163041 (595443), страница 6
Текст из файла (страница 6)
100 % : 1502,8 тис грн х 153,1 = 10%
6. Інші органи державної влади:
100 % : 1502,8 тис грн х 234,7 тис грн = 14%
2.2.7 Аналіз кон’юнктури внутрішніх коливань(Модель 8)
Аналіз кон'юнктури внутрирічних коливань здійснюється відповідно до давлених завдань і наявності інформації. Він є основою вивчення економічної кон'юнктури та прогнозування економічних процесів.
В цій моделі використовуються дані по періодам року. Я буду розглядати на основі квартальних показників видатків на фінансування держуправління.
Частковими аналітичними показниками внутрирічних коливань виступає індекс сезонності, який розраховується за формулою:
U= Уі/У сер
Усер = ∑ Уі / n
де n – кількість кварталів (4)
У сер складає:
У сер = 1502,8 тис грн : 4 квартала = 375,7
Дані для проведення аналізу індексу сезонності представлені в таблиці (дів табл. 2.6.)
Таблиця 2.6 Дані для аналізу індексу сезонності
| Квартали | Обсяг фінансування (тис грн) | Відхилення тис грн. | Індекс сезонності |
| І квартал | 542,1 | 116,3 | 0,7 |
| ІІ квартал | 322,7 | - 53,0 | 1,2 |
| ІІІ квартал | 423, 8 | 48,1 | 0,9 |
| ІV квартал | 214,2 | - 161,5 | 1, 8 |
| Всього | 1502,8 |
Побудуємо графік індексу сезонності (див. рис. 2.1.)
Рис. 2.1 - Графік індексу сезонності
Середнє значення відхилення індексу сезонності складає
(0, 7 +1,2 +0, 9 +1, 8) : 4 = 1, 07.
Даний показник свідчить, що в окремі місяці сума коливань фінансування досягає 7 % .
2.2.8 Аналіз основних тенденцій і прогноз явища, що аналізується (Модель 9)
Узагальнення аналізу динаміки є вивчення та аналітична характеристика основних тенденцій розвитку.
На основі цієї тенденції здійснюється прогнозування. Важливим аналітичним методом прогнозування є екстраполяція.. Екстраполяція – це продовження на перспективу наявної основної тенденції.
За інформаційну базу для аналізу закономірностей розвитку і прогнозування візьмемо дані про кількість установ держуправління протягом 2005-2009 років. Побудуємо графік (див. рис. 2.2)
Рис. 2.2 - Динаміка росту кількості держаних установ в Оболонському районі м Києва
Процес прогнозування включає в себе визначення основної тенденції. Кількісна оцінка параметрів та похибки трендової функції визначають ймовірність прогнозу та розраховують довірчі межі прогнозної функції.
Спрогнозуємо можливий ріст кількості державних установ і обсягів фінансування в найближчі п'ять років на основі загальних тенденцій розвитку сфери державного управління в м. Києві.
Таблиця 2.7 Аналіз динаміки абсолютних величин
| Роки | Обсяг фінансування ( тис грн) | Відхилення ( тис грн) | Приріст в % |
| 2005 рік | 1423,0 | – | – |
| 2006 рік | 1440,3 | + 28,5 | +1 |
| 2007 рік | 1451,5 | +11,2 | +0,2 |
| 2008 рік | 1501,6 | + 50,1 | +3,1 |
| 2009 рік | 1502,8 | + 1,2 | +0,1 |
Середня сума приросту становить:
( 1% + 0,2 % + 3,1 % +0,1 % ) :4 = 1.1 % .
Таким чином, можна спрогнозувати, що щорічно при тих же тенденціях розвитку установ державної влади в Оболонському районі м. Києва щорічна сума приросту складе 1,1 %, а сума приросту об'ємів фінансування в найближчі п'ять років складе 1,1 % х 5 = 5, 5 %
Будуємо графік приросту фінансування в % в 2009 -2014 роках (див. рис. 2.3)
Рис. 2.3 - Прогнозований приросту фінансування в 2009 -2014 роках (в %)
Даний графік демонструє загальний тренд збільшення обсягу фінансування органів державної влади в найближчі п'ять років.
2.2.9 Аналіз на основі міжрегіональних зв'язків ( Модель 10)
Модель міжрегіональних зв'язків є стандартною та використовується для комбінаційного аналізу взаємозв'язків. У нашому випадку цей розподіл фінансування по його суб'єктах.
