Використання:

• контроль рівня шуму на робочому місці;

• вимір потужності звуку;

• спостереження за навколишнім шумом;

Застосування:

• вимір рівнів звуку й рівнів звукового тиску.

• визначення еквівалентних рівнів з метою оцінки шкідливих та подразнюючих впливів шуму, для використання з метою охорони праці та санітарного надзору.

• оцінка шуму оточуючого середовища: від залізничних там автомобільних магістралей.

• вимір шумів, що створюються машинним устаткуванням.

Особливості:

• зручне і просте калібрування

• наглядність відображення вимірюваних параметрів.

• два детектора, що працюють паралельно, з можливістю одночасного вимірювання середньоквадратичних та пікових значень.

• рідинокристалічний екран с підсвіткою

• вбудована пам’ять для зберігання 40 протоколів вимірювань.

Діапазони:

• динамічний діапазон: 80 дБ;

• діапазон вимірів: від 26 дБ до 140 дБ.

Екран:

• 4-х рядковий рідинокристалічний;

• швидкість відновлення даних на екрані: один раз у секунду;

• підсвічування;

• відображення вхідного рівня сигналу квазіаналоговим індикатором, що обновлюється 15 разів у секунду;

• індикація часу початку виміру;

• відображення частотних корекцій.

Послідовний інтерфейс:

• швидкість обміну в бодах: 9600.

Вага й габарити:

• 460 г (з батареями);

• 257 х 97 х 41 мм.

1.1.2 Прецизійний шумомір й аналізатор спектру ОКТАВА 101А

Новий російський шумомір аналізатор спектра ОКТАВА-101А (рис. 1.3) відповідає всім сучасним вимогам до приладів даного типу й ні в чому не уступає закордонним аналогам. Прилад має два режими вимірів: „звук” й „інфразвук”. У режимі „звук” ОКТАВА-101А одночасно виконує функцію двох приладів: інтегруючого шумоміра 1 класу (МЭК 60651/60804) і аналізатора спектрів 1 класу (МЭК 1260).

Рисунок 1.3 - Прецизійний шумомір й аналізатор спектру ОКТАВА 101А

Одночасно в реальному часі виміряються загальні (Лін) і кореговані (А,С) рівні звуку й рівні звукового тиску в октавний й 1/3-октавних смугах частот 25 Гц - 16 кГц.

У режимі „інфразвук” прилад дозволяє в реальному часі одночасно бачити на екрані октавний й 1/3 октавний спектр 1,6 Гц - 20 Гц.

Результати вимірів можна зберегти в енергонезалежній пам'яті, а згодом видати знову на рідинокристалічний графічний індикатор або передати в комп'ютер по інтерфейсу RS-232.

Живлення приладу здійснюється від убудованої акумуляторної батареї або від мережного блоку живлення.

Для спеціальних додатків, що вимагають проведення вимірів вібрації, прилад ОКТАВА-101А може бути доукомплектований датчиком зі спеціальним перехідником.

1.1.3 Вимірник шуму й вібрації ВШВ-003-М3

Прилад ВШВ-003 М3 з 1/3 октавними фільтрами є малогабаритним, портативним вимірювальним приладом і призначений для виміру й аналізу шуму й вібрації в житлових і виробничих приміщеннях і використовується для визначення характеристик джерел і характеристик шуму й вібрації в місцях знаходження людей, при дослідженнях і випробуваннях машин і механізмів, при розробці й контролі якості виробів (рис 1.4).

Рисунок 1.4 – Вимірник ВШВ-003 М3

Прилад ВШВ-003 М3 має убудовані фільтри із частотними характеристиками А, В, С, а також смугові фільтри: октавні й третинооктавні, що дозволяють проводити класифікацію, вимір і визначення нормованих параметрів і характеристик шуму й вібрації відповідно до вимог санітарних норм і стандартів безпеки праці.

Прилад ВШВ-003 М3 поставляється в зручній для переносу сумці. Укомплектований п'єзоелектричними вимірювальними перетворювачами ДН-3-М1 і ДН-4- М1, що мають коефіцієнт перетворення відповідно 10 мВ см²/м й 1 мВ см²/м, конденсатором мікрофонним капсулем М-101, що має чутливість 50 мВ/Па, предпідсилювачем ВПМ-101, еквівалентами перетворювача й капсуля мікрофонного.

1.1.4 Апаратура акустичного контролю VTS

Апаратура призначена для аудіоконтролю й аудіоохорони приміщень. Можлива побудова системи охорони об'єкта із застосуванням автоматичного запису акустичної обстановки того або іншого приміщення, у якому спрацював датчик охорони. Система аудіоконтролю приміщень складається з набору високочутливих мікрофонів "МК-1" (рис. 1.5) , "МК-2", "МК-3" і пульта оператора (рис 1.6).

Рисунок 1.5 – Мікрофон МК-1

До пульту оператора входять:

• плата комутації віддалених мікрофонів з індикацією обраного каналу;

• мікрофонний попередній підсилювач і низькочастотний підсилювач потужності;

• акустичні колонки;

• схема узгодження з навушниками й входом магнітофона;

• блок живлення 220 В АС.

Рисунок 1.6 - Пульт оператора

Комплектація апаратур, у загальному випадку, здійснюється високочутливими мікрофонами "МК-1" або "МК-3", а для приміщень із низькочастотними шумами система аудіоконтроля комплектується мікрофонами  "МК-2". Віддалені мікрофони з'єднуються з пультом контролю по трьохпровідній лінії зв'язку.

