113646 (Професійне самовизначення учнів педагогічного ліцею технологічного профілю), страница 7

4. Зустрічі з фахівцями.

Ще однією з форм ознайомлювальної профорієнтаційної роботи є зустріч з фахівцями – представниками різних професій, "передовиками виробництва". Це форма пропаганди професій, необхідних даному економічному району, та вихованню в учнів поваги до людей праці.

Успіх у проведенні таких зустрічей з представниками різних професій залежить від попередньої підготовки, в процесі якої необхідно поговорити зі спеціалістом, з’ясувати план бесіди. Успіх такої зустрічі у більшому сенсі залежить від самого спеціаліста, який проводить зустріч. Він повинен добре знати професію, бути захопленим своєю справою, с повагою відноситься до товаришів, з якими працює, прагне передати учням це відношення до професії. Позитивний вплив на учнів надають виступи фахівців – випускників шкіл. Для проведення таких заходів необхідно попередньо підготуватися викладачу за яким планом необхідно розпочинати та проводити зустріч учнів з фахівцями виробництва.

Зміст підготовки та проведення зустрічі учнів с передовиками виробництва

Навчальна мета: розширити знання учнів про технічні дисципліни, організацію праці та побуту викладачів.

Розвивальна мета: формувати потребу школярів до праці, розвивати інтерес до професії "Вчитель технологій" .

Виховна мета: сприяти вихованню поваги учнів до професії "Вчитель технологій", визнання її рівноважною з іншими професіями, повагу до викладачів ВУЗу.

Підготовка до зустрічі

Вчитель обирає професію "Вчитель технологій" для ознайомлення з нею учнів, обирає кандидатуру для зустрічі (викладача технологічного факультету), підбирає літературу про дану професію, яку потім рекомендує учням, складає план зустрічі.

Вчитель допомагає викладачу підготувати виступ, розкриває мету зустрічі, роз’яснює конкретні задачі його бесіди з учнями, обговорює з ним план розповіді про професію, допомагає відібрати інформаційний матеріал, готує наочні посібники.

До зустрічі необхідно готуватися не тільки викладачу факультету та вчителю, а й учням. Їм необхідно повідомити мету зустрічі, ознайомити з питаннями, на які у ході зустрічі вони повинні отримати відповіді.

Деякий перелік запитань

1. Чи потрібна ця професія зараз?

2. Чи має дана професія перспективи?

3. Які характерні особливості виконуваної праці за даною професією?

4. Умови праці за цією професією?

5. Які знання та уміння повинен отримати учень для даної професії?

6. Які вимоги професії до здоров’я людини?

7. Де можна отримати дану професію?

Хід зустрічі

Відкриває зустріч вчитель. Він розкриває тему та мету зустрічі, ознайомить з фахівцем.

Викладач технологічного факультету розповідає про свою професію: дає загальні відомості про професію, характеризує процес виконання праці, розповідає про санітарно-гігієнічні умови праці, уточнює психофізіологічні вимоги професії до людини, повідомляє про можливості професійної підготовки.

Потім за ходом розмови учні ставлять викладачу факультета свої запитання. По закінченні вчитель підводить підсумки зустрічі.

Відомості, які отримали у процесі бесіди, учні використовують при написанні звітів, складанні творів та рефератів про зустріч.

5. Розповідь про професію.

Розповідь застосовують при викладенні відомостей:

- про зміст праці вчителя;

- про вимоги, які пред’являє професія до психофізіологічних особливостей особистості;

- про досягнення у розвитку науки;

- про умови навчання та особливості набуття спеціальності за спеціалізацією;

- за профілем і т.д.

Зміст розповіді про професію "Вчитель технологій"

Підготовка до розповіді

Зміст розповіді про професію вчитель готує заздалегідь. Для цього він користується довідниковою літературою, знаходить перелік вимог, які пред’являє професія до психофізіологічних особливостей особистості, користується професіограмою.

Хід розповіді

Вчитель розпочинає розповідь з вступного слова, розповідає про необхідність у даній професії. Знайомить учнів з характером праці та значенням даної професії на ринку праці. Розповідає про технологічний факультет, як місце де можна отримати дану спеціальність, доповідає про профілі, умови, особливості навчання на технологічному факультеті. Знайомить учнів з вимогами професії "Вчитель технологій" до психофізіологічних особливостей учнів та шляхами отримання професії. Орієнтує учнів на вступ до технологічного факультету.

6.Пояснення при обиранні професії.

