145197 (Митний тариф як інструмент економічної політики держави), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Митний тариф як інструмент економічної політики держави", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "таможенная система" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "контрольные работы и аттестации", в предмете "таможенная система" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "145197"
Текст 2 страницы из документа "145197"
Порівняльний аналіз митно-тарифного державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності України та Індії після вступу у СОТ.
Табл. 3. Порівняльна характеристика ставок фіксованого мита (Final bound duties) України та Індії за товарними групами
| Індія | Україна | ||||
| Середнє число | підлягає обкладенню митом в% | Середнє число | підлягає обкладенню митом в% | ||
| Продукти тваринного походження | 105,0 | 0 | 13,0 | 0 | |
| Молочні продукти | 65,0 | 0 | 10,0 | 0 | |
| Фрукти, овочі, рослини | 100,8 | 0 | 13,1 | 10,2 | |
| Кава, чай | 133,1 | 0 | 5,8 | 35,4 | |
| Зернові та підготовки | 119,4 | 0 | 12,7 | 3,3 | |
| Олійні культури, жири та олії | 168,9 | 0 | 10,8 | 11,1 | |
| Цукор і кондитерські вироби | 124,7 | 0 | 17,5 | 0,6 | |
| Напої і тютюн | 127,0 | 0 | 8,9 | 25,7 | |
| Бавовна | 110,0 | 0 | 1,4 | 40,0 | |
| Інші галузі сільського господарства | 104,1 | 0 | 7,6 | 23,9 | |
| Риба та рибні продукти | 100,7 | 0 | 3,7 | 61,1 | |
| Корисні копалини і метали | 38,3 | 0,4 | 4,5 | 42,4 | |
| Нафта | 0 | 1,5 | 72,0 | ||
| Хімічних речовин | 35,9 | 0,1 | 5,1 | 16,1 | |
| Деревина, папір і т.д. | 36,5 | 0 | 0,4 | 95,8 | |
| Текстиль | 29,9 | 0 | 4,1 | 33,7 | |
| Одяг | 40,7 | 0 | 11,4 | 1,0 | |
| Шкіра, взуття і т.д. | 35,2 | 0 | 7,2 | 14,9 | |
| Неелектричне обладнання | 28,7 | 7,1 | 4,2 | 38,7 | |
| Електричні машини | 26,8 | 27,7 | 5,37,5 | 33,0 | |
| Транспортне обладнання | 35,8 | 0 | 15,0 | ||
Проаналізувавши дані таблиці, можна прийти до висновку, що в Україні фіксованого митом обкладаються більше груп товарів, ніж в Індії.
Табл. 4. Порівняльна характеристика преференційних ставок мита (MNF applied duties) України та Індії за товарними групами
| Індія | Україна | ||||
| Середнє число | підлягає обкладенню митом в% | Середнє число | підлягає обкладенню митом в% | ||
| Продукти тваринного походження | 31,6 | 0 | 13,9 | 8,8 | |
| Молочні продукти | 33,8 | 0 | 9,8 | 0 | |
| Фрукти, овочі, рослини | 29,7 | 0,5 | 11,8 | 13,6 | |
| Кава, чай | 56,1 | 0 | 7,1 | 33,3 | |
| Зернові та підготовки | 30,8 | 11,1 | 14,0 | 4,0 | |
| Олійні культури, жири та олії | 26,2 | 16,9 | 10,8 | 17,2 | |
| Цукор і кондитерські вироби | 3404 | 0 | 39,8 | 0 | |
| Напої і тютюн | 70,8 | 0 | 35,1 | 0 | |
| Бавовна | 17,0 | 0 | 5,2 | 20,0 | |
| Інші галузі сільського господарства | 21,9 | 11,0 | 2,4 | 35,8 | |
| Риба та рибні продукти | 29,6 | 0 | 6,0 | 61,1 | |
| Корисні копалини і метали | 7,4 | 0,9 | 3,2 | 43,6 | |
| Нафта | 9,0 | 0 | 3,5 | 83,4 | |
| Хімічних речовин | 7,9 | 0,5 | 0,6 | 36,5 | |
| Деревина, папір і т.д. | 9,1 | 3,1 | 3,2 | 53,2 | |
| Текстиль | 14,1 | 2,4 | 3,0 | 35,2 | |
| Одяг | 19,9 | 0 | 3,9 | 1,0 | |
| Шкіра, взуття і т.д. | 10,1 | 3,1 | 11,4 | 24,1 | |
| Неелектричне обладнання | 7,1 | 7,2 | 6,9 | 33,3 | |
| Електричні машини | 6,9 | 29 | 3,0 | 25,7 | |
| Транспортне обладнання | 14,8 | 4,4 | 5,0 | 32,8 | |
Проаналізувавши дані таблиці, можна прийти до висновку, що в Україні переференційним митом обкладаються більше груп товарів, ніж в Індії.
