2970 (Страхові послуги в майновому страхуванні), страница 7

Страхування вантажів ставиться до галузі «страхування майна», і тому правові норми страхового законодавства, що визначають права, обов'язки й відповідальність суб'єктів страхування майна, транспортних засобів, поширюються й на страхування вантажів.

3.2 Предмети й об'єкти, страхові ризики й суб'єкти страхування вантажів

Для цілей страхування за ознаками їх природи (походження, фізико-механічних, хімічних властивостей) і призначення перевезених вантажів можна виділити такі класифікаційні групи вантажів:

1) руда й кам'яне вугілля;

2) метал і металовироби;

3) будівельні матеріали й конструкції;

4) деревина, пиломатеріали;

5) нафта й нафтопродукти;

6) виробниче устаткування, машини, агрегати, комплектні технологічні лінії;

7) транспортні засоби й вантажо-розвантажувальна техніка, дорожньо-будівельні машини й механізми;

8) прилади, апарати, вимірювальна, регулююча й контролююча різні процеси техніка;

9) офісні меблі, малоцінні й швидкозношувані предмети;

10) зерно, бобові, борошно;

11) сільськогосподарські тварини;

12) домашнє майно фізичних осіб;

13) кольорові й дорогоцінні метали;

14) медикаменти;

15) аудіо- і відеотехніка, ЕОМ і оргтехніка;

16) скло, вироби з фаянсу й порцеляни;

17) овочі й фрукти;

18) швидкопсувні м'ясні, молочні, кондитерські продукти харчування й інші вироби.

Для більшості із цих груп вантажів характерні як загальні ризики загибелі (знищення), ушкодження або втрати (пропаж), так і властиві тільки окремим або декільком групам.

Наприклад, практично для всіх видів вантажів ризик крадіжки або грабежу є одним з найбільш імовірних.

Для продовольчих швидкопсувних вантажів серйозну небезпеку складає псування товарів внаслідок зміни температурного режиму зберігання під час перевезення, перевалки або неправильного упакування, навантаження, що не виключає можливість ушкодження, а також використання невластивих продуктам заходів.

Склу, виробам з фаянсу й порцеляни, відео- і аудіотехніці, ЕОМ іоргтехніці найбільшою мірою небезпечні ушкодження внаслідок ударів, падінь, незадовільного упакування й неправильного розміщення й закріплення вантажу в транспортному засобі при навантаженні.

Певною мірою перелік ризиків, що враховують у правилах (договорах) страхування вантажів, залежить від виду транспорту й способу перевезення (насипом, навалом, на палубі судна або в його трюмі, у контейнерах, у танкері й т.п.).

Основними страховими ризиками загибелі (знищення), ушкодження або втрати вантажів при їх перевезенні, які включаються в тому або іншому складі страховиками в правила страхування, є такі:

• пожежа, вибух;

• перекидання, падіння, у тому числі з мосту, транспортного засобу з вантажем або схід вагонів з рейок при перевезеннях вантажів коштами наземного транспорту;

• викид штормом судна з вантажем на берег або його посадку на мілину з ушкодженням (або без ушкодження) корпуса судна й погрозою загибелі без звільнення (викиду) частини вантажу;

• затоплення транспортного засобу з вантажем;

• зіткнення транспортного засобу з вантажем з іншим транспортним засобом з через останнього;

• випадковий, непередбачений наїзд транспортного засобу з вантажем на нерухомий об'єкт;

• крадіжка, грабіж вантажу;

• протиправні дії третіх осіб, що призвели до ушкодження або знищення вантажу;

• падіння вантажу із транспортного засобу, змив вантажу з палуби судна;

• викрадення або пропажа транспортного засобу з вантажем без звістки;

• випадкове ушкодження вантажу при навантаженні, розвантаженні або падіння вантажу за борт водного судна;

• непередбачена, раптова зміна температурного режиму зберігання вантажу при його перевезенні або перевалці;

• затока або підмочування вантажу забортною водою;

• падіння літальних апаратів та їх уламків на вантаж, транспортний засіб з вантажем;

• повінь, ураган, буря, смерч;

• землетрус, вулканічне виверження;

• обвали, зсуви, просідання грунту;

• невдалі зліт, посадка літального апарата у зв'язку з раптовою відмовою двигуна (двигунів), навігаційних приладів, щасі, інших бортових систем або через надзвичайно несприятливі метеоумови.

