116279 (Формування хореографічної культури підлітків засобами народної хореографії), страница 4

Стабілізуються риси характеру і основні форми міжособистісної поведінки. Головні мотиваційні риси цього вікового періоду пов’язані з активним спрямуванням на особисте самовдосконалення, - самопізнання, самовираження та самоствердження. [;222] У своєму дослідженні ми орієнтувалися саме на категорію підлітки, бо нас цікавили соціальні аспекти хореографічної культури, які проявляються поза межами шкільної освіти, в позашкільних формах досугової діяльності, в поза шкільних закладах освіти, в яких часто зустрічаються підлітки, на яких соціальні фактори впливають більш вразливо.

Виходячи з матеріалів першого розділу дослідження, ми визначили наступні критерії хореографічної культури засобами народної хореографії, які були спільними для двох категорій дослідження: підлітки та молоді. Такими критеріями для нас були:

• Культурологічно – пізнавальний, який відповідав за ступень сформованості культурологічної складової хореографічної культури, наявність відповідальних знань з питань хореографічного мистецтва, розуміння особливостей української народної хореографії, та її порівняння з іншими народами.

Показники до першого критерію:

• Знання з історії розвитку народної хореографії;

• Активність пізнавальної сфери;

• Усвідомлення значення особливостей народної хореографії в контексті розвитку суспільства;

Шкала кожної відповіді передбачала від 0 до 3 балів. «3» бали – це повна, аргументована, вірна відповідь; «2» бали – відповідь вірна, але не досить повна, і не досить аргументована; «1» бал – відповідь абстрактна, не чітка; «0» - відповідь невірна, неаргументована, але зовсім відсутня.

• Аксіологічно – регуляційний, який відповідав за якість ціннісних орієнтацій досліджуваних, вміння аналізувати та визначати власну думку, надати оцінку.

Показники до другого критерію:

• Сукупність ціннісних уяв про хореографічну культуру;

• Вміння оцінити хореографічну композицію, аргументувати власну думку;

• Рівень та якість ознак хореографічної самосвідомості;

Шкала оцінок була наступною:

«3» бали – високий рівень ціннісних уяв, аргументованість оцінки, високий рівень потреб та смаку.

«2» бали - досить аргументована оцінка, достатній рівень ціннісних уяв, але не прослідковується певний рівень смаків та потреб;

«1» бал – дуже слабкий рівень ціннісних уяв, відсутність аргументації власної думки.

«0» - відсутні ціннісні уяви, відсутні навички оцінювання.

• Художньо – емоційний, який стимулює пошук самостійних шляхів реалізації художнього світовідношення учнів у соціокультурній діяльності, та відповідає за емоційність сприйняття хореографічного образу;

Показники до третього критерію:

• Прагнення самовираження через художній компонент в хореографічній діяльності;

• Емоційна розвиненість, накопичення емоційного досвіду;

• Емоції та вплив на глядачів, артистичність;

Шкала оцінок була наступною:

«3» - прслідковується високе прагнення до самовираження, високий рівень емоційної розвиненості, емоційного досвіду;

«2» - присутнє прагнення до самовираження, але не досить стабільне і артистичне;

«1» - дуже слабке прагнення до самовираження, низький рівень емоційного досвіду;

«0» - відсутнє прагнення до самовираження, відсутня артистичність і емоційний досвід.

• Творчо – інтерпретаційний, який відповідав за організацію хореографічного процесу на інтегрально – духовному рівні з опорою на творчу самореалізацію учнів.

Показники до четвертого критерію:

• Творча уява і фантазія в постановчій роботі;

• Яскравість і винахідливість в процесі інтерпретації образу;

• Творча спрямованість та активність в обговоренні образу хореографічного твору;

Шкала оцінювання:

«3» бали - високий рівень творчої уяви і фантазії, яскравість і винахідливість в процесі інтерпретації твору, творча спрямованість та активність в обговоренні образу;

«2» бали - не досить високий рівень творчої уяви і фантазії, слабка творча спрямованість і винахідливість;

«1» бал – епізодична творча спрямованість, відсутня творча уява і фантазія;

«0» бал – відсутність творчої уяви і фантазії, творча спрямованість і винахідливість.

Виявлення рівнів сформованості названих критеріїв у студентів здійснювалося за допомогою методів дослідження: творчі завдання, педагогічне спостереження, анкети опитування, навчальне тестування.

У таблиці 2.1 ми пропонуємо критеріальний апарат дослідження з відповідними методами та шкалою оцінювання результатів.

