113610 (Проблема формування соціальної активності на уроках трудового навчання в початкових класах), страница 6

Спільно з учителем учні пригадують, що в першому класі ознайомлення зі світом професій відбувалося на рівні візуального сприймання зовнішнього вигляду працівників. У другому класі уявлення про світ професій розширювалось на предмети і засоби праці (матеріали й інструменти), способи обробки матеріалів. У третьому класі пріоритетність набули мета, умови і результати праці. Необхідний ілюстративний і текстовий матеріал для такої роботи є у підручнику для четвертого класу (с.6). Бажано використати унаочнення для фронтальної роботи з учнями [37].

У 4 класі новим є ознайомлення учнів із кваліфікаційними якостями працівників зі світу професій типу "людина - природа", "людина - людина", "людина - техніка", "людина - знакові системи", "людина - художні образи" (с.7 підручника). При цьому формування соціальної активності на уроках трудового навчання здійснюється при ознайомленні молодших школярів із світом професій "людина - людина".

Наводимо приклади формування соціальної активності на уроках трудового навчання та завдання для опрацювання теми "Вступ" за підручником. Уявлення про якості, які необхідні працівникам різних професій, формуються на основі тексту "Вимоги професії до людини". Так, наприклад, учні дізнаються, що диктор радіо і телебачення має чітко і виразно говорити, співак - мати гарний голос і музичний слух, водій - хороший зір, швидкі і точні рухи, шахтар повинен бути дуже витривалим фізично [51, 38].

З метою закріплення текстового матеріалу учням пропонуються завдання для самостійного опрацювання: "Добери потрібні слова і доповни речення", "Опиши одну з професій за поданими зображеннями".

Бажано організувати виконання практичних робіт у складі творчих груп учнів. Вони самостійно вибирають практичні роботи, подані у підручнику, або інші аналогічні, запропоновані у посібниках для учнів. Такими практичними роботами можуть бути: листівка "Моя майбутня професія", вироби, складені способом орігамі. У зазначених практичних роботах необхідно звернути увагу на елементи графічної грамоти: креслення і позначення графічних дій [55, 57].

Для прикладу подаємо графічні зображення, за якими четвертокласники можуть виготовити з паперу шкатулку оригінальної форми (с.13).

1-4. Перегни квадрат і знову розгорни за малюнками.

Загни усі ріжки до центра.

Перегорни конверт.

1. Загни ріжки до центра.

8. Перегорни заготовку. Надай їй форму шкатулочки.

Цілісний процес формування соціальної активності на уроках трудового навчання при виготовленні шкатулки подано у підручнику для четвертого класу (с.14-15).

При вивченні теми "Світ професій "людина - людина"" ставиться мета - забезпечити профінформацію про фахівців сфери обслуговування: медичних працівників, педагогів, юристів, культосвітніх діячів, бібліотекарів. Використати ілюстрації, віршовані тексти, запитання і завдання про кваліфікаційні якості представників сфери обслуговування; практично виготовити колаж із ілюстрацій різних поліграфічних видань "Люди навколо нас".

Бажано організувати екскурсію на робочі місця професійних працівників сфери "людина - людина". В такому разі оформляється колаж за матеріалами екскурсії [25, 18].

Під час практичної роботи виготовляється колаж "Люди навколо нас".

Текстовий матеріал підручника використовується для ознайомлення учнів із поняттям "колаж", послідовністю його виготовлення. У підручнику подано ілюстрації, на основі яких може виготовлятися колаж "Люди навколо нас".

Пропонується також розпізнавання професій типу "людина - людина" за роздатковою карткою 1.

Картка 1.

Що, на твою думку, повинен знати й уміти кухар, щоб бути висококваліфікованим працівником? Коротко запиши свої міркування.

Знати: ___________________________________________

Вміти: ___________________________________________

Які риси характеру мають бути притаманні людині даної професії?

Прочитай свій запис учням групи. Уважно послухай, як виконали це завдання інші її члени. Що нового ти дізнався з їхніх повідомлень?

Чи потрібні кухарю знання з математики для того, щоб приготувати обід учням вашого класу? Дайте відповідь на запитання та поясніть, як ви міркували.

Оберіть одну з професій сфери „людина - людина". Колективно виготуйте емблему, яка б відображала діяльність людини даної професії.