1.2 Основні параметри шуму

Механічні коливання з частотою від 20 Гц до 20 кГц, що виникають у пружному середовищі, називають звуком. Чіткої різниці між поняттями «звук» та «шум» немає. Зву­ками, як правило, називають регулярні періодичні коли­вання, а шумом — неперіодичні коливальні процеси. При проведенні робіт щодо забезпечення нормальних умов жит­тя людини шумом вважають будь-який небажаний звук незалежно від його характеру та природи виникнення. У цій книзі розглядається в основному промисловий шум, що виникає внаслідок роботи механізмів та устаткування.

Найбільш важливими параметрами шуму є звуковий тиск, інтенсивність звука та звукова потужність. У інже­нерній практиці ці величини виражають у логарифмічних одиницях, що пояснюється двома причинами:

• реакція вуха людини на різну гучність має логарифмічний харак­тер;

• діапазон зміни цих параметрів надзвичайно широ­кий. Розглянемо зазначені параметри докладне

Звуковий тиск — це різниця між миттєвим значенням повного тиску і статичним тиском у даній точці. Він харак­теризує зміну густини середовища в напрямі поширення коливань. Кількісною оцінкою звукового тиску є середньо-квадратичне значення

, (1.1)

де Т — час вимірювання; р(t) — миттєве значення звукового тиску.

Значення р вимірюють на певній відстані від джерела шуму в заданій смузі частот. Рівень звукового тиску L, дБ, визначають відносно порогового середньоквадратичного значення звукового тиску р₀ = 2 • 10^-5 Па за формулою

. (1.2)

Звуковою потужністю називають потужність звука, який випромінюється джерелом в усіх напрямах простору, що оточує джерело. У цьому розумінні це інтегральна ха­рактеристика шуму, який створюється джерелом. Зазначи­мо, що джерело звука випромінює звукову потужність, а звуковий тиск є наслідком цього випромінювання. Слух лю­дини сприймає звуковий тиск, а причиною цього сприйман­ня є звукова потужність джерела. Рівень звукової потуж­ності L_P, дБ, визначають відносно порогової потужності Р = 10^-12 Вт за формулою

(1.3)

Звукова потужність є мірою швидкості випромінювання звукової енергії, тобто звуковою енергією, що віднесена до одиниці часу.

Інтенсивність звука характеризує швидкість потоку зву­кової енергії в певній точці звукового поля. Рівень інтенсивності звука L_I, дБ, визначають відносно порогового значення I₀ = 10^-12 Вт/м² за формулою

. ^(1.4)

Зазначимо, що I₀ = р₀²/ρс, де ρс — хвильовий опір повітря, який дорівнює 416 кг/(м²с).

Звуковий тиск та інтенсивність звука є точковими харак­теристиками звукового поля. Вони залежать від розташу­вання точки вимірювання та умов поширення звукових хвиль. Звукова потужність не залежить від зазначених факторів, тому є унікальною мірою шумності даного джерела шуму.

1.3 Основні типи звукових полів у практиці вимірювань шуму

Звуковим полем називають простір, в якому поширюють­ся звукові хвилі. У практиці вимірювань шуму звукові по­ля класифікують за наявністю відбивних перешкод (вільні й дифузні) та за відстанню від джерела звука (дальні та ближні).

Для вільного звукового поля характерне поширення зву­кових хвиль без відбивання. Ідеальні умови вільного поля можна створити на відкритому повітрі в місцях, що відда­лені від об'єктів з великими відбивними поверхнями. На місці вимірювання не повинно бути сторонніх шумів. Од­нак можливість вимірювання шуму на відкритому повітрі залежить від метеорологічних умов і часу доби.

Умови вільного поля можна створити штучно в так званих заглушених камерах, де відбивання звукових хвиль від стін і стелі істотно послаблюються спеціальним облицю­ванням цих поверхонь звукопоглинальними матеріалами. Здебільшого для цього придатні звичайні приміщення до­статньо великого об'єму.

Для дифузного звукового поля, навпаки, характерні багаторазові відбивання звукових хвиль, внаслідок чого ці хвилі поширюються в усіх напрямах з ідентичною амплітудою. Середня густина енергії звука однакова по всьому полю. Апроксимацією дифузного поля є акустичне поле в ревербераційному приміщенні.

Показниками якості ревербераційного приміщення є час реверберації та нерівномірність звукового тиску в усіх

точках внутрішнього простору (за винятком точок, близь­ких до відбивних поверхонь). Ревербераційна камера тим краща, чим більший час реверберації і чим більша рівномір­ність у ній звукового поля по всьому робочому діапазону частот.

Дальнім називають звукове поле в достатньо віддаленій від джерела зоні простору, де напрям швидкості поширен­ня частинок збігається з напрямом поширення звукової енергії, а інтенсивність звука пропорційна квадрату зву­кового тиску. Залежно від задачі вимірювання в акустиці застосовують різні кількісні критерії дальнього поля, наприклад співвідношення kr > 1 (k — хвильове число). У практиці вимірювань шуму машин вважають, що умо­ви дальнього поля виконуються на відстані від джерела, яка більша, ніж довжина хвилі, або в 2...З рази перевищує найбільший лінійний розмір джерела. Звукову хвилю в дальньому полі можна розглядати як плоску чи сферичну. Поширення звука у вільному дальньому полі відповідає закону зворотних радіусів: р ~ 1/r, І ~ 1/r².

Ближнє звукове поле — це сусідня до джерела звука зо­на, в якій напрям коливань не обов'язково збігається з на­прямом поширення звукової енергії. У цьому полі звуко­вий тиск не може характеризувати звукову потужність дже­рела, оскільки реактивна складова ближнього поля, що враховується в процесі вимірювання тиску, не пов'язана з випромінюванням потужності. Проте слід зазначити, що реактивна складова ближнього звукового поля не впливає на результати вимірювання інтенсивності звука, оскільки остання пов'язана з потоком звукової енергії і тому реагує тільки на активну складову поля.