Інвестиційний ринок

Інвестори – фізичні та юридичні особи, інвестиційні фонди, пенсійні фонди, страхові компанії.

Проекти та будівельні організації.

Адміністрація, що створює умови для учасників інвестиційного ринку.

Посередники – юридичні особи, які надають професійні послуги емітентам та інвесторам.

Держава, яка нормативними актами визначає умови правового регулювання фондового ринку.

Учасники фондового ринку, які об’єднуються в організації, що саморегулюються в умовах державної реєстрації.

Організації, які саморегулюються та самостійно визначають умови діяльності своїх учасників на фондовому ринку.

Схема 4 . Склад інвестиційного ринку.

Кожен з перелічених учасників інвестиційного ринку відіграє певну роль в інвестиційній діяльності. Прохарактерезуємоє учасників інвестиційного ринку більш детально.

Міністерство економіки України.

Відповідно до Положення про міністерство економіки, воно приймає участь у формуванні державної інвестиційної політики та основних напрямків зовнішньоекономічної діяльності, формує перелік великих інвестиційних проектів, що фінансуються з державного бюджету, розробляє напрямки використання централізованих капітальних вкладень, та централізованих валютних ресурсів, організовує роботу на залучення та використання в економіці України іноземних кредитних ресурсів, встановлює у визначеному порядку квоти експортних поставок сировини та продукції.

Фонд державного майна України .

Він організовує роботу по приватизації державного майна та інвестуванню приватизаційних підприємств, сприяє створенню інвестиційних фондів (юридичних осіб, заснованих в формі закритого акціонерного товариства і виконуючих виключну діяльність в області інвестиції). Також він контролює діяльність інвестиційного фонду та інвестиційної компанії по розміщенню приватизаційних паперів .

Міністерство зовнішніх економічних зв’язків та торгівлі.

На нього покладена розробка та реалізація єдиної державної зовнішньоекономічної політики. Бере участь у розробці програм Уряду України економічного та соціального розвитку в частині, що стосується зовнішньоекономічної діяльності, готує пропозиції про укладення міжнародних угод України з питань торгівельно - економічного співробітництва, перевіряє виконання міністерствами та відомствами, об’єднаннями та підприємствами, організаціями (незалежно від форм власності) та підприємцями зобов’язань, які випливають з міжнародних угод, укладених Урядом України, здійснює контроль за станом розрахунків з зарубіжними країнами.

Національний банк України (НБУ)

Цей банк являється центральним банком, який представляє інтереси України в центральних банках інших країн, міжнародних банках та інших фінансово - кредитних організаціях, з якими державна інвестиційна співпраця здійснюється на рівні центральних банків. НБУ видає ліцензії на відкриття представництв іноземних банків та інших фінансово - кредитних організацій на території України. Він має право вводити обмеження для банків на обсяги залучення кредитів з-за кордону та на рівень відсоткових ставок на них у межах єдиної грошово-кредитної політики.

Українська державна кредитно - інвестиційна компанія.

Компанія створена з метою залучення внутрішніх та зовнішніх кредитних ресурсів та інвестиції у приоритетні галузі економіки України та забезпечення реалізації державної політики у цій сфері . Компанія здійснює свою діяльність на основі Статуту, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Акціонерні комерційні інвестиційні банки в Україні створюються згідно з Законом України від 20 березня 1991 року "Про банки та банківську діяльність". На даний час в Україні діють понад 200 комерційних банків. Проте великими, такими, що здійснюють інвестиційну діяльність поки що можна назвати лише одиниці. Наведемо характеристику окремих великих банків та результати їх розвитку в таблиці 1.

Характеристика основних комерційних банків України.

Таблиця 1.