Вивчаючи тему "Побутова праця", ставиться мета: актуалізувати досвід самообслуговування у сімейному побуті. Забезпечити ознайомлення із цінами у магазині, навчати підраховувати за допомогою калькулятора вартість покупок для сім'ї, мити індивідуальний посуд, прати дрібні речі. Виготовити побутові речі: прихватку, підставку під гаряче, серветку, газетницю, вазу або інші вироби (за вибором учнів).

В ході опрацювання ілюстративного і текстового матеріалу підручника учні заохочуються до побутової праці. Пропонується самостійна робота над текстом "Прання". Засвоєння технологічної послідовності прання перевіряється за допомогою контрольних запитань і розвивальної вправи (с.43). Аналогічні методичні прийоми використовуються для опрацювання теми "Миття посуду" (с.44). Практичні роботи з прання і миття посуду учні здійснюють вдома під наглядом дорослих.

Практичні роботи у класі виконуються з опорою на підручник або за зразком, даним учителем. Робота здійснюється у складі груп учнів, сформованих за інтересами до тих чи інших результатів праці. Важливо забезпечити дотримання послідовності трудових дій, зазначеної у передмові до методичних рекомендацій. Необхідно повторити правила безпечної праці з голкою. На даному уроці учні ознайомлюються із оздоблювальними швами. Пропонуємо розглянути петельний шов (с.47).

При вивченні теми "Культура зовнішності людини" ставиться мета знайомити учнів з історією розвитку одягу, сформувати уявлення про давні і сучасні костюми, про національні традиції у виготовленні та оздобленні одягу, виготовити вироби за вибором учнів: макет українського костюма, капелюх оригінальної форми, взуття, сумочку-косметичку.

З опорою на кольорові ілюстрації підручника учні мають змогу наочно пересвідчитися у різниці одягу представників різних історичних епох. Бажано навести приклади і унаочнити технічні пристрої, які поліпшують виготовлення одягу: веретено, прядку, ткацький верстат, швейну машинку, сучасні верстати на швейних фабриках. Для цього вчитель добирає відповідний ілюстративний матеріал.

Практична робота по виготовленню українського народного костюма здійснюється у складі творчих груп учнів. Одна група виготовляє шаблони-манекени, а інша - елементи одягу, подані на малюнку (с.51).

У підручнику запропоновано послідовність виконання інших практичних робіт: "Виготовлення капелюха", "Виготовлення взуття", "Виготовлення сумочки-косметички". Ці практичні завдання призначені для індивідуального вибору учнями. Учні їх виконують самостійно, а роль учителя коригуюча.

При вивченні теми "Подарунки до свят" ставиться мета: пробуджувати мотивацію до праці словом учителя, виразним читанням віршів про Діда Мороза і ялинку, зразками новорічних іграшок. Виконати наступні практичні роботи: витинанки-сніжинки, новорічні упаковки, різдвяні прикраси "павук", "їжак", вишита листівка "Ялинка", кулька з кольорових ниток.

Використовується робота з підручником. Спільно з учителем опрацьовується текстовий та ілюстративний матеріал (с.56, 58). Учні ознайомлюються із традиційними різдвяними прикрасами для ялинки та інтер'єру квартири. Проводиться словникова робота. З'ясовуються лексичні значення слів покуть, обрус, пояснюється розуміння учнями народних приказок, вміщених у підручнику.

Практичні роботи здійснюються за вибором учнів. Виготовлення новорічних витинанок може відбуватися не лише За зразком підручника, а й за власним задумом учнів. На це налаштовує завдання підручника: "Пофантазуй, придумай самостійно і виріж цікаву святкову витинанку" (с.56). За поданою у підручнику технологічною карткою виготовляється кошик для новорічних подарунків.

Наводимо орієнтовну технологічну послідовність виготовлення кошика.

1. Обведи шаблон 4 рази.

2. Розділи відрізки 2-3 і 4-5 надвоє. Проведи лінії згину.

3. Домалюй клапан для склеювання.

4. Виріж, зігни і склей пірамідку. Утвори складки кошика, зігнувши папір усередину по лініях згину.

5. Усі згини прогладь гладилкою. Наклей новорічні витинанки. Виріж і приклей ручку.

6. Оціни якість роботи.

7. Поклади в кошик сюрприз.

