153869 (Розвиток гнучкостi хлопчикiв 8-9 років першого року навчання в ушу), страница 3

Виконання рухiв на розкриття i закриття потребує певної рухомостi сюнбейбу-грудного вiдiлу позвонка. Так Рух в грудному вiдiлi позвонка неякисне людському органiзму, виконання цих вправ на етапi вивчення може визвати у займающихся певної важкостi, однак по мірi їх освоєння i придбання необхiдних навикiв руху, стануть справжнiми.

5.Ваньбу жоугун-розвиток гнучкостi зяпясток. Одним iз загальних видiв рухiв руками в ушу є рiзноманiтнi технiчнi дiї кулаком i ладонню (цюаньфа i чжанфа). Для правильного виконання таких техничних дiй, тяочжан (вспаривающа ладонь), лянччжан (накривающа ладонь), аньчжан (блокуюча ладонь), цзи чжан, дуйцюань, гоушоу (оволодiння крюком) i iнших необхiдна предварительна пiдготовка лучезапястного суглоба, з метою збiльшення його рухливостi. Закрiплення областi запясток необхiдно i з метою пiдготовки суглоба до специфiчних навантажень, при виконанi ударiв, по снарядам (лапа, мiшок, дерев`яний манекен).

6. Цзухуайбу жоугун-розвиток рухливостi гомiлкостопу. Вправи для розвитку рухливостi гомiлковостопового суглобу важливi з двох причин:

1)Рухливий гомiлкостоп дозволяє бiльш якicтно виконувати технiчнi елементи, наприклад позицiї сюйбу (пустий шаг), пубу (простилающий шаг), удари дентуй (п`ятою), чаньтуй (носком), цечуайтуй (боковий).

2)Правильно пiдготовлений гомiлкостопний суглоб убереже вас вiд випадкових травм, зв`язаних ,наприклад,з «пiдвертанням ноги» в ходi виконаня перемiщень i важких акробатичних рижкiв. Робота над збiльшенням рухливостi гомiлкостопу, також як i iншi види вправ для збiльшостi рухливостi суглобiв, передбачаючи проработку суглобу в рiзних плоскостях,з поступовим збiльшенням амплiтуди руху суглоба. В випадку з гомiлкостопом вам прийдеться столкнутися з необхiднiсттю витягування ахиплесова сухожилля, яке є справжньою преградою на шляху збiльшення рухливостi гомiлкостопу при сгибаннi вперд.

Жоугун на початкових етапах навчання ушу у групах початковой пiдготовки (ПП) займає 60-70% обйому роботи на тренуваннi, оскільки при вiдсутностi необхiдної гнучкостi неможливо оволодiння навiть самими елементарними позицiями i рухами (цзибень буфа, цзибень дунцзо). Наприклад виконання позицiй пубу – простелающiй шаг, потребує предварительной пророботки поперечного шпагату i доброї рухливостi гомiлостопи, а виконання рухiв туйчжан-удар лодонню або лянчжан-ракриваяща лодонь-гнучкiсть запясток. Окрiм властно спецiальних вправ на розвиток гнучкостi, в якостi додаткового средства можуть використовуватись й самi базовi вправи, виконуємi з поступовим збiльшенням амплiтуди (наприклад, комбiнацiя тяовань-гоушоу, рiзноманiтнi види махiв, лунбей, фаньяо).

