11531 (Дятли)

Р я д д я т л и

P i c i f o r m e n s

Птахи малих і середніх розмірів, з жорстким оперенням. Стернові пера, на які вони спираються під час лазіння по деревах, особливо жорсткі. Оперення строкате, білих, чорних, зелених і червоних кольорів. Дзьоб прямий, гострий, у птахів більшості видів – це знаряддя для роздовбування кори і деревини. Голова велика, з сильно розвиненою мускулатурою. Язик може далеко висовуватись з рота, за його допомогою птахи дістають з тріщин здобич. Життя переважної більшості дятлів тісно пов’язане з лісом. Гнізда роблять у дуплах дерев, причому дупло видовбують самі. Яйця білі, блискучі. Птахи нагніздні. Пташенята вилуплюються голими і сліпими. Мають на лапках шкіряні мозолі, за допомогою яких можуть лазити по стінках дупла. Птахи живляться переважно комахами, їхніми личинками, лялечками, поїдають багато шкідників лісу. Осілі, але восени і взимку кочують у пошуках їжі, іноді за межі гніздової території.

Ряд поділяється на два підряди, включає 379 видів. В Україні можна зустріти лише представників підвиду справжніх дятлів, родини справжніх дятлів. До родини належить 209 видів. У фауні колишнього СРСР –15 видів. В Україні – 11 видів. Викопні рештки відомі з міоценту.

Ж о в н а ч о р н а

D r i o c o p u s m a r t i u s

Маса до 400 г. Дорослі птахи чорні. З блискучим відтінком. На верхній частині голови велика червона пляма – “ шапочка “. У самки вона менша ніж у самця, і закриває задню потиличну частину голови. У молодих птахів оперення бурувате, не блискуче. Пляма на голові блідо-червона.

Поширені в зоні хвойних лісів Європи і Азії, втому числі в гірських лісах Південної Європи і Кавказу. На Україні не численні і осілі, почасти кочові птахи Полісся, Карпат, деяких районів Північного лісостепу. Характерні місця перебування – ділянки старих високостовбурних хвойних і мішаних лісів.

У природі визначаються за великими розмірами і характерною поведінкою: польотом, лазінням по деревах, довбанням дерев, властивим усім дятлам, за чорним забарвленням і червоною “ шапочкою “. Голос дуже характерний – пронизливе “ кри-кри-кри “ або протяжне сумне “ уііі-уііі “. У шлюбний період, як і інші дятли, подають дуже гучні “трелі”, швидко стукаючи дзьбом по розколотому сучку, який при цьому деренчить. Живляться виключно комахами, яких видобувають з-під кори і в деревині. Сухі стовбури і гілки можуть повністю оголювати. В складі їжі переважають короїди, усачі ( личинки й дорослі форми ), мурашки, яких дістають з мурашника. Узимку частково живляться насінням хвойних, видобуваючи його із шишок. Гнізда в дуплі, яке видовбують самі, частіше в осиках, соснах на значній висоті. Розміри дупла великі. Потім ці дупла використовуються іншими дуплогніздовими птахами, а також білками, сонями, кажанами та іншими тваринами.

Повна кладка з 3-5 білих яєць, у квітні. Насиджують обидва птахи, 12 – 14 днів. Пташенята залишаються в гнізді близько місяця. Вилітають у червні.

Дуже корисні, рідкісні, малочисленні птахи. Потребують ретельної охорони.

Д Я Т Е Л Т Р И П А Л И Й

P I K O I D E S T R I D A K T Y L U S

Маса до 60 г. На ногах 3 пальці . Дорослі самці зверху чорні, з білою смугою вздовж спини і білими плямами . зверху на голові жовта “шапочка”. На щоках білі плями. Від ока на шию проходить широка чорна смуга. Забарвлення внизу тіла біле, з чорними поздовжніми і поперечними плямами. У самки таке саме забарвлення, але на голові немає жовтої “шапочки”. У молодих птахів чорні пера в оперенні буруваті, тьмяні. Забарвлення внизу тіла бурувато-жовте, з темними плямами.

Поширені в тайгових і гірських хвойних лісах Європи і Азії. В Україні нечисленні гніздові й осілі птахи хвойних гірських лісів Карпат.

У природі визначаються за жовтою “ шапочкою “ самця і білуватою плямою на голові самки. У шлюбний період деренчать, як і інші дятли, стукаючи по сухій розколотій гілці. Птахи мовчазні. Живляться деревними комахами, переважно личинками короїдів, мурашками, ягодами, насінням. Гнізда в дуплах. Повна кладка з 3 – 5 білих яєць, у кінці квітня – травні. Біологію розмноження цих дятлів в Україні вивчено ще мало.

Птахи корисні, нечисленні, потребують охорони.

Д я т е л з е л е н и й

P i c u s v i r i d i s L.

Птахи середніх розмірів. Маса до 200 г. Дорослі птахи зверху зелені, надхвістя жовте, на голові червона “ шапочка “. Низ тіла зеленуватий, з темними плямами і поперечними стрічками з боків і на підхвісті. Від кутів рота – чорні смуги з червоними плямами – “вуса”. Самки схожі на самців, але на нижній частині тіла більше темних плямок. На “вусах” немає червоних плямок. .У молодих птахів верх тіла зелений, зі світлими плямами. Червоний колір на голові світліший. Низ тіла вохристо-жовтий, з поперечними смугами.

Поширені в лісах Південної і Середньої Європи, Малої Азії, Ірану. В Україні нечисленні гніздові, осілі й кочові птахи мішаних лісів Полісся та деяких районів Лісостепу. Переважно обирають ділянки високостовбурного старого листяного лісу з густим підліском, поблизу водойм.

У природі визначаються за зеленим забарвленням. Від сивих дятлів відрізняються великою червоною “шапочкою” на голові, більшою плямистістю нижньої частини тіла і чорними “вусами”. Дуже характерний гучний крик, який можна почути в шлюбний період – “клей-клей-клей”. Живляться деревними комахами та їхніми личинками, але найчастіше мурашками, розриваючи їхні купи. Дупла видовбують у старих гнилих осиках, осокорах, вербах. Повна кладка з 4 – 6 білих яєць, у кінці квітня-в травні. У липні вже можна спостерігати льотну молодь.

Кількість птахів зменшується внаслідок скорочення площі старих лісів. Незважаючи на деяку шкоду, яку вони наносять мурашникам, потребують повної охорони.