Критерії	Показники	Методи	Шкала оцінювання
Культурологічно - пізнавальний	Знання з історії розвитку народної хореографії; Активність пізнавальної сфери; Усвідомлення значення особливостей народної хореографії в контексті розвитку суспільства;	Спостереження, анкета, тестування.	«3» бали – високий рівень ціннісних уяв, аргументованість оцінки, високий рівень потреб та смаку. «2» бали - досить аргументована оцінка, достатній рівень ціннісних уяв, але не прослідковується певний рівень смаків та потреб; «1» бал – дуже слабкий рівень ціннісних уяв, відсутність аргументації власної думки. «0» - відсутні ціннісні уяви, відсутні навички оцінювання.
Аксіологічно - регуляційний	Сукупність ціннісних уяв про хореографічну культуру; Вміння оцінити хореографічну композицію, аргументувати власну думку; Рівень та якість ознак хореографічної самосвідомості;	Педагогічне спостереження, анкета, тестування.	«3» бали – високий рівень ціннісних уяв, аргументованість оцінки, високий рівень потреб та смаку. «2» бали - досить аргументована оцінка, достатній рівень ціннісних уяв, але не прослідковується певний рівень смаків та потреб; «1» бал – дуже слабкий рівень ціннісних уяв, відсутність аргументації власної думки. «0» - відсутні ціннісні уяви, відсутні навички оцінювання.
Художньо - емоційний	Прагнення самовираження через художній компонент в хореографічній діяльності; Емоційна розвиненість, накопичення емоційного досвіду; Емоції та вплив на глядачів, артистичність;	Творчі завдання, педагогічне спостереження.	«3» - прслідковується високе прагнення до самовираження, високий рівень емоційної розвиненості, емоційного досвіду; «2» - присутнє прагнення до самовираження, але не досить стабільне і артистичне; «1» - дуже слабке прагнення до самовираження, низький рівень емоційного досвіду; «0» - відсутнє прагнення до самовираження, відсутня артистичність і емоційний досвід.
Творчо - інтерпретаційний	Творча уява і фантазія в постановчій роботі; Яскравість і винахідливість в процесі інтерпретації образу; Творча спрямованість та активність в обговоренні образу хореографічного твору;	Творчі завдання, спостереження.	«3» бали - високий рівень творчої уяви і фантазії, яскравість і винахідливість в процесі інтерпретації твору, творча спрямованість та активність в обговоренні образу; «2» бали - не досить високий рівень творчої уяви і фантазії, слабка творча спрямованість і винахідливість; «1» бал – епізодична творча спрямованість, відсутня творча уява і фантазія; «0» бал – відсутність творчої уяви і фантазії, творча спрямованість і винахідливість.

Констатувальний експеримент проходив за такою логікою:

Постійним методом дослідження було педагогічне спостереження, протягом якого проводилися також анкетування, опитування, творчі завдання, тестові завдання. Кожний метод надавав можливість визначити рівень сформованості того чи іншого показника.

В експерименті було задіяне три 5 класи, Дитячої музичної школи, загальна кількість учнів складала 45 школярів. Крім того групу учнів училища склало 25 учасників колективу. Наведемо декілька прикладів застосування обраних для діагностики методів.

Метод анкетування проводився на початку констатувального експерименту.

Анкета містила наступні запитання:

1. Що таке хореографія.

2. Які танці народної хореографії вам відомі.

3. Які види мистецтва присутні у хореографії.

4. Які танці є народними, а які класичними.

5. Які українські танці вам відомі.

6. Чи є в вас бажання займатися народною хореографією.

7. Чи можна передати засобами народної хореографії все, що трапляється у житті людини.

8. Яке значення має костюм в народному танці.

9. Які відомі ансамблі народного танцю вам відомі.

10. Який народний танець вам сподобався найбільше.

11. Як ви вважаєте, що було спочатку народний танець або класичний.

12. Яке взуття необхідно для виконання народного танцю.

Відповіді на запитання були такими:

1. Хореографія – це синтетичний вид мистецтва; мистецтво танцювати; мистецтво створювати танці. Найвищий бал отримали 43% учнів з загальної їх кількості.

2. Які танці народної хореографії вам відомі: гопак, хоровод, циганочка – відповіді школярів; іспанський, кадриль, краков’як, чардаш, мазурка – відповіді учнів училища. В цілому відповіді були розподілені за балами визначеної шкали.

3. В хореографії присутні: музика, танець, пластика рухів, костюм, як декоративно – прикладне мистецтво, грим, акторська майстерність, декорації – відповіді учнів училища були повнішими, але 30% учнів дали вірну відповідь, а школярі назвали лише декілька складових хореографії.

4. Народні танці показують ту чи іншу народність, а класичні строго дотримуються канонів. Різницю між народним та класичним танцем змогли пояснити лише 8% школярів та 38% учнів училища.

5. «Гопак»(68%), « Козачок» (75%)- школярі назвали найвідоміші українські танці; «Гуцулка», «Оркан», «Метелиця» - відповіді учнів училища були більш повнішими.

6. Бажання займатися хореографією висловили 95% учнів училища, і лише 35% учнів школи.

7. Так – відповіли 90% учнів училища, школярі були не впевнені у відповіді.

8. Дуже важливе, тому що він відображає культуру та побут цього народу – відповіли учні училища(86%), і змогли дати позитивну відповідь 65% учнів.

9. Школярі нічого не відповіли на це запитання, а учні училища - Ансамбль Вірського та Ансамбль Моісєєва.

10. Школярам найбільше сподобався танець – «Гопак»(89%), а молоді найбільше сподобався танець – «Циганочка»(90%).

11. Спочатку був народний танець – впевнено відповіли всі учні (86,2%).

12. Жорстоке танцювальне взуття з каблуками – народні туфлі - відповіли 100% учнів училища, школярів відповіло вірно75%.

Більш інформативними були учні училища, які мають певний рівень підготовки в теорії та практиці. Їх більша проінформованість є слідство регулярних цілеспрямованих занять хореографією.

Для виявлення ступеню прояви показників культорологічно - пізнавального критерію нами були розроблені тести з такими запитаннями:

1. Який танець виник першим?

а) класичний танець

б) бальний танець