113422 (Педагогічні основи використання загадок як засобу розумового виховання молодших школярів), страница 6

Чорномазий, білодзьобий,

Він за плугом важно ходить,

Черв'ячків, жучків знаходить –

Сторож вірний, друг полів,

Перший вісник теплих днів. Хто це?

Аналіз проводиться у формі запитань під час бесіди:

• Як названо в загадці грака? (Вірний сторож, друг полів),

• Кого так називають? (Хто поїдає шкідливих комах, охороняє поля, приносить людині користь),

Закріплювати й розширювати знання учнів про ознаки та властивості рослин і тварин, розвивати кмітливість, швидкість реакції можна за допомогою загадок. Відгадуючи загадки, дитина пізнає навколишнє, порівнює різні явища, об'єкти, виділяє серед численних особливостей істотні, вчиться встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити певні висновки. Їх бажано згадувати під час фронтальної роботи з класом [52, 7]. Загадки потрібно підбирати так, щоб вони розкривали властивості тварин, явищ природи, рослин. Для учнів молодшого шкільного віку краще підбирати поетичні, римовані загадки, які характеризуються конкретним викладом, виразністю і влучністю визначень.

Варто підібрати для уроків читання загадки типу «Підкажи словечко». Учитель читає загадки у віршах. Діти хором підхоплюють відповідь. Наприклад:

Я падаю на ваші хати.

Я білий-білий, волохатий.

Я прилипаю вам до ніг,

І називаюсь просто… (сніг).

Після відгадування учитель ілюструє загадку, доповнює відомостями про тварину, рослину чи предмети неживої природи.

У відгадуванні загадок важливий не лише результат, а й його обґрунтування, доведення правильності відповіді. Для цього треба постійно запитувати: «Як здогадалися? Чому так вирішили? Поясніть, як міркували» [6, 19].

– Як ще називають грака? (Першим вісником теплих днів).

– Чому його так називають? (І раки першими прилітають до нас, ще в березні, вони сповіщають, що прийшов кінець довгій і холодній зимі).

– Які ще слова допомагають відгадати загадку? (Чорномазий, білодзьобий; ходить за плугом, шукає жучків і черв'ячків).

– Чому ж це грак, а не ворона? (У ворони дзьоб, голова, шия, крила, хвіст і ноги чорні, а решта оперення сіра. Грак має чорне оперення, дзьоб світлий. Про нього і в загадці говориться: «чорномазий, білодзьобий». Ворона взимку залишається в нас, а грак відлітає в теплі краї. Повертається він ранньої весни. У загадці про це сказано так: «перший вісник теплих днів»).

Розглянемо ще один приклад: В земній сиджу, коморі, а коса моя надворі [18, 31–32].

Спершу слід запропонувати учням уважно прочитати загадку, потім визначити, що говориться в ній про задуманий предмет. (Частина його знаходиться в земляній коморі, а друга частина – надворі); назвати, що це може бути за предмет. (Це може бути рослина, одна частина якої росте в землі, а друга – над землею); пригадати рослину, яка б так росла. (Після деяких міркувань учні відповідають, що це морква); довести, чому саме морква. (Та частина моркви, яку споживають люди, росте в землі, тобто знаходиться в земляній коморі, а її розкішне листя, неначе коса, росте над землею). Аналогічно учні відгадують інші загадки. Доцільність використання загадок на уроці незаперечна. Учні люблять працювати над ними.

Методика початкового навчання не передбачає окремих уроків для опрацювання загадок. Вони вводяться в тканину уроку як супровідний матеріал, хоч і важливий, необхідний для роботи з молодшими школярами.

Найбільш природний шлях опанування загадок – відгадування їх. Можна запропонувати доповнити загадку потрібною частиною, наприклад:

За лісом, за пралісом… золота діжа сходить. (Сонце).

Ревнув віл… на сто діл. (Грім).

Сімсот солов'ят… на подушці сидять. (Бджолиний рій, соняшник).

Плету хлівець на четверо овець,… а на п'яту окремо. (Рукавичка).

У цій роботі важливо підвести учнів до розуміння такого мовного явища, як вживання слів у переносному значенні.

Робота над загадкою повинна тривати і на інших уроках. Так, на заняттях з трудового виховання під час виготовлення м'якої іграшки мотивація навчальної діяльності може бути такою:

– Про те, чим ми займатимемося, скажете, коли відгадаєте загадку:

Звірок маленький,

Взимку біленький.

Влітку сіренький.

По полю стриб-стриб,

По снігу тик-тик. (Заєць).

Робота над твором-загадкою охоплює такі етапи [29, 281–282]:

1. Відгадування і спостереження за будовою загадки, її специфікою. Класовод звертає увагу на особливості загадок, зокрема на те, що називається не сам предмет, а інший, схожий, та найвиразніші ознаки. Тому вчитель добирає такі загадки, де риси жанру виявляються досить виразно. Такий урок активізує знання учнів про предмет, його ознаки, дії.

