Отже Банк повинен зарезервувати “під цього позичальника” суму 333631,20 (Триста тридцять три тисячі шістсот тридцять одна) грн. 20 коп.

Розглянемо ще один досить цікавий випадок, валютою заборгованості позичальника є російські рублі і заборгованість відноситься до групи “сумнівна”

Табл. 3.1.5. Кредитний портфель та резерв, сформований по позичальнику 1474

Цей позичальник надав в заставу “інші майнові права” (майнові права на грошові надходження за контрактами) на суму 180 000 000,00 (Сто вісімдесят мільйонів) рублів Р.Ф. 00 коп. Оскільки фінансовий стан позичальника відноситься до класу “Б”, а обслуговування боргу за кредитною лінією здійснюється “незадовільно” то вид кредиту відноситься до групи “сумнівний”. Оскільки кредит відноситься до групи “сумнівний” то відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику дорівнює 10 %. Отже до розрахунку резерву беремо суму застави 180 000 000,00 * 10% = 18 000 000,00 російських рублів. Станом на 01.01.2002 р. позичкова заборгованість позичальника складала 17 214 709,00 (Сімнадцять мільйонів двісті чотирнадцять тисяч сімсот дев’ять) рублів Р.Ф. Від цієї суми віднімемо розрахункову суму застави і отримаємо суму, яка підпадає під п’ятидесяті відсоткове резервування (оскільки кредит належить до групи “сумнівний”) 17 214 709,00 – 18 000 000,00 = - 785 291,00 Ми бачимо, що відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику перевищує розмір позичкової заборгованості.

Отже, незважаючи на те, що обслуговування боргу позичальником здійснюється незадовільно, а позичкова заборгованість визнана сумнівною Банк не повинен формувати резерв жодного російського рубля (бо резерв формується в тій валюті, в якій існує заборгованість), оскільки позичальник надав в заставу “інші майнові права” (майнові права на грошові надходження за контрактами) на суму 180 000 000,00 (Сто вісімдесят мільйонів) рублів Р.Ф. 00 коп. і банк може додатково розмістити у вигляді кредитів кошти і отримати доход, замість того, щоб формувати з цих коштів резерв.

3.2. Оцінка результатів застосування схеми розрахунку резерву

При формуванні резерву “Банки” повинні пам’ятати, що в бухгалтерському обліку враховується вся сума резерву: резерв під стандартну заборгованість, резерв під нестандартну заборгованість (під контролем, субстандартна, сумнівна, безнадійна), та резерв під нараховані та несплачені відсотки, в підсумку сума сформованого резерву зменшує фінансовий результат Банку; в податковому обліку враховується лише резерв під заборгованість, яка відноситься до груп: “під контролем”, “субстандартна”, “сумнівна” та “безнадійна” (надалі – нестандартна заборгованість). Таким чином, збільшення суми резерву під нестандартну заборгованість зменшує прибуток до оподаткування, і, як наслідок, суму податку і навпаки, зменшення суми резерву під нестандартну заборгованість збільшує прибуток до оподаткування, і, як наслідок, суму податку.

Якщо розрахувати суму резерву, яку Банк повинен сформувати для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями наведених вище позичальників, то ми отримаємо суму 753515,07 грн. Причому, беручи до уваги те, що резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями останнього позичальника дорівнює нулю, а резерв перших двох позичальників, які відносяться до групи “Під контролем” складає 82868,65 грн., то можна розрахувати, що резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями третього та четвертого позичальників, які відносяться до групи “субстандартна”, становить 670646,42 грн.

Враховуючи те, що при визначенні класу позичальників можна спиратися на фактори суб'єктивного характеру, а саме: ефективнiсть управлiння позичальника; погашення кредитної заборгованостi позичальником у минулому; професіоналізм керівництва; ринкова позиція позичальника та його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості; наявність державних замовлень і державна підтримка позичальника та інше, можна підвищити клас особливо в тому випадку, коли позичальник “набрав” граничну кількість балів (наприклад 51 – позичальник відноситься до класу В, його можна спробувати за рахунок суб’єктивних факторів “підтягти” до класу Б ), або понизити клас позичальника (понизити клас позичальника враховуючи фактори суб'єктивного характеру можна практично в будь-якому випадку). Зменшити суму резерву, тим самим збільшити свій фінансовий результат Банк може за рахунок того, що можна взяти у позичальника в заставу більший обсяг (і як наслідок більшу суму) забезпечення.

