Створення оптимальних метеорологічних умов у виробничих приміщеннях є складною задачею, вирішити яку можна наступними заходами та засобами:

Удосконалення технологічних процесів та устаткування. Впровадження нових технологій та обладнання, які не пов'язані з необхідністю проведення робіт в умовах інтенсивного нагріву дасть можливість зменшити виділення тепла у виробничі приміщення.

Основні джерела теплоти бажано розміщувати безпосередньо під аераційним ліхтарем, біля зовнішніх стін будівлі і в один ряд на такій відстані один від одного, щоб теплові потоки від них не перехрещувались на робочих місцях. Найкращим рішенням є розміщення тепловипромінюючого обладнання в ізольованих приміщеннях або на відкритих ділянках.

Автоматизація та дистанційне управління технологічними процесами. Цей захід дозволяє в багатьох випадках вивести людину із виробничих зон, де діють несприятливі фактори (наприклад автоматизоване завантаження печей в металургії, управління розливом сталі).

Раціональна вентиляція, опалення та кондиціювання повітря. Вони є найбільш розповсюдженими способами нормалізації мікроклімату у виробничих приміщеннях. Так зване повітряне та водоповітряне душування широко використовується у боротьбі з перегріванням робітників в гарячих цехах.

Забезпечити нормальні теплові умови в холодний період року в надтогабаритних та полегшених промислових будівлях дуже важко і економічно недоцільно. Найбільш раціональним варіантом в цьому випадку є застосування променистого нагрівання постійних робочих місць та окремих дільниць. Захист від протягів досягається шляхом щільного закривання вікон, дверей та інших отворів, а також влаштуванням повітряних і повітряно-теплових завіс на дверях і воротах.

Раціоналізація режимів праці та відпочинку досягається скороченням тривалості робочої зміни, введенням додаткових перерв, створенням умов для ефективного відпочинку в приміщеннях з нормальними метеорологічними умовами. Якщо організувати окреме приміщення важко, то в гарячих цехах створюють зони відпочинку — охолоджувальні альтанки, де засобами вентиляції забезпечують нормальні температурні умови.

Для робітників, що працюють на відкритому повітрі зимою, обладнують приміщення для зігрівання, в яких температуру підтримують дещо вищою за комфортну.

Застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів В якості теплоізоляційних матеріалів широко використовуються: азбест, азбоцемент, мінеральна вата, склотканина, керамзит, пінопласт.

На виробництві застосовують також захисні екрани для відгородження джерел теплового випромінювання від робочих місць. За принципом захисту щодо дії тепла екрани бувають відбиваючі, поглинаючі. відвідні та комбіновані. Хороший захист від теплового випромінювання здійснюють водяні завіси, що широко використовуються в металургії.

На підприємстві використовується штучне освітлення. Тому доцільним є проведення розрахунків сумарної площі світло прорізів So залежно від площі підлоги приміщення,що забезпечують нормовані значення коефіцієнта природного освітлення, приблизно визначають за формулою:

So = (е_н^IV * ok * Kз * Sn / ok * r1 * 100) * Кзд, (4.4)

де: ok – світлова характеристика вікна;

Kз – коефіцієнт запасу, що враховує зменшення освітленості в процессі експлуатації застіклення;

Sn – А* В – площа приміщення, м².

Кзд – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон конфронтуючими будинками;

Коефіцієнт Kз = 1,2, тому що розрахунок проводився у робочому приміщенні суспільної будівлі.

ok - загальний коефіцієнт світло пропускання

ok = 1 * 2 * 3 * 4, (4.5)

де: 1 - коефіцієнт світло пропускання матеріалу. Приймаємо 0,8, тому що використовується скло віконне листове подвійне;

2 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в плетіннях вікна. Приймаємо 0,6, тому що використовується плетіння дерев'яні розділені;

3 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструкціях. Приймаємо 0,8, тому що є залізобетонні й дерев'яні ферми й арки;

4 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях. Приймемо 0,75, тому що використовуються стаціонарні жалюзі (вертикальні).

ok = 0,8 * 0,6 * 0.8 * 0,75 = 0,288 .

r1 - коефіцієнт, що враховує відбите світло;

е_н^IV - нормоване значення КПО - 1,08 %.

