112379 (Громадянська освіта та формування національної свідомості на уроках історії України), страница 9

Було підібрано матеріал, який сприяв формуванню національної свідомості учнів на цьому уроці.

Проблема виховання учнів на трудових традиціях народу є однією з найактуальніших. Це означає передачу історично нагромаджених кращих зразків свідомого ставлення людей до праці і активної трудової діяльності.

Невичерпні багатства трудової діяльності виступають джерелом матеріального і духовного життя людини. Усвідомлення учнями її значення. Коли школярі знайомляться з таким матеріалом, у них виробляється свідоме ставлення до праці, прагнення до примноження трудових традицій народу. А це в свою чергу, сприяє формуванню їх національної свідомості.

У 10 - 11 класах учитель доручає учням самостійно готувати реферат, повідомлення, добирати документи з газет про передових людей, чия праця прославляє нашу країну.

Широкий простір для участі учнів у суспільно - корисному трудовому процесі відкриває позакласна і позашкільна робота у предметних гуртках, на пришкільній ділянці, обладнанні шкільних майстерень.

Також організовуються зустрічі з людьми різних фахів.

Спостерігаючи учнів у процесі навчання та праці, поза уроками, учитель, класний керівник вивчає характер, інтереси, нахили своїх вихованців. Це дозволяє краще організувати виховний процес і допомогти професійній орієнтації учнів.

У своєму творі на тему " Про яку професію я мрію" випускник СШ № 1 м. Хмільника писав: " Усі професії почесні і корисні. Але моя мрія - стати вчителем. Вірю, що моя мрія здійсниться".

Перебуваючи на практиці в школі № 1 м. Хмільника можна було побачити уроки історії України у 10 класах, при вивченні теми "Початок української революції ". Виклад матеріалу відбувався в чіткій, логічній послідовності. Учні дізнаються, що лютнева революція в Росії надала могутнього поштовху національно-визвольному рухові на українських землях.

Центральна Рада утворилася 4 березня 1917 р. і за надзвичайно короткий час стала впливовим представницьким органом народної влади. Головою Центральної Ради було обрано М. Гру шевського.

Центральна Рада 23 червня 1917 р. прийняла І Універсал, у якому проголошувалася автономія України і наголошувалося, що "однині самі будемо творити наше життя".

II Універсал Центральною Радою був проголошений 3 липня 1917 року. У цьому документі вказувалося, що Центральна Рада, до складу, якої буде введено представників різних народів, які проживають на українських землях, стане єдиним найвищим органом революційної демократії України.

Для кращого запам'ятовування і усвідомлення вивченого матеріалу, учням даються запитання:

1. Напередодні 1917 року у містах проживало 20 % населення України. Які висновки про соціально - економічний розвиток українського суспільства дає підставу зробити ця цифра ?

2. Чим пояснити появу на політичній арені Центральної Ради ? Які фактори зумовили швидке зростання її авторитету, популярності, сили ?

3. Чому саме М. Грушевський став на чолі Центральної Ради ? Далі учням дається завдання поміркувати над текстом:

У своїй праці " Звідки пішло українство і до чого воно йде" М. Грушевський писав: "Українці не мають наміру одривати Україну від Росії. Коли вони мали б такий намір, вони виступили б широко й одверто з таким гаслом бо тепер за се вони б нічим і не ризикували. Коли вільно полякам жадати відновлення незалежної Польщі, то вільно й українцям, якби вони схотіли домагатися відлучення України і повернення її у те становище, в якім вона стояла перед актом 1654 р. - безправна нерушеним російським урядом. Але українці не мають наміру відділятися від Російської республіки. Вони хочуть задержатися в добровільному і свобідному зв'язку з нею".

- Чому Україна не наслідувала прикладу Польщі ?

- Чи можна вважати помилкою обстоювання Центральною Радою курсу на автономію ?

Потім учні складають порівняльну характеристику: В. Винниченко і С. Петлюра, як політичні діячі.

Тести

1. Хто очолював делегацію Центральної Ради, яка у травні 1917 р. вручила Тимчасовому уряду вимогу проголошення автономії України ?

а) М. Грушевський;

б) В. Винниченко;

в) С. Петлюра.

2. Коли було проголошено І Універсал Центральною Радою ?

а) 4 березня 1917 р.;

б) 10 червня 1917 р;

в) 9 січня 1918 р.

3. Хто представляв Тимчасовий уряд на переговорах з Центральною Радою у червні 1917 р. ?

а) Г. Львов, І. Церетелі, М. Терещенко;

б) І. Церетелі, О.Керенський, П. Мілюков;

в) О.Керенський, І. Церетелі, М. Терещенко.

