2970 (Страхові послуги в майновому страхуванні), страница 4

арештованому, конфіскованому, такому, що підлягає вилученню за рішенням органів державної влади;

оголошеного стихійного нещастя, що перебувають у зоні, крім випадків висновку нового договору перед закінченням строку діючого договору страхування.

2.2 Страхові ризики, суб'єкти й об'єкти страхування транспортних коштів

Страхування каско транспортних засобів водного, повітряного, автомобільного й залізничного транспорту передбачає страховий захист від сукупності властивих небезпечних подій (страхових ризиків) і їх наслідків.

Наслідками транспортних коштів, що фактично відбулися несприятливих, подій є їх загибель (знищення), втрата або ушкодження, що завдають збитки (збиток) страхувальникам (вигодоотримувачам) потребують кошти для відшкодування втрат.

Перелік страхових ризиків,що включають у правила страхування транспортних засобів, наведений у таблиці.

Таблиця 2.4 -Страхові ризики за видами страхування транспортних засобів

Значна частина небезпечних подій (ризиків), що завдавати збиток коштам транспорту й майновим інтересам страхувальника (вигодоотримувача) у відповідних правилах (договорах) страхування, не визнаэться страховими випадками.

Зокрема, не визнається страховими випадками й не покриваються страхуванням збитки від ушкодження, знищення (загибелі), втрати транспортного засобу, що виникли внаслідок:

• навмисних, небезпечних для транспортного засобу дій або грубої необережності страхувальника (вигодоотримувача);

• протиправних дій страхувальника (вигодоотримувача);

• недотримання страхувальником (його представниками) вимог інструкцій, правил експлуатації, руху транспортних коштів:

• використання транспортного засобу не за призначенням;

• керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння;

• корозії, зношування деталей, які призвели до ушкодження корпуса (кузова) або устаткування транспортного засобу;

• ушкодження транспортного засобу перевезеним вантажем;

• впливу ядерного вибуху, радіації або радіоактивного зараження;

• воєнних дій, маневрів або інших військових заходів;

• громадянської війни, народних заворушень усякого роду або страйків;

• вилучення, конфіскації, реквізиції, арешту або знищення застрахованих транспортних засобів за рішенням органів державної влади.

Якщо законом або окремими правилами (договорами) страхування останні чотири групи подій представляються як страхові події, то збитки, завдіні ними страхувальникові (вигодоотримувачу) транспортного засобу, покриваються страховиком.

Страховий захист транспортних засобів, як і інших об'єктів майна, здійснюється укладанням договору страхування. Укладаючи договір страхування транспортного засобу ,сторони досягають угоди щодо встановлення , зміни й припинення своїх прав і обов'язків, а також третіх осіб, тобто прав і обов'язків суб'єктів страхування.

Суб'єктами страхування транспортних засобів є страхувальник, страховик і вигодоотримувач.

Страхувальник - юридична або дієздатна фізична особа, що володіє транспортним засобом на правах власності, за договором оренди, фінансового лізингу, майнового наймання, за згодою про спільну діяльність або експлуатує його за дорученням.

Страховщиком є страхова організація - юридична особа, що має ліцензію на здійснення страхування транспортних засобів, або суспільство взаємного страхування.

Суспільство взаємного страхування є, як правило, некомерційною організацією, що створюється на умовах добровільного об'єднання коштів у вигляді вступних і членських внесків юридичними й фізичними особами для цілей страхування транспортних та інших майнових ризиків членів цього суспільства й ведення його справи.

В якості вигодоотримувач виступає юридична або фізична особа, на користь якого укладений договір страхування транспортного засобу і яке має право одержати від страховика страхове відшкодування в межах страхової суми при настанні страхового випадку. Такою особою може бути власник або орендодавець транспортного засобу, на користь якого й укладає договір страхування, або інша особа, що експлуатує транспортний засіб на підставі відповідного договору або за дорученням.

Предметом страхування завжди є конкретний транспортний засіб.

Об'єктом договору страхування транспортного засобу є майнові інтереси страхувальника (вигодоотримувача), пов'язані зі збереженням, відновленням транспортного засобу при настанні страхового випадку з ним і потребою в додаткових коштах для цих цілей.

При укладанні договору страхування транспортних засобів між страхувальником і страховиком повинно бути досягнуто згоди за істотними умовами договору, тобто повинні бути дані погоджені відповіді на запитання:

1 Які конкретно транспортні засоби, у якій кількості і якою дійсною вартістю будуть застраховані?

2 Від яких небезпечних подій (страхових випадків) має намір застрахувати транспортні засоби страхувальник?

3 На яку страхову суму кожний транспортний засіб і всі разом (якщо їх небачать) будуть застраховані?

4 Який строк страхування транспортних засобів?

5 Який розмір страхової премії?

