Реферат

Дипломна робота: 129 стор., 3 малюнки, 6 таблиць, 2 додатки, 90 джерел,

Об'єкт дослідження – анімаційні технології в молодіжному туризмі.

Мета і завдання дослідження. Проаналізувати загальні відомості , щодо становлення та розвитку анімаційних технологій в сучасному молодіжному туризмі.

Завдання дослідження:

• проаналізувати теоретичні основи розвитку молодіжного туризму та анімаційних технологій в ньому;

• розглянути особливості застосування анімаційних технологій в різних видах молодіжного туризму;

• розробити анімаційну програму для різноманітних туристичних заходів;

• зробити висновки та сформулювати пропозиції.

Об’єкт дослідження: молодіжний туризм на сучасному етапі.

Предмет дослідження: анімація та анімаційні технології.

Методи дослідження: теоретичний, аналітичний, описовий, порівняльний, прогнозний.

Молодь, туризм, анімація, аніматор, програма, технологія, рекреація, мотивація, відпочинок, дозвілля, маршрут, гірський туризм, поход, заходи.

Зміст

Вступ

РОЗДІЛ 1. Суть, специфіка і види туризму в структурі молодіжного дозвілля

1.1 Суть і специфіка молодіжного дозвілля

1.2 Основні види туризму в молодіжному туризмі

1.3. Анімаційні технології, анімаційні послуги в молодіжному туризмі і їх застосування

РОЗДІЛ 2. Особливості застосування анімаційних технологій в різних видах молодіжного туризму

2.1. Світовий і національний досвід організації молодіжних анімаційних послуг в різних видах молодіжного туризму

2.2. Організація анімаційних послуг в різних видах молодіжного туризму

2.2.1. Анімаційні технології в організації велосипедних походів

2.2.2 Анімаційні технології в організації спортивних змагань

2.2.3 Анімаційні технології в організації молодіжного відпочинку та оздоровлення

2.3. Особливості використання форм і методів анімаційної діяльності в процесі створення анімаційних програм для молоді

РОЗДІЛ 3. ПРОГРАМА АНІМАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ туристичного туру до Івано-Франківська

3.1 Програма та основні етапи проведення туристичного туру з Запоріжжя до Івано-Франківська

3.2 Анімаційна програма перебування

3.3 Організація туристичного походу

3.4 Анімаційні програми проведення ігрового дозвілля молоді

3.3 Розрахунок вартості туру та анімаційних заходів

Висновки та пропозиції

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

ВТО – всесвітня туристська організація.

КС – категорія складності.

КМС – кандидат в майстри спорту.

С РСР – союз радянських соціалістичних республік.

США – сполучені штати Америки.

грн. – гривня.

кг. – кілограм.

м. – місто.

р. – рік.

ст. – століття.

т.д. – так далі.

Вступ

Актуальність теми. Стрімкий розвиток туризму, особливо за останні 50 років, дозволив визначити його як "феномен XX століття". У 2000 р., за даними Всесвітньої туристської організації (ВТО), чисельність міжнародних туристів становила 698,8 млн. осіб, тобто за межами своєї країни відпочивав практично кожний десятий громадянин світу і прогнозується подальше зростання чисельності подорожуючих. Таким чином, феномен XX століття стає невід'ємною складовою життя людей більшості країн світу і одним з провідних напрямків соціально-економічної діяльності в XXI ст. Глобальність туристичної діяльності з рекреаційними, діловими, культурними, релігійними та оздоровчими цілями справляє потужний і неоднозначний вплив на довкілля, економіку і суспільство країн, задіяних в туристичному процесі, їх народи, а також на міжнародні відносини й торгівлю, обумовлюючи необхідність міжнародного регулювання на основі принципів відповідального, стійкого та загальнодоступного туризму, зафіксованих в Глобальному Етичному Кодексі Туризму

Феноменальне зростання, урізноманітнення функцій, введення до споживчих моделей та соціальної поведінки значної частини населення планети дає підстави визначити туризм як суспільне явище, сутністю якого є індивідуальне і колективне удосконалення, саморозвиток в процесі пізнання природного та культурного розмаїття під час відпочинку та дозвілля. Потужне явище спричинило появу та розвиток індустрії туризму - міжгалузевого комплексу з задоволення потреб подорожуючих. За масштабами діяльності та стабільними темпами росту індустрія туризму займає провідні позиції в світовій економіці.

