diplom (Система дистанционного контроля акустического окружения (шумомер)), страница 6

Залежно від характеру й складності НДР, ступеня попередньої пропрацьованості питань держстандарт допускає виключення або доповнення етапів й окремих видів робіт, їхній поділ або сполучення, а також уточнення змісту.

Співвідношення трудових витрат по окремих етапах НДР й ДКР наведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 – Співвідношення трудових витрат

4.2 Визначення планової собівартості проведення НДР

Науково-технічна продукція включає закінчені науково-дослідні, конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні й інші інноваційні науково-технічні роботи (послуги), дослідні зразки й дослідні партії виробів, виготовлені в процесі виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт відповідно до умов, передбаченими в договорі (замовлені) і прийняті замовником.

У собівартість науково технічної продукції включаються витрати, необхідні для виробництва продукції й виконання робіт, передбачених технічним завданням (програмою, методикою або аналогічним документом) і договором (замовленням) на створення (передачу) науково-технічної продукції.

Угруповання по статтях калькуляції повинна забезпечити виділення витрат, пов'язаних з виробництвом окремих видів науково-технічної продукції по конкретних договорах (замовленням), які можуть бути прямо включені в їхню собівартість.

Типове угруповання по статтях калькуляції включає:

• матеріали;

• витрати по роботах виконуваним сторонніми організаціями;

• спеціальне устаткування для наукових (експериментальних) робіт;

• витрати на оплату праці працівників, безпосередньо пов'язаних зі створенням науково-технічної продукції;

• додаткові витрати на заробітну плату;

• нарахування на заробітну плату;

• інші прямі витрати;

• накладні витрати.

Наукові організації, виходячи з необхідності точного визначення собівартості науково-технічної продукції по окремих договорах (замовленням), можуть передбачити виділення окремої статті витрати на утримання й експлуатацію науково-дослідного встаткування, установок і споруджень.

Калькуляція планової собівартості наведена в таблиці 4.

До статті «Матеріали» відносяться витрати на сировину, основні й допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати й комплектуючі вироби, необхідні для виконання НДР. Витрати по цій статті визначаються по діючих оптових цінах з урахуванням транспортно-заготівельних витрат, величина яких становить 7-10% від оптової вартості матеріалів. Так для даного виду НДР потрібно тільки ЕОМ, то стаття «Матеріали» у витратах уважатися не буде, тому що ЕОМ відноситься до основних фондів й у статтю матеріали не попадає.

Амортизаційні відрахування, кошти на ремонт й електроенергію входять у накладні витрати й окремо не враховуються.

На статтю «Спецобладнання для наукових (експериментальних) робіт» відносяться витрати на придбання або виготовлення спеціальних приладів, стендів, апаратів й іншого спеціального устаткування, необхідного для проведення конкретної НДР. Визначення витрат за цією статтею провадиться по фактичній вартості придбання, тобто за договірною ціною з урахуванням транспортно-заготівельних витрат і витрат, пов'язаних з установкою й монтажем спеціального устаткування, величина яких звичайно становить 12-15% від договірної ціни встаткування. Витрати по даній статті зведені в таблицю 4.3.

Таблиця 4.3 – Витрати на спецобладнання

На статтю “Основна заробітна плата” ставиться основна заробітна плата наукових співробітників, інженерно-технічних працівників, лаборантів, креслярів, копірувальників і робітників, безпосередньо зайнятих виконанням НДР, а також заробітна плата позаштатного складу, залучених до її виконання. Для розрахунку візьмемо середню заробітну плату відповідних працівників Інституту кібернетики міста Києва. Середнє число робочих днів у місяці в 2005 році - 21 день. Суми основної зарплати співробітників, зайнятих на проведенні НДР наведені в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 – Основна заробітна плата працівників

До статті “Додаткова заробітна плата” відносяться виплати, передбачені законодавством за непророблений час: оплата чергових і додаткових відпусток, оплата часу, пов'язаного з виконанням державних і суспільних обов'язків, виплати винагород за вислугу років й інших. Додаткова заробітна плата від основної заробітної плати розраховується з урахуванням всіх вихідних днів у році (104), свят (9), у підсумку одержуємо 252 робочих дня у році, оскільки відпустка становить 24 дня й 7 днів лікарняних, то додаткова заробітна плата складе 12% від основної заробітної плати: 3892,86* 0,12 = 467,14 грн..