Не зізнаються звичайно страховими випадками й не покриваються страхуванням збитки від ушкодження, знищення (загибелі) або втрати (псування) вантажів, що виникли внаслідок:

• наміру або грубої необережності страхувальника (вигодоотримувача);

• протиправних дій страхувальника (вигодоотримувача);

• незадовільним, не відповідним стандартам упакування вантажу;

• недостачі вантажу при цілісності упакування;

• витоку, втрати ваги або обсягу вантажу в межах установлених норм природних втрат;

• неправильного (з порушенням технічних вимог) розміщення й закріплення вантажу при його навантаженні;

• порушення перевізником правил перевезення вантажів, керування транспортним засобом, допуску на транспортний засіб осіб, що не має відносини до перевезення вантажу;

• процесів корозії, шумування, гниття, самозаймання, руйнування, обумовлених внутрішніми властивостями застрахованого вантажу;

• порушення перевізником строків доставки вантажу в пункт призначення.

Якщо законом, правилами (договором) страхування не передбачене інше, то не зізнаються страховим випадком і не відшкодовуються страховиком збитки, що виникли в результаті:

впливу ядерного вибухуирадіації або радіоактивного зараження; воєнних дій, а також маневрів та інших військових заходів;

громадянської війни, народних хвилювань усякого роду або страйків;

вилучення, конфіскації, реквізиції, арешту й/або знищення застрахованих вантажів щодо рішень органів державної влади.

Предметами страхування вантажів завжди є конкретні матеріальні цінності (блага) із кількості поданих вище в класифікаційних групах вантажів та інші цінності, передбачені правилами страхування того або іншого страховика.

Об'єктами страхування є майнові інтереси страхувальника (вигодоотримувача), пов'язані зі збереженням відновленням того або іншого предмета страхування при настанні страхового випадку й з потребою в додатковому джерелі коштів для цих цілей.

Суб'єктами страхування вантажів є страхувальник, страховик, вигодоотримувач.

Страхувальник - юридична або дієздатна фізична особа, що є відправником (продавцем) або одержувачем (покупцем) вантажу, товару.

Залежно від схеми перевезенчя вантажу, моменту переходу ризику його загибелі (знищення), ушкодження або втрати від відправника (продавця) до одержувача (покупцеві), страхувати перевезений вантаж повинен той або інший з них.

Якщо відправник вантажу й вантажоодержувач - одна й та сама особа, то питання страхування вантажу вирішується ними.

Страховиком, як і при страхуванні транспортних засобів, є страхова комерційна організація - юридична особа, що має ліцензію на страхування вантажів, або суспільство взаємного страхування.

Вигодоотримувачем може бути юридична або фізична особа, на користь якого укладений договір страхування вантажу і яка має право одержати від страховика страхове відшкодування в межах страхової суми при страховому випадку з вантажем.

Такою особою є одержувач, зазначений у товарно-транспортних документах. Одержувачем може бути, як зазначено вище, і безпосередньо сам покупець товару (він же відправник вантажу) або уповноважена ними особа.

Наприклад, комерсант або його представник (довірена особа) закупив в іншому регіоні продовольчі товари й відправив їх морським транспортом, зазначивши товарно-транспортних документах як одержувач вантажу самого себе.

3.3 Порядок висновку й основний зміст договору страхування вантажів

Страховий захист вантажів, як і транспортних засобів, здійснюється шляхом висновку договорів страхування.

Вантаж може бути застрахований на користь особи (страхувальника або вигодоотримувача), що має заснований на законі, іншому правовому акті або договорі інтерес щодо збереження цього вантажу. За відсутності такого інтересу договір страхування вантажу є недійсним.

Договір страхування вантажу може укладатися на підставі усної або письмової заяви страхувальника.

У страховій практиці договір страхування вантажу укладається звичайно на підставі письмової заяви страхувальника про страхування вантажу. Страхові організації пропонують страхувальникам для заповнення типові форми таких заяв.

У заяві страхувальником повинні зазначатися, як правило,такі відомості:

• повна й скорочена назва страхувальника, адреса й телефон;

• точна назва вантажу (кожного з предметів , що підлягає перевезенню), рід упакування, число місць, вага;

• номери перевізних документів (транспортні накладні, квитанції або коносаменти);

• вид транспортного засобу: назва, марка, тип, номер державної реєстрації (для водного судна - назва, рік будівлі, тоннаж, приналежність);

• спосіб відправлення вантажу (у трюмі, на палубі, навалом, насипом, наливом);

• пункти відправлення, призначення й перевантаження вантажу;

• дата відправлення вантажу й доставки в пункт призначення;

• дійсна вартість вантажу;

• страхова сума;

• вид страхової відповідальності страховика, вибраний страхувальником.

