Вступ

Дослідження проектування об’єктно-орієнтованих програм – нелегка справа, особливо якщо їх потрібно використовувати повторно. Необхідно підібрати відповідні об’єкти, віднести їх до різних класів, зберігаючи розумну степінь деталізації, визначити інтерфейси класів і ієрархію наслідування і встановити відносини між класами. Дизайн повинен, з одного боку, відповідати задачі, яка розв’язується, а з іншого – бути загальним, щоб вдалося врахувати всі вимоги, котрі можуть виникнути в майбутньому. Хотілося би також зовсім уникнути чи, хоча б, звести до мінімуму необхідність перепроектування. Досвідчені розробники скажуть вам, що забезпечити «правильний», тобто в достатній мірі гнучкий та придатний для повторного використання дизайн, з першого разу важко, якщо взагалі можливо. Перед тим як вважати мету досягнутою, вони звичайно намагаються випробувати знайдене рішення на декількох задачах, і кожен раз модифікують його.

Метод об'єктно-орієнтованого проектування ґрунтується на:

– моделі побудови системи як сукупності об'єктів абстрактного типу даних;

– модульній структурі програм;

– спадному проектуванні, використовуваному при виділенні об'єктів.

Методики, що реалізують принципи системного аналізу за конкретних умов, спрямовані на формалізацію процесу дослідження системи, процесу постановки та розв’язання проблеми. Методика системного аналізу розробляється та використовується тоді, коли досліднику бракує інформації про систему, яка б дала можливість обрати адекватний метод формального подання системи (або розв’язання проблеми).

Загальним для всіх методик системного аналізу є формування варіантів подання системи (процесу розв’язання задачі) та вибір кращого варіанта. На кожній стадії дослідження, від інтуїтивної постановки проблеми до вибору оптимальних рішень за допомогою строгих математичних методів, використовуються різноманітні наукові методи і прийоми, що складаються із неоднакової кількості етапів аналізу, зміст яких залежить від складності розв’язуваних завдань.

Актуальність вибраної теми полягає в розробці інформаційної системи збору даних землевпорядкування для автоматизації процесу оцінки земельних ділянок та створення автоматизованої довідково-інформаційної системи кадастру земельних ділянок регіону. При чому розроблена система буде підґрунтям у роботі в системі ріелторських підприємств та фірм, а також на державних підприємств технічної інвентаризації при створенні паспортів земельних ділянок.

Створення бази даних земельних ділянок регіону під управлінням СУБД спроможне виконувати велику кількість завдань, в тому числі по СППР. В залежності від поставлених задач програмними методами регулюється її використання. Реалізація вказаної системи можлива при використанні СУБД MS Access, що створює позитивні умови її використання у широкого кола населення та на підприємствах.

Метою роботи є розробка інформаційної системи автоматизованого збору та накопичення даних землевпорядкування.

Головне завдання полягає в наступних показниках послідовності розробки бази даних по технічних паспортах земельних ділянок несільськогосподарського призначення, створити:

• таблиці – накопичувачі даних;

• форми вводу даних на основі таблиць – накопичувачів;

• запити (відстань від межі/центру міста; сучасні шляхи сполучення та перспективи їх розвитку; положення земельної ділянки відносно приміської зони; положення земельної ділянки відносно рекреаційних територій, територій і об’єктів природно-заповідного фонду, історико-культурних та оздоровчих об’єктів; ступінь техногенного забруднення земельної ділянки та прилеглих територій; наявність та можливість використання зовнішніх інженерних мереж (водопостачання, каналізації, енергозабезпечення тощо), і т.д.).

Основною задачею створення бази даних є відображення основних відомості про земельні ділянки згідно розроблених методичних положень, її спроможність відповідати на запити користувача ПК для проведення оцінки земельної ділянки, зменшення часу на виготовлення паспортів земельних ділянок та внесення відомостей в кадастрові системи.

Об’єктом дослідженням даної курсової роботи є процес розробки інформаційної системи автоматизованого збору та накопичення даних землевпорядкування.

Предметом роботи є процес та інструментарій розробки інформаційної системи для забезпечення одержування, накопичення, зберігання, обробки та обміну інформації.

Методологія роботи. Системний аналіз, методи об’єктно-орієнтованого проектування та моделювання, математичні методи для оцінки земельних ділянок, програмні засоби.

1. Методи оцінки земельних ділянок та накопичення даних землевпорядкування

1.1 Нормативно-правове регулювання оцінки земельних ділянок

Згідно Земельного кодексу України, призначення землеустрою можна визначити як систему заходів, спрямованих на здійснення положень земельного законодавства, рішень Рад та виконавчих органів влади, щодо організації використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і поліпшення природних ландшафтів. Тому, внаслідок розробки проектів та іншої землевпорядної документації, що покликана на виконання даних положень та принципів, виникає потреба у видах робіт, що покликані на створення документації із землеустрою:

1. Розробку прогнозів державної і регіональної програм використання та охорони земель;

2. Складання схем землеустрою, розробку техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земельних ресурсів;

3. Встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень;

4. Складання проектів створення нових і впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань з урахуванням контурної організації території;

5. Обґрунтування проектів і встановлення меж територій з особливими природоохоронними, реакційними і заповідними режимами;

6. Складання проектів відведення земельних ділянок у власність або користування, відмежування в натурі (на місцевості) вилучених (викуплених) і відведених земельних ділянок;

7. Підготовку документів, що посвідчують право власності або право користуванням землею;

8. Складання проектів внутрігосподарського землеустрою колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, селянських господарств, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування впроваджених сівозмін, впорядкування угідь, а також розробку заходів щодо охорони земель;

9. Складання проектів внутрігосподарського землеустрою землеволодінь громадян з обґрунтуванням заходів щодо ефективного використання землі відповідно до цільового призначення, підвищення її родючості, застосування природоохоронної технології виробництва;

10. Розробку проектів та іншої землевпорядної документації, пов'язаної з використанням і охороною земель;

11. Авторський нагляд за здійсненням проектів;

12. Проведення топографо-геодезичних, картографічних, грунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земельного фонду.

