розумова праця, не винний перевищувати 45-55 дб;

• шумовий фон для робітників цехів, гаражів – 56-70 дб;

• шумовий фон банківських установ складає 60-75 дб.

Для захисту людей від дії шуму необхідно знижувати його рівень. Для цього використовують шумовловлювачі-екрани, фільтри-поглиначі, встанов­люють без­шумні механізми, змінюють технологію виробництва, динаміку транспортних потоків, використовують зелені насадження, шумозахисні смуги будинків та споруд.

Нормування шуму – головний захід щодо боротьби з його шкідливим впливом на організм людини. Норми на припустимий рівень шуму у виробничому приміщенні і на робочому місці базується на результатах багаторічних медичних спостережень. На основі цих досліджень установлені граничні рівні шуму, тривалий вплив якого на людину у виробничих умовах не приводить до небезпечних відхилень у стані здоров’я.

Оскільки шкідливий вплив шуму залежить від частоти, те кожна активна смуга частот має окремий припустимий рівень шуму. Найбільші припустимі рівні шуму на низьких частотах і найменші – на високих частотах.

Метод захисту від шуму в кожнім конкретному випадку вибирають окремо. Найчастіше використовують не один метод, а трохи. Тому найбільш ефективним вважається комплексний підхід до захисту від шуму. Він являє собою сполучення наступних методів: зменшення шуму в джерелі, зміна спрямованості випро­мінювання шуму, акустична обробка приміщень і раціональне планування підпри­ємств і цехів, зменшення шуму на шляху його поширення.

Найбільш раціональним вважається метод боротьби із шумом, заснований на зменшенні шуму джерелі виникнення. Зниження шуму машин домагаються головним чином шляхом підвищення точності виготовлення деталей і підбора матеріалів з незначними пружними коливаннями.

Оцінка електробезпеки

Електрообладнання, яким доводитися користуватися в відділах ДПІ Оболонського району м. Києва, являє собою потенційну небезпеку.

Електричний струм, проходячи крізь тіло людини, лагодити на нього складний вплив:

• термічний – нагрівання тканини живого організму;

• біологічний – подразнення і збудження нервових волокон та інших тканин організму;

• електролітичний – розпад крові та плазми;

• механічний – розрив шкіри, вивихи, переломи кісток.

Поріг відчуття струму залежить від стану нервової системи та фізичного розвитку людини. У більшості випадків – це струм 1 ма при змінній частоті 50 Гц.

Для жінок порогове значення струму в два рази нижче ніж для чоловіків. При струмі 10-15 ма виникає судорожне скорочення м’язів, яку вся година підсилюється, і людина не може самостійно звільнитись від контакту зі струмопровідною частиною обладнання.

Слід пам’ятати, що основними причинами враження електричного струму є:

• випадкове доторкання до струмопровідних частин, що перебувають під напругою;

• несправність захисних засобів, якими потерпілий доторкається до струмопровідних частин;

• поява напруги на металевих частинах електрообладнання (огорожах, карнизах, кожухах) у результаті пошкодження ізоляції струмопровідних частин електрообладнання, замикання фази на землю;

• поява напруги на відключених частинах електрообладнання в результаті поломки обладнання, помилкового включення обладнання, коротких замикань струмопровідних частин, розряду блискавки та інше;

• виникнення кропової напруги на поверхні землі або підлоги, на якій стоїть людина, у результаті замикання проводу на землю, несправності заземлення.

При роботі з електрообладнанням необхідно виконувати такі правила техніки безпеки:

• перед включенням електроприладів візуально перевірити шнури на наявність механічних порушень;

• електроприлади повинні бути надійно заземленими згідно правил улаштування приладів;

• забороняється працювати з електроприладами вологими руками;

• не залишати електроприлади без нагляду на довгий година;

• після закінчення роботи вимкнути електроприлади;

• при виявленні несправності в електроустаткуванні негайно викликати електрика, що його обслуговує;

• категорично забороняється самостійно проводити будь-які ремонтні роботи;

• уміти надати долікарську допомогу при ураженні електричним струмом.

