164258 (Посилення фіскальної ефективності податку з доходів фізичних осіб)

ПОСИЛЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОДАТКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

ПЛАН

1. Теоретичні основи наукових підходів

2. Вирішення проблеми подальшого зростання надходжень від ПДФО

Висновок

Список використаних джерел інформації

1. Теоретичні основи наукових підходів

На сучасному етапі трансформації податкової системи України постає проблема подальшого реформування механізму справляння податку на доходи громадян. Зокрема, точаться гострі дискусії щодо засад визначення бази оподаткування, кількості податкових ставок та доцільності надання податкових пільг.

Фіскальний потенціал податку на доходи характеризує його здатність забезпечувати необхідними коштами фінансування економічного та соціального розвитку відповідних територій, що здійснюється місцевими органами влади.

Теоретичні основи наукових підходів до побудови оптимальної системи прибуткового оподаткування закладені у працях зарубіжних вчених-економістів: В. Петті [8], А. Сміта, Д. Рікардо [6], А. Пігу, Дж. Кейнса, П. Самуельсона [7].

Питання формування доходної частини місцевих бюджетів, особливостей фінансових відносин на місцевому рівні висвітлювались у працях вітчизняних науковців, серед яких варто відзначити В. Андрущенка, О. Василика, О. Данілова, Ю. Іванова, А. Крисоватого, О. Кириленко, В. Кравченка, І. Луніну, П. Мельника, Опаріна, А. Соколовську, В. Федосова, Л. Шаблисту, О. Сунцову, І. Чугунова.

Більшість із згаданих вчених акцентують увагу на недоліках чинного порядку справляння податку з доходів фізичних осіб та необхідності його реформування. В той же час, ними зроблено висновок, що кардинально змінювати діючий механізм оподаткування фізичних осіб недоцільно - більш раціональним є пошук шляхів її вдосконалення з метою посилення рівня самодостатності місцевих бюджетів.

Слід зазначити, що податок з доходів фізичних осіб в Україні відносять до загальнодержавних платежів, і за бюджетною класифікацією надходження від його адміністрування є закріпленим джерелом доходів місцевих бюджетів за розташуванням місця роботи платників податку.

Мета даного дослідження полягає в оцінці фіскального потенціалу податку з доходів фізичних осіб та обґрунтуванні пропозицій щодо вдосконалення механізму його справляння в напрямку посилення фіскальної ефективності.

Варто відмітити, що на думку багатьох науковців, які досліджують проблеми справляння податку на доходи фізичних осіб, даній податковій формі рівною мірою притаманні як фіскальні, так і регулюючі властивості [1, с. 27]. Зокрема, за твердженням В.М. Суторміної, податок на доходи громадян виконує у фінансовій системі роль макроекономічного стабілізатора та мікроекономічного регулятора, що впливає на прибутковість господарювання та реальні доходи населення [2, с. 189].

2. Вирішення проблеми подальшого зростання надходжень від ПДФО

В останні роки в Україні намітилась стійка тенденція до збільшення надходжень з податку на доходи фізичних осіб у доходах зведеного бюджету, причому темпи їх зростання протягом 2006-2007 років значно перевищують надходження від інших податків та платежів (табл. 1).

Таблиця 1. Структура податкових надходжень зведеного бюджету України, % *

*За даними державного казначейства України а також Міністерства фінансів України (Бюджетного моніторингу за досліджуваний період)

З табл. 1 видно, що питома вага надходжень від податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі податкових надходжень з 2005 року зростає, і в 2007 році перетнула позначку у 21% в структурі податкових доходів, обійшовши надходження з податку на прибуток (що не спостерігалось із 2003 року, до реформи прибуткового податку). Така тенденція свідчить, зокрема, про поліпшення рівня адміністрування податку з доходів та про певне зменшення рівня тінізації доходів громадян. Крім того, однією із суттєвих передумов таких змін є реформування податкового законодавства, спрямоване на збільшення податкової бази, на налагодження чіткої, максимально тісної співпраці податкових органів з платниками податку з доходів фізичних осіб.