Пояснення використовують для повідомлень, наприклад, школярам правил обирання професії; особливостей трудової діяльності вчителів; послідовність виконання операцій та різноманітних прийомів. При цьому вчитель вводить нові поняття та терміни (професія, спеціальність, предмет праці, знаряддя праці і т. д.), отримує нові дії, прийоми поводження з інструментами, машинами, обладнанням, демонструє навчальні таблиці, плакати, діаграми, схеми.

Хід пояснення

Вчитель стисло та лаконічно доповідає учням про правильність обирання професії, фактори, які впливають на вибір професії (як визначити, підходить ця професія чи ні). Розповідає про особливості в трудовій діяльності вчителя технологій за допомогою наочності (плакатів, слайдів, схем). Пояснює умови та послідовність виконання роботи вчителя технологій.

Розповідь та пояснення повинні бути достовірними, а факти які повідомляються повинні відповідати дійсності, відображати сучасний стан розвитку науки, зміст праці представників різних професій. Викладати матеріал необхідно в логічній послідовності. Наприклад, повідомляючи відомості про професію, доцільно з початку ознайомити учнів з характером праці та значенням даної професії на ринку праці, а вже потім зосередити увагу на вимогах професії до психофізіологічних особливостей учнів та шляхах отримання професії.

І розповідь, і пояснення повинні бути чіткими та доказовими, а викладення – коротким, лаконічним, але емоційним.

До основних форм та методів профорієнтаційної роботи по організації цілеспрямованої діяльності учнів по підготовці їх до свідомого вибору професії відносять:

• індивідуальні завдання;

• конкурси "Кращий за професією";

• підготовка рефератів;

• фотомонтаж про професії;

• участь у кружках за інтересами і т.д.

Індивідуальні завдання учням надають вчителі для поглиблення знань за окремими питаннями з метою підвищення їх зацікавленості в окремих галузях знань, розширення уяв про можливості використання своїх здібностей та схильностей.

При цьому викладач враховує особливості інтересів та зацікавлень учня. Окремим учням, наприклад, можуть бути надані завдання по розробці технологічної карти на виготовлення деталі, повірка відповідності деталі технічним вимогам. Система індивідуальних завдань особливо оправдана в процесі технічної творчості. В організації цієї роботи важливо, щоб учні були переконані в своїх можливостях виконати завдання, удосконалювати знання та вміння в даній галузі.

7.Конкурси.

Конкурси "Кращій за професією" мають на меті виявити учнів, які мають схильності та інтереси до окремої професії. Конкурси проводять ланцюгами, навчальними групами, між групами у межах школи, району та області. Такі конкурси слугують масовим оглядом досягнень учнів в їх трудовому навчанні. Вони активізують пізнавальну діяльність школярів на уроках та у позаурочний час, поглиблюють їх знання, удосконалюють вміння та навички як загально технічного та загальнотрудового, так і професійного характеру, розвивають в них професійні інтереси та творче відношення до праці.

В ході конкурсу учень повинен показати вміння виконувати роботу з дотриманням правил безпеки праці, використовувати вимірювальні прилади, інструменти та обладнання, економно використовувати матеріали.

Для поглибленого вивчення професій вчитель доручає учням готувати реферати, фотомонтаж про професії. Така робота сприяє розширенню знань про професії, так як школярі самі підбирають необхідні матеріали, вивчають досвід роботи працівників. Вчитель допомагає учням в складанні плану підготовки реферату.

Участь в кружках також впливає в значній мірі як допомога учням у виборі професії. В процесі ознайомлення учнів з певними професіями в кружках технічної творчості складається можливість орієнтування їх на оволодіння навичками, розвитку трудової та пізнавальної активності та самостійності. Досягається це за допомогою організації занять у відповідності до інтересів, вимог самих учнів.

Важливою формою позакласної роботи в професійному просвітництві учнів є перегляд та обговорення кінофільмів та телевізійних передач профорієнтаційного змісту.

Колективні перегляди та обговорення кінофільмів та телепередач навчають школярів правильно розуміти їх зміст та ідейний сенс, сприяють розвитку професійного інтересу, допомагають бачити у будь-якому трудовому досягненні перш за все людину – робітника, інженера, вченого і т. ін.

Вчителю самому необхідно проглянути кінофільм, оцінити його зміст, пізнавальне та виховне значення для школярів, визначити, яка підготовча робота з учнями повинна бути проведена.

Перед переглядом необхідно побесідувати з учнями, поставити перед ними запитання, на які вони повинні знайти відповіді у фільмі, познайомити з деякими героями даного фільму.