Розглянемо приклад: припустимо, позичальник 1462 надав в заставу рухоме та не рухоме майно на суму 15`000`000.00 (П’ятнадцять мільйонів) гривень. Оскільки фінансовий стан позичальника відноситься до класу “В”, а обслуговування боргу за кредитною лінією здійснюється “добре” то вид кредиту відноситься до “субстандартний”. Оскільки кредит відносится до групи “субстандартний” то відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику дорівнює 20 %. Отже до розрахунку резерву беремо суму застави 15 000 000,00 * 20% = 3 000 000,00 грн. Станом на 01.01.2002 р. позичкова заборгованість позичальника складала 2`851`076,10 (Два мільйони вісімсот п’ятдесят одна тисяча сімдесят шість) грн. 10 коп. Від цієї суми віднімемо розрахункову суму застави і отримаємо суму, яка підпадає під двадцяти відсоткове резервування (оскільки кредит належить до групи “субстандартний”) 2851076,10 – 3 000 000,00 = - 148 923,90 Тобто, що відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику перевищує розмір позичкової заборгованості на суму 148 923,90 (Сто сорок вісім тисяч дев’ятсот двадцять три) грн. 90 коп. Отже, в цьому випадку фінансовий результат Банку мав-би бути більшим на суму фактично сформованого резерву для позичальника 1462 – на суму 337 015,22 (Триста тридцять сім тисяч п’ятнадцять) грн. 22 коп.

Тепер розглянемо приклад, коли у позичальника 1462 не було застави зовсім. Оскільки заборгованість позичальника належить до групи “субстандартна”, то в цьому випадку сума резерву повинна дорівнювати : 2 851 076,10 * 20% = 570 215,22 (П’ятсот сімдесят тисяч двісті п’ятнадцять) грн. 22 коп. Банк повинен був-би зарезервувати під цього позичальника суму на 233 200,00 (Двісті тридцять три тисячі двісті) грн.00 коп. більше ніж фактично сформована і, як наслідок, фінансовий результат Банку був-би нижчим на 233 200,00 (Двісті тридцять три тисячі двісті) грн.00 коп.

Отже нами розглядалися варіанти, як змінюється сума резерву в залежності від того, як змінюється обсяг (сума) застави.

Тепер спробуємо розглянути на прикладах, як буде змінюватися сума резерву, в залежності від зміни класності позичальника (зниження класу позичальника - замість “В” – “Г”, та підвищення класу - замість “В” – “Б” )

Роботу будемо проводити на прикладі позичальника 1462

Розглянемо випадок, коли за рахунок факторів суб’єктивного характеру ми спробуємо підвищити клас позичальника. Отже припустимо що: позичальник має відмінну кредитну історію і не було жодних затримок в погашенні заборгованості, відсотки сплачувалися вчасно і в повному обсязі, підприємство досить давно займає свою нішу на ринку й спостерігається збільшення обсягів виробництва, підприємство отримало державне замовлення на великий обсягів своєї продукції, виробництво не залежить від пори року та погодних умов, керівництво має відмінну репутацію, а збитки від основної діяльності (звідси клас “В” ) зумовлені якимись тимчасовими труднощами (можливо пов’язані з закупівлею якогось нового обладнання для виробництва нового типу продукції) Отже, враховуючи всі ті фактори, що були викладені вище, а також враховуючи те, що позичальник надав у заставу високоліквідне забезпечення можемо перевести його до класу “Б”.

