145375 (Товарознавство та митне оформлення чаю)

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.

1. Стан ринку чаю в Україні.

2. Харчова і біологічна цінність чорного чаю

3. Фальсифікація чорного чаю та методи її визначення.

РОЗДІЛ 2. АСОРТИМЕНТ ТА ЯКІСТЬ ЧОРНОГО ЧАЮ, ЩО

ОФОРМЛЯЄТЬСЯ НА РІВНЕНСЬКІЙ МИТНИЦІ.

2.1. Асортимент чорного чаю, що оформляється на Рівненській митниці

1. Дослідження якості чорного чаю.

   1. Матеріал та методи досліджень.

   2. Дослідження органолептичних показників чорного чаю.

   3. Дослідження фізико–хімічних показників чорного чаю.

2. Вимоги до пакування і маркування чорного чаю.

РОЗДІЛ 3. МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ ЧОРНОГО ЧАЮ.

1. Процедура визначення митної вартості чорного та його

класифікація згідно УКТНЗЕД.

1. Порядок переміщення чорного чаю через митний кордон України

2. Митне оформлення чорного чаю при перетині митного

кордону України на прикладі конкретного випадку.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

ДОДАТКИ.

ВСТУП

Чай є продуктом харчування широкого вжитку, однак орієнтуватись споживачеві на ринок цього продукту з кожним роком стає все важче через його невпинне поповнення та урізноманітнення. Оскільки, чай представлений дуже широкою різноманітністю видів і сортів, при виконанні роботи основну увагу було зосереджено на дослідженні чорного чаю, як найбільш широковживаного в нашій країні.

Дана робота поєднує у собі дослідження якості чаю та порядок його просування на український ринок з іноземних держав, як продукту, вирощування якого не характерне для території нашої країни.

Робота складається з трьох частин, кожна з яких є окремим етапом і має свої особливості.

В першій частині представлені результати огляду літератури, що описує властивості чаю, стан ринку, дає інформацію про різновиди цього продукту та висвітлює відомі дані стосовно можливих випадків обману споживачів на ринку чорного чаю та появи фальсифікату даного продукту у торгових точках нашої країни. При опрацюванні даного розділу вивчались конкретні факти, що є доступними для кожного зацікавленого споживача і не є таємницею. Відомості із усіх доступних джерел були проаналізовані та узагальнені більш детально у кожному із пунктів плану першого розділу.

Виконання першої частини роботи дозволило більш конкретно вдатись до аналізу питання асортименту та якості чаю. У даному випадку аналізувались марки чорного чаю, факт проходження яких через митний кордон України у зоні діяльності Рівненської митниці був зареєстрований найчастіше. Для лабораторних досліджень були обрані зразки чаю марок: Pukala, Brooke Bond, Dilmah. Проведена порівняльна характеристика чорного чаю трьох різних марок, а також відповідність кожної з них вимогам нормативної документації.

В даній роботі висвітлені вимоги до пакування та маркування чорного чаю, оскільки ці фактори є дуже важливими для збереження відмінної якості чаю на шляху його транспортування від виробника, фасувальника до споживачів.

В третій частині даної роботи опрацьовані питання митного оформлення чорного чаю, а саме: процедура визначення митної вартості чорного чаю та його класифікація згідно УКТЗЕД, заходи тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні чорного чаю через митний кордон України, організація митного контролю та митного оформлення при ввезенні даного товару на митну територію України. По своїй суті третій розділ роботи тісно переплітається з першим та другим розділами, але більш конкретно доповнює їх на предмет висвітлення вимог, які пред’являються як у пунктах пропуску на митному кордоні України так і у внутрішніх підрозділах, де проводиться завершальний етап митного оформлення чорного чаю, з подальшим випуском його у вільне використання на території України.

РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Стан ринку чорного чаю в Україні

Чай, як товар, має свої особливості. З однієї сторони це продукт повсякденного вживання, що гарантує його виробникам і трейдерам відносно стабільний товарообіг і отримання певної рентабельності. З іншої сторони він імпортується як сировина і як готовий продукт. Робота з ним залежить від багатьох факторів: стану справ у країнах виробниках, цінових коливань на світових чайних біржах, стану економіки у нашій країні.