Обговорення доцільно проводити після перегляду, але не дуже затягувати. Можна запропонувати школярам наступні запитання:

• який зміст має кінокартина (телепередача), назвіть головних її героїв;

• з чого складається зміст та романтика праці героїв фільму (телепередачі);

• якими засобами праці користуються герої фільму (телепередачі);

• що є предметом їх праці;

• охарактеризуйте етапи трудового становлення героїв фільму (телепередачі) та як вони розкриті.

Висновок:

Професійний розвиток учнів повинен обов’язково розглядатися в контексті всього життя і в контексті особистісного становлення учня.

Ефективність роботи по забезпеченню професійного самовизначення в значній мірі залежить від застосованих в ній методів і навчальних форм.

Аналіз літератури показав, що у нашому дослідженні доцільно використовувати такі форми профорієнтаційної роботи з учнями: екскурсії ліцеїстів по майстерням факультету, де буде показано майже все, чим займаються студенти та викладачі під час своєї роботи на факультеті; зустрічі ліцеїстів з фахівцями даної професії; профорієнтаційні заняття. А також методи профорієнтаційної роботи з учнями: бесіда з учнями щодо професії "Вчитель технологій"; визначення професійних здібностей учнів.

Всі ці методи та форми професійної орієнтації учнів можна реалізовувати за допомогою матеріалів профорієнтаційної роботи: професіограм, професійної реклами та агітації і т.д.

Правильно підібрана та розроблена методика професійного самовизначення допомагає учням зробити обґрунтований вибір майбутньої професії.

Розроблена нами методика забезпечення професійного самовизначення учнів педагогічного ліцею технологічного класу передбачає:

1) проведення профорієнтаційних бесід з учнями на тему "Вчитель технологій", у ході яких вони ознайомлюються з даною професією;

2) демонстрація об’єктів (вироби, які виконані студентами факультету та викладачами, технічні засоби: швейні машини різних класів, верстати, обладнання, муляжі, технічна документація), екскурсія по факультету, під час якої відбувалося наочне закріплення професії, зустрічі з фахівцями, пояснення та розповіді, які відбуваються для роз’яснення та уточнення нез’ясованих або незрозумілих моментів;

3) показ презентації факультету та залучення учнів технологічного класу до загально факультетських заходів, а саме до Дня відкритих дверей на факультеті та Зустрічі з випускниками факультету різних років.

3. Експериментальна робота

3.1 Констатувальний зріз

Педагогічну ефективність розробленої нами методики ми визначали експериментально. Для цього було проведено експериментальний зріз, експериментальну роботу та контрольний зріз. Під час проведення констатувального зрізу ми з’ясовували стан професійного самовизначення учнів технологічного класу Слов’янського педагогічного ліцею. В цьому класі знаходилося 29 учнів, серед яких 15 дівчат та 14 хлопців. З самого початку ми визначали рівень професійного самовизначення учнів технологічного класу. Для цього обирали та проводили з учнями анкетування за допомогою: диференційно-діагностичного опитувача (ДДО), Анкети "Орієнтація" та карти Інтересів. Основною позицією опитування було виявлення професійного самовизначення учнів технологічного класу. Диференційно-діагностичний опитувач складався з запропонованих 20 пар видів діяльності, серед кожної пари учні повинні були обрати один вид діяльності та зробити собі помітку. Згідно отриманих даних після тестування ми підвели невеликі підсумки для професійного самовизначення учнів технологічного класу. Отримані результати за ДДО показали, що в учнів цього класу:

- На першому місці сфера діяльності "людина-художній образ". Саме ця сфера діяльності за результатами опитувача домінує у наступних учнів: Свіденської Марія, Гайдук Олексія, Цигути Аліни, Попова Юрія, Яковлевої Марини, Калини Валерія, Гончарової Наталії, Середи Аліни, Брисьової Вікрорії, Єсипової Інеси та Руденко Ксенії. І становить 36 % від всієї кількості класу.

- Друге місце зайняла сфера діяльності "людина-техніка" та становить 28% від загальної кількості класу. Дана сфера діяльності домінує у таких учнів: Перелома Кирил, Тютюнник Андрій, Гончаров Олександр, Тихопий Андрій, Лимаренко Миколай, Гончар В’ячеслав, Горевий Ілля, Лимаренко Назар.

- На третьому місці, можна сказати і на другому, 28% від загальної кількості "людина-людина". Цю сферу обрали такі учні: Козьбан Альона, Рубан Софія, Мороз Сергій, Ткачьова Рената, Скотаренко Микита, Пономарьов Андрій, Шумленська Сніжана, Василенко Вікторія.

- На четвертому та п’ятому місці у 4% обрали Лашко Євген сферу дільності "людина-знак" та Сергєєва Аліна - "людина-природа".

Графічно отримані результати можна зробити таким чином.