Такі строки обчислюються з моменту взяття під варту, а у випадку коли взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання.

У строк тримання підозрюваного під вартою включається час його перебування на стаціонарному експертному дослідженні у психіатричній медичній установі будь-якого типу.

У разі закінчення терміну тримання під вартою, орган дізнання, слідчий, прокурор зобов´язані негайно звільнити особу з-під варти.

Під час тримання підозрюваного під вартою, слідчий зобов´язаний докласти всіх зусиль для повного та всебічного розслідування кримінальної справи.

Наступною слідчою дією, яка неодмінно має бути проведена є обшук. Обшук у справах про вбивства на замовлення проводиться у осіб, що підозрюються або обвинувачуюються в організації, пособництві, виконанні вбивства на замовлення, а також у потерпілого. При наявності достатніх підстав, обшук може бути проведено у родичів, знайомих, та близьких вказаних осіб.

При розгляді даного питання слід детальніше зупинитися на розгляді законодавства, що регламентує його проведення. Оскільки якщо обшук буде проведено з порушеннями норм кримінально-процесуального кодексу, тоді дані, які будуть добуті в результаті його проведення можуть бути невизнаними судом.

Ст.117 КПК визначає, що обшук проводиться у випадках, коли є достатні підстави вважати, що знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини по справі чи забезпеченню цивільного позову, знаходяться в певному приміщенні або місці чи якої-небудь особи. Також обшук проводиться і в тому випадку, коли є достатні дані про те, що в певному приміщенні або місці знаходяться розшукуванні особи, а також трупи чи тварини.

Обшук проводиться за вмотивованою постановою слідчого з санкції прокурора чи його заступника. У невідкладних випадках обшук може бути проведений без санкції прокурора, але з наступним повідомленням його в добовий строк про проведений обшук та його результати.

Обшук житла чи іншого володіння особи, за винятком невідкладних випадків проводиться лише за вмотивованою постановою судді. В таких випадках при необхідності проведення обшуку слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до судді за місцем провадження слідства. Суддя негайно розглядає подання і матеріали справи, а у разі необхідності вислуховує слідчого, прокурора і за наявності підстав виносить вмотивовану постанову про проведення обшуку або про відмову в його проведенні, яка оскарженню не підлягає. На постанову суду про відмову в проведенні обшуку протягом трьох днів прокурором може бути подана апеляція до апеляційного суду.

У невідкладних випадках, пов´язаних із врятуванням життя та майна чи безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, обшук житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді.

Протягом доби з моменту проведення цієї дії слідчий направляє копію протоколу обшуку прокуророві.

В залежності від того, яким чином особа, у якої буде проведено обшук, була пов´язана із вчиненнім злочину, необхідно спрямувати зусилля на знаходження тих чи інших предметів.

У виконавця вбивства, навіть якщо вогнепальна зброя була залишена на місці вчинення злочину, при проведенні обшуку можуть бути знайдені боєприпаси до неї, гільзи та кулі яких по всім параметрам збігаються з кулями та гільзами, знайденими на місці злочину.

Якщо потерпілий був вбитий із за допомогою вибухового пристрою, то під час обшуку можуть бути знайдені частини механізму вибухових пристроїв, схожі за конструкцією з тими, які були вилучені на місці події, різноманітні засоби вибуху – капсулі-детонатори, електродетонатори, засоби для передачі міні радіосигналу, різноманітні вибухові речовини та хімікати з яких вони можуть бути виготовлені. Предметом пошуку можуть бути також фрагменти упаковки вибухового пристрою, інструмунти (кусачки, плоскогубці), сліди яких були знайдені на вибуховому пристрої на місці пригоди.

Якщо потерпілий був отруєний, то слід шукати підозрілі речовини, описання яких може бути отримане із висновків експертів судово-медичної експертизи або отримати при консультації у спеціалістів.