У таблиці 2.8 наведені дані по суб'єктах фінансування органів державної влади в Оболонському районі м. Київ.
Таблиця 2.8 Дані по суб'єктах фінансування органів державної влади в Оболонському районі м. Київ ( тис. грн)
| Назва державного органу | Сума міських видатків | Сума районних видатків |
| Органи місцевого самоврядування | 2341,3 | 269,7 |
| Правоохоронні органи | 5362,7 | 561,2 |
| Органи керівництва освітою | 1713,2 | 153.4 |
| Органи керівництва охороною здоров.’я | 1469, 0 | 130,7 |
| Органи керівництва спортом та культурою | 1511. 5 | 153,1 |
| Інші органи державної влади | 1817,9 | 234,7 |
| Всього | 14351,6 | 1502,8 |
Усього в загальному обсязі бюджетного фінансування органів державної влади частка Оболонського району становить
100 % : 14351,6 тис грн х 1502,8 = 10,4
Зі структурі органів державної влади, які фінансуються за рахунок бюджету частка Оболонського району м. Києва становить:
1. Органи місцевого самоврядування:
100 % : 2341,3тис грн х 269,7 тис грн = 10,5 %
2. Правоохоронні органи:
100 % : 5362,7 тис грн х 561,2 тис грн = 10,5 %
3. Органи керівництва освітою:
100 % : 1713,2 тис грн х 153.4 тис грн = 9 %
4. Органи керівництва охороною здоров’я:
100 % : 1469, 0 тис грн х 130,7 тис. грн = 9 %
5. Органи керівництва спортом та культурою:
100 % : 1511. 5 тис грн х 153,1 = 10%
6. Інші органи державної влади:
100 % : 1817,9 тис грн х 234,7 тис грн = 13%
У таблиці 2.9 наведені дані про місце Оболонського району м. Києва в структурі фінансування органів державної влади і відхилення даних показників від загальної частки, що займає район по досліджуваних параметрах у структурі бюджету м. Києва.
Таблиця 2.9 Місце Оболонського району м. Києва в структурі фінансування органів державної влади
| Назва державного органу | Сума районних видатків | % районних видатків в структурі бюджету | Відхилення від загальної доли |
| Органи місцевого самоврядування | 269,7 | 10,5 | + 0,1 |
| Правоохоронні органи | 561,2 | 10,5 | +0,1 |
| Органи керівництва освітою | 153.4 | 9 | - 1,4 |
| Органи керівництва охороною здоров’я | 130,7 | 9 | -1,4 |
| Органи керівництва спортом та культурою | 153,1 | 10 | - 0,4 |
| Інші органи державної влади | 234,7 | 13 | + 2,6 |
Таким чином, можна говорити про те, що сума приватних показників не істотно відрізняється від загального показника фінансування за винятком показника «інші органи державної влади» ( +2,6).
2.2.8 Аналіз ефективності структурної політики (індексний аналіз) (Модель 11)
Аналіз ефективності структурної політики буде проводиться на основі даних про ефективність фінансування по районах м. Києва
Дані для цього аналізу наведені в таблиці ( дів табл. 2.10 )
| Район | Показник ефективності | Розрахунок індексу ефективності | Відхилення від «1» | ||
| Оболонський район | 56,9 | 1,06 | 0,06 | ||
| Голосіївський район | 63,7 | 0,95 | -0,05 | ||
| Дарницький район | 56,1 | 1,08 | 0,08 | ||
| Деснянський район | 57,2 | 1,06 | 0,06 | ||
| Дніпровський район | 41,3 | 1,46 | 0,46 | ||
| Печерський район | 83,6 | 0,72 | -0,28 | ||
| Подільський район | 55,2 | 1,09 | 0,09 | ||
| Святошинський район | 52,1 | 1,16 | 0,16 | ||
| Солом’янський район | 72 | 0,84 | -0,16 | ||
| Шевченківський район | 66 | 0,92 | -0,08 | ||
| Середній показник ефективності | 60,4 | ||||
Будь-яке значення індексу менше «1» буде говорити про те, що даний район у структурі загального обсягу фінансування має незадовільні показники ефективності.
До таких районів ставляться:
1) Голосіївський район
2) Печерський район













