16916 (Облік фінансування грошових коштів, доходів і видатків загального фонду)

Контрольна робота за темою "Облік фінансування грошових коштів, доходів і видатків загального фонду"

План

1. Вступ

2. Облік фінансування грошових коштів, доходів і видатків загального фонду питання

1) основні принципи і методи фінансування бюджетних установ

2) облік фінансування за відомчою структурою

3)облік фінансування через органи державного казначейства

4) облік операцій на поточних (бюджетних) рахунках у банках та реєстраційних рахунках в органах державного казначейства

1. Господарські проводки

2. Список використаної літератури

2. ВСТУП

Бухгалтерський облік виконання кошторису доходів і видатків бюджетних установ суттєво відрізняється від обліку господарської діяльності підприємств виробничої сфери, що зумовлено самою специфікою їх діяльності: вони працюють не заради отримання прибутку, а для задоволення соціальних, культурних та інших потреб суспільства. Діяльність цих установ фінансується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, які надаються їм безповоротно. У бюджетній сфері практично відсутні госпрозрахункові відносини, не обчислюється собівартість послуг, які надаються у більшості випадків безкоштовно. Бюджетні установи не мають статутного капіталу, а всі їхні активи с державною власністю. До бюджетної сфери належать установи різних галузей і видів діяльності, що зумовлює необхідність враховувати специфіку їхньої діяльності (освіта, охорона здоров'я, культура, наука, управління тощо). Починаючи з 2000 р. в бюджетній сфері відбулися значні зміни щодо організації обліку: впроваджено облік за новим планом рахунків, удосконалено облікові регістри та форми звітності, змінено порядок закриття рахунків та складання звітності.

До бюджетних належать організації, основна діяльність яких повністю або частково фінансується за рахунок коштів бюджету на підставі кошторису доходів і видатків. Належність організацій до бюджетних визначається їхнім статутом, установчими документами, відповідними фінансовими органами. Це школи, дитячі садки, вищі та середні спеціальні навчальні заклади, науково-дослідні установи, установи охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізкультури, культури і мистецтва, оборони, державної влади та управління, юридичних установ і багато інших. Загальна кількість бюджетних установ в Україні становить близько 100 тисяч, з яких: 22 тисячі загальноосвітніх шкіл, 24 тисячі постійних дошкільних закладів, близько 24 тисяч закладів культури клубного тішу, 225 музеїв, близько 4 тисяч лікарень і т. ін. У Дніпропетровській області бюджетних установ понад 6 тисяч, у тому числі: 2320 накладів освіти, 1370 — культури, 950 — охорони здоров'я, 1388— соціального захисту населення та ін. Облік фінансування, грошових коштів, доходів і видатків загального фонду.

2. ОБЛІК ФІНАНСУВАННЯ, ГРОШОВИХ КОШТІВ, ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ ЗАГАЛЬНОГО ФОНДУ

1) ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ФІНАНСУВАННЯ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

Бюджетними установами та організаціями вважаються такі, що повністю або частково фінансуються за рахунок коштів бюджету (державного чи місцевого) і здійснюють свої видатки відповідно до кошторису як головного планового і фінансового документа. Під поняттям "фінансування" розуміють забезпечення бюджетних установ грошовими коштами для здійснення їхньої статутної діяльності. Останнім часом коло джерел фінансування бюджетних установ значно розширилося; крім коштів державного та місцевих бюджетів, бюджетні установи отримують грошові надходження у вигляді плати за надані послуги, гуманітарної допомоги, шефської (спонсорської) допомоги та ін. Джерела та адресність (призначення) фінансування мають для бюджетних установ досить важливе значення, оскільки визначають не тільки напрямки подальшого витрачання коштів, а й принципи фінансування.

Головні принципи бюджетного фінансування: — безповоротність надання коштів, тобто отримані бюджетною організацією кошти не повертаються до джерела фінансування, адже бюджетна організація не має; власних доходів дія повернення отриманих сум;

- цільове призначення наданих коштів, тобто отримані 'І бюджету кошти повинні витрачатися суворо відповідно до передбачених у кошторисі статей економічної класифікації видатків бюджетних установ;

- систематичний суворий контроль за використанням наданих коштів за їх цільовим призначенням здійснюють органи державного казначейства, місцеві фінансові органи, вищі розпорядники коштів, контролюючі органи;

зв'язок обсягу фінансування з виконанням плану бюджетною установою, тобто бюджетна установа отримує кошти не під план (заплановані заходи), а відповідно до фактичного виконання плану. При цьому чергова сума надходжень грошових коштів повністю залежить від якісного та раціонального використання попередньо наданих коштів і дотримання установою фінансової дисципліни.