Підставою для здійснення землеустрою, а отже i виготовлення землевпорядної документації, можуть бути рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про виконання землевпорядних робіт, договори мiж землевласниками i землекористувачами та розробниками документацій iз землеустрою, а також внаслiдок судових рiшень.

Законодавством України передбачено регулювавня земельних вiдносин та здiйснення землевпорядної дiяльностi на основi нормативно-правових актiв з питань здiйснення землеустрою, що встановлюють порядок органiзацій, державні стандарти, норми i правила виконання робiт iз землеустрою, їх склад i змiст (державнi стандарти, норми i правила у сферi землеустрою розробляються i затверджуються в установленому законом порядку). В свою чергу державнi стандарти, норми i правила у сферi землеустрою встановлюють комплекс якiсних та кiлькiсних показникiв, параметрiв, що регламентують розробку i реалiзацiю документацій iз землеустрою з урахуванням екологiчних, економiчних, соцiальних, природно-клiматичних та iнших умов. Законами України та iншими нормативно-правовими актами можугь встановлюватися iншi види документацiї, що може бути використана при розробцi землевпорядної документацiї. Склад, змiст i правила оформлення кожного виду документацi iз землеустрою регламентуються вiдповiдною нормативно-технiчною документацiєю з питань здiйснення землеустрою.

Важливим моментом при розробцi землевпорядних документiв є вiдносини мiж замовниками документацiї iз землеустрою (органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування, землевласники i землекористувачi) та розробниками документацi (юридичнi та фiзичнi особи, якi отримали лiцензiї на проведения робiт iз землеустрою вiдповiдно до закону). Взаємовiдносини замовникiв i розробникiв документацiї iз землеустрою регулюються законодавством України, договором на виконаная землевпорядних робiт i формуються через вiдповiднi права та обов’язки розробникiв та замовникiв документацiї iз землеустрою.

Права замовникiв формуються наступними положеннями: встановлення наукових, технiчних, економiчних та iншi вимог до документацiї iз землеустрою, назначения строку виконання робiт i порядок розгляду документації iз землеустрою, погодження iз розробником документацй вартостi робiт iз землеустрою i порядок оплати, iндексацiю вартостi виконаних робiт iз землеустрою в порядку, вставовленому законом, здiйснення контролю за виконанням робiт iз землеустрою. Також замовники документацiї iз землеустрою за рахунок власних коштiв мають право на вибiр розробника та укладнення з ним договору, якщо iнше не передбачено законодавством України.

До зобов’язань замовникiв документацiї iз землеустрою входить: виконання умов договору (а вразi невиконання або неналежного виконання – вiдповiдальнiсть, на основi договору i закону), надання документацiї для виконання робiт iз землеустрою, тощо.

По вiдношенню прав та обовязки розробникiв документацiї iз землеустрою, стаття 28 закону України «Про землеустрiй», чiтко визначає права розробникiв документацiї iз землеустрою.

Згiдно даної статті розробники мають право: виконувати роботи iз складання документацiї iз землеустрою, погоджувати iз замовником науковi, технiчні, економiчнi та iншi вимоги до документацiї iз землеустрою, строк виконання робiт, їх вартiсть та порядок оплати, вимагати iндексацiї вартостi виконаних робiт iз землеустрою в порядку, встановленому законом, авторства на створену ними документацiю iз землеустрою, здiйснювати авторський нагляд за реалiзацiєю заходiв, передбачених документацiєю iз землеустрою, вимагати зупинення робiт, що виконуються з порушенням документації iз землеустрою i призводять до нецiльового використання земель та їх псування, вносити пропозицій щодо оновлення застарiлої або розробки нової документації iз землеустрою. Поряд з правами розробникiв до їх основних обов’язкiв входить: дотримання законодавства України (державних стандартiв, норм i правил при здiйсненнi землеустрою), iнформування зацiкавлених осiб про здiйснення землеустрою, виконання умов договору.

Вiдповiдно до закону розробники документацiї iз землеустрою несуть вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть, якiсть i безпеку заходiв, передбачених цiєю документацiєю. Розробники документації iз землеустрою несуть вiдповiдальнiсть у разi невиконання або неналежного виконання умов договору при здiйсненнi землеустрою, що повинно бути передбачено у договорi. Пiсля розробки, землевпорядна документацiя пiдлягає погодженню. Для кожного окремого документу iснує своя процедура погодження, яка визначається на основi законодавства. Пройшовши погодження, документацiя направляється на зберiгання до державного фонду землевпорядної документацii.

1.2 Методи оцінки земельних ділянок

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених цим Кодексом, мають право викупу земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, для таких суспільних потреб:

а) під будівлі і споруди органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

б) під будівлі, споруди та інші виробничі об'єкти державної та комунальної власності;

в) під об'єкти природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

ґ) під будівництво та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, газопроводів, водопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, нафто – та газових терміналів, електростанцій тощо);

д) під розміщення дипломатичних та прирівняних до них представництв іноземних держав та міжнародних організацій;

е) під міські парки, майданчики відпочинку та інші об'єкти загального користування, необхідні для обслуговування населення.

Викуп земельної ділянки здійснюється за згодою її власника. Вартість земельної ділянки встановлюється відповідно до грошової та експертної оцінки земель, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.