Чай в Україні не вирощується. Ринок чаю в Україні почав формуватися у 1991 році. Єдиним оптовим постачальником чаю у той час була Укроптбакалія. Чай часто був у дефіциті.

На характер попиту чаю має сильний вплив вдала маркетингова політика. Попит на чай може цілком характеризувати економічний стан у країні: якщо зростає популярність високоякісних, більш дорогих сортів, то це свідчить про підвищення купівельної спроможності громадян країни. [24]

В середньому на одного мешканця країни припадає близько 300 гр. сухого чайного листа на рік. Найбільше чаю п’ють в індустріальних центрах Донецько-Придніпровського регіону і в цілому в східних областях, де відчувається вплив “чайної” Росії. Через кліматичні особливості до вподоби чай також і населенню спекотного півдня. Середня регіональна залежність ціни 100-грамової пачки чаю різна, (дод.1).

За особливостями чайного бізнесу операторів українського ринку поділяють на дві категорії: виробники (фасувальники) та імпортери. Виробництво по фасуванню чаю, ще до здобуття Україною незалежності, містилось в Одесі. Мінімальні витрати забезпечувались вигідним географічним положенням та наявністю морського порту. Цим займалось АТ “Одеса-чай”, а з 1994 року – ще й СП “Мідас – чай”, (дод.2). [10]

Понад 80% чаю завозиться в Україну з Шрі – Ланки, близько 10% продукту індійського походження. Наступні 10% становить продукція, що завозиться з Китаю, Індонезії, В’єтнаму, Кенії, Аргентини, Сінгапуру, Грузії тощо (дод.3). Широко представлена продукція фасувальників з Німеччини, Нідерландів, Великобританії, Греції, Польщі, Росії, Чехії та інших країн. Імпорт чаю в Україну напряму залежить від обсягів його виробництва в цих країнах.

Споживання чаю складає близько 61% від загальної кількості напоїв. Лідером переваг споживачів залишається чорний чай, розсипний чи байховий.(дод.15).

У минулому році компанія Taylor Nelson Sofres Україна у рамках щорічного проекту знання і вживання чаю різних марок стала лідером. У ході досліджень було опитано 3500 жителів міст.

Більше як 80% респондентів п’ють чай не менше одного разу в день, при цьому 60.9% - 76.4% - більше одного разу в день. У незначній мірі зміщуються переваги від гранульованого чаю до листового (55.6%) порівняно з попередніми роками,( дод.4), (дод.5).

Першого березня у рамках 7-ої Міжнародної спеціалізованої виставки “Прод Експо Україна 2002” проводився конкурс з метою просування торгових марок кофе і чаю в Україні. Результати конкурсу “Найбільш популярний напій у номінації “чай” представлені у таблиці,(дод.6). [26]

На ринку України представлено більше 20-ти марок чаю. Починаючи з першої половини 2002 року до сьогоднішого часу, позиції лідера займає чай марки Lipton, прийшовши на зміну марці чаю Batic, яка посідала це місце у попередні роки, (дод.7), (дод. 8), (дод.9), (дод. 10), (дод. 11).

Досить активно фігурують на українському ринку чорного чаю такі марки чаю, як “Dilmah”, “Ahmad Tea” (чай “Цейлон ОР”, що представляє собою вищуканий купаж чорних чаїв); ТМ “Майський чай” (Продукція компанії “Май”, що є піонером по виробництву крупнолистового чаю), під даною маркою пропонуються 50 брендів, 8 з яких крупнолистові чаї. Із них 5 створені на основі цейлонських, зібраних з високогірних плантацій; компанія “Ормі трейд Ltd” предсталяє на ринку торгові марки “Принцеса Нурі”, “Принцеса Канді”, “Принцеса Гіта”, що користуються попитом у споживачів; не знижуються об”єми продажу чаю “Бесіда”; до числа елітних відноситься крупнолистовий чай “OP Long Leaf” із нової колекції вишуканого чаю компанії “Маброк Тиз ЛТД” одного із найкрупніших цейлонських виробників, що більше 100 років працює на світовому чайному ринку (ексклюзивний дистрибютор в Україні – фірма “Продторг ЛТД”). Цей чай зібрано з плантацій, що розміщені на південних схилах Шрі-Ланкійських гір, де природа створила чудові умови для культивування кращих сортів. Високогірний цільнолистовий Gold OP відкриває і знамениту серію ТМ Mabroc Gold, що виготовляється за спеціальною технологією, що є ноу-хау компанії – Mabroc; ТМ Pickwick (ексклюзивний дистрибютор на Україні Holdeks GroupBV, Holland; серед найбільш вживаних марок чаю і чай “Три слона” компанії “Мономах”; не поступається за рівнем споживання чай “Принцеса Ява” (індонезійський чорний байховий). Користуються попитом споживачів і такі торгові марки як “Добриня”, “Лісма”, Брук Бонд”, “Аскольд”, “Краснодарський”, “Akbar”, “Домашній чай”, “SAF tea”, “Quelitea”, “Milford”, “Edwin”. [31, 25]