У осіб, підозрюваних в безпосередньому вчиненні вбивства, які є професіоналами (“кілерами”), при обшуку можуть бути знайдені каталоги зброї, незареєстрована зброя різних видів, глушителі, оптичні приціли, списки жертв, які, як правило, є зашифрованими, а також дані про майбутніх жертв²⁰. У виконавця також можуть бути знайдені записи, телефонні книжки, які дозволяють встановити його зв´язок з організатором або посередником вчинення злочину, крупні суми готівки, ощадні книжки, на яких після вчинення вбивства з´явилася велика сума грошей, “звіти” про вчинене вбивство у вигляді вирізок із газет, в яких вказувалося про вчинене вбивство конкретної особи, фотознімками жертви злочину, яка мешкає за кордоном.

У посередників вчинення злочину можуть бути знайдені знаряддя злочину, бойові припаси до зброї, деталі вибухового пристрою, якщо він забезпечує ними виконавців, різноманітні записи, які свідчать про його зв´язки з виконавцем та організатором даного та інших вбивств, вчинених на замовлення.

У організатора необхідно шукати документи, які свідчать про його зацікавленість в організації такого вбивства:

• його боргові розписки;

• документи, які свідчать про те, що він винен потерпілому значну суму коштів;

• банківські та інші документи, які вказують на наявність зв´язків з установою, підприємством, фірмою, різноманітними фондами, де працював потерпілий;

• особливо ті документи, в яких є претензії, вимоги до структур, які знаходяться під керівництвом замовника…

Також необхідно шукати фотознімки із зображенням зовнішності потерпілого, його будинку, офісу, записів, в яких містяться дані про потерпілого (його адреса, номер телефона, розпорядок дня, звички, систему охорони тощо) у особи, яка організувала вчинення злочину, а також у інших осіб – посередників і виконавців. При наявності вдома або на робочому місці комп´ютера, електронної пошти, інших пристроїв, слід за допомогою спеціаліста шукати записи на електронних носіях (на вінчестері, дискетах, в поштовому ящику – на сервері, де знаходиться адреса електронної пошти тощо). Їх вилучення та подальше вивчення слід проводити за допомогою спеціаліста по електронній техніці, якій має досвід роботи не тільки з відкритою інформацією, але і з файлами, які недоступні до простого користувача.

Якщо знаряддям злочину є зброя, яка покинута на місці вчинення злочину, то у злочинців слід шукати документи, які дозволяють встановити її придбання саме цими особами, встановити шляхи її придбання. Предметом пошуку також повинні бути документи, які прямо чи опосередковано свідчать про зв´язок осіб, які організували, вчинили злочин з тими чи іншими злочинними організаціями.

У потерпілого в ході обшуку, як за місцем проживання, так і з а місцем роботи об´єктом пошуку є документи, які свідчать про наявність особистих, комерційних чи інших зв´язків з особою, яка підозрюється в організації вчинення вбивства, зв´язок потерпілого з злочинними угрупуваннями: документи, які свідчать про плани потерпілого, які могли б суперечити інтересам конкретної злочинної організації.

Ефективність проведення обшуку обумовлена його ретельним готуванням та раптовістю його проведення. Підготовка до проведення обшуку включає в себе збір орієнтуючих відомостей, підбір учасників проведення обшуку і відповідних технічних засобів.

Збір орієнтуючих відомостей полягає у тому, що отримуються дані про те, де, по якій адресі та що на конкретно необхідно спрямувати зусилля по проведенню пошуку, тобто визначити що необхідно шукати. Предмети, які розшукуються можуть бути знайдені як за місцем проживання та по місцю роботи осіб, що обшукуються так і у їх родичів, знайомих підозрюваного, обвинуваченого та потерпілого.