Розрахуємо So з розрахунку, що висота стін становить - 3 м, довжина - 6 м, ширина -5 м.

Sn = 6*5 = 30 м².

Для того, щоб визначити ok, потрібно визначити співвідношення між довжиною приміщення (А) та глибиною (В), а також співвідношення глибини приміщення (В) до висоти умовної робочої поверхні до верху вікна (h1).

А/В = 6/5=1,2; В/ h1= 5 / 1,5 = 3,3

Отже, ok = 5,5 .

Щоб знайти значення r1 необхідно ще знайти співвідношення відстані розрахункової точки від зовнішньої стіни (1) до глибини приміщення (В):

l / B = 1 / 5 = 0.2

Значення коефіцієнту r1 становить 1,1.

Значення коефіцієнту Кзд = 1, тому що немає протилежних будівель.

Піставляємо усі отримані коефіцієнти до формули:

So = 1,08 * 5,5 * 1,2 * 30 / 0,228 * 1,1 * 100 = 213,84/25,08=8,53 м²

Витрати енергії складають не більше 120 ккал/год, що у відповідності з

ГОСТ 12.1.005 – 88 відноситься до легкої 1а категорії важкості робіт

характеризується оптимальними параметрами мікроклімату.

Для забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату у відділі організації праці та заробітної плати підприємства передбачена система вентиляції, спроектована згідно СНиП 2.04.05 – 91* і здійснюється застосуванням кондиціювання із зволоженням (при необхідності) повітря, що регулюється автоматично за заданою програмою, а в холодну пору року – опалення, теплоносієм є вода.

Для забезпечення параметрів освітлення, необхідних для плідної роботи, застосовується сполучене освітлення, яке складається з природного і штучного і нормується ДБН В 2.5-28-2006.

Важливе значення для профілактики перегрівання мають індивідуальні засоби захисту. Спецодяг повинен бути повітро- та вологопроникним (бавовняним, з льону, грубововняного сукна), мати зручний покрій. Для роботи в екстремальних умовах застосовуються спеціальні костюми з підвищеною теплосвітловіддачею. Для захисту голови від випромінювання застосовують дюралеві, фіброві каски, повстяні капелюхи; для захисту очей — окуляри — темні або з прозорим шаром металу, маски з відкидним екраном. Захист від дії зниженої температури досягається використанням теплого спецодягу, а під час опадів — плащів та гумових чобіт.

4.4 Техніка безпеки

Згідно ДСТ 12.1.013 – 78 приміщення деревообробних цехів слід відносити до приміщень з особливою небезпекою враження електричним струмом. Воно характеризується можливістю одночасного дотику людини до металевих конструкцій з'єднаних з землею, а з іншої сторони до металевих корпусів електрообладнання. Використовуються наступні рівні напруги: 220В та 380 В змінного струму.

Безпека експлуатації при нормальному режимі роботи електроустановок забезпечується наступними захисними методами: використанням ізоляції, недоступністю струмоведучих частин, блокуванням безпеки, методами орієнтації, ізоляцією електричних мереж від землі, компенсацією ємнісної складової струму замикання на землю, вирівнюванням потенціалів, використанням ізолюючих площадок.

Захисним заземленням називається електричне з'єднання частини електроустановки заземляючим пристроєм з метою забезпечення електробезпеки. Згідно ПУЕ , захисне заземлення слід виконувати при напрузі змінного струму 380 В і вище.

Занулення в електроустановках напругою до 1000В – це з'єднання частин електроустановки, які нормально не знаходяться під напругою, з глухозаземленою нейтраллю генератора або трансформатора в мережах трьохфазного струму, з глухозаземленим виводом джерела однофазного струму, з глухозаземленою середньою точкою джерела в мережах постійного струму.

При роботі в цехах необхідно дотримуватись наступних правил техніки безпеки:

1. До роботи щодо обслуговування сушильних камер та іншого обладнання допускаються особи, які мають 18 років і знають будову обладнання, правила технічної експлуатації і способи безпечного виконання операцій.