Характеризуючи фіскальне значення податку з доходів фізичних осіб, слід відмітити, що він не лише формує суттєву частину доходів зведеного бюджету, але є також основним джерелом доходів місцевих бюджетів (без урахування трансфертів).

Досвід багатьох країн показує, що саме ПДФО є одним з основних джерел поповнення бюджету. Зокрема, у США, податок на доходи громадян забезпечує близько половини загальної суми податкових надходжень, у Франції - біля 1/5, а в цілому по країнах ЄС майже 1/4 податкових надходжень їх зведених бюджетів [3, с. 67].

Вирішення проблеми подальшого зростання надходжень від ПДФО перебуває у прямій залежності від збільшення їх реальних доходів, зокрема, збільшення рівня заробітної плати та забезпечення своєчасності її виплати.

Відповідно до вимог чинного законодавства, сплачені суми податку з доходів фізичних осіб розподіляються між місцевими бюджетами всіх рівнів (рис. 1) [4, с. 25].

Рис. 1. Розподіл сум податку з доходів фізичних осіб між місцевими бюджетами

Зокрема, в доходах місцевих бюджетів питома вага ПДФО в останні роки коливається в межах від 70% до 80 % (табл. 2).

Як свідчать дані табл. 2 та рис. 2, номінальні надходження податку в 2007 році складали 34,8 млрд. грн., або на 52,6% більше, ніж надійшло за попередній рік.

Таблиця 2. Частка ПДФО у доходах загального фонду місцевих бюджетів, % *

*За даними державного казначейства України а також Міністерства фінансів України (Бюджетного моніторингу за досліджуваний період).

Бюджет муніципалітету повинен слугувати інтересам його мешканців і бути надійним джерелом фінансових ресурсів з метою забезпечення проведення заходів і виконання функцій, які здійснюються місцевою владою, спрямованих на економічний та соціальний місцевої території.

Аналіз доходів зведеного бюджету Київської області засвідчив домінуюче місце податку з доходів фізичних осіб у структурі його податкових надходжень (табл. 3).

Таблиця 3. Структура податкових надходжень зведеного бюджету Київської області*

* Розраховано за даними Міністерства фінансів України (Бюджетного моніторингу за 2005-2007рр.)

Зокрема, стрімкі темпи зростання надходжень від податку з доходів фізичних осіб суттєво вплинули на зміну структури податкових надходжень. Так, у 2007 році частка ПДФО у загальній сумі податкових надходжень місцевих бюджетів становила 80,5%, що на 4,1 відсоткових пунктів більше за відповідний показник 2005 року. Внаслідок цього відбулось суттєве зниження часток інших доходів, зокрема плати за землю та єдиного податку з суб'єктів малого підприємництва, та інших платежів.

Слід зазначити що в структурі доходів переважної бюджетів місцевого самоврядування Київської області податок з доходів фізичних осіб займає значно меншу частку ніж в доходах зведеного бюджету області (табл. 4).

Таблиця 4. Частка ПДФО у податкових надходженнях до бюджету однієї з сільських рад Баришівського району Київської області, (%)

* За даними фінансового відділу у Баришівському районі Київської області.

Наведені в таблиці 4 дані показують, що частка прибуткового податку в структурі доходів бюджету сільської ради в 2,5 рази менша за частку ПДФО в доходах місцевих бюджетів України та зведеного бюджету Київської області, проте саме він становить основну частку доходів бюджету цієї сільської ради.Дані таблиці засвідчують що в структурі ПДФО, що надходить до бюджету сільської ради, переважне місце займає податок з доходів працівників аграрної галузі, що пояснюється тим, що на території сільської ради здійснюють діяльність переважно сільськогосподарські підприємства. При цьому певна частина громадян проживають і повинні отримувати певні соціальні послуги не за їх місцем роботи та сплати ПДФО, а за місцем їх проживання, що суперечить зарубіжній практиці [9; 11; 12]. Але, як свідчать дані табл. 5, в структурі податкових надходжень місцевих бюджетів окремих європейських країн частка прибуткового податку є вищою, ніж в Україні.