ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ

УКРАЇНИ

КАФЕДРА ТОВАРОЗНАВСТВА ТА ЕКСПЕРТИЗИ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

КУРСОВА РОБОТА

На тему: ТОВАРОЗНАВЧА Експертиза ковбасних ВИРОБІВ

Виконав студент

Гр. ТЕМС – 51

Зубань Р. В.

Науковий керівник

доц. Назаренко Л.О.

ПОЛТАВА 2002

ПЛАН

Вступ

1Огляд літератури

1.1 Правила проведення експертизи ковбасних виробів

1.2 Вимоги до якості ковбасних виробів та їх дефекти

1.3 Правила прийомки ковбасних виробів

2 Товарознавча експертиза ковбасних виробів

2.1 Характеристика об’єкту проведення експертизи

2.2 Методи проведення експертизи ковбасних виробів

2.3 Товарознавча експертиза ковбасних виробів

2.4 Результати проведення експертизи

Висновки та пропозиції

Додатки

Література

ВСТУП

В останні роки економіка України знаходиться в глибокому кризовому стані. В умовах загального спаду виробництва в галузях народного господарства в найбільш кризовому стані опинилося сільське господарство. Роздрібнення сільськогосподарських підприємств, пріоритет багатотоварному виробництву, орієнтація на фермерство при відсутності матеріально – технічних та фінансових ресурсів для його розвитку, подорожчання кредитних ресурсів, скорочення фінансування, самознищення до недавнього часу від функцій управління ринковими відношеннями в багато чому визначили соціально - економічне положення агропромислового комплексу, привели до скорочення об’єктів виробництва сільськогосподарських продуктів.

Значне скорочення поголів’я худоби викликало відповідний спад об’ємів виробництва продукції – цінного сегменту продовольчого ринку України. Стабільна тенденція скорочення об’ємів виробництва м’яса в Україні в останні 8 років зберігається і в теперішній час (таб. 1.1).

Таблиця 1.1. Аналіз виробництва м’яса різними господарствами в Україні за 1999-2001 роки.

Незважаючи на значний спад виробництва м’яса та м’ясних продуктів, стан забезпечення ними споживчого ринку відносно стабільний, що зв’язано, у першу чергу, зі зменшенням покупної здатності населення та надходження у великих об’ємах цієї продукції. Підприємство м’ясного виробництва продовжували в 2001 році працювати в умовах крайної обмеженості сировинних ресурсів. Суттєво змінилася і структура каналів реалізації худоби і птиці товаровиробником: продаж на ринку через свою торговельну мережу і підприємства громадського харчування; бартерні угоди, які частково вирішують проблеми платежів, що характерно для взаємовідносин з переробними підприємствами. все це привело до значного скорочення худоби, що направляється на промислову переробку.

Важку ситуацію з сировинним забезпеченням підприємств м’ясної промисловості в останні роки усугубляє створення сільскогосподарьськими товаровиробниками мілких і промисловою технологією підприємств по переробці м’ясної сировини без необхідного техніко – економічного обґрунтування та існуючого виробничого потенціалу. Скорочення об’єктів виробництва тваринницької продукції і поставок її на промислову переробку визвало адекватне зниження рівня виробництва м’яса і субпродуктів в 5 раз. По цьому показнику промисловість відкинута на 40 років назад. В 2,3 рази знизилося виробництво ковбасних виробів і в 1,5 рази – м’ясних консервів. Коефіцієнт використання середньорічної потужності підприємств м’ясної промисловості по видам виробляємої продукції знизився з 77-88% в 1996 році, до 20-44% в 1998 році, а по асортименту – зріс.

В таблиці 2 приведена динаміка промислового виробництва продукції з 1990 року по 1998 рік.

Таблиця 1.2. Виробництво м’ясної продукції в Україні в 1993-2001 роках

Підприємства м’ясної промисловості в умовах критичного дефіциту вітчизняної сировини проводять структурну перебудову виробництва, спрямовану на збільшення виходу готових до споживання м’ясних продуктів ( 70% ресурсів м’яса переробляється та реалізується у вигляді ковбасних виробів), змінюють стратегію розвитку, реорганізують виробництво та збут, займаються організацією особистих торгових марок [6].

Розширюється асортимент ковбасних виробів, підвищується їх якість, зростають об’єми виробництва продукції, яка користується підвищеним попитом у населення. Так, в порівнянні з 1993 роком більше ніж в 2 роки збільшився випуск сардельок та сосисок.

Ї х питома вага в загальному об’ємі ковбасних виробів зросла до 22%, в 1,4 рази збільшився випуск варених ковбас.

Будь-які реформи доцільні тільки при умові, що вони приведуть до зростання виробництва, підвищать життєвий рівень населення, закріплять та помножать сукупну міцність країни.

Ціллю даної курсової роботи є дослідження різних аспектів роботи товарознавців-експертів, процесів пов^,язаних з правилами проведення експертизи, а також вивчення і аналіз нормативної бази, що регламентуе дані питання.

1 Огляд літератури

1.1 Етапи проведення експертизи ковбасних виробів.