Табл. 5. Вплив запровадження нових ставок мита в Україні після вступу у СОТ на здійснення зовнішньоторговельних операцій та їхні обсяги - за стратегічними партнерами.
| Головні торгівельні партнери | Подвійний імпорт | Безмитний імпорт (%) | |
| рік | Млн. дол | ||
| Сільгоспродукція | |||
| ЕС | 2007 | 1544 | 41 |
| РФ | 2008 | 910 | 100 |
| Саудівська Аравія | 2007 | 566 | 90,4 |
| Турція | 2007 | 409 | 9,1 |
| Білорусія | 2007 | 295 | 100 |
| Промислові товари | |||
| ЕС | 2007 | 12,371 | 87,3 |
| РФ | 2008 | 8,032 | 100 |
| Турція | 2007 | 4,109 | 31,5 |
| Казахстан | 2007 | 1,295 | 100 |
| Білорусія | 2007 | 1,238 | 100 |
Проаналізувавши дані таблиці, можна зробити висновок, що після вступу України до Світової Торгової Організації обсяг торговлі з країнами ЕС збільшився (по статтям імпорту).
Покращення зовнішньоторговельних відносин України з іншими країнами світу - країнами-партнерами та стратегічними торговельними партнерами.
Як позитивне явище Держкомстат відзначає падіння частки країн СНД загального товарообігу України. С2003 по нинішній рік вона знизилася с58 до 39,5%. В січні-червні 2004-го тенденція зберігалася: статистика відзначає зниження на 0,3%. Однак мало місце збільшення зовнішньоторговельного обороту з країнами СНД в абсолютному вирахуванні. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року воно зросло майже на чверть і склало більше 9 мільярдів дол.. При цьому обсяг експорту збільшився більш ніж на 23%, імпорту - на 26%. Зовнішньоторговельне сальдо склалося негативне-понад 680 млн. дол..
Динаміка розвитку торгівлі з Росією - основним торговельним партнером України - по суті приблизно та ж, що і взагалі по СНД: частка РФ у зовнішній торгівлі зменшується і складає зараз трохи більше 30%. Обсяг же торгівлі збільшився в порівнянні з минулим роком в1, 3 рази при випереджаючому зростанні імпорту і склав майже 6,9 мільярдів доларів. На чверть збільшився імпорт харчових продуктів. Зокрема, молокопродуктів (в1, 3 рази) і настільки ж - тютюнових виробів. Велику привабливість імпорту в порівнянні з експортом цих товарів можна пояснити введеними урядом РФ мінімальними митними цінами на них і загальним погіршенням цінової кон'юнктури. Зовнішньоторговельне сальдо з РФ в порівнянні с2002 роком різко зменшилася і склало більше 900 млн. дол. (зі знаком мінус) проти 440вмінувшем році. Думається, картина істотно зміниться, як тільки західні сусіди України стануть членами ЄС і запрацюють механізми ЄЕП.
В торгівлі з іншими державами, за виключенням країн СНД, зберігається певна стабільність. Зовнішньоторговельний оборот в порівнянні з січнем-червнем минулого року зріс майже на 27% і склав близько 14 мільярдів доларів. Втома числі експорт 8,7 млрд. (Збільшився на чверть) імпорт - більше 5 мільярдів (на 30% вище за рівень минулого року). Склалося позитивне торговельне сальдо в розмірі 3,5 млрд. дол. Цей фактор компенсує негативне сальдо взаємної торгівлі з країнами СНД.