Назва	Основні характеристики
І	ІІ
1. Український акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (Промінвестбанк України)	Створений у 1992 році. Являється акціонерним товариством закритого типу. Клієнти: державні та колективні підприємства паливної, енергетичної, хімічної галузей, металургії, транспорту, зв’язку. Він обслуговує:20%-державних підприємств, 3 %-приватних, 42 % - колективних, 4%-зі змішаною власністю, 76%-іноземних підприємств. В 175 містах має філіали. В установах банку працює понад 17 тисяч чоловік. Пропонує спектр банківських послуг, таких як кредитно-фінансове обслуговування, фінансування капітальних вкладень, розрахунково-касове обслуговування, факторинг, консультації, дилерські операції, трастові операції, операції з цінними паперами. Основні напрямки роботи: інвестування коштів, фінансування капітальних вкладень .
2. Градобанк	Створений у 1989 році. Являється інвестиційним акціонерним банком Статутний фонд становить понад 25 млн. Доларів США. Є членом Української міжбанківської валютної біржі. Обслуговує понад 7 000 клієнтів. Має 55 філіалів. Здійснює активну інвестиційну діяльність, спрямовану на розвиток пріоритетних галузей народного господарства. Загальна сума інвестицій за 1995 рік становило 35 млрд. карбованців. Бере участь у здійсненні програми приватизації. На основі дозволу міністерства фінансів України, банк сприяє розвитку ринку цінних паперів у країні. Проводить операції з цінними паперами за дорученням клієнтів на Українській фондовій біржі та поза біржовим ринком цінних паперів, розробляє умови випуску та проспекти емісії цінних паперів. Проводить роботу по розширенню співпраці з міжнародними фінансовими установами, Європейським банком реконструкції та розвитку з метою сприяння фінансування проектів малих та середніх підприємств .
3. Український інвестиційний банк ( Укрінбанк )	Створений у 1989 році. Це перший комерційний банк України, який упродовж усієї своєї діяльності стабільно розвивається на українському ринку. Його статутний фонд становить понад 260 млн.крб. Має 35 філіалів, має кореспондентські стосунки з 50 провідними іноземними банками. Входить в число провідних українських банків, які обслуговують "кредитну лінію", яка призначена для розвитку приватного сектора економіки.

2.3. Фондовий ринок України: фондові біржі, інструменти фондового ринку, інфраструктура.

Ринок цінних паперів є багатоаспектною соціально-економічною мережею, на основі якої функціонує ринкова економіка в цілому. Він сприяє акумулюванню капіталу для інвестиції в виробничу і соціальну сфери, структурній перебудові економіки, позитивній динаміці соціальної структури суспільства, підвищенню достатку кожної людини шляхом володіння і вільного розпорядження цінними паперами. Фондовий ринок інтегрує операції щодо випуску та обігу боргових інструментів, інструментів власності, а також їхніх похідних. Цей ринок розмежовується на первинний та вторинний, біржовий і позабіржовий.

Первинний ринок – це ринок перших і повторних емісій цінних паперів, на якому здійснюється їх початкове розміщення серед інвесторів. Тобто рамки первинного ринку фактично обмежуються найпершим актом купівлі-продажу того чи іншого цінного паперу. На цій стадії емітент передає свої майнові права на свою власність іншим особам, одержуючи натомість грошові кошти для інвестицій. Як правило більшість цінних паперів згодом переходять від одного власника до другого - відбувається наступна їхня купівля продаж, інші операції, що залежать й в свою чергу, впливають на кон’єктуру ринку. Іншими словами цінні папери надходять в обіг. Обіг цінних паперів - це прерогатива вторинного ринку. Одне із найважливіших завдань первинного ринку полягає у тому, щоб звести до мінімуму ризик інвестора. На це спрямованні державні законодавчі і нормативні акти, що регулюють діяльність ринку, вимоги щодо опублікування інформації про емітента, підготовки проспекту емісії, реєстрація цінних паперів та відповідних даних у фінансових органах тощо. Головною метою вторинного ринку є забезпечення ліквідності цінних паперів, тобто створення умов для найширшої торгівлі ними. Це, в свою чергу, надає можливості власникові цінних паперів реалізувати їх у найкоротший строк при незначних варіаціях курсів та невисоких витках на реалізацію.