Крім того, у договорах страхування передбачаються погоджені сторонами інші умови:

- права й обов'язки страхувальника (вигодоотримувача) і страховика;

- строки виконання прав і обов'язків;

- порядок дій сторін, у тому числі при настанні страхового випадку;

- різні застереження й обмеження, що стосуються окремих положень правил страхування транспортних засобів;

- відповідальності сторін за порушення договору страхування та ін.

Договір страхування транспортного засобу й договір страхування майна укладаються на основі усної або переважно письмової заяви страхувальника.

Залежно від змісту й форми стандартної заяви безпосередньо у відповідному його розділі або в прикладеній до заяви опису підметів страхуванню транспортних засобів зазначаються (відповідно до типу транспорту):

• типи, види або марки, моделі, категорії підметів страхування транспортних засобів;

• строк експлуатації кожного транспортного засобу (його «вік»);

• номери державної реєстрації, місце приписки водних судів (пароплавство), приналежність авіакомпаніям повітряних судів, тягового й причіпного рухливого складу - залізницям за їх назвами;

• місцезнаходження, маршрути (траси) експлуатації, руху транспортних коштів;

• показники, що характеризують потужність транспортного засобу (потужність двигунів, вантажопідйомність, водотоннажність судна, кількість палуб, кількість місць для пасажирів і т.п.);

• кількість одиниць транспортного засобу даного типу, виду, марки, моделі, категорії;

• дійсна (страхова) вартість і страхова сума за окремим транспортним засобом й загальна за всією кількістю а також підсумкові їх значення за описом в цілому.

При укладанні договору страхування транспортних засобів страховик має право провести огляд транспортних засобів, які страхуються , перевірити подані страхувальником дані про них, а за необхідності -призначити експертизу для встановлення їх дійсної вартості, умов і експлуатації й зберігання.

Страхувальник при укладанні договору страхування транспортних засобів зобов'язаний:

1) повідомити страховикові всі відомі страхувальникові обставини, що мають істотне значення для визначення ймовірності настання страхових випадків і розмірів можливих збитків від їх настання ;

2) якщо після укладання договору страхування транспортного засобу виявиться, що страхувальник повідомив страховикові свідомо неправдиві відомість про зазначені обставини, то страховик має право зажадати визнання договору недійсним і відшкодування збитків;

3) повідомити страховика про вже укладений договір страхування цих самих транспортних засобів від тих самих або інших ризиків (страхових випадків) в іншого страховика, а також про розмір завданого збитку від страхових випадків, що раніше відбулися, і про отримане страхове відшкодування.

2.3 Обсяг страхової відповідальності страховика, страхова сума й строк страхування

Залежно від обставин, що визначають ступінь імовірності настання небезпечного для транспортного засобу події, страхувальник укладає договір його страхування звичайно від найбільш імовірних страхових випадків, наприклад, від викрадення, ушкодження автомобіля внаслідок ДТП.

У цьому випадку мас місце обмежений обсяг страхової відповідальності страховика.

Однак, наприклад, для водних, повітряних судів, що експлуатуються в складних і небезпечних умовах, перелік ризиків, від яких проводиться страхування за договором, який заключається, може дути досить великим.

Повна й узагальнена оцінка обсягу страхової відповідальності страховика за договором страхування транспортного засобу, які іншого виду майна, здійснюється тільки за страховою, сумою кожного й усіх застрахованих за договором транспортних засобів.

За договором страхування транспортного засобу від одного або декількох страхових ризиків , а також декількох договорів страхування від тих самих ризиків (допускається страхування в різних страховиків) страхова сума в тому числі загальна за двома (подвійне страхування) або декількома договорами не повинна перевищувати страхову вартість коштів транспорту.

У частині перевищення страхової суми над страховою вартістю застрахованого транспортного засобу договір страхування вважається незначним (є недійсним без необхідності встановлення цього через суд), а зайво сплачена частина страхової премії поверненню не підлягає .

Страхувальник залежно від фінансових можливостей за сплати страхової премії має право застрахувати транспортний засіб на страхову суму, що менша від його страхової (дійсної) вартості.

Тоді при настанні страхової події страховик зобов'язаний відшкодувати страхувальникові (вигодоотримувачу) частину збитків, пропорційну відношенню страхової суми до страхової вартості.

За необхідності й наявності коштів для виплати страхової премії договір неповного страхування транспортного засобу може бути доповнений другим договором страхування (додаткове страхування) у будь-якого страховика від тих самих страхових ризиків.

При цьому загальна страхова сума за двома договорами страхування також не повинна перевищувати страхову вартість застрахованого транспортного засобу.

При подвійному страхуванні, коли загальна страхова сума перевищує страхову вартість транспортного засобу, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті кожним страховиком (або за кожним договором), скорочується пропорційно зменшенню первісної страхової суми за відповідним договором страхування .

Дійсною (страховою) вартістю майна, включаючи транспортні засоби, вважається «дійсна вартість у місці його перебування в день укладання договору страхування».

Про економічні (страхові) відносини суб'єктів страхування транспортних засобів, формованих відповідно до страхового законодавства, можна судити за поданими нижче прикладами.