Поняття бюджетного фінансування тісно пов'язане з поняттям розпорядника коштів. Розпорядниками коштів є керівники різного рівня (від міністра до керівника установи), яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями в межах сум, виділених на проведення відповідних заходів або здійснення відповідної діяльності. Залежно від ступеня підпорядкованості та обсягу наданих прав вони поділяються на головних та нижчих.

Головні розпорядники коштів:

— міністри та керівники інших центральних органів виконавчої влади (використання асигнувань з державного бюджету);

—керівники відділів обласних, міських, районних держадміністрацій (використання асигнувань з місцевих бюджетів відповідного рівня);

- голови сільських та селищних рад (використання коштів сільських та селищних бюджетів).

Головні розпорядники коштів мають право використовувати надані їм бюджетні кошти на утримання своїх установ, відповідні централізовані заходи у межах "свого" відомства, а також розподіляти їх між підвідомчими розпорядниками коштів.

Нижчі розпорядники коштів поділяються па розпорядників коштів другого і третього рівня (ступеня). До розпорядників коштів другого рівня належать такі керівники, які одержують кошти як на утримання своєї установи, так і для переказу безпосередньо їм підпорядкованим установам (розпорядникам коштів). Розпорядники коштів третього рівня отримують і використовують кошти тільки на утримання очолюваної ними установи.

Відкриттю фінансування передує доведення обсягу асигнувань та затвердження кошторису видатків. Зазначена процедура здійснюється у такій послідовності:

1. Міністерство фінансів України через Державне казначейство Доводить головним розпорядникам коштів обсяги асигнувань, що виділяються їм з бюджету.

2. Головні розпорядники коштів доводять нижчим розпорядникам коштів лімітні довідки про витрати з бюджету на наступний рік, які є підставою для складання єдиного кошторису доходів і видатків у частині використання бюджетних асигнувань.

3.розпорядники коштів усіх рівнів складають кошториси доходів і видатків, подають їх на затвердження керівникам вищих органів, а потім один примірник затвердженого кошторису подають у відповідні органи Державного казначейства. При цьому головні розпорядники коштів щодо видатків державного бюджету у місячний термін після затвердження державного бюджету України на наступний рік подають зведений кошторис доходів і видатків до Головного управління державного казначейства. Загальна сума такого кошторису повинна відповідати сумі розпису доходів та видатків державного бюджету, затвердженого міністром фінансів.

Розпорядники коштів другого рівня (ступеня) подають зведений кошторис доходів і видатків у розрізі підвідомчих установ і територій до відділу обліку лімітів видатків та контролю територіальних управлінь Державного казначейства. При цьому обсяги доходів і видатків зазначеного розпорядника коштів за кошторисом звіряються з розписом видатків, одержаних від головного управління Державного казначейства.

Розпорядники коштів третього рівня подають зведені кошториси доходів і видатків до відповідних відділень Державного казначейства, де ці дані звіряють з розписом видатків, що доведені вищими органами Державного казначейства.

4. При настанні відповідного бюджетного періоду та за наявності необхідних підстав органи Державного казначейства зараховують суми виділених асигнувань у передбачених кошторисом обсягах на реєстраційні рахунки установ, з яких останні можуть використовувати їх за призначенням.

Такий порядок фінансування бюджетних, установ через органи Державного казначейства України. Ті ж установи, які не перейшли па казначейське обслуговування, фінансуються за відомчою структурою.

При фінансуванні за відомчою структурою Головне управління Державного казначейства (ГУ ДКУ) перераховує бюджетні кошти на поточні бюджетні рахунки головних розпорядників коштів на підставі поданих останніми розподілів бюджетних коштів. При цьому Управління оперативно-касового планування видатків ГУ ДКУ відображає суму проведеного фінансування головного розпорядника коштів у картці обліку асигнувань. Головний розпорядник частину одержаних коштів перераховує розпоряднику коштів другого рівня, а останній — теж частину отриманих коштів перераховує нижчому розпоряднику коштів третього рівня (рис. 2.3).

Фінансування бюджетних установ за відомчою структурою здійснюється через поточні бюджетні рахунки в уповноважених відділеннях комерційних банків. При фінансуванні через територіальні органи Державного казначейства поточні рахунки бюджетних установ у комерційних банках закриваються, а натомість розпорядникам коштів відкриваються реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства (рис. 2.4).

