83971 (Виноградні вина)

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Основні види експертизи, які виконують експерти митних лабораторій України

виноградний вино якість маркування

Одним із етапів становлення та розвитку митної системи молодої незалежної Української держави була організація мережі митних лабораторій, до складу якої на сьогоднішній день входять Центральна митна лабораторія (ЦМЛ) та сім лабораторій при регіональних митницях (на правах окремого відділу).

Створення митних лабораторій обумовлено цілком об'єктивними причинами. Не секрет, що зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) ще має досить високий рівень криміналізації, тобто під час експортно-імпортних операцій суб'єкти ЗЕД удаються до різних способів приховування справжнього найменування, фізико-хімічних характеристик, складу та призначення товарів з метою ухилення від сплати митних платежів. За таких обставин інспектор митниці, який проводить митне оформлення, з одного боку, як правило, не має засобів експрес-контролю різних товарів, а з другого боку, - не володіє спеціальними знаннями для їх ідентифікації. Саме митні-лабораторії і є тим інструментом, на який покладено виконання функцій експертування вантажів, якщо така потреба виникає.

З моменту створення Центральної митної лабораторії почався відлік часу офіційного існування такої важливої складової частини процедури митного оформлення товарів різного роду як митна експертиза. Відразу внесемо пояснення: тут і далі терміни "митна експертиза", "експертиза", "експертно-дослідницька діяльність" уживаються у значенні "дослідження спеціалістами митних лабораторій різного роду товарів на замовлення митних органів", хоча з юридичної точки зору вказані поняття мають значно ширше трактування.

Тоді основні завдання та функції митних лабораторій у розрізі виконання ними експертних робіт можна сформулювати таким чином:

- проведення матеріалознавчих, хімічних, технічних досліджень товарів, які є об'єктами експортно-імпортних операцій, з метою встановлення їх виду та найменування для успішної боротьби з незаконним обігом речовин і матеріалів, наркотичних препаратів, валютних, культурних, історичних цінностей тощо, а також уточнення класифікації різного роду товарів (речовин, матеріалів, виробів);

- надання рекомендацій для ідентифікації товарів на відповідність їх контрольним спискам (експортний контроль).

Об'єктами митної експертизи можуть бути будь-які предмети - речі, продукція, товари, гроші, інформація, документи, речовини, матеріали, рослини, тварини тощо. Які ж конкретні групи товарів проходять фізико-хімічні дослідження в митних лабораторіях? Наркотичні речовини і нафтопродукти, спиртовміщувальні напої і кондитерські вироби, тютюн і харчові добавки, лікарські засоби і косметичні препарати, ювелірні вироби і металевий брухт, хімічні сполуки і полімери, продукція деревообробної промисловості і текстильні вироби, автомобілі і шини, промислове обладнання і електронна техніка - ось неповний перелік товарів, що є об'єктами того чи іншого виду митної експертизи.

З огляду на спектр об'єктів дослідження та цілі, на які направлена експертиза, експертно-дослідницьку діяльність митних лабораторій на сьогоднішній день можна розділити на такі основні напрямки:

• хімічна експертиза;

• матеріалознавча експертиза;

• експертиза харчових продуктів;

• експертиза медичних препаратів;

• графологічна експертиза;

• гомологічна експертиза;

• мистецтвознавча експертиза;

• експортний контроль.

Закономірно може виникнути питання - який напрямок роботи є пріоритетним? Імовірність того, що відповідь буде однозначною, надто мала, бо всі згадані типи експертних досліджень складають основу повсякденних справ лабораторії.

Всі зазначені види експертиз і схожі між собою, і не схожі. Зокрема, хімічна, матеріалознавча та гемологічна експертиза, а також експертиза харчових продуктів і медичних препаратів є досить спорідненими, оскільки вони виконуються з метою встановлення кількісного або якісного складу об'єкта дослідження, визначення його властивостей та призначення тощо. Методи дослідження і приладова база, яка при цьому використовується, також досить схожі (мова йде про фізико-хімічні методи дослідження в їх досить широкому розмаїтті). Графологічна і мистецтвознавча експертизи мають справу з об'єктами дослідження дещо іншої природи, для яких хімічні, методи аналізу вже не придатні. Експертиза документів за проведення графологічних досліджень потребує спеціального обладнання, а виконання мистецтвознавчої експертизи з метою встановлення історичної, художньо-культурної значущості витворів мистецтва та предметів антикваріату, як правило, проводиться із залученням спеціалістів відповідних установ (наприклад, музеїв, бібліотек тощо).

Роботи з експортного контролю торкаються питань контролю та ідентифікації товарів на предмет визначення їх належності до відповідних контрольних списків, які визначаються постановами Кабінету Міністрів України. Фактично ці роботи стосуються порядку контролю за експортом, імпортом і транзитом окремих видів виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, що можуть використовуватися для створення озброєння, військової чи спеціальної техніки (це так звані товари подвійного призначення)

Компетентність митних лабораторій стосовно аналізу конкретних груп (видів) речовин та матеріалів, а також конкретних методів дослідження підтверджена їх акредитацією в органах Держстандарту України. Митні лабораторії акредитовані на право виконання вимірювань фізико-хімічних показників харчової продукції, паливно-мастильних та хімічних матеріалів, наркотичних препаратів, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння та інших речовин для проведення митних операцій. Акредитація лабораторій є офіційним визнанням правочинності, результати їх досліджень підлягають офіційному визнанню.