Індустрія туризму, розвиваючись в умовах глобалізації у середовищі, сприятливому для ринкової економіки, приватного підприємництва та вільної торгівлі, набуває глобальних рис галузі світового господарства, позитивно впливає на зростання добробуту та зайнятості. Подальший її розвиток потребує активізації досліджень традиційних та нових сегментів туристичного ринку, споживчих переваг, інформаційних технологій та управлінських методик. Саме цей шлях сприяє підвищенню якості туристичного продукту, а високі стандарти якості є важливим критерієм мотиваційних уподобань і вибору туристичного продукту споживачем. Основою індустрії туризму, незважаючи на вплив глобалізаційних тенденцій, залишається мале та середнє підприємництво, яке діє на основі зростаючої конкуренції, завдяки чому розвивається ринок туристичних послуг. Ринок туристичних послуг характеризується урізноманітненням пропозиції туристичного продукту як за рахунок впровадження нових видів послуг і форм обслуговування, так і за рахунок територіального розширення, формування нових туристських центрів, районів та курортних зон. Тому питання впровадження анімаційних технологій в молодіжний туризм пов'язано з усіма аспектами його функціонування і набувають непересічної актуальності.

Актуальність всебічного дослідження молодіжного туризму обумовлена його багатогранністю та суспільною значущістю. Основна увага в дослідженнях явищ та процесів, пов'язаних з туризмом, приділяється питанням впровадження анімаційних технологій. Взагалі молодіжний туризм розглядається побіжно, розчиняючись в сучасних дослідженнях, в той час як за умов глобалізації та інтенсифікації розвитку туризму значення територіального аспекту його функціонування зростає.

Вирішення означеної проблеми грунтується на теоретичних та методологічних засадах суспільної географії - науки про територіальну організацію суспільства та його складових частин. Розглядаються теоретико-методологічні питання суспільно-географічного дослідження ринку туристичних послуг як об'єкту географії туризму, умови та чинники його розвитку та формування ринкових структур на основі комплексно-пропорційної організації індустрії туризму, що спрямовано на оптимізацію суспільної функції туризму шляхом проведення туристичної політики узгодження туристичного попиту, економічно ефективної діяльності суб'єктів ринку та державних інтересів в сфері туризму.

Основою дослідження є національний ринок туристичних послуг, тому значна увага приділена структурам та типології національних ринків, як складових світового туристичного процесу, закономірностям їх формування, функціонування та територіальної організації. Процеси формування та специфіка функціонування туристичного ринку України розглядаються на тлі загальних закономірностей, притаманних глобальному ринку туристичних послуг, в контексті макрорегіональних європейських особливостей розвитку туризму кінця ХХ-початку XXI століття.

При виборі туристичного продукту 70% звертають увагу на пропоновані анімаційні заходи. Переваги молодих людей виглядають у такий спосіб:90% вибирають розважальні анімаційні заходи, 60% - спортивні, 45% - пізнавальні, 60% - екскурсійні, 60% - пригодницько-ігрові. 90% опитаних хотіли б брати участь у пропонованих анімаційних програмах.60% у спортивних, 90% у розважальних, 60% у пізнавальних, 85% в екскурсійних, 75% у пригодницько-ігрових, 45% хотіли б зробити туристичні піші походи.

Розробляючи проект анімаційної програми враховують, що панування в дозвіллі емоцій і підпорядкування радостям, розвагам, як інтелекту, так і волею продиктовано основним призначенням «дозвільних» занять дати парубку фізіологічно, психологічно відпочити, розрядитися, відключитися від роботи й побутових проблем. Активно відпочивати дозволяють різноманітні перемикання з обов'язкових справ на необов'язкові, із серйозних на веселі, з розумового навантаження на фізичну, з пізнання на розвагу, з пасивного відпочинку на активний. І, навпаки, необхідно опиратися на типові для культурно-дозвільних установ «схеми перемикань» і способи емоційної й іншої розрядки, це має психофізіологічну цінність для різних людей.

Створюючи різні анімаційні заходи для молодих людей, чергуючи заняття у вільний час, треба дотримувати тимчасових, енергетичних і інших лімітів, обмірковуючи певний набір перемикань із одного заняття на інше. Порушення міри в будь-якому виді діяльності (концерти, ігри, свята й т.д.) перетворює її в стомлюючу, а значить і неугодну для відпочинку. Отже: багато гарного - теж погано, адже не завжди чим яскравіше, тим краще, тут теж є свої границі, коли захід стає стомлюючим і навіть починає дратувати.

Мета і завдання дослідження. Проаналізувати загальні відомості , щодо становлення та розвитку анімаційних технологій в сучасному молодіжному туризмі.

Завдання дослідження:

• проаналізувати теоретичні основи розвитку молодіжного туризму та анімаційних технологій в ньому;

• розглянути особливості застосування анімаційних технологій в різних видах молодіжного туризму;

• розробити анімаційну програму для різноманітних туристичних заходів;

• зробити висновки та сформулювати пропозиції.

Об’єкт дослідження: молодіжний туризм на сучасному етапі.

Предмет дослідження: анімація та анімаційні технології.