Реєстраційні рахунки відкриваються у розрізі розділів бюджетної класифікації терміном на один бюджетний рік і щорічно поповнюються. Відкриття реєстраційних рахунків стає здійсненим фактом після письмового повідомлення про це розпорядника коштів. При зміні юридичної адреси бюджетної установи розпорядник коштів повинен упродовж одного тижня повідомити про зазначені зміни відповідний орган Державного казначейства.

Такі основні положення організації фінансування бюджетних установ за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів. Іншим джерелом отримання грошових коштів бюджетними установами є позабюджетні надходження, тобто грошові кошти, отримані від юридичних і фізичних, осіб як плата за надані послуги, реалізовану продукцію, виконані роботи, як гуманітарна, спонсорська, шефська допомога і т. ін. Такі кошти є додатковим джерелом фінансування бюджетних установ, витрачаються суворо за цільовим призначенням, плануються, зберігаються і обліковуються окремо, тому їх характеристика і порядок обліку будуть розглянуті в іншій темі.

2) ОБЛІК ФІНАНСУВАННЯ ЗА ВІДОМЧОЮ СТРУКТУРОЮ

За відомчою структурою фінансуються установи, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів, та інші розпорядники коштів, перелік яких затверджується КМУ за поданням МФУ. При цій формі фінансування Головне управління ДКУ перераховує бюджетні кошти з єдиного казначейського рахунка на поточні рахунки головних розпорядників коштів в уповноважених банках, виходячи з поданих останніми розподілів бюджетних коштів за встановленою формою. Для нього головним розпорядникам коштів (ГРК) в уповноважених установах банків відкривають поточні рахунки:

а) на видатки установи;

б) для переказу підвідомчим установам.

Порядок відкриття поточних рахунків регламентується "Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті", затвердженою постановою Правління НБУ від 18.12.1998р. №527 (зі змінами і доповненнями). Для відкриття поточних бюджетних рахунків необхідно подати до установи банку такі документи:

• заяву про відкриття рахунка (встановленої форми), підписану керівником і головним бухгалтером установи;

— копію довідки про внесення установи до ЄДРПОУ, завірену нотаріально або органом, що видав таку довідку;

• копію відповідним чином зареєстрованого статуту (положення), завірену нотаріально або реєструючим органом;

• копії посвідчення про взяття бюджетної організації на облік у податкових органах (довідка ф. № 4-ОПП);

• картку зі зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком і підписувати документи, та відтиском печатки організації, на якій повинен бути ідентифікаційний код організації;

• довідки про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України та інших соціальних фондах.

На підставі цих документів між установою банку та бюджетною організацією укладається угода на розрахунково-касове обслуговування. Згідно з "Порядком організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів та взаємовідносин з нього питання між установами Національного банку України і комерційними банками", затвердженим НБУ 30.06.1995 р. № 166 (зі змінами і доповненнями), касове обслуговування бюджетних організацій здійснюється безоплатно. Усім розпорядникам коштів відкривається не один, а декілька поточних рахунків на видатки установи (за призначенням видатків).

Протягом трьох робочих днів з часу відкриття рахунка юридичні особи зобов'язані особисто або поштою повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації.

Перерахування бюджетних коштів з єдиного казначейського рахунка на поточні рахунки бюджетної установи здійснюється платіжними дорученнями типової форми, що передаються уповноваженій установі банку у вигляді електронних розрахункових документів у системі "клієнт - банк". Перерахування бюджетних коштів здійснюється у міру їх акумуляції на рахунках відповідних бюджетів. Такни порядок фінансування мобілізує діяльність місцевих органів влади та їх фінансові служби на своєчасне та повне виконання доходної частини бюджету, адже видатки місцевих бюджетів поставлені у повну залежність від їх доходів.

Головний розпорядник коштів (ГРК) здійснює фінансування підвідомчих установ шляхом перерахування коштів на їх поточні рахунки ті уповноважених банках. Розпорядники коштів (РК) другого ступеня таким же чином перераховують котити своїм підвідомчим установам. РК третього ступеня не мають підвідомчих установ, тому для них в установах банків відкриваються лише рахунки на видатки установи.

Для обліку бюджетного фінансування та наявності і руху бюджетних коштів на рахунках їх розпорядників в уповноважених банках планом рахунків для бюджетних організацій призначені синтетичні рахунки:

70 "Доходи загального фонду";