2. Виноградні вина

Виноградні вина – напої, отримані в результаті спиртового шумування виноградного чи сусла мезги (роздроблені ягоди винограду). В даний час виноградні вина виробляються відповідно до вимог які визначені Держстандартом України та згідно цього розподіляються на:

- Вина виноградні і виноматеріали виноградні оброблені;

- Вина гристі;

- Російське шампанське;

- Радянське шампанське;

- Вина виноградні оригінальні і виноматеріали виноградні оброблені оригінальні.

Крім того, на основі вин виробляються коктейлі винні газовані і напої винні.

2.1 Класифікація виноградних вин

У відповідності із Держстандартом вина класифікуються по ряду ознак: способу виробництва, змісту спирту і цукру, кольору, якості і терміну витримки У залежності від способу виробництва напої поділяють на натуральні і спеціальні.

Натуральні вина – напої, отримані повним чи неповної бродінням сусла або мезги, що містять етиловий спирт тільки ендогенного походження. При виробництві натуральних вин допускається використання концентрату виноградного соку.

Спеціальні вина – напої, приготовлені повним чи неповної бродінням сусла або мезги з додаванням етилового спирту. У виробництві вин може використовуватися концентрат виноградного соку чи містель (спиртоване виноградне сусло з об'ємною часткою етилового спирту не менш 16%).

Натуральні вина можуть бути шипучими й ароматизованими, спеціальні – ароматизованими. Шипучі вина – напої, отримані шляхом штучного насичення оброблених виноматеріалів двоокисом вуглецю. Оброблений виноматеріал являє собою виноматеріал, що відповідає вимогам технологічної інструкції для вина даного найменування і призначений після фільтрації для упакування в споживчу тару.

Ароматизовані вина – напої, приготовлені з використанням екстрактів різних чи рослин їхніх дистилятів.

При одержанні шипучих і ароматизованих вин дозволяється використовувати чи пісок сахарин-рафінад.

Натуральні вина по змісту цукру і спирту підрозділяються на сухі, сухі особливі, напівсухі і напівсолодкі; спеціальні – на сухі, міцні, напівдесертні, десертні і лікерні (табл. 1).

Таблиця 1 - Класифікація вин по змісту цукру і спирту

Зміст спирту в натуральних винах 9–13% (сухих особливих 14–16%), у спеціальних – 14–20% (лікерних 12–16%). Масова концентрація цукру у натуральних винах у залежності від групи складає: для сухих і сухих особливих вин – не більш 3 г/дм³, напівсухих – 5–25 г/дм³, напівсолодких – 30–80 г/дм³. У спеціальних сухих винах зміст цукру не більш 15 г/дм³, в інших групах – від 30 до 300 г/дм³.

По кольору виноградні вина підрозділяють на білі, рожеві, червоні. Серед білих вин розрізняють світло-солом'яного кольору, світло-золотавого, золотавого, темно-золотавого, світло-бурштинового, бурштинового, темно-бурштинового. Колір рожевих вин варіює від ясно-рожевого до темно-рожевого; червоних – від червоного до темно-червоного.

У залежності від якості і термінів витримки виноградні вина класифікують на молоді, без витримки, витримані, марочні і колекційні.

Початком терміну витримки вважають 1 січня наступного за врожаєм винограду року.

Молоді вина – це натуральні сухі вина, що випускаються за загальноприйнятою технологією з окремих сортів винограду чи їхньої суміші, реалізовані до 1 січня наступного за врожаєм року.

Вина без витримки – напої, приготовлені за загальноприйнятою технологією з окремих сортів чи винограду їхньої суміші, реалізовані з 1 січня наступного за врожаєм року.

Витриманими вважаються вина поліпшеної якості, одержувані за спеціальною технологією з окремих сортів чи винограду їхньої суміші, з обов'язковою витримкою перед розливом у пляшки не менш шести місяців.

До марочного відносяться вина високої і постійної якості, вироблювані за спеціальною технологією з визначених сортів чи винограду спеціально підібраної їхньої суміші, що виростають у регламентованих районах, що характеризуються тонкістю смаку й аромату (букета) і обов'язковою витримкою перед розливом у пляшки не менш 1,5 року.

Колекційні вина – це марочні вина, що після закінчення витримки в стаціонарному резервуарі додатково витримують у пляшках не менш трьох років.

Натуральні і спеціальні вина можуть бути контрольованих найменувань по походженню. Це вина високої якості, отримані по спеціальній чи традиційній технології з визначених сортів винограду строго регламентованого району, що відрізняються оригінальними органолептичними властивостями, зв'язані з кліматичними умовами конкретної місцевості, зазначеної в їхньому найменуванні.

До гристого відносяться вина з надлишковим змістом двоокису вуглецю. Їх одержують методом шампанізації підсолоджених сухих і десертних виноматеріалів шляхом бродіння в герметичних судинах. Зміст спирту у винах не менш 8,5%, цукру – 15,0–85,0 г/дм³.

В основу класифікації гристих вин покладений ряд ознак: технологія виготовлення, колір, зміст цукру, тривалість витримки після шампанізації.

За технологією одержання гристі вина підрозділяють:

на “Гристі вина” без присвоєння найменування;

на “Гристі вина” із присвоєнням найменування;