Сучасний рівень розвитку економіки вимагає більш високого рівня якості продовольчих товарів. У рішенні цієї проблеми важливу роль грає чітко налагоджений контроль як в сфері виробництва, так і в торгівлі.

Інтереси громадян як споживачів повинні бути захищеними державою, яка зобов'язана надавати можливість вибору товару, гарантувати високу якість продукції і безпеки її для здоров'я людини. Все це можливо тільки при правильній організації проведення експертизи, що відіграє важливу роль в отриманні достовірних і об'єктивних результатів. При плануванні проведення експертизи прийнято виділяти три етапи:

- підготовчий (оформлення заяви, наряду на проведення експертизи);

- основний (експертна оцінка);

заключний (оформлення акту і заключення експерта).

Для кожного етапу характерні специфічні особливості - засоби, методи і принципи. Раціональний вибір їх визначає успіх експертизи кінцеві резуль­тати.

1. Підготовчий етап.

Торгово-промислова палата надає послуги на проведення експертизи за заявками організацій на основі: договору встановленої форми; довгостро­кової письмової заяви з гарантією замовника по створенню умов для проведення експертиз і сплати витрат за послуги.

Перед початком проведення експертизи розглядаються підстави для її проведення, що і визначає мету і завдання експертизи.

Експертиза не може бути призначена, коли її проведення не передбачене або буде протирічити законодавству, правилам, положенням, інструкціям та іншим документам.

На підготовчому етапі експертизи отримують документи про призначення. До них відносяться заява на проведення експертизи, яка оформляється замовником, і наряд на проведення експертизи.

Роботи, пов'язані з експертизою продукції, виконуються на підставі заявок замовників. Заявка має містити відомості про назву замовника, його адресу та телефон, прізвище відповідальної особи, найменування та кількість товару, місце знаходження товару, завдання експертизи. Заявка може бути прийнята як у письмовій формі, так і по телефону.

Якщо заявка подається в письмовій формі, то на ній має бути підпис керів­ника та головного бухгалтера організації замовника та печатка організації.

Завдання експертизи має бути чітко визначено, містити повну інфор­мацію про предмет (об'єкт) експертизи та метод контролю (дослідження).

Незалежно від форми передачі заяви експерт не повинен починати експер­тизу, якщо відсутня письмова заява або письмове підтвердження експерти­зи, а також дані, які містяться в них, недостатні для проведення експертної оцінки. Це пояснюється тим, що на заключному етапі можуть виникати помилки, через неправильно переданої і зрозумілої експертом інформації, а також конфліктів між замовником і експертом. У цьому випадку вирішити суперечки або попередити помилки можуть дані, вказані в письмовій заявці.

По заявці керівник ТПП або старший експерт: підбирають і призначають експерта з урахуванням кваліфікації; правових обставин, з-за яких він не може проводити експертизу у цього замовника; чи має експерт достатньо часу для проведення експертизи без затримки та ін.

Наряд на проведення експертизи

На підставі зареєстрованої заявки оформляється наряд на проведення експертизи (додаток А). У наряді слід вказати: номер, дату надходження заявки, дату початку експертизи, відомості про товар та замовника, згідно з заявкою, а також завдання експертизи.

Уповноважений керівник експертного підрозділу Палати повинен після реєстрації замовлення у термін, погоджений із замовником, а щодо швидко­псувних товарів - протягом 24 годин, направити експерта для проведення експертизи: видати йому наряд, в якому слід вказати прізвище експерта, дату видачі наряду, підписати наряд і завірити його печаткою або штампом Палати. Оформлений таким чином наряд є підставою для експерта на проведення експертизи від імені відповідної палати. За отриманий наряд експерт розписується в журналі реєстрації заяв і видачі наряду.

2. ОСНОВНИЙ ЕТАП

Початком основного етапу можна вважати явку експерта до замовника експертизи або збір робочої групи для проведення експертної оцінки (наприклад, дегустації або експертизи нових товарів).

Підготовка до проведення експертизи

При проведенні кількісної та/або якісної експертизи замовник повинен представити експерту такі технічні документи:

- письмову заявку, якщо виклик експерта здійснювався по телефону;

- товарно-супровідні документи: товарно-транспортні накладні, серти­фікати, посвідчення про якість, рахунки-фактури та інші документи, які міс­тять інформацію про товар, що піддається товарній експертизі;

- завірену копію виклику постачальника, якщо він викликався;

- приймальні акти, акти розбіжностей між постачальником і отримува­чем (вимагається у випадку, коли експерт викликаний у зв'язку з виник­ненням розбіжностей); акт первинної експертизи (при проведенні повторної

або контрольної експертизи); комерційні акти, акти відбору проб; заключення або протоколи випробувань зразків товарів;

- договір купівлі-продажу або поставки;

- інші необхідні технічні або нормативні документи.

Експерт повинен уважно всі представлені документи, зробити їх аналіз і оцінку на предмет достовірності інформації, яка в них міститься.

Після ознайомлення з представленими документами експерт починає другий етап експертизи - експертному дослідженню, яке починається з пе­ревірки робочого місця.