V (704596), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

І = Рн - Р прид.

Тоді дохідність векселя за строк займу буде рівна .

і = І: Рприд х 100% = (( Рн -Рприд): Рприд ))х100%

Дохідність за рік буде:

і_річ = ((І: Р прид. х (360 : t)) х 100 %, де

t - число днів обороту векселя.

При продажі фінансового векселя на ринку цінних паперів до закінчення строку торгового зобов’язання доход ділиться між продавцем і покупцем за формулою звичайних процентів .

І пок = ( і_р х t₁ х Рп):360 {365}

і_р - ринкова ставка на момент угоди по торговим зобов’язанням тої

строковості, яка зісталася до покриття векселя.

t₁ - число днів від дати угоди до дати покриття.

Другий спосіб .

Якщо фінансовий вексель розміщений по номіналу, то абсолютний розмір доходу по векселю визначається процентною ставкою.

І = (і х t х Р₁) : 360 {365}

t - строк обороту векселя в днях.

При продажі векселя, який розміщений по номіналу-дисконтування, тобто визначення сучасної ціни векселя, проводиться по збільшеній вартості.

S = Рн + І

Рр = S : (1+ (і_р х t₁ ) : 360) { 365 }

і_р - ринкова ставка по борговим зобов’язанням тої строковості,

яка зісталась до покриття векселя .

t₁ - строк до дати купівлі-продажу до дати погашення векселя.

Тримач векселя може зберігати торгове зобов’язання до дати покриття векселя, а потім пред’явити до оплати, однак якщо не достатньо грошових коштів, власник товарного векселя може продати документ банку й отримати вексельну ціну за виліченням дисконту на користь банку і банківського збору. Ця операція називається обміном векселів. Сума, яка вилучається банком із вексельної суми в вигляді премії за дострокове покриття векселя називається дисконтом.

Величина дисконту визначається, як різниця між вексельною сумою і її приведеною вартістю на момент обліку векселя.

Д. = S - Р

Д. = (S х f x t) : 360 { 365 }

P = S x (1 - (f x t) 360)

f - облікова ставка, яка задається самим банком;

t - число днів до дати покриття векселя.

До обліку приймаються тільки векселя ,які основані на товарних і комерційних угодах.

Казначейське зобов’язання - вид цінних паперів на пред’явника, що розміщуються включно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.

Випускають такі види казначейських зобов’язань:

• довгострокові - від 5 до 10 років;

• середньострокові - від 1 до 5 років;

• короткострокові - до одного року.

Ф’ючерси і опціони відносяться до похідних цінних паперів, які характеризують право їх власника на купівлю чи продаж якого не будь активу.

Ф’ючерс - зобов’язання на купівлю-продаж певного активу в майбутньому по фіксованій ціні.

Опціон - цінний папір, який характеризує право власника на купівлю-продаж активу по фіксованій ціні по проходженню певного відрізку часу.

Ф’ючерсний контракт можна визначити, як угоду між двома сторонами обмінятися стандартною кількістю встановленого продукту в встановлену дату по ціні, узгодженій сьогодні. Це визначення здається і є дуже подібним до визначення форварду, але існує декілька важливих відмінностей. Так, при роботі з форвардами покупець і продавець обговорюють дату, коли будуть здійснені поставка і оплата; а приф’ючерсних контрактах біржа визначає дату кожного контракту. Єдиним елементом в ф’ючерсному контракті, який встановлюється шляхом переговорів є обговорення ціни. Щодо опціонів і ф’ючерсів, то між ними лише існує дві суттєвих відмінності. А саме:

• за опціон платять гроші, тоді як за ф’ючерс не платять нічого;

• опціон не обов’язково виконувати. Виконання - це процедура, при якій покупець опціону придбає право.

II . Фінансовий ринок України та його особливості.

2.1.Державне регулювання інвестиційної діяльності в Україні .

Інвестиційна діяльність являє собою сукупність практичних дій юридичних осіб , держави та громадян щодо реалізації інвестицій. Нинішня правова система України складається з більше ніж 100 законів та інших нормативних актів., що регулюють інвестиційну діяльність. Серед них слід насамперед визначити Закон України "Про інвестиційну діяльність", Закон України "Про іноземні інвестиції", Закон України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні", Закон України "Про цінні папери та фондову біржу", Закон України "Про господарські товариства", Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", Закон України "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", Указ президента "Про Інвестиційні фонди та інвестиційні компанії".

Законодавство визначає, що всі суб’єкти інвестиційної діяльності незалежно від форми власності та господарювання мають рівні права в частині здійснення цієї діяльності, самостійно визначають ціну, напрямки, види та обсяги інвестицій, залучають для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів та торгів.

Об’єктами інвестиційної діяльності в Україні є:

• новоутворені та ті, що реконструюються, основні фонди, а також

обігові кошти в усіх галузях народного господарства;

• цінні папери (акції, облігації та ін.);

• цільові грошові внески;

• науково-технічна продукція та інші об’єкти власності; майнові права та права на інтелектуальну власність .

Суб’єктами інвестиційної діяльності є:

• інвестори (замовники);

• виконавці робіт (підрядники);

• користувачі об’єктів інвестиційної діяльності;

• постачальники товарно-матеріальних цінностей, обладнання та проектної продукції;

• юридичні особи (банківські, страхові посередницькі організації, інвестиційні фонди та компанії та ін.);

• громадяни України;

• іноземні юридичні та фізичні особи, державні та міжнародні організації.

Щодо Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", то він визначає умови і порядок випуску цінних паперів, а також регулює посередницьку діяльність в організації обігу цінних паперів на території України. Згідно цього закону: цінні папери - це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншими особами. (Характеристика всіх видів цінних паперів представлена в першому розділі).