2. Спостереження й аналіз побудови загадки. Цей етап потребує від учителя, по-перше, проаналізувати загадку, з'ясувати, на основі чого її створено: зовнішній вигляд предмета, його властивість тощо. По-друге, звернути увагу на образність загадки: морква – дівчина з косою; їжак – клубочок, кактус, кожушок із голочок; місяць – скибка дині, окраєць хліба, шматок золота, білий лебідь та ін. Розглядаючи предмет, учні виявляють найбільш суттєві ознаки, і добирають предмети, які можна було б використати для іномовлення.

3. Створення власної загадки (спочатку колективне, потім самостійне). Якщо діти відчувають римовану форму, то вони можуть спробувати її застосувати.

Наведемо фрагмент уроку, метою якого є навчити школярів писати твори-загадки [71, 37]. Учитель пропонує відгадати кілька загадок близької до твору тематики, скажімо, про тварин. Вступні слова учителя були:

– Діти, ви всі любите відгадувати загадки, а сьогодні ви спробуєте самі створити такі загадки. Хочете? Тож перш ніж скласти загадку, давайте пригадаємо, як вона будується. (Школярі пригадують). А тепер спробуємо відгадати кілька з них:

Хто на кактус схожий трішки,

Хоч і є у нього ніжки?

З лісу я його приніс –

Він тікає знову в ліс. (Б. Решетченко).

– Як ви дізналися, що це їжак? (Їжак схожий на кактус). Чим схожий їжачок на кактус? (Бо він, як і кактус, має голочки). Яка ж особливість загадки? (В загадці називається схожий на нього предмет. Коли відгадуємо загадку, то звертаємо увагу на ознаки предмета). Перевіримо ще раз цю особливість. Відгадайте загадку:

У кубельце фрукти носить.

Стріне вас – ховає носик.

Кожушок із голочок –

Хто скажіть це?… (їжачок).

Проводиться робота, як і над першою загадкою.

4. Наступний етап – спостереження предмета, виділення його основних ознак, порівняння їх з ознаками інших предметів.

– Ви згадали, як побудована загадка, спробуємо тепер колективно створити свою. Нехай наша перша загадка буде про цю квітку (на дошці кольорова картинка, де зображена конвалія).

– Що це за квітка? Уважно подивіться картину й уявіть цю квітку. Що в ній особливого? Назвіть її основні ознаки. (Багато біленьких маленьких квіточок на одному стеблі, має приємний запах, квіточки схожі на дзвіночки).

– Ви назвали всі ознаки? Але в нас нема однієї важливої деталі, потрібної в загадці. Якої? На що схожі квіточки конвалії? (На дзвоники горошинки, на кульки, на ліхтарики).

– Запишемо весь цей ряд слів на дошці.

5. Створення загадки.

– З чим порівнюємо конвалію? (З дзвіночками). Назвемо ознаки цих дзвоників. (Біленькі, малі…) Отже, який перший рядок: Біленькі дзвоники малі… (Запишемо його). Де знаходяться дзвоники? (На стеблі). Тепер потрібно якось дзвоники приєднати до стебла. Підшукайте слово, яке б підійшло. (Дібрані школярами слова вчитель записує на дошці: висять, ростуть, сидять, живуть і т. ін.). Тож якою буде друга частина загадки: Ростуть разом на стеблі, висять поруч на стеблі, живуть дружно на стеблі тощо. Ось і вийшла загадка: Білі дзвоники малі живуть дружно на стеблі.

Школярі записують той варіант загадки, яки найбільше сподобався.

На цьому етапі не забуваймо про запобігання орфографічним помилкам – учні користуються зробленими на дошці записами окремих слів як довідковим матеріалом. Але не варто обмежувати їх цією вимогою.

Л. Баршай [4] пропонує створити загадку про конвалію, порівнюючи з іншими предметами не лише квіточки, а й стебельце. Ось яку загадку склали діти:

Білі горошинки, але не сніжинки.

На одній ніжці всі висять,

весною в ліс кличуть малят.

Наведемо зразки колективних загадок, створених учнями: багато ниток має, а в клубок їх ніхто не змотає (Павук). Не решето, а сплетено. (Павутина). Маленький залізний, а без нього в дім не ввійдеш (Ключ). Який зайчик вовка не боїться. (Coнячний).

Учні вже з початку навчання грамоти складають загадки колективно. Ось які вийшли зразки до теми «Овочі і фрукти»:

Сидить баба, одягнулась,

В сто сорочок загорнулась,

Ціле літо достигає,

До нас в борщик поспішає. (Капуста).

Я кругленький хлопчик,

Як у мишки хвостик,

Червоненький я на вроду,

Хочу в борщик із городу. (Буряк).