На структуру ринку чаю впливає не лише стан економіки, але й державна податкова політика. Розпочинаючи з 1996 року ставки ввізного мита змінювались щорічно і, навіть, по два рази на рік і не на користь підприємців. Від 5% вартості імпортованого фасованого чаю (квітень 1996р.) вони виросли до 10%(вересень 1997р.), піднімались до 40%(листопад 1997р.) і накінець знизились до 20% (лютий 1998р.). Податковий тягар залишився досить відчутним. Сума усіх зборів, включаючи ПДВ та інші види податків, досягала 80% вартості контейнера, що безумовно відображалось на кінцевій ціні. Вигідно було завозити дешеві сорти чаю. З грудня 1998р. на фасований чорний чай було введено єдину пільгову ставку 0.2 ECU за 1 кг. Але дана ставка мита не поширювалась на цейлонський чай, для якої було встановлено повну ставку - 0.4 ECU за 1 кг.[14]

Це викликала труднощі, оскільки саме з цим чаєм працює більшість наших фірм – дистрибюторів. Цей факт пояснюється наступним: між Україною і Шрі-Ланкою на той час не був заключений договір про економічну співпрацю. Такий документ під тиском підприємців було підписано, а з часом і ратифікований Верховною Радою. Пільгова ставка мита призвела до збільшення на ринку певний період пропозицій індійського, китайського, індонезійського чаю. У 1998р. вітчизняні фасувальники сплачували ПДВ не після переробки продукції, а при ввозі на митну територію України. Отже тоді, коли імпортер готової продукції реалізує свій товар, переробник ще тільки фасує продукцію, “заморозивши” значну частину оборотних коштів.

На сьогодні збільшується частина чаю, який фасується в Україні.

Таблиця 1.1.1

Видова структура імпорту чаю в Україну

Фасуючи чай в Україні, підприємство-виробник має більше маркетингових можливостей швидко реагувати на зміну споживчих переваг. Наприклад, для того щоб змінити вид розфасовки при імпорті фасованого чаю, наприклад з Целону чи Індії, потрібно 6-10 місяців. Особливо коли підприємство хоче запровадити свої дизайнерські рішення кольору, графіки, слів – тобто елементи брендингової політики, виходячи з конкретної кон’юнктури ринку в Україні.

Імпортувати чай в Україну під фасовку вигідніше з точки зору маркетингової логістики. Наприклад, один морський контейнер вмішує у 1,5 рази більше чаю вагового ніж фасованого. Також фасовка чаю в Україні створює можливість більш детального санітарно – гігієнічного контролю процесів обробки і фасовки, тобто забезпечення відповідної якості продукту. [55]

Стосовно структури ціни чорного чаю, то вона при легальному ввезенні цього товару на територію України складається з вартості на умовах СIP (склад покупця) та вартості процедури розмитнення.

Сьогодні на чайному рину України середній рівень знижки виробника для ексклюзивного дистрибютора – 9-15%, дилерської націнки - 7-10%, дрібнооптової - 4-7%, а роздрібної - 17-35%.[24]

Стосовно цін для кінцевого споживача, то на сьогодні сформовано три цінові групи чаю: дешева - до 2,5 грн. за упаковку (80-100 г.); середня – від 2,5 до 4,5 грн. і дорога – вище 4,5 грн. за упаковку.