94243 (Фізична реабілітація хворих на гіпертонічну хворобу), страница 7

180

1 70

1 60

1 50

140

1 30

120

110

1 00

9 0

115 120 115 120 100 110 100 ДАТ

до лікування 1 міс 3 міс 6 міс після лікування

Графік змін АТ із застосуванням медикаментозного лікування

САТ

180

170

1 60

1 50

140

1 30

1 20

110

1 00

9 0

115 120 115 120 100 110 100 ДАТ

до лікування 1 міс 3 міс 6 міс після лікування

Графік змін АТ із застосуванням медикаментозного лікування та лікувальної фізкультури

САТ

180

1 70

1 60

1 50

140

1 30

120

110

1 00

9 0

115 100 100 110 90 100 80 ДАТ

до лікування 1 міс 3 міс 6 міс після лікування

Графік змін АТ із застосуванням медикаментозного лікування та лікувальної фізкультури

САТ

180

1 70

1 60

1 50

140

1 30

120

110

1 00

9 0

115 100 100 110 90 100 80 ДАТ

до лікування 1 міс 3 міс 6 міс після лікування

3.2 Вплив комплексу засобів ФР

З даної наведеної таблиці та графіків можна зробити певні висновки:

1. ІІ група, яка отримувала медикаментозне лікування та застосовувала засоби ФР (ЛФК) як на лікарняному та післялікарняному етапі отримали кращі результати нормалізації АТ, а саме з вихідного рівня

( до лікування )188 ± 4 /114 ± 3 до 140 ± 4 / 84 ± 3 ( після лікування).

1. І група, яка отримувала лише медикаментозне лікування без застосування ЛФК і не використовувала ЛФК після стаціонару спостерігаються гірші результати нормалізації АТ з вихідного рівня

( до лікування)185± 5/115±2 до 160±5/102±3( після лікування).

Крім цього кожний хворий ІІ групи заповняв анкету самопочуття

( дивись додаток 1.)

1. На третій день від початку застосування ЛФК, які попередньо застосували медикаментозне лікування, у 25 % пацієнтів ІІ групи в анкетах самопочуття відмітили зменшення головної болі.

2. На десятий день – у 40 % відмічалось зменшення головної болі, головокружіння, нормалізацію сну, початок відновлення працездатності, а також емоційна стійкість.

3. Через 1 місяць підвищилась толерантність до фізичних навантажень.

4. При гіпертонічній хворобі ІІ ступеня в другій групі САТ знизився на 8 %, ДАТ – на 13 %, тоді як в першій групі САТ становив 12 % , ДАТ – 19%.

5. Частота серцевих скорочень після застосування ЛФК становила в середньому 73, 4 ± 2/хв. При вихідному рівні 78,1 ± 1,9 /хв.

Всі перераховані показники, які характеризують основні якості життя в подальшому після проведеного курсу лікування та фізичної реабілітації, а вчасності ЛФК мали тенденцію до покращення загального стану пацієнтів.

ЛФК застосовувалось у щадному, щадно-тренуючий та тренуючому рухових режимах. У щадному руховому режимі фізична реабілітація застосовували у формі ранкової гігієнічної гімнастики, самостійних занять. Комплекси вправ складаються приблизно з75% загальнорозвиваючих та дихальних вправ у співвідношенні 1:1 і до 25% спеціальних вправ. Виконують їх переважно з вихідного положення лежачи. Інтенсивність вправи виконуються в повільному темпі з поступовим наростанням до середнього темпу, амплітуда рухів повна. вправ мала, а наприкінці періоду – помірна. Тривалість ЛГ 5 –12 хв.