Фондова біржа - організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Фондова біржа - акціонерне товариство, яке зосереджує попит та пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших актів законодавства України, статуту і правил фондової біржі. Фондову біржу може бути створено не менше як 20 засновниками - торговцями цінних паперів, які мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності по цінним паперам за умови внесення ними до статутного фонду не менш як 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Діяльність фондової біржі припиняється у тому разі, коли число її членів стало менше 10. Якщо у фондовій біржі залишилось 10 членів, її діяльність припиняється у випадку неприйняття нових членів протягом шести місяців.

Указ Президента України "Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії" визначає поняття інвестиційних фондів та інвестиційних компаній, порядок створення та умови їх діяльності, здійснення державного контролю, а також заходи щодо захисту інтересів їх учасників. Згідно цьому указу: інвестиційний фонд - це юридична особа, заснована у формі закритого акціонерного товариства з урахуванням вимог, встановлених цим Положенням, що здійснює виключну діяльність у галузі спільного інвестування. Вони поділяються на відкриті і закриті.

Відкриті фонди створюються на невизначений строк здійснюють викуп своїх інвестиційних сертифікатів у строки, встановлені інвестиційною декларацією інвестиційного фонду.

Закриті фонди створюються на визначений строк і здійснюють розрахунки щодо інвестиційних сертифікатів після закінчення строку діяльності інвестиційного фонду .

Засновниками інвестиційного фонду є юридичні і фізичні особи. Не можуть бути засновниками інвестиційного фонду юридичні особи, частка державного майна у статутному фонді яких перевищує 25 відсотків. Засновники несуть відповідальність перед учасниками інвестиційного фонду в межах вартості належних їм акцій статутного фонду. Акції зберігаються у депозитаріях і не можуть пропонуватися на продаж. Статут інвестиційного фонду повинен становити не менше 2 тисячі мінімальних зарплат, встановлених на момент його реєстрації, і бути сформований за рахунок внесків засновників в вигляді коштів, цінних паперів ,нерухомого майна (частка нерухомого майна не повинна перевищувати 25 відсотків). Учасниками інвестиційного фонду є фізичні та юридичні особи , які придбали інвестиційні сертифікати цього фонду. Номінальна вартість одного інвестиційного сертифікату повинна дорівнювати номінальній вартості однієї акції ,що належить засновникам. Вищим органом управління інвестиційного фонду є загальні збори засновників. Загальні збори засновників скликаються не рідше одного разу на рік.

Інвестиційна компанія - це торговець цінними паперами ,який окрім провадження інших видів діяльності, може залучити кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення. Інвестиційна компанія створюється у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю в порядку встановленому для цих товариств, та здійснює діяльність щодо спільного інвестування згідно з цим Положенням.

Статутний фонд інвестиційної компанії, яка здійснює спільні інвестиції, формується в порядку, встановленому Законом України "Про господарські товариства", і повинен становити не менш як 50 тисяч мінімальних зарплат, визначених на момент реєстрації інвестиційної компанії. Інвестиційна компанія для здійснення діяльності щодо спільного інвестування, зобов’язана заснувати взаємний фонд, провести реєстрацію випуску інвестиційних сертифікатів, опублікувати інвестиційну декларацію та інформацію про випуск нею інвестиційних сертифікатів. Вона одержує інвестиційні сертифікати в розмірі, що відповідає вартості майна, переданого нею у взаємний фонд. Інвестиційні сертифікати засновником зберігаються в депозитарії і не можуть пропонуватися на продаж. Взаємний фонд є філію інвестиційної компанії, що утворюється за рішенням вищого органу. Цей орган затверджує також Положення та інвестиційну декларацію взаємного фонду. Рішення про створення взаємного фонду вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш 3/4 присутніх акціонерів (учасників), які беруть участь у голосуванні на загальних зборах інвестиційної компанії. Взаємний фонд має окремий баланс та окремий поточний рахунок і підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому для реєстрації філії суб’єктів підприємницької діяльності. На баланс взаємного фонду інвестиційна компанія може передавати майно у вигляді цінних паперів та об’єктів нерухомості.

Для здійснення спільного інвестування інвестиційні фонди, а також інвестиційні компанії, що заснували взаємні фонди, випускають інвестиційні сертифікати, які пропонуються для розміщення серед учасників. Кошти, отримані від учасників, відкриті фонди інвестують у цінні папери інших емітентів. Закриті фонди мають право здійснення інвестування в цінні папери та придбання нерухомого майна, часток і паїв, що належать державі в майні господарських товариств в процесі приватизації. Інвестиційні сертифікати відкритих фондів можуть бути придбані за кошти учасників, закритих фондів - за кошти учасників та приватизаційні папери.

Щодо інших нормативних актів, які регулюють фінансові інвестиції в Україні, то вони забезпечують державне регулювання ринку цінних паперів, контролюють випуск і обіг цінних паперів, визначають основи обігу цінних паперів у Національній депозитарній системі, характеризують права інвесторів, їх захист від монополізму на ринку цінних паперів, та представляють іншу інформацію, яка необхідна для ефективного розвитку інвестиційної діяльності і фінансового ринку в Україні.

2.2. Інвестиційний ринок України та його учасники.

Інвестиційна діяльність нерозривно пов’язана з розвитком інвестиційної структури інвестиційного ринку.

Склад учасників інвестиційного ринку представимо на схемі 4.

Українські підприємства виробничій базі яких реалізуються інвестиційні проекти.

Вкладають кошти в основні фонди.

Зарубіжні компанії, що надають технології та обладнання , свої збутові мережі на світовому ринку.

Інвестори – банки та інші фінансові організації, що здійснюють кредитування проекту та взаєморозрахунки між учасниками.

Характеристики

Список файлов реферата