Відомості про знаряддя злочину та його ознаках можна отримати із протоколів огляду пошкоджень на одежі і на трупі, висновків експертиз, допитів свідків. Пошук зброї, тайників, де вона може бути схована, а також інших предметів здійснюється за допомогою спеціалістів і відповідної криміналістичної техніки. При цьому необхідно враховувати рекомендації, розроблені в криміналістиці, по застосуванню таких технічних засобів, як щупи, магнітні шукачі, металошукачі, ультрафіолетові освітлювачі, здеркала для огляду важкодоступних місць.

Вилувені предмети і документи описуються в протоколі обшуку, при необхідності фотографуються. При виявленні тайників бажано зняти на відео- або кінокамеру процес його вскриття, його вигляд, момент вилучення схованих в ньому речей та предметів, самі предмети.

При розслідуванні вбивств на замовлення впізнання підозрюваного свідками являється джерелом отримання доказів, які мають значну цінність для слідства.

Для того, щоб результати пред´явлення для впізнання стали доказами по справі, необхідно неухильно дотримуватися ст.ст.174;176.

Перед пред´явленням для впізнання особа, яка буде впізнавати підозрюваного повинна бути попередньо ретельно допитана про обставини при яких вона бачила підозрюваного, про прикмети, по яким вона може провести впізнання, про що складається протокол допиту. Далі впізнаючого попереджують про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а, коли впізнаючим є свідок він також попереджається про відповідальність за відмову або ухилення від дачі показань. Особі, яка впізнається в присутності понятих пропонують зайняти будь-яке місце серед сторонніх осіб, які повинні бути схожими до нього по ознакам зовнішності. Особа, яка впізнається також не повинна відрізнятись від інших осіб ознаками, що свідчать про його перебування під вартою, наприклад, відсутністю шнурків від взуття, одягом не за сезоном, небритістю тощо.

Про пред´явлення для впізнання складається протокол з додержанням ст.ст. 84; 85 КПК, де в обов´язковому порядку зазначається про попередження свідків про кримінальну відповідальність та про вільний вибір особою, що підлягає впізнанню свого місця серед інших осіб.

При впізнанні осіб, які підозрюються у вчиненні вбивств на замовлення, як правило, свіди побоюються майбутньої розправи з боку злочинних організацій, до якої належав підозрюваний. В такому випадку впізнання може бути проведено поза візуальним спостереженням того, кого впізнають²¹, з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 52³; 174 КПК. Це може досягатися:

1. зміною або маскуванням зовнішності впізноючої особи;

2. проведенням впізнання за допомогою відеотехніки;

3. проведення впізнання через вузький отвір у непрозорій поверхні, яка розділяє впізнаючого з впізнаваємим;

4. використанням контрастного освітлення;

5. проведення впізнання у спеціальних кімнатах.

В будь-якому випадку впізнання проводиться за участю понятих і особа, яка впізнає не розкривається.

Рекомендується пред´явлення для впізнання проводити у спеціальних приміщення, які поділені надвоє перегородкою зі спеціального скла, яке прозоре з однієї сторони і має окремі виходи. При такому впізнанні обов´язковою є присутність осіб, які здійснюють заходи безпеки. Для проведення впізнання поза візуальним спостереженням залучаються чотири понятих, які повинні пересвідчитися у впізнанні такої особи поза візуальним спостереженням того, кого впізнають і засвідчити таке впізнання. Два поняті знаходяться в приміщенні разом з впізнаючою особою, а інші два – з особою, яку впізнають. При цьому слід пам´ятати, що, оскільки таке впізнання насить обмежений характер, то таке обмеження поширюється і на захисника підозрюваного.

Якщо впізнання проводиться через вузький отвір, необхідно, щоб один понятий знаходився з особою, яка впізнається (підозрюваним), спостерігаючи за порядком зайняття ним свого місця серед пред´являємих для впізнання осіб та відсутністю зміни його місця в процесі подальшого проведення слідчої дії. Інший понятий повинен знаходитись впізнаючим (свідком) в іншому приміщенні, який після огляду через вузький отвір заявляє про те, що він впізнає особу, яка знаходиться, наприклад, посередині, перша, друга… Факт впізнання посвідчується понятим, який переходить в приміщення з впізнаваємим тільки зі слідчим. Слідчий оголошує, що “громадянин” впізнав таку особу.