Вправи на розвиток гнучкостi в планi уроку (тренування) стоять одразу пiсля розминочних вправ. Рекомендуємая схема пророботки загальних груп м`язiв i суглобiв такова : 1) цзяньбу жоугун; 2) ваньбу жоугун; 3) яобу жоугун; 4) сюнбейбу жоугун; 5) цзухуйайбу жоугун; 6) туйбу жоугун. При рекомендуємой схемi спортсмен переходить к тiтуй (махам ногами) непосередньо пiсля вправ на розвиток гнучкостi тазостегневого суглоба, добре проработав м`яз задньої поверхнi стегна. Для оптимiзацiї збудування тренування для розвитку гнучкостi, тренери i спортсмени повинi представляти собi мехенiзм роботи ув`язненую в герметичну суглобну сумку ,заповнену унiкальною бiологiчною змазкою – синовальної рiдини. Синовальна рiдина виробляється хрящовою тканинею ,покривающою поверхнi суглобiв i забезпечуюча сковзання поверхнi суглоба вiдносно один до одного.Особливiсть синовально рiдини складається в тому ,що вона подiбно полiмеру ,змiнює свої амортезацiоннi якостi в залежностi вiд нагрузки. Амплiтуда рухiв в суглобi залежить вiд того, наскiльки велика поверхння покрита хрящовую тканиною ,i навпаки, величина поверхнi хрящовою тканиною залежить вiд амплiтуди руху у суглобі. При гiподинамичному образi життя, вiдсутнiсть руху у суглобi в рiзних плоскостях, поверхня, покрита хрящовою тканиною скорочується. Скорочується i кiлькiсть видiляємой суглобом синувальной рiдини, що веде до обмеження рухомостi i патологiчному змiненю якостей синовальної рiдини i хрящової тканини. Тiльки при єжеднівному iнтенсивному русi в суглобi в рiзних плоскостях, оптимiзується розмiр поверхнi, адекватно регенерiрующу хрящову тканину, виробляющу необхiдну кiлькiсть синовальної рiдини. Тому поступовiсть i регулярнiсть тренiровок для збiльшення рухливостi суглобiв – основне правило тренування жоугун

2 .Завдання, методи та організація дослідження

2.1 Завдання дослідження

Виходячи із мети дослідження перед роботою були поставлені наступні завдання:

1. Визначити рiвень розвитку гнучкостi хлопчикiв 8-9 років першого року навчання в ушу.

2. Розробити методику виховання гнучкостi у хлопчиків i перевiрити її ефективнiсть.

2.2 Методи дослідження

Для вирiшення поставлених завдань був проведений педагогiчний експеремент, в процесi якого використовувались такi методи дослiдження:

1.Метод учбово-виховательной роботи.

2.Опитування.

3.Метод збору текучої iнформацiї.

4. Методи математичної статистики.

2.3 Органiзацiя дослiдження

У нашому дослiдженi брали участь двi групи хлопчикiв 8-9 рокiв ,яки займалися ушу з розробленою нами методикою один рік в кiлькостi 20 чоловiк (по 10 чоловiк у кожнiй групi). Всi учнi приблизно однакового рiвня фiзичного розвитку та фiзичної пiдготовки. Дослiдження були проведенi у січні 2008 року. Усi контрольнi вправи проводились на тренуваннях в 95-й Загальноосвiтнiй школi,в основнiй частинi, по 0,5 хвилин на кожну вправу.

3. Результати дослiдженя

В експерементальну группу були добавленнi такi вправи:1)вправа на розвиток тазостегневого суглобу: чженьятуй-прямий тиск на ногу. Спортсмени стають обличчям до опори, випрямляють опорну ногу. Другу ногу пiдiймають на опору, випрямив її в колiному суглобi. Втягувають стегно розвернув тазостегневий суглоб перпендикулярно пiднятой нозi .Носок ноги вiдтягнутий на себе. Утримуючи корпус в максиально випрямленому станi, виконує нахил вперед, пiдборiдком до носка пiднятой ноги с поступовим збiльшенням амплiтуди. Пiсля кожних десяти нахилiв виконується затримка кiнцевої фази на 2-3 сикунди, пiдтягуя себе руками до носка ноги. Рис.1-2.

Рис.1 Рис.2. - Затримка кiнцевої фази

Чженьбайтуй – пiдйом ноги вперед. Пiдйоми ноги є важливою частиною роботи над гнучкiстю тазостегневого суглобу. Данна вправа може виконуватись як з партнером, так i без нього, а також з допомогою опори руками. Iз положення стоячи ноги вмiстi. Пiдняти одну ногу i захопити її за внiшнє ребро стопи. Випрямити ногу у колiному суглобi iутримувати її на уровнi обличчя 2-3 сек. Повернутись в iсходне положення. Повторити цикл 8-10 раз. Вимоги до виконання вправи такi ж, що i для чженьятуй: випрямлена в колiному суглобi опорна нога, вертикальне положення корпусу, вiдсутнiсть прогибу в поясницi, носок пiднятой ноги вiдтянуть на себе. Рис.3-4

Рис.3 Рис.4

Рис.3 і 4 - Вимоги до виконання вправи

Вправа на розвиток гнучкостi поясничного вiддiлу позвоночника:

Цянфуяо-нахили вперед. Спортсмену треба поставити ноги на ширинi плеч. Рукi з`єднанi в замок таким чином, щоб тильна сторона ладонi булла звернене до обличчя. Ноги випрамленi у колiнних суглобах протягом усього циклу нахилiв. Нахили виконуються на видосi, при прогинаннi назад робиться вдих. Рис.5-6-7.