Розмір відрахувань на нарахування на заробітну плату становить 38% від суми основної й додаткової заробітної плати працівників, що безпосередньо виконують НДР.

В_н.з/п = 0,38 * (467,14 + 3892,86) = 1656,8 грн. (4.1)

До статті “Накладні витрати” включаються витрати на керівництво й господарське обслуговування, які рівною мірою відносяться до всіх виконавців НДР. По цій статті враховується заробітна плата апарата керівництва й загальногосподарських служб, витрати на зміст і поточний ремонт будинків, споруджень, устаткування й інвентарю, амортизаційні відрахування на їхнє повне відновлення й капітальний ремонт, витрати по охороні праці, науково-технічної інформації, винахідництву й раціоналізації й так далі. У наукових установах величина накладних витрат становить 120 - 200% від основної й додаткової заробітної плати.

Інші прямі витрати, до яких ставляться витрати на придбання матеріалів спеціальної науково-технічної інформації, за використання телефонної й радіозв'язку, доступ до мережі Інтернет й інші витрати необхідні при проведенні конкретної НДР, увійдуть у накладні витрати.

Суми витрат по статтях і підсумковій собівартості НДР наведені в таблиці 4.5.

Таблиця 4.5 – Собівартість НДР

5 ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочому місці оператора.

Система дистанційного контролю акустичного оточення керується та контролюються оператором ЕОМ, що розташований у звичайній кімнаті для працівників, або у спеціально відведеному для цього приміщенні підприємства.

На робочому місці оператора персонального комп'ютера присутні наступні шкідливі виробничі фактори:

Фізичні:

• недостатня освітленість робочої зони;

• пряма й відбита блискавичність;

• підвищений рівень статичної електрики;

• підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

• підвищений рівень шуму;

• несприятливі параметри мікроклімату.

Психофізіологічні:

• статичні фізичні перевантаження;

• нервовопсихічні перевантаження:

• розумова перенапруга;

• перенапруга аналізаторів.

5.2 Фізично небезпечні й шкідливі фактори.

Недостатня освітленість робочої зони природним світлом виникає внаслідок недостатньої площі світлових прорізів, їхнього забруднення, а також нераціонального розташування робочого стола щодо джерел природного світла.

Недостатнє освітлення негативно впливає на зір людини, стан його центральної нервової системи, знижує продуктивність праці, збільшує стомлення працівника.

Для виконання зорової роботи, пов'язаної зі сприйняттям інформації з екрана, зовсім непридатний спосіб освітлення всього приміщення. Наявний досвід створення світлової обстановки при сприйнятті інформації з екрана свідчить про те, що найбільший обсяг інформації може бути сприйнятий в темряві. Однак при необхідності реєстрації цієї інформації, яскравість робочого місця, де відбувається ця реєстрація, створювана місцевим освітленням, повинна відповідати яскравості екрана (75-100 кд/м²). При цьому варто передбачити, щоб екран ЕПТ був захищений від прямого влучення на нього світла спеціальним щитом. При відсутності такого захисту й, отже, зменшенні контрасту зображення обсяг і точність сприйманої інформації може скоротитися на 30%.

Виконання зорової роботи при недостатньому освітленні може привести до розвитку деяких дефектів ока. Дефекти ока ділять на два основних види:

• короткозорість;

• далекозорість.

При організації раціонального виробничого освітлення варто уникати наявності в поле зору працюючих блисткостей. Порушення зорових функцій блисткістю називається сліпимістю. Чим вище яскравість поля адаптації, тим менше ймовірність явища сліпимості

В умовах даного проекту природне освітлення є неможливим, тому що це закрите приміщення, а використовується штучне. Недостатня освітленість знижує швидкість розрізнення деталей (іноді робить це взагалі неможливим), що позначається на продуктивності праці, збільшує стомлюваність працівника й т.д.

Внаслідок цього необхідна розробка штучного освітлення робочої зони оператора.

Пряма блискість - влучення в поле зору яскравих джерел світла.