Біржовий ринок нерозривно пов’язаний з поняттям фондова біржа, власне, це терміни тотожні. Під обома ними розуміють ринок з найвищим рівнем організації (як правило - вторинний), що максимально сприяє підвищенню мобільності капіталу та формуванню реальних ринкових цін на фінансові вклади, які перебувають в обігу.

Позабіржовий ринок охоплює, як видно з його назви, операції з цінними паперами поза біржею. У більшість випадків на цьому ринку відбувається первинне розміщення, а також перепродаж цінних паперів тих емітентів, які не бажають чи з об’єктивних причин не можуть виставити свої активи на біржу. Організаційно - оформлений ринок цінних паперів в Україні представлений фондовими біржами і торговельно - інформаційними системами.

В 1999 році об’єм торгів на організаційно - оформлених ринках України склав 1866, 516 млн.грн. що в 3,57 рази перебільшує аналогічний показник за 1998 рік. На перше січня 2000 року в Україні діє шість фондових бірж. А саме :

1. Українська фондова біржа (УФБ). Вона заснована в 1991

році. На даний момент має сітку філіалів у всіх регіонах України. Доля в об’ємі торгівлі на організованому ринку в 1999 році - 16, 8%.

1. Київська міжнародна фондова біржа. Почала активну

діяльність у 1996 році. Доля в об’ємі торгівлі на організованому ринку в 1999 році - 4,42 %.

3. Українська міжбанківська валютна біржа. В 1997 році отримала ліцензію фондової біржі . Володіє сіткою своїх філіалів в усіх регіонах країни, має необхідну технічну базу і достатньо великий досвід торгівлі облігаціями державного внутрішнього займу. Доля в об’ємі торгівлі на організованому ринку в 1999 році- 23,9 % .

Регіональні фондові біржі:

1. Донецька фондова біржа. Доля в об’ємі торгівлі на організованому ринку в 1999 році - 2,28 %.

2. Придніпровська фондова біржа. Отримала статут фондової біржи у 1998 році. Доля в об’ємі торгівлі на організованому ринку в 1999 році - 1,29 %.

3. Кримська фондова біржа (КФБ). Отримала статут фондової біржі у 1999 році.

Основна частина торгового обороту всіх бірж приходиться на продаж акцій приватизованих підприємств, які належать державі, при цьому цей об’єм торгів прямо залежить від інвестиційної привабливості і розмірів пакетів акцій підприємств, пропонуємих Фондом державного майна України. Вторинний ринок на біржах поки що розвинутий слабо. Торги традиційні аукціонні, інституту маркет-мейкерства немає. На 1 січня 2000 року в України діють дві небіржових торговельно - інформаційних системи:

ПФТС. Асоціація "Небіржова фондова торгова система". В сучасний час - Перша фондова торгівельна система. Почала проводити торги з середини 1996 року. По обороту займає перше місце на організованому фондовому ринку. Доля в об’ємі торгівлі на організованому ринку в 1999 році - 51,28 %. Зосереджує основний об’єм вторинного організованого фондового ринку. Програмне забезпечення системи - покращений варіант торгівельної системи Portal, який розроблений компанією NASDAQ в США. Ця програма працює через центральну комп’ютерну сіть і дозволяє торговцям в реальний час:

• виставляти власні котировки і отримувати котировки опонентів;

• заключати угоди (акцептовувати), підтримувати двохстороні угоди;

• обмінюватися інформацією з операторами.

В 1997 році було засноване дочірне підприємство асоціації - "Техцентр ПФТС", яке отримало ліцензію Торговельно-інформаційної системи №1 Державної комісії по цінним паперам і фондовому ринку. З 1 жовтня 1991 року ПФТС почала розраховувати щоденні і щотижневі індекси, які будуються на базі реальних угод, які здійснюються в системі на протязі дня і неділі відповідно. Інститут маркет - майкерства в ПФТС введений, але активно не працює.