У щадно-тренуючому руховому режимі передбачається підготовка організму до збільшення фізичних навантажень та зміни рухового режиму. Вправи виконуються у вихідному положенні лежачи, сидячи, стоячи з помірною інтенсивністю. Тривалість ЛГ 15-25 хв. вправи виконуються в повільному темпі з поступовим наростанням до середнього темпу, амплітуда рухів повна. Кількість повторів 6-8 разів. Співвідношення загально-розвиваючих і дихальних вправ 2:1 і спеціальні вправи, питома вага яких збільшується до 50%.

Тренувальний руховий режим спрямований на збільшення фізичної рухової активності пацієнтів, виховання впевненості у видужування і повноцінне повернення до праці. В цей період використовують всі форми ЛФК. Вправи виконуються з повною амплітудою, потрібно уникати вправи яки пов’язанні з різким перепадом внутрішньочерепного тиску та тривалим статистичними зусиллями. У комплекс Лікувальної гімнастики входять близько 25% загальнорозвиваючих вправ і дихальних у співвідношенні 3 –4:1 і до 75% спеціальних вправ. Тривалість заняття до 30 – 45 хв.

Під час занять потрібно стежити за реакцією хворих на фізичні навантаження, оцінювати суб’єктивні та об’єктивні показники.

Також застосовували лікувальний масаж який впливає на урівноваження процесів збудження і гальмування в корі головного мозку; зменшення тонусу периферичних судин і артеріального тиску; нормалізації серцево-судинної системи в цілому і психічного стану.

Фізіотерапевтичні методи націлені на підсилення процесів гальмування в ЦНС; зменшення тонусу периферичних судин і артеріального тиску; покращення обмінних процесів, підвищення загальної реактивності і загартування організму.

Висновки

1. Данні аналізу літературних джерел за темою дослідження свідчать про те, що застосування ФР при гіпертонічній хворобі, а зокрема ЛФК в поєднанні з медикаментозним методом лікування є ефективним. Цей метод застосування потребує не тільки індивідуального підходу, а також врахування загального стану пацієнта, стадії захворювання, ускладнення та супутніх діагнозів. А також послідовності, комплексності та поступовості.

2. На основі обстеження 50 хворих на гіпертонічну хворобу встановлено, що використання фізичних вправ при лікуванні гіпертонічної хвороби є добрим методом прискорення одужання: зменшилась тривалість перебування хворих у стаціонарі, утримання артеріального тиску в межах норми (140 ± 4 / 84 ± 3) після виписки з стаціонару, покращення самопочуття хворих, на що вказує проведене анкетування.

3. Застосування засобів ФР, а зокрема ЛФК при гіпертонічній хворобі допомагає значно знизити дозу лікарських засобів, а також зменшити ризик їх побічної дії на організм, що є дуже важливим для продовження тривалості життя пацієнтам.

4.Використання ЛФК сприяло покращення загального самопочуття закономірно супроводжувалося зниженням артеріального тиску у пацієнтів другої групи (САТ знизився на 8 %, ДАТ – на 13 %), тоді як в першій групі результати є значно гіршими і становлять САТ – 12 %, ДАТ – 19%. ЛФК є засобом, який не потребує значних фінансових затрат і може використовуватися, як на лікарняному етапі реабілітації так і післялікарняному етапі реабілітації. Пацієнти також можуть самостійно займатися ЛФК, після надання консультації реабілітологом, що є особливо важливим враховуючи малозабезпеченість лікувальних закладів необхідними спеціалістами в даній області.

Рекомендації

1. Регулярно виконувати фізичні вправи для покращення свого психічного самопочуття і якості життя.

2. Включати заняття фізичною культурою в план лікування при порушеннях серцево-судинної системи в програму реабілітації.

3. Регулярно займатися руховою активністю для зменшення ризику передчасної смерті.

4. Заняття фізичними вправами не є панацеєю, а є важливим додатком терапевтичним методу лікування.

Список використаної література

1. Альтман Й. В. Анатомія людини. – К., 1996.

2. Амосова К.М. Кардиология . – К., 1999. Т 1.

3. Амосова К.М. Кардиология . – К., 1999. Т 2.