Страховик має право зробити огляд вантажу,що підлягає страхуванню, а за необхідності - призначити експертизу для оцінки його дійсної вартості.

За рішенням страхової організації при спільному огляді страхованого вантажу страховик і страхувальник роблять його опис.

В описі зазначають дані, що характеризують кожний вид вантажу. точну назву, тип, марку, номер (державної реєстрації, заводський і/або інвентарний), кількість, ціну одиниці й загальну вартість, рік випуску, номер техпаспорта — для технчних коштів, рід якість упакування, вагу, обсяг, страхову суму та ін.

Для оцінки ймовірності настання страхового випадку з вантажем і можливими збитками страховикові необхідна й інша інформація.

Зокрема, башто видів вантажів вимагають особливих умов перевезення для їх збереження враховуючи специфічні властивості вантажу (овочі, фрукти, швидкопсувні продукти харчування, тендітні, ламкі вироби, а також вантажі, які зазнають природного збитку).

Страхувальник зобов'язаний повідомити страховикові всі відомі страхувальникові обставини, що мають істотне значення для визначення ступеня ризику загибелі (знищення) або ушкодження, втрати вантажу .

Якщо після укладання договору страхування вантажу буде встановлено, що страхувальником дані страховикові свідомо неправдиві відомість про обставини, що визначають імовірність настання страхового випадку з вантажем і можливі збитки, то страховик має право зажадати визнання договору страхування недійсним.

Для укладання договору страхування вантажу між страхувальником і страховиком повинне бути досягнуто згоди за істотними умовами договору, тобто про вантаж, що підлягає страхуванню; страхових ризиках (страхових випадках), що покривають страхуванням; розмірі страхової суми; терміну дії договору страхування; страхової премії, що сплачує страхувальник.

У досягненні такої угоди реалізуються права та обов'язки сторін при укладанні договору страхування вантажу, які визначаються правовими нормами страхового й загальногромадянського законодавства. Цими самими нормами передбачається й відповідальність учасників угоди за неправомірні дії при укладанні договору страхування.

Головним обов'язком страховика при укладанні договору страхування вантажу є роз'яснення страхувальникові окремих положень правил (договору) страхування, які йому після ознайомлення з ними залишилися в якихось положеннях незрозумілими або допускають неоднозначне тлумачення.

Істотні умови страхування вантажу в договорі визначають основний його зміст і головні обов'язки сторін.

Так, страховик за договором страхування вантажу зобов'язується при настанні передбаченого договором події (страхового випадку) відшкодувати страхувальникові (вигодоотримувачу) завдані внаслідок цієї події збитки в межах страхової суми. Страхувальник же зобов'язується сплатити за страхування страховикові встановлену договором страхову премію в передбачений термін одноразово або на виплату.

Договір страхування вантажу, як і будь-який інший договір страхування, набуває чинності в момент сплати страхової премії або першого ЇЇ внеску, якщо договором не передбачене інше.

Зокрема, за згодою сторін договору страхування вантажу може бути передбачена дія страхування (страховий захист) не з моменту сплати страхової премії (внеску), а пізніше - з певного етапу перевізного процесу.

3.4 Обсяг страхової відповідальності страховика, страхова сума і термін дії договору страхування вантажу

У страхуванні вантажів застосовуються вироблені світовою страховою практикою види обсягів відповідальності страховика, що включають у договори страхування вантажів і орієнтовані на певні наслідки страхових подій, що є проявом окремих, декількох або всіх передбачених правилами страхування ризиків.

У правилах страхування вантажів страховики передбачають звичайно такі види своєї відповідальності:

1 Страхування «з відповідальністю за всі ризики» - передбачає відшкодування страховиком збитків від ушкодження, загибелі (знищення) або втрати вантажу , що виникли як наслідок будь-яких страхових випадків (ризиків) з їхнього повного переліку в правилах страхування вантажів.

2 Страхування «з відповідальністю за приватну аварію» -зобов'язує страховика відшкодувати збитки від ушкодження, загибелі (знищення),або втрати вантажу (з обліком застрахованих транспортних витрат), що виникли як наслідок тих або інших певних договором страхових випадків (ризиків), які представляють частину загального їх переліку із правил страхування вантажів.

3 Страхування «без відповідальності за ушкодження, крім випадків катастрофи» - передбачає відшкодування страховиком збитків від загибелі (знищення) або втрати вантажу , що виникли як наслідок обмеженого, як і при страхуванні «з відповідальністю за приватну аварію», складу страхових випадків (ризиків).