163041 (Фінансування державного апарату в Україні)

Зміст

1. Теоретична частина. Теоретичні підходи до проблеми фінансування державного апарату в Україні

1.1 Предмет і об’єкт фінансування апарату державного управління в Україні

1.2 Сутність та особливості об’єктів та категорій дослідження

1.3 Чинники що впливають якість дослідження

1.4 Критерії оцінювання ефективності діяльності

1.5 Користувачі інформації

1.6 Характеристика сучасного стану бюджету міста та Оболонського району Києва

1.7 Інформаційне забезпечення дослідження

2. Аналітична частина. Аналіз видатків бюджету на фінансування державного апарату на прикладі діяльності районної державної адміністрації Оболонського району м. Києва

2.1 Визначення ефективності фінансування державного апарату в Оболонському районі м. Києва (Модель1)

2.2 Аналіз динаміки обсягів фінансування органів державного управління Оболонського району м. Києва ( Модель2)

2.2.1 Аналіз змін за рахунок росту кількості державних установ

2.2.2 Аналіз індикатора інтенсифікації діяльності ( Модель 3)

2.2.3 Факторний аналіз динаміки ефективності фінансування за рахунок зміни обсягів фінансування (Модель 4)

2.2.4 Аналіз динаміки абсолютних величин (Модель 5)

2.2.5 Аналіз коефіцієнта еластичності ( Модель 6)

2.2.6 Аналіз структури у відносному вимірі ( Модель 7)

2.2.7 Аналіз кон’юнктури внутрішніх коливань(Модель 8)

2.2.8 Аналіз ефективності структурної політики (індексний аналіз) (Модель 11)

2.2.9 Аналіз динаміки зміни бюджету фінансування органів державної влади (Модель 12)

2.3 Розробка управлінського рішення щодо підвищення ефективності фінансування державного апарату в Оболонському районі м. Києва

3. Використання програмного середовища Microsoft Excel в процесі аналізу фінансування державного апарату

Література

1. Теоретична частина. Теоретичні підходи до проблеми фінансування державного апарату в Україні

1.1 Предмет і об’єкт фінансування апарату державного управління в Україні

До бюджетних належать організації, основна діяльність яких повністю або частково фінансується за рахунок коштів бюджету на підставі кошторису доходів і видатків. Належність організацій до бюджетних визначається їхнім статутом, установчими документами, відповідними фінансовими органами. Це школи, дитячі садки, вищі та середні спеціальні навчальні заклади, науково-дослідні установи, установи охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізкультури, культури і мистецтва, оборони, державної влади та управління.

Об'єктом дослідження являється бюджетне фінансування органів державного апарата в Україні.

Предмет дослідження - ефективність бюджетного фінансування органів державного апарата в Україні

Метою фінансування органів державного апарату є сприяння виконанню обов’язків органів державної влади в сфері державного управління, а саме: забезпечення матеріальними ресурсами органів державної влади, забезпечення оплати праці державних службовців .

Головною умовою досягнення мети ефективного фінансування апарату державного управління є всебічний аналіз фінансової системи забезпечення коштами органів державної влади, розробка управлінського рішення , щодо можливості економії бюджетних коштів.

1.2 Сутність та особливості об’єктів та категорій дослідження

Виконавчу владу в областях, районах, районах в Автономній Республіці Крим, у містах Києві та Севастополі, районах у містах Києві та Севастополі здійснюють відповідно обласні, районні, районні в АРК, Київська та Севастопольська міські, районні в цих містах державні адміністрації. Вони є місцевими органами виконавчої влади і входять до єдиної системи органів державної виконавчої влади та в межах своїх повноважень здійснюють виконавчу владу на відповідній адміністративно-територіальній одиниці, а також реалізують повноваження, делеговані їм відповідною радою.

Місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують:

1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня;

2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку;

4) підготовку та виконання відповідних бюджетів;

5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;

7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

У політико-правовій практиці України інститут місцевих державних адміністрацій вперше було запроваджено у 1992 р. Законом України "Про представника Президента України".

Саме цим Законом було відокремлено місцеві органи виконавчої влади, які були засновані на базі виконавчо-розпорядчих органів районних і обласних рад, віл органів місцевого та регіонального самоврядування. Таке відокремлення мало на меті створити єдину систему виконавчих органів на місцях на чолі з Президентом України та розмежувати функції і повноваження між місцевими державними органами (адміністраціями) та такою самостійною формою реалізації публічної влади, як місцеве та регіональне самоврядування.

Таким чином, в Україні почався процес роздержавлення місцевих рад, які становили політичну основу колишньої радянської України.

Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Саме через зазначені органи й відбувається переважно практична реалізація основних функцій держави, яка потребує постійного фінансування.

Органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фінансування утворення, реорганізації та ліквідації органів державної влади здійснюється в межах коштів, передбачених на утримання органів державної влади Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік або (у разі недостатності такого фінансування) після внесення відповідних змін до такого Закону.

Кошти на фінансування органу державної влади передбачаються у Державному бюджеті України окремим рядком. Органи державної влади можуть отримувати додаткові кошти з місцевих бюджетів для виконання делегованих законами України повноважень органів місцевого самоврядування.