4. Амосова К.М. Клінічна кардіологія. – К.: Здоров’я, 1997 –704 с.

5. Амосов Н.М., Бендет Я.А. Физическая активность и сердце. – К.: Здоров’я, 1984.

6. Апанасенко Г.Л, Волков Т.Л.,Науменко Р.Г. Лечебная физкультура при заболеваниях сердечно-сосудистой системы. – К.: Здоровье, 1987.

7. Бобров В.А., Калинский А.Г. Кардиология. – К.: Здоров’я, 1994 – 255 с.

8. Богун Л.В., Целуйко В.И. Фактори, що визначають найближчий прогноз при нестабільній стенокардії //Укр. кардіол. журн. – № 6. – 1998. – С.11-13.

9. Брегг П. Как сохранить ваше сердце здоровым: путиводитель к предупреждению и контролю сердечных проблем: Пер. с англ. – К.: Сьенас, 1996. – 90 с.

10. Вейн А.М., Соловьева А.Д. Вегетососудистая дистония. – М.: Медицина, 1981 – 320 с.

11. Внутрішні хвороби. Підручник /Левеченко В.А., Середюк Н.М., Вакалюк І.П. та ін. – Л.: Світ, 1994 – 440 с.

12. Внутренние болезни. Кристман В.И. Издательское объединение «Вища школа», 1975.

13. Волков B.C., Виноградов В.Ф. //Кардиология.- 1993.- N3.-C.15-16.

14. Гиляревский С.Р., Орлов В.А. Проблемы изучения качества жизни в современной медицине.- М., 1992.

15. Гладков А.Г., Зайцев В.П., Аронов Д.М. и др.//Кардиология.-1982.- N2.- С.100-102.

16. Грицюк А.И. Пособие по кардиологии. – К.: Здоров’я, 1984.

17. Громадське здоров'я і громадське медсестринство /Є.Я. склярів, В.І. Пирогова, І.О. Мартинюк та ін. – К.: Здоров’я. – 2000. – 256 с.

18. Гурленя А.М. Харчування при захворюваннях серця. – К., 1990.

19. Дзяк В.Н. Медицинская реабилитация больных сердечно-сосудистыми заболеваниями. – К.: Здоров’я, 1976 – 208 с.

20. Заболевания сердца и реабилитация. /Под общ. ред. М.Л. Поллока, Д.Х. Шмидта. – К.: Олімпійська література, 2000. – 408 с.

21. Зайцев В.П., Айвазян Т.А., Погосова Г.В. и др.//Кардиология.- 1997.- №4.~ С. 72-75.

22. Клячкин Л.М., выноградова М.Н. Захворювання серця. – М., 1995.

23. Круглый М.М., Ю.А., Кобзев Ю.А. Физическая реабилитация при инфаркте миокарда. – Саратов, 1978.

24. Кузько Н.В. Кардиология в поликлинике. - К. Вища школа, 1993 – 492 с.

25. Лутай М.И. Клініко-функціональна характеристика плину і прогноз ішемічної хвороби серця: Автореф. дис. … д-ра мед. наук. – К.,1990. – 32 с.

26. Малиновська І.Е. Безбольова і больова ішемія міокарда при нестабільній стенокардії: клініко-функціональні характеристики, критерії діагнозу і прогнозування: Автореф. дис. … д-ра мед. наук. – К., 1995. – 49 с.

27. Медицинская реабилитация больных сердечно-сосудистыми заболеваниями /В.Н. Дзяк, И.И. Крижановская, З.К. Алексеенко и др. – 2-е изд. – К.: Здоров’я, 1976. – 208 с.

28. Мухін В.М. Фізична реабілітація. – К.: Олімпійська література, 2000. – С. 232-236.

29. Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов. – Минск: Мед. Литература, 2000. – Т 3 кн 1.

30. Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов. – Минск: Мед. Литература, 2000. – Т 3 кн 1.

31. Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов. – Минск: Мед. Литература, 2000. – Т 2.

32. Оранский И.Е., Соловьева Е.И., Дитятев В.П.//Кардиология.-1982.- N6.- С.105-107.

33. Петровський Б.В. Популярная медицинская энциклопедия. – М., 1981.

34. Пєшкова О.В. Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів. – Харків, 2000.

35. Практическая кардиология: В 2 т. /Сост. и под ред. В. В. Горбачева. – Минск, 1997.

36. Роуз Дж., Блекберн Г., Гиллум Р.Ф., Принеас Р.Дж. Епідеміологічні методи вивчення серцево-судинних захворювань. – Женева: ВІЗ, 1984. – 224 с.

37. Сабадишин Р.О. Лікування гіпертонічної хвороби. – Рівне: Вертекс, 2001 – 334 с.

38. Соколов Ю.М., Костенко Л.М., Терентьєв В.Г., Грабів С.А. Нестабільна стенокардія як ангіографічний діагноз // ІV з'їзд кардіологів України. – Дніпропетровськ, 1993. – С.32.

39. Сичов О.С. Прогресуюча стенокардія: клініко-функціональні детермінанти перебігу, обгрунтування терапії та віддалений прогноз за даними проспективного 5-річного спостереження: Автореф. дис. … д-ра мед. наук. – К.,1996. – 48 с.

40. Скурихина Л.А. Физические факторы в лечении и реабилитации больных с заболеваниями сердечно-сосудистой системы. – М.: Медицина, 1979, - 208 с.

41. Тащук В.К. Клінічні і морфологічні детермінанти рестабилизации плину гострих форм ИБС при тривалому спостереженні: Автореф. дис. …д-ра мед. наук. – К., 1992. – 38 с.

42. Темки И.Б., Змиевская Л.Д. Лечебная физкультура при заболеваниях органов кровообращения. Ставропольское книжное издательство, 1977.

43. Улащик В.С., Лук омський Ы.В. “Основи захворювань серця”. – К., 1997.

44. Федюкович Н.И. Внутренние болезни: Учеб. пособие – Ростов н/Д: «ФЕНИКС», 2001.

45. Хоули Є.Т., Дон Френкс Б. Заболевания сердца и реабилитация: Учеб.пос. /Под. общ. ред. М.Л. Поллака. - К. :Здоров’я, 2000

46. Шумаков В.А. Нестабільна стенокардія: механізми дестабілізації, діагностичні можливості і лікування: Автореф. дис. …д-ра мед. наук. – К., 1992. – 52 с.

47. Шхвацабая И.К. Ишемическая болезнь сердца. – М. – Медицина, 1975. – 400 с.

48. Fox K.A.A., Antman E.M. Treatment optios in unstable angina: a clinical update // Europ. Heart J. – 1998. – Vol. 19. – P. 8-10.

49. ScheldtS.//Amer. heart].- 1987.- M.I 14.- Р.251-257.

Додаток 1

Таблиця 2

Анкета самопочуття пацієнтів при гіпертонічній хворобі з застосуванням медикаментозного лікування та фізичної реабілітації.

1. Ваш вік, стать?

2. Скільки років хворієте на гіпертонічну хворобу?

3. Чи виконуєте Ви ранкову гігієнічну гімнастику?

4. Як довго Ви займаєтесь ЛФК?

5. Які позитивні емоції викликають заняття ЛФК?

6. Чи покращився Ваш загальний стан після занять ЛФК?

7. Чи підвищилась Ваша працездатність після занять ЛФК?

8. Чи нормалізувався сон після занять ЛФК?

9. Чи відмітили Ви зменшення головних біль після занять ЛФК?

10. Чи відмітили Ви зменшення болю в ділянці серця після занять ЛФК?

11. Чи будете Ви надалі займатись ЛФК?

Додаток 2