163041 (Фінансування державного апарату в Україні), страница 3

1. Органів місцевого самоврядування

2. Правоохоронних органи

3. Органів керівництва освітою

4. Органів керівництва охороною здоров’я

5. Органів керівництва спортом та культурою

6. Інших органів державної влади

За цим розподілом ми будемо далі аналізувати стан бюджетного фінансування органів державної влади в Оболонському районі м. Києва

1.7 Інформаційне забезпечення дослідження

Інформаційними джерелами, на якому будувалося дослідження були наступні нормативні акти ;

1. Конституція України .

2. Бюджетний кодекс України .

3.. Закон України «Про місцеві державні адміністрації»

4 Закон України «Про столицю України - місто-герой Київ»

5. ЗАКОН УКРАЇНИ . «Про джерела фінансування органів державної влади».

6. Закон України « Про місцеве самоврядування в Україні» .

7 Постанова Кабінету Міністрів України «Про економію бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів» .

8. Бюджет м. Києва на 2009 рік .

9. Звіт Оболонської районної роди «Про виконання районного бюджету за 9 місяців 2009 року.

Наведені вище нормативні акти дають змогу не тільки аналізувати економічні показники фінансування держаного апарата, а і визначати відповідність такого фінансування законодавству України

1.8 Визначення системи показників, характеризуючих стан фінансування районних державних адміністрацій м. Києва

Необхідною умовою аналізу бюджетних відносин в сфері фінансування районних державних адміністрацій є визначення показників, які характеризують цей процес (див. табл. 1.2)

Таблиця 1.2 Система показників для визначення ефективності фінансування районних державних адміністрацій м. Києва

Отже, наведені вище показники і будуть нами аналізуватися в процесі даного дослідження.

1.9 Класифікація і групування обсягів бюджету міста Києва, відповідно до кількості суб’єктів фінансування

Під групуванням розуміють розчленування масового явища на характерні типи, групи і підгрупи по найбільш важливих і суттєвих ознаках. Лише з допомогою групувань можна опрацювати дані так, щоб визначити показники, які правильно відображають дійсність.

З допомогою групування в статистиці вирішуються такі основні завдання:

1. Виділення в сукупності явищ, які вивчаються соціально економічних типів. Це, наприклад, групування населення по групах, групування підприємств по формах власності. Для вирішення цього завдання використовують типологічні групування.

2. Вивчення структури суспільних явищ, тобто відмінності в складі якого не будь типу явища ( відношення між окремими складовими частинами явища, зміна цього співвідношення за окремий період часу.)

Групування називається первинними, які проведені на основі безпосереднього узагальнення первинних даних статистичного спостереження.

Але на практиці доводиться перегруповувати раніше згрупований матеріал. Угрупування зменшення інтервалів – такі угрупування називаються вторинними.

Важливими принципами групування даних є:

1) вияснення суті і характеру розвитку тих явищ, які вивчаються;

2) Облік взаємозв’язку явищ і можливості переходу поступових кількісних змін в явищах до корінних якісних змін;

3) Правильний вибір основи групування, що визначає ефективність результатів групування, можливість правильної наукової характеристики і вивчення суспільних явищ. При виборі ознаки групуванням важливим є не спосіб вираження ознаки, а його значення для явища, яке вивчається, ті які виражають найбільш характерні риси даного явища;

4) Правильний вибір кількості груп, на які необхідно розділити всю сукупність;

5) Створення груп повинно відповідати дійсності, різниці між групами повинні бути видимими, в одну групу не можна об’єднувати ті явища, які суттєво відрізняються. Ми в даному досліджені будемо групувати дані по районам та видаткам (див табл.. 1.3)

Таблиця 1.3 - Обсяги бюджетного фінансування відповідно до кількості суб’єктів фінансування (ОБ – обсяги бюджету (млн. грн), У - кількість установ, ОБОВ – обсяги районного бюджету на утримання органів державної влади (тис грн.)

В окремій таблиці визначаємо структуру видатків на фінансування органів державної влади за районами (див табл. 1.4), ), а також зміни, що виникли в кількісному складі установ сфери державного управління за досліджуваний період