Методи дослідження: теоретичний, аналітичний, описовий, порівняльний, прогнозний.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні значимості анімаційних програм у молодіжному туризмі як важливого засобу активного включення молоді в культурно-дозвільну діяльність, у виявленні й розкритті основних організаційно-технологічних вимог до організації анімаційних програм у молодіжному туризмі.

Обґрунтованість і достовірність положень, висновків і рекомендацій. Інтерес до проблем молоді носить постійний і сталий характер у вітчизняній філософії, соціології, психології, педагогіці. Теоретичне осмислення основних положень і понять дійсної дипломної роботи здійснювалося на основі вивчення необхідного масиву спеціалізованої літератури. Так, для розкриття питання про особливості молоді, як особою соціально-психологічної групи використалися праці Вербіна А.А., Андрєєвій Г. М., Бестужевої-Лади І.В., Кулагіна І.Ю. і інших. Виявленню особливостей молодіжного туризму сприяли праці Єгоричевої В., Квартального В.А., Бірженюка М. Б., Александрова А. Ю. і інших. Поняття «анімація», «анімаційна програма», визначення ролі туристської анімації в молодіжному туризмі представлені в працях Приєзжевої О.М., Гараніна Н.І., Курило Л. В. Віддаючи належне тому, що вже зроблено іншими дослідниками, треба визнати недостатність розробленість деяких важливих теоретико-методичних проблем, пов'язаних з організаційно-технологічним забезпеченням анімаційних програм саме в молодіжному туризмі.

Наукове значення роботи полягає в аналізі існуючих анімаційних заходів та технологій в молодіжному туризмі і пропонуванні нових підходів до здійснення гірського походу.

Практична значимість дослідження полягає в тому, що на підставі вивченої теорії, а також досвіду організації молодіжних анімаційних програм були розроблені методичні рекомендації з удосконалювання організації такого роду програм для молодіжних турбаз України. Це дозволило підвищити інтерес молоді до вибору саме України для проведення туристичного дозвілля.

Апробація результатів дипломної роботи відбулась на прикладі складання анімаційних програм для здійснення гірських походів та інших видів молодіжного туризму.

РОЗДІЛ 1.

Суть, специфіка і види туризму в структурі молодіжного дозвілля

1.1 Суть і специфіка молодіжного дозвілля

Поняття «туризм» почало формуватися з початком масовості, тобто переміщень значної кількості людей з метою змістовного проведення дозвілля, хоча можна з впевненістю стверджувати, що подорожування завжди було властиве людині перш за все як біологічній істоті, для якої рух є невід'ємною потребою організму, а з часів посилення урбанізаційних процесів спілкування з природним середовищем все більшою мірою стає психофізіологічною потребою. По-друге, подорожування є формою пізнання середовища і розширення людських можливостей з адаптації до довкілля, а також одним з найдавніших засобів комунікації, культурного обміну, економічних контактів. Нарешті, подорожування є формою наукового осягнення світу і одним з етапів розвитку сучасної цивілізації. [14, с.83] Але подорожування є також засобом долання бар'єрів - об'єктивних обмежень на шляху поширення явища. Можна визначити такі найбільш суттєві бар'єри: природні (гірські системи, водні простори, пустелі та інші несприятливі фізико-географічні явища), культурні (мовні, релігійні, побутові відміни тощо); технічні, пов'язані з доланням відстаней (шляхи сполучення, транспортні засоби). Тобто, мобільність людства є певною рушійною силою суспільного розвитку, спрямованою на інтенсифікацію господарювання, пом'якшення соціального і політичного напруження, поліпшення умов життя шляхом пізнання природного та соціокупьтурного середовища життєдіяльності. Такими є об'єктивні передумови виникнення та поширення туризму як явища, яке охопило значну частину людства [19, с.59].

Туризм, як явище суспільного життя, є похідною суспільного розвитку. Своєю появою він завдячує індустріальній стадії розвитку людства, якій був притаманний прискорений розвиток продуктивних сил, поглиблення поділу праці, розвиток урбанізаційних процесів. Прискорені інноваційні зміни, пов'язані з науково-технічним прогресом, сприяли загальному соціально-економічному розвиткові певних країн, підвищенню рівня життя їх населення, змінювали характер праці, спосіб та стиль життя, що особливо позначилось в XX ст. розвитком урбанізації та змінами в системі розселення, постіндустріальною фазою розвитку економіки, поглибленням екологічних проблем та осягненням глобальних масштабів діяльності людства, гуманізацією всіх сфер суспільного життя. Саме за цих умов, що докорінно змінювали суспільні моделі життєдіяльності людства, туризм перетворився у форму проведення дозвілля, забезпечену діяльністю міжгалузевого комплексу по задоволенню потреб населення у відпочинку та оздоровленні, у потужну комунікативну складову глобалізаційного процесу [28, с.71].