Органам державної влади забороняється створювати позабюджетні фонди, мати позабюджетні спеціальні рахунки та використовувати кошти, одержані за здійснення функцій держави, що передбачають видачу дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрацій та інших дій на платній основі, в будь-який інший спосіб, крім зарахування таких коштів до Державного бюджету України.

За рахунок коштів Державного бюджету України фінансуються видатки на державне управління, у тому числі на законодавчу і виконавчу владу та Президента України; судову владу; правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави; проведення виборів та, референдумів тощо.

Згідно з функціональною класифікацією видатків фінансування зазначених органів та заходів підпадає під розділ "Загальнодержавні функції" (код 0100).

На кошторисно-бюджетному фінансуванні перебувають вищі органи державного управління, органи місцевої влади та місцевого самоврядування (код 0111). З державної скарбниці фінансується утримання апаратів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Адміністрації Президента України, Державного управління справами та органів, що входять до його системи; апарату Верховної Ради АРК. З державного бюджету фінансується діяльність народних депутатів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; забезпечується здійснення загальнодержавних повноважень Президентом України та Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що згідно з Конституцією України (ст. 118) виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації, на яких покладається здійснення загальнодержавних функцій та завдань на місцях, держава бере на себе фінансування видатків на утримання зазначених місцевих адміністрацій.

Діяльність органів місцевого самоврядування та їх виконавчих комітетів фінансується за рахунок місцевих бюджетів, крім виконання тих функцій, які делегуються їм з загальнодержавного рівня: органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади (ст. 143 Конституції України). У цьому разі держава фінансує здійснення таких повноважень у повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, також компенсуються державою.

Органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень затверджують плани й програми економічного та соціального розвитку відповідної території, місцеві екологічні програми, плани приватизації об'єктів комунальної власності. Витрати на утримання апарату органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів також визначаються кошторисами витрат.

Порядок організації і функціонування місцевих державних адміністрацій закріплюється Конституцією та Законом України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 р. та іншими законами.

Певні особливості здійснення виконавчої влади у місті Києві встановлюються Законом України "Про столицю України - місто-герой Київ" від 15 січня 199 р.

Особливості здійснення виконавчої влади у місті Севастополі мають бути закріплені законом про статус міста Севастополя, який до цього часу не прийнято

1.3 Чинники що впливають якість дослідження

В даному дослідженні ми будемо використовувати метод фінансового аналізу

Фінансовий аналіз - це засіб оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності. Новий план рахунків бухгалтерського обліку, приведення форм бухгалтерського обліку та звітності у відповідність із міжнародними стандартами зумовили необхідність використання нової методики фінансового аналізу, яка відповідала б умовам ринкової економіки. Така методика необхідна для вибору ділового партнера, забезпечення фінансової стабільності підприємства, оцінки ділової активності підприємницької діяльності, прогнозування фінансового стану установи

Якість фінансового аналізу залежить від застосованої методики, достовірності даних фінансової звітності, а також від компетенції керівника, який приймає управлінські рішення.

Під методом економічного аналізу розуміють науково обґрунтовану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення і базуються на діалектичному методі пізнання. Особливості діалектичного методу полягають у тому, що всі явища, котрі досліджуються, розглядаються в їх взаємозв'язку та русі, зміні та розвитку, при цьому розвиток розуміють як боротьбу протилежностей на засаді об'єктивних законів реальної дійсності. Категорії економічного аналізу - це найбільш загальні, ключові поняття даної науки. До таких належать, наприклад: фактори, резерви, модель, результативний показник, відсоток, дисконт, фінансовий результат, капітал, зобов'язання, активи, грошовий потік, леверидж і т. ін. Визначення та зміст окремих категорій наведено у відповідних розділах посібника.

Принципи економічного аналізу регулюють процедурну сторону його методології та методики. До них відносять: системність та комплексність, періодичність, зрозумілість та адекватність тлумачення, достовірність та об'єктивність, доречність та своєчасність. Системний підхід до вивчення явищ виявляється в комплексному взаємозв'язаному вивченні багатосторонніх зв'язків і взаємозумовленості дії факторів організації, техніки і технології виробництва. Підприємство будь-якої галузі виробництва - це складна система, і правильний висновок щодо характеру досліджуваного явища можливий тільки за умови врахування всіх взаємозв'язаних факторів. Здебільшого комплексне дослідження результатів діяльності підприємства починають з вивчення загальних показників. Потім, розподіляючи їх, поглиблюють аналіз, вивчаючи окремі сторони та ділянки роботи підприємства. Принцип системності робить неможливими висновки на підставі лише окремо взятих фактів без урахування відповідних взаємозв'язків.

Принцип періодичності (або регулярності) передбачає необхідність систематичного проведення аналізу за відповідні звітні періоди (та протягом таких) з метою створення цілісного уявлення про динаміку господарських і фінансових процесів на підприємстві. Зрозумілість та адекватність тлумачення досягається через обов'язкове пояснення отриманих результатів дослідження (розрахунків) у вигляді відповідних висновків, коментарів, складання пояснювальних записок. Наявність аналітичних висновків є обов'язковим елементом методики економічного аналізу.