Дія електричного струму на організм людини виявляється в складних і своєрідних формах. Проходячи через організм, електричний струм робить хіміч­не, теплове і біологічне дії. При хімічному впливі розкладаються кров і інші орга­нічні рідини організму. Теплова дія виражається в опіках окремих ділянок тіла.

Біологічний вплив електроструму виявляється в роздратуванні і порушенні живих тканин організму, що супроводжується мимовільними судорожними скороченнями м’язів.

Охорона праці при експлуатації комп’ютерної техніки.

Джерелом небезпеки для життя людини при роботі з комп’ютером є:

• напруга живлення 220-380 В;

• іонізоване опромінення, що створює електронно-променева трубка;

• електромагнітне опромінювання, що створюють блоки живлення електронно-променевої трубки напругою 16-25 Кв.

Під час роботи з комп’ютером, на працюючого діють такі небезпечні та шкідливі фактори:

фізичні

• підвищена напруга електричного кола 220, 380, 16000 або 25000 В;

• підвищений рівень електромагнітного випромінювання та створення торсіонних полів;

• підвищений рівень статичної електрики;

• підвищений рівень іонізації повітря.

психофізіологічні

• статичне та динамічне перенавантаження;

• розумове перенавантаження;

• перенапруження зору при роботі за екранами приладів.

Рекомендації щодо організації робочого місця працюючого з ком­п’ютером та захисту від шкідливого впливу комп’ютера на здоров’я людини:

• до роботи з комп’ютерами допускаються особи, які засвоїли відповідний практичний курс, склали іспит та отримали посвідчення на право роботи за комп’ютерами;

• ознайомились з інструкцією щодо роботи з ЕОМ і отримали інструктаж на робочому місці;

• перед вмиканням ЕОМ у мережу необхідно переконатись у наявності заземлення приладів, у справності шнура живлення, шнура зв’язку клавіатури з блоком живлення;

• категорично забороняється включати ЕОМ у розетку при несправному шнурі живлення, проводити будь-який ремонт під година роботи ЕОМ, вмикати та вимикати роз’єми кабелів при поданій напрузі, залишати комп’ютер під живленням без нагляду;

• після закінчення роботи на ЕОМ необхідно відключати живлення, пам’ятаючи, що частина схеми залишається під напругою 220 В;

• у разі виникнення пожежі використовувати всі наявні засоби гасіння пожежі, крім води і пінних вогнегасників (ОХП-Б), при необхідності викликати пожежну команду за телефоном 01;

• положення тіла повинно відповідати погляду, неправильна поза призводить до виникнення захворювання;

• нижній край екрана винний бути на 20 см нижче рівня очей, рівень верхньої крайки екрана винний бути на висоті чола;

• екран встановлюють на відстані 75-120 см від очей працюючого;

• висота клавіатури винна бути встановлена таким чином, щоб кість руки користувача розміщувалась прямо, щоб не було необхідності далеко витягу­вати руку;

• спинка стільця винна підтримувати спину користувача, кут між стегнами і хребтом має становити 90;

• відстань між столами з комп’ютерами винна бути не менше 1,5м, між моніторами – 2,2 м;

• якщо під час роботи доводитися дивуватися на документи, те підставку з оригіналом документа треба встановлювати в одній площині з екраном і на одній висоті з їм;

• уникати яскравого освітлення екрану, щоб не втомлювати очі різкою зміною потужності світлового потоку;

• екран комп’ютера треба розміщувати під прямимо кутом до вікон, самі вікна під година роботи доцільно завішувати або закривати жалюзями;

• у робочому приміщенні доцільно збільшувати вологість повітря (оптимальна вологість – 60% при температурі 21^оС, розміщувати квіти, акваріум у радіусі 1,5м від комп’ютера;

• при введенні даних, редагуванні програм, читанні інформації з екрана безперервна робота за екраном монітора не винна перевищувати 4-х часів при восьмигодинному робочому дні;

• через кожну час праці необхідно робити перерву на 5-10 хвилин. Під час перерви доцільно використовувати комплекс вправ виробничої гімнастики та проводити сеанс психофізіологічного розвантаження.

Аналіз пожежної безпеки та засобів пожежегасіння.