2. Паропроводи для сушильних камер із зовнішньою температурою, що перевищує 60°С, теплоізолюють; фланці з'єднань трубопроводів і калориферів мають бути захищені екранами.

3. Завантаження-розвантаження сушильних камер (деревини м’яких пород), а також переміщення вагонеток (треків) з штабелями в цеху необхідно механізувати.

4. Всі рухомі деталі обладнання деревообробних цехів закривають огородженнями.

5. Штабелі пиломатеріалів укладають на треки вручну на висоту, що не перебільшує 1,5 м.

6. Деякі ділянки цехів обладнують системою дистанційного контролю і керування процесом підготовки деревини та її сушіння (або системою автоматичного регулювання).

7. При роботі в цехах необхідно суворо дотримуватись правил пожежної безпеки.

8. Необхідно проводити інструктаж і періодичне навчання персоналу з техніки безпеки, інструкції вивішувати на видному місці.

9. Для захисту від ураження електричним струмом всі струмопровідні частини мають бути ізольовані або закриті заземленим металевим кожухом, корпуси електродвигунів, електрообладнання, які можуть бути під напругою, необхідно заземлити. Заземлення необхідно перевіряти не рідше як 1—2 рази на рік (літом і зимою).

Необхідно дотримуватись таких основних правил у зв'язку з тим, що обслуговуючий персонал деревообробного цеху працює в умовах підвищеної температури і вологості, особливо в період заходження до сушильної камери:

- чергові; які заходять до камери під час її роботи, забезпечуються спеціальними костюмами;

- цехи мають бути обладнані електричним освітленням напругою 220 В. В разі відсутності освітлення при вході до камери треба користуватися акумуляторними лампами або переносними низьковольтними лампами з сіткою і броньованим шнуром;

- при вході до камери треба слідкувати, щоб двері випадково не закрилися. В разі необхідності заходження до гарячої камери, біля дверей залишають чергового;

- підлога в камері має бути рівною, без вибоїн і виступів. Люки і отвори в підлозі мають бути огороджені спеціальними пристроями;

- в цеху слід мати обладнаний санітарний пост і стенди з наочними посібниками з техніки безпеки.

4.5 Пожежна безпека

Пожежна безпека — стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону "Про пожежну безпеку"тощо.

Небезпечними факторами пожежі і вибуху, які можуть призвести до травми, отруєння, загибелі або матеріальних збитків є відкритий вогонь, іскри, підвищена температура, токсичні продукти горіння, дим, низький вміст кисню, обвалення будинків і споруд.

За стан пожежної безпеки на підприємстві відповідають її керівники, начальники цехів, майстри та інші керівники.

Згідно ОНТП 24 – 86 приміщення деревообробного цеху відноситься до приміщення категорії В – пожежонебезпечні.

Горючими речовинами є:

– деревина матеріалів і заготовок, а також готова продукція;

– фарби і лаки;

– дерев'яна стружка і інші відходи виробництва;

По ступені вогнестійкості приміщення класифікуємо як приміщення ступеня ІІІ. Мінімальні межі вогнестійкості для приміщення:

– несучі – 2 год.;

– самонесучі конструкції – 1 год.;

– зовнішні несучі конструкції – 0,25 год.;

– внутрішні несучі (перегородки) – 0,25 год.;

– колони – 2 год.

Відстань від найдальшого робочого місця до евакуаційного виходу має бути не менша 25м.

Рекомендується обладнати приміщення електричною автоматичною пожежною сигналізацією з тепловими та димовими датчиками. Обладнати приміщення блискавковідводом, провести комплекс заходів по захисту від статичних електричних зарядів.

Висновки

Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Кожне підприємство намагається досягти стійкого фінансового стану, тобто забезпечити ефективне використання фінансових ресурсів, що є гарантом своєчасності розрахунків з постачальниками, бюджетом та іншими ланками фінансової системи, подальшого економічного та соціального розвитку підприємства. Тому фінансова діяльність підприємства повинна бути спрямована на забезпечення систематичного надходження та ефективного використання фінансових ресурсів, досягнення оптимального співвідношення власних, позичених і залучених фінансових ресурсів.