Тепер спробуємо розрахувати суму резерву, яку потрібно було б сформувати, враховуючи те, що тепер позичальник відноситься до класу “Б”

Цей позичальник надав в заставу рухоме та не рухоме майно на суму 5`830`000.00 (П’ять мільйонів вісімсот тридцять тисяч) гривень. Оскільки позичальник відноситься до класу “Б”, а обслуговування боргу за кредитною лінією здійснюється “добре”, то вид кредиту відноситься до “під контролем”. Оскільки кредит відноситься до групи “під контролем”, то відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику дорівнює 40 %. Отже до розрахунку резерву беремо суму застави 5 830 000,00 * 40% = 2 332 000,00 грн. Станом на 01.01.2002 р. позичкова заборгованість позичальника складала 2`851`076,10 (Два мільйони вісімсот п’ятдесят одна тисяча сімдесят шість) грн. 10 коп. Від цієї суми віднімемо розрахункову суму застави і отримаємо суму, яка підпадає під п’яти відсоткове резервування (оскільки кредит належить до групи “під контролем”) 2 851 076,10 – 2 332 000,00 = 519 076,10 (П’ятсот дев’ятнадцять тисяч сімдесят шість) грн. 10 коп. Тепер можемо розрахувати суму резерву для цого позичальника: 519 076,10 * 5% = 25953.81 грн.

Отже Банк повинен був би зарезервувати “під цього позичальника” суму 25 953,81 (Двадцять п’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят три) грн. 81 коп.

В цьому випадку розрахункова сума резерву менше ніж сума фактично сформованого на 311 061,41 (Триста одинадцять тисяч шістдесят одна) грн. 41 коп. Отже, фінансовий результат Банку мав би бути вищий на цю суму.

Тепер розглянемо випадок, коли за рахунок факторів суб’єктивного характеру ми спробуємо понизити клас позичальника. Отже припустимо що: позичальник має погану кредитну історію і регулярно стаються затримки в погашенні заборгованості, відсотки сплачувалися невчасно з затримками, підприємство досить давно займає свою нішу на ринку й останнім часом спостерігається зменшення обсягів виробництва, підприємство не має державної підтримки, виробництво має циклічний характер та залежить від пори року та погодних умов, збитки від основної операційної діяльності (звідси клас “В”) підприємство останнім часом декларує регулярно. Отже, враховуючи всі ті фактори, що були викладені вище, а також враховуючи те, що позичальник надав у заставу забезпечення, яке має посередній (щоб не сказати низький) рівень ліквідності, то ми можемо перевести його до класу “Г”.

Тепер спробуємо розрахувати суму резерву, яку потрібно було б сформувати, враховуючи те, що тепер позичальник відноситься до класу “Г”

Цей позичальник надав в заставу рухоме та не рухоме майно на суму 5`830`000.00 (П’ять мільйонів вісімсот тридцять тисяч) гривень. Оскільки позичальник відноситься до класу “Г”, а обслуговування боргу за кредитною лінією здійснюється “добре”, то вид кредиту відноситься до групи “сумнівні”. Оскільки кредит відносится до групи “сумнівні” то відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику дорівнює 10 %. Отже до розрахунку резерву беремо суму застави 5 830 000,00 * 10% = 583 000,00 грн. Станом на 01.01.2002 р. позичкова заборгованість позичальника складала 2`851`076,10 (Два мільйони вісімсот п’ятдесят одна тисяча сімдесят шість) грн. 10 коп. Від цієї суми віднімемо розрахункову суму застави і отримаємо суму, яка підпадає під п’ятидесяти відсоткове резервування (оскільки кредит належить до групи “сумнівні”) 2 851 076,10 – 583 000,00 = 2 268 076,10 (Два мільйони двісті шістдесят вісім тисяч сімдесят шість) грн. 10 коп. Тепер можемо розрахувати суму резерву для цого позичальника: 2 268 076,10 * 50% = 1 134 038.05 грн.

Отже Банк повинен був би зарезервувати “під цього позичальника” суму 1 134 038,05 (Один мільйон сто тридцять чотири тисячі тридцять вісім) грн. 05 коп.

В цьому випадку розрахункова сума резерву перебільшує суму фактично сформованого на 797 022,83 (Сімсот дев’яносто сім тисяч двадцять дві) грн. 83 коп. Отже, фінансовий результат Банку мав би бути нижчий на цю суму.