4. У II Універсалі Центральної Ради:

а) самовільно проголошувалась автономія України;

б) бралося зобов'язання не проголошувати автономного устрою України до скликання Всеросійських Установчих зборів;

в) питання про автономію України взагалі не ставилося.

Отже, вивчаючи цей матеріал в учнів формується почуття гордості за свою Вітчизну, за тих діячів, які прагнули, щоб Україна була автономною. А вже пізніше учні дізнаються, що 7 листопада 1917 р. ухвалено III Універсал, у якому проголошується утворення Української Народної Республіки. Звичайно, старання не бувають марними. Потім 11 січня 1918 року був ухвалений IV Універсал. Лейтмотивом цього документа була теза: "Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу".

Учень усвідомлює себе як громадянина і патріота України, усвідомлює абсолютну цінність прав людини, свободи особистості.

Питання національного виховання юнацтва є сьогодні як ніколи актуальним, адже від молоді залежить, якою буде наша Україна у третьому тисячолітті.

Провідне місце у вихованні учнів, формуванні їх національної свідомості належить урокам історії, а також добре продуманим і чітко спланованим позакласним заходам.

Уже 13 років викладає історію у школі № 1 м. Хмільника Тимошенко М.М.. На її уроках завжди звучить мотив національного виховання. А йде це від глибокого усвідомлення великої ролі вчителя у формуванні майбутніх громадян.

На уроці історії з теми Велика Вітчизняна війна 1941 - 1945 р.р. розповідала учням 11 класу про те, що у роки війни Україна втратила п'яту частину населення. Школярі особливо були враженні, коли почули такі дані: понад 10 млн. жителів республіки залишилися без даху над головою; було знищено 16150підприємств; 27910 колгоспів.

Високих результатів у важливій справі формування національної свідомості можна досягти за допомогою добре продуманої системи навчання, різноманітних форм роботи як на уроках, так і в позаурочний час.

Тест:

1."Пакт Молотова - Рібентропа" було підписано:

а) 23 червня 1939 р.;

б) 23 серпня 1939 р.;

в) 28 серпня 1939 р.

2. Німецька агресія проти Польщі розпочалась:

а) 28 серпня 1939 р.;

б) 1 вересня 1939 р.;

в) 2 вересня 1939 р.

3. Радянські війська перейшли польський кордон:

а) 1 вересня 1939 р.;

б) 5 вересня 1939 р.;

в) 11 вересня 1939 р;

г) 17 вересня 1939 р.

4. Радянсько-німецький Договір про дружбу і кордони було підписано:

а) 17 вересня 1939 р.;

б) 23 вересня 1939 р.;

в) 28 вересня 1939 р.

5. Гітлер підписав план нападу на СРСР - директиву № 21 (план "Барбаросса"):

а) у грудні 1939 р.;

б) у грудні 1940 р.;

в) у березні 1941 р.

6. Нацистська Німеччина раптово напала на СРСР:

а) 1 вересня 1939 р.;

б) 22 червня 1940 р.;

в) 22 червня 1941 р,

7. Оборона Одеси тривала:

а) 45 днів;

б) 54 дні;

в) 73 дні.

8. Останнє місто, яке залишили радянські війська у серпні 1942 р.:

а) Свердловськ;

б) Маріуполь;

в) Суми.

9. У жовтні 1942 р. рейд на Правобережну Україну здійснили партизанські об'єднання:

а) О. Федорова;

б) С. Ковпака;

в) П. Строкача;

г) М. Наумова;

д) О. Сабурова.

10. Акт про відновлення Української держави було проголошено:

а) у Львові;

б) у Рівному;

в) у Луцьку;

г) у Києві.

11. Початок визволення України була перемога радянських військ у Сталінградській битві, що тривала:

а) з липня 1942 р. по лютий 1943 р.;

б) з січня по березень 1943 р.;

в) з лютого по квітень 1943 р.

12. Київ було визволено:

а) 7 жовтня 1943 р.;

б) 6 листопада 1943 р.;

в) 7 листопада 1943 р.;

г) 17 листопада 1943 р.

13. Київ було звільнено:

а) у квітні 1944 р.;

б) у травні 1944 р.;

в) у червні 1944 р.

14. Територія України була повністю звільнена від фашистських окупантів:

а) у серпні 1944 р.;

б) у жовтні 1944 р.;

в) у грудні 1944 р.

Учням даються завдання:

1. Нанести на контурну карту результати перерозподілу українських земель між державами - сусідами на початку 1941 р. Які позитивні і негативні наслідки мав цей перерозподіл ?