За малюнками підручника виконуються практичні роботи "Виготовлення "павука" із соломи", "Виготовлення їжачка" та інші новорічні вироби (с.59-63). Важливо забезпечити роботу учнів у різних техніках обробки матеріалів та у складі невеликих творчих груп за інтересами.

Поточні оцінки виставляються колективно на основі виробів учнів, розміщених у класній виставці.

Опрацьовується розділ підручника під рубрикою "Перевір себе". Учні розподіляються на групи для здійснення дослідницької роботи з нитками. Учні-дослідники отримують індивідуальні картки.

2.2 Основи експериментальної гіпотези і результати дослідження

На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом трудового навчання у початковій школі нами виявлено, що загальний недолік сучасної педагогічної практики - недостатня спрямованість на послідовне формування соціальної активності та компетентності. Вчителі не завжди дотримаються методики і вимог програми формування соціальної активності учнів на уроках трудового навчання. Тому в основу експериментального дослідження ми поклали положення про необхідність формування соціальної активності на уроках трудового навчання.

Складність оцінки рівня розвитку соціальної активності учнів полягає в тому, що вона не знаходить самостійного прояву в трудовій діяльності а є комплексною якістю, яка включає і власне активність в діяльності, і взаємодопомогу, і допомогу окремим товаришам, і вміння організувати свою діяльність і роботу своїх товаришів. Тому, проводячи дослідження, ми дійшли висновку, що доцільно оцінювати не кожен конкретний прояв соціальної активності учнів, а їх прояв у груповій діяльності, де здійснювалося виготовлення виробу. Це означає, що показниками розвитку соціальної активності учнів на уроках трудового навчання слід обрати результативність їх трудової діяльності, котра проявляється у якості виготовлення певного виробу.

З метою перевірки стану розвитку соціальної активності учнів на уроках трудового навчання нами здійснено педагогічну діагностику рівнів сформованості даної якості. Також розроблено і впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику формування в учнів соціальної активності на уроках трудового навчання, і перевірено ефективність цієї методики у процесі формуючого експерименту.

У перебігу констатуючого етапу експерименту вивчався рівень розвитку соціальної активності учнів на уроках трудового навчання. Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася за допомогою таких критеріїв:

1. Соціальний критерій показує здатність молодшого школяра до проявів соціальної активності у галузі групового виготовлення виробів.

2. Діяльнісний критерій відображає якість виконання виробу у межах групової діяльності та міру участі у виконанні роботи.

Дослідження здійснювалося у три взаємопов’язані етапи:

На першому етапі (2006-2007 рр.) - проаналізовано психолого-педагогічну та методичну літературу з обраної проблеми. Визначено вихідні теоретичні положення, об’єкт, предмет мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання.

На другому етапі (2007-2008 рр.) - проведено констатуючий експеримент: розроблено критерії та проведено педагогічну діагностику розвитку соціальної активності учнів на уроках трудового навчання; розроблено та обґрунтовано педагогічні умови розвитку соціальної активності учнів початкових класів. З метою перевірки висунутої гіпотези розроблялись шляхи науково-методичного забезпечення формуючого експерименту.

Опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформульовано висновки, розроблено рекомендації, які втілено у практику трудового навчання молодших школярів.

На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні розвитку соціальної активності учнів: низький середній і високий.

Низький рівень відображає слабку соціальну активність учня: він неспроможний виконати трудові дії без допомоги чи вказівки вчителя і майже не бере участі в груповій роботі.

Середній рівень характеризується середнім рівнем розвитку формування соціальної активності учнів на уроках трудового навчання, тобто учень без допомоги вчителя бере участь у груповій діяльності і підкоряється вказівкам інших членів групи, проявляє незначну активність.

Високий рівень розвитку соціальної активності учнів на уроках трудового навчання характеризується відносною самостійністю у виконанні виробів, прагненням брати участь у груповій роботі, організовувати її і контролювати весь процес виготовлення виробу - від задуму до творчого практичного втілення.

Порівняння даних констатуючого експерименту в експериментальному і контрольному класах показує незначну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв розвитку формування соціальної активності учнів на уроках трудового навчання. Це дало підставу стверджувати, що досліджувана кількість школярів має однаковий проте нереалізований потенціал до розвитку соціальної активності учнів.