Впізнання за допомогою відеотехніки відрізняється від попереднього способу впізнання тим, що зображення пред´являємих для впізнання осіб передається на монітор, що знаходиться в іншому приміщенні або записується на відеоплівку і відразу ж переглядається впізнаючим на тому ж моніторі. При цьому оператор повинен однаково по часу і по ракурсу фіксувати зовнішній вигляд всіх осіб, в тому числі і впізнаваємого, не приділяючи при цьому особливої уваги підозрюваному тобто не “підказуючи” його впізнаючій особі.

Проведення впізнання зі зміною зовнішності або її маскуванням можливо тільки із згодою на те впізнаваючого. У якості елементів маскування можуть використовуватися парики, накладні вуса та борода, маски, темні окуляри. Одяг, взуття, головний убір та інші предмети (прикраси і т.п.) не повинні мати особливих яскравих прикмет.

Впізнаючий не називається по прізвищу. Слідчий повинен звертатися до нього “громадянин”, запропонувати йому вказати жестом на особу, яку він впізнав. Для того щоб виключити непорозуміння, пов´язані з тлумаченням жестів, впізнаваємий разом з іншими особами повинні знаходитись один від одного на відстані не меншій від одного метра.

Співробітники міліції повинні ретельно стежити за поведінкою підозрюваного і бути готовими попередити будь-які намагання зірвати засоби маскування з впізнаючої особи, але при цьому не можна, щоб вони стояли поряд з підозрюваним, тим самим викриваючи його.

При проведенні впізнання із застосуванням контрастного освітлення впізнаваємого заводять разом із іншими особами до кімнати, яка з однієї сторони яскраво освітлена освітлюваними приладами, а з іншої сторони затемнена. Свідок запрошується до затемненої частини кімнати, де у присутності понятих та слідчого вказує на особу, яку бачив на місці вчинення злочину або в іншому місці в залежності від конкретної ситуації.

З метою забезпечення безпеки свідків можуть проводитися і інші заходи: анкетні дані впізнаючаго до протоколу слідчої дії не вносяться. Вони фіксуються на окремій картці, яка до кримінальної справи не приєднується – вона зберігається у слідчого і передається в опечатаному конверті в суд разом зі справою.

В процесі впізнання можливі провокаційні дії особою, яка впізнається (виконавцем злочину, посередником тощо) і впевнена, що її впізнають. Ці дії можуть бути спрямовані на зривання слідчої дії та затруднення його проведення у майбутньому, наприклад, вигуки, погрози жестами та ін. Для того щоб уникнути цього, необхідно дуже серйозно підійти до вибору моменту пред´явлення до впізнання.

Проводити впізнання найбільш доцільно, коли підозрюваний повністю ізольований від зв´язку з іншими учасниками злочину (з організатором, посередниками, іншими членами злочинного угрупування), які залишились на свободі. Якщо відомо, що він не має ніякої моральної підтримки або будь-яких обіцянок від інших учасників злочину, вичерпав всі можливості змінити запобіжні заходи про його тримання під вартою на більш м´які, тобто нібито змирився із своїм положенням і відчув неминуче покарання за вчинений злочин. Така ситуація сприяє психологічній стійкості підозрюваного, зняття його напруження та нормальній поведінці під час проведення слідчих дій.

В такому випадку, коли немає підстав побоюватися помсти впізнаючій особі з боку залишившихся на волі осіб-співучасників злочину і можна прогнозувати нормальну поведінку підозрюваного, впізнання проводиться у звичайному порядку.

Після проведення впізнання особи, підозрюваної у вчиненні вбивства на замовлення у відповідності до ст.ст. 84; 85; 85² КПК складається протокол.