2.Заповнити таблицю: "

Початковий період радянсько-німецької війни"

3. Чим відрізнялися погляди на шляхи здобуття Україною незалежності прихильників С. Банд ери і А. Мельника ?

4. Здатність до героїзму у людей виявляється по різному. Одна і та ж людина може, ризикуючи життям, кинутись у палаючий дім, але виявиться абсолютно нездатною до виконання щоденної монотонної роботи. Тобто є героїзм моменту. Є героїзм важких періодів у житті свого народу - наприклад друга світова війна. І є героїзм буденний, коли люди свідомо і цілком добровільно беруть на себе якусь важку справу, розуміючи, що в іншому місці жити і працювати було б значно легше і простіше. Що ж важче для людини: героїзм моменту, героїзм важких періодів чи героїзм буднів? Чи є критерій героїзму ?

В учнів виховується громадянська свідомість, гідність та честь в гармонійному поєднанні національних та загальнолюдських цінностей, утверджуються ідеали гуманізму, демократії, добра та справедливості. Розвивається творче мислення, формується власний погляд та критичне ставлення до інформації.

Вже з перших класів учням прищеплюють інтерес до героїчного минулого нашого народу. На уроках історії їх знайомлять з досягненнями нашої країни, вчать з повагою ставитись до героїв, які боролися за наше сьогоднішнє щасливе життя.

Затамувавши подих, учні слухали розповіді про героїзм в роки Великої Вітчизняної війни. Нерідко вони самі підбирали матеріал з окремих питань. У СШ с. Клекотини на уроки історії часто запрошують учасників Великої Вітчизняної війни. Школярі уважно вислуховують їх хвилюючу розповідь. На одному з уроків після короткої вступної бесіди на тему "Велика Вітчизняна війна " було продемонстровано учням документальний фільм, що відображав події воєнних років.

На заняттях по темі "Друга світова війна" педагог зміцнює в учнів любов до Вітчизни і готовність її захищати.

Курс вітчизняної історії дає багатющий матеріал для виховання в учнів почуття обов'язку перед українським народом, перед усім людством, почуття особистої відповідальності за те, що відбувається навколо.

Висвітлюючи історичні події, вчитель історії висловлює своє особисте ставлення до цих подій. Словам і вчинкам людей, розкриває не тільки політичні, ідейні, але й моральні мотиви вчинків. Щоб перевірити, як це впливає на старшокласників, їм було запропоновано дати письмові відповіді на запитання: "Що таке висока свідомість громадського обов'язку?".

Вивчення відповідей учнів дозволяє зробити висновок про те, що учні старших класів мають певні уявлення про громадський обов'язок, пов'язують його з ідеалами свого життя. Однак чимало школярів сприймають усе, що їм дає Батьківщина, як щось цілком звичне, недостатньо глибоко розуміючи, якими великими зусиллями людей завойовані ці блага. Багато учнів недостатньо усвідомлюють поняття обов'язку.

Підбираючи матеріал з історії для прищеплення учням старших класів високої свідомості громадського обов'язку, треба щоб цей матеріал відповідав певним вимогам.

Необхідно, щоб виховний матеріал природно випливав з основного змісту уроку. Працюючи над історичною та художньою літературою, над спогадами, листами видатних історичних діячів, вчителі підбирають такий матеріал, що дозволяє дати учням яскраве уявлення про події минулого. Водночас треба дбати про те, щоб використовувані відомості допомагали: а) розкрити суть або одну з ознак громадського обов'язку; б) показати різні його прояви; в) проникнути у внутрішній світ людей високого обов'язку.

Дуже важливою є також емоційна насиченість розповіді учителя. Учитель не може бути байдужим до того, про що розповідає. І його схвильованість передається учням.Необхідно також пов'язувати виклад навчального матеріалу з життям, з діяльністю учнівського колективу.

Отже, до найважливіших завдань формування національної самосвідомості учнів слід віднести:

– глибоке і свідоме засвоєння знань, які дають українознавчі дисципліни, і в першу чергу, історія України;

– опанування національних і загальнолюдських цінностей;

– формування позитивної самооцінки учнів, переконаності в тому, що людина – унікальна, неповторна особистість;

– досягнення національної самоідентифікації кожним учнем, усвідомлення приналежності його до українського народу;

– виховання любові до України, рідної землі, малої батьківщини, народу; толерантного ставлення до всіх народів, що проживають на території нашої країни;

– формування готовності до повсякденної роботи задля процвітання країни, зміцнення української держави та готовності до її захисту.

Висновки

Виховання національної самосвідомості - процес складний і тривалий. На його результат впливають різні фактори: соціальні, політичні, економічні, сімейні, власне виховання.