Створені загадки потрібно не лише зачитувати, а й аналізувати. Діти мають зрозуміти, що вони не розважаються, а вчаться засвоювати певний жанр творів, який має свої закони.

Під час роботи над загадкою діти набувають умінь виділяти найсуттєвіші ознаки предмета, порівнювати його з іншими, схожими, знаходити найбільш точні, виразні слова для опису [26, 10]. Саме з цих позицій і потрібно аналізувати дитячі загадки, щоб школярі не припускалися помилок. Прикладом невдалої загадки може бути така: «Багато квітів у лісі, але ці я по-особливому люблю, бо пісеньки вони співають і в ліс нас зазивають» . Цю загадку розгадати важко, тому що названі ознаки неспецифічні для дзвіночків конвалії. Вчитель аналізує її і вказує на прорахунки учнів.

Можливий ще один варіант: перетворення у загадку художнього тексту-опису. У цьому випадку ознаки предмета подані в тексті, учні мають їх побачити і використати для складання своєї загадки. Наведемо фрагмент такої роботи на уроці читання:

Учні читають тексти:

Барвінок

Недавно ще гула метелиця,

іще лежить в низинах сніг,

а вже барвінку листя стелиться

зеленим килимом до ніг.

Воно під снігом і під кригою

всю зиму зелень берегло

і перше стрінуло з відлигою

весняне сонце і тепло. (Наталя Забіла)

Життя квітів починається з барвінку. Барвінок – квітка ніжна, але смілива й нетерпляча. Ще не зійде сніг, а вже крізь весняну ніздрювату льодову скоринку пнеться тремтливий вічнозелений листочок барвінку. Все захоплює, все вкриває войовничий, невідступний, швидкий барвінок. (За Ю. Смоличем).

Перед вами два тексти про барвінок. Чи можна їх назвати загадками? (Ні, вони побудовані інакше. В загадці предмет не називається, а тут він названий – барвінок). Чи є в цих текстах щось спільне з загадкою? Що? (В них, як і в загадці, образно змальовано барвінок, говориться про його специфічні ознаки: листя килимом вкриває землю, воно вічнозелене і зберігає зелень під снігом. У другому тексті підкреслено характер квітки:

смілива й нетерпляча, войовнича і швидка. В обох текстах вона схожа на зелений килим).

– Давайте на основі цих текстів складемо загадку про барвінок. Можна доповнити власними ознаками. Ще раз перечитайте самостійно, доберіть ознаки, які можете використати в загадці. Які ознаки ви дібрали?

Звертається увага на порівняння, інші мовні засоби, якими змальовується барвінок. Потім учні створюють загадку, після чого йде обговорення. Ось кілька дитячих загадок: Зелений килим і влітку, і взимку, а квіти – голубі. Лежу зелений під сніговою скоринкою, а сонце і тепло друге народження мені дало. Всю зиму зелень бережу в лісі, а з теплом – синім цвітом зацвітаю. Цвіте синьо, лист зелений квітник прикрашає. Хоч мороз усе побив – його не займає [39, 23].

Другий варіант роботи над твором-загадкою має свої переваги над першим: діти вчаться вдивлятися в художній текст, бути уважними до кожного авторського слова, відчувати його виразність, окрасу [37, 119]. При цьому, добираючи слова з тексту і використовуючи їх у власному вислові, учні не лише запам'ятовують їх і відтворюють у мові, а й працюють з ними творчо. Разом з тим цей варіант передбачає меншу самостійність школярів, ніж перший: діти обмежені у доборі ознак предмета рамками пропонованого тексту. Ось чому доцільно чергувати перший та другий варіанти створення загадок. Послідовність їх визначається залежно від можливостей класу.

Зробити процес розгадування загадки цікавим заняттям для дитини – важливе завдання початкової школи. Методика роботи із загадкою передбачає, що навчати відгадувати загадки слід починати не з загадування, а з виховання уміння сприймати предмети і явища з різних боків, бачити світ у різноманітних зв’язках і залежностях, у кольорах, звуках, русі, зміні. Ці знання висловлюються влучним, образним словом, під час спостережень дітей спонукають до пошуку потрібних слів, які б точно відбивали побачене [47, 32].

Тематичний принцип подання загадок полегшує відгадування. Не слід під час одного заняття пропонувати учням загадки різної тематики. Головною умовою, що забезпечить правильне розуміння загадок і їх відгадування, є попереднє ознайомлення дітей з тими предметами й явищами, про які йдеться у загадках [18, 31].

Наведемо основні прийоми роботи над загадкою.

1. Порівняй і впізнай (Класовод показує вихованцям олівець, ляльку Буратіно й іграшку «півник». Пропонує уважно розглянути предмети і сказати, на що схожий олівець. Після того, як діти поміркують, учитель промовляє загадку і просить розгадати її – знайти докази, чому це той, а не інший предмет.