Рис.5, 6, 7 - Вправи

Вправи на розвиток плечового поясу:

Чженьяцзянь - пряме давлення на плечевий суглоб. В положеннi ноги на шеринi плеч нахилитись вперед i покласти руки на опору на висотi поясницi. Виконують прогиби в плечових суглобах вниз з поступовим збiльшенням амплiтуди. Рис.8

Рис.8 - Прогиби в плечових суглобах

Вправа на розвиток рухливостi грудного вiддiлу позвоночника:

Чжоу ся яо - «мост» на предплічах. Прогнувшися в грудному вiддiлi , виконуйте вправу ся яо стоячи на предплечах. Рис.9

Рис.9 – Вправая ся

Цi вправи повиннi добре впливати i ускорювати процес розвитку гнучкостi в експерементальнiй групi.Потiм контрольним методом порiвнюєм показники експерементального метода розвитку гнучкостi зі змiстом учбово-виховного процессу. А наш тест складався iз таких вправ як шпагати, стоя на скамійці, наклон вперед, лежа на спині, ноги уверх, разведення ніг у сторони, полуприсід на одній нозі, друга на п’ятку, носок на себе, наклон вперед. Ми визначили чи ефективна наша методика. Перед кожним тестом учням давалися умови виконання завдання та декiлька спроб. Пiсля цього кожний учень виконував три контрольнi спроби на максимальний результат. Найкращiй результат заносився у протокол.

Результати нашого дослiдження були позитивнi, тому можна вважати, що розроблена нами методика достатньо ефективна.

На основi методу органiзацii учбово-виховної роботи визначили, що наша методика дуже позитивно впливае на розвиток гнучкостi у хлопчикiв 8-9 рокiв, якi тiльки рiк прозаймалися в спортивнiй органiзацiї з ушу.

В експерементальнiй групi допомогали додатковi вправи нашої методики.I на прикiнцi року ми провели такі ж контрольні тести як i на початку року, який показав що в експерементальнiй групi гнучкiсть розвинута бiльше нiж у контрольнiй, тому що спортсмени с цiєї групи виконували вправи, якi були у тестi. Це i доказує, що наша методика ефективна у тренувальному прцесi.

Тести на гнучкість

I тест - стоя на скамійці, нахил вперед, (в сантиметрах);

II тест - лежа на спині, ноги уверх, разведення ніг у сторони (в градусах);

III тест - продольный шпагат (правий \ лівий), (в градусах);

IV тест поперечний шпагат, (в градусах);

V тест - полуприсід на одній нозі, друга на п’ятку, носок на себе, наклон вперед - відстань до голови (правий \ лівий), (в сантиметрах).

1. Зміни в результатах першого тесту:

- в контрольній групі результати збільшились на 1,45%

- в експерементальній групі результати збільшились на 45,26%

Рис.1. - Зміни в результатах першого тесту

2. Зміни в результатах другого тесту:

- в контрольній групі результати збільшились на1,56 %

- в експерементальній групі результати збільшились на 8,17%

Рис.2. – Зміни в результатах другого тесту

3. Зміни в показниках третього тесту:

- в контрольній групі результати збільшились (правий на 0,98%, лівийна 0,24%)

- в експерементальній групі результати збільшились (правий на 3.5%, лівий на 4,18%)

Рис.3. – Результати третього тесту

4. Зміни в показниках четвертого тесту:

- в контрольній групі результати збільшились на 0,98%

- в експерементальній групі результати збільшились на 6%

Рис.4. – Зміни в показниках четвертого тесту

5. Зміни в результатах п’ятого тесту:

- в контрольній групі результати зменьшились (права на 0,9%, ліва нога на 1,95%)

- в експерементальній групі результати зменьшились (права нога на 91%, ліва нога на 107,2%).