95969 (Європейський банк реконструкції та розвитку як міждержавна фінансова організація), страница 12

У галузі нерухомості і туризму Банк буде підтримувати міжнародних та українських девелоперів та інвесторів нерухомості шляхом низки інструментів фінансування, включаючи старший борг, меззанінний борг, пряму участь в акціонерному капіталі та фонди участі в акціонерному капіталі. В термінах сегментів, Банк буде продовжувати підтримку інвестицій в офісні, торгові, логістичні, готельні та змішані об'єкти нерухомості в Києві та обласних містах України. На додаток до цього, буде здійснюватись підтримка екологічно сталих проектів, деякі з яких можуть сприяти відродженню міського середовища. Банк сприятиме розвитку української галузі будівельних матеріалів та передачі технологій, знань та управлінських навичок на українському ринку нерухомості і туризму.

Конкретні пріоритети діяльності Банку у галузі нерухомості і туризму включають наступні:

• у готельному сектору Банк буде брати участь у задоволенні незадоволеного попиту шляхом продовження підтримки проектів, які запроваджують міжнародні стандарти щодо рівня управління та послуг готелів. Банк надаватиме підтримку проектам якісних готелів в центрах міст, включаючи будівництво готелів середнього рівня в Києві, з метою сприяння розвитку інфраструктури та задоволення зростаючого попиту з боку міжнародних бізнесменів, які приїжджають у відрядження. Банк також визначатиме можливості підтримки готельних мереж в основних обласних містах України.

• Банк надаватиме підтримку вибраним проектам приватизації готелів у містах (Одеса, Львів) та на курортах (Крим);

• Банк може сприяти створенню кредитних ліній для менших проектів у галузі туризму в рамках зусиль з сприяння розвитку МСП.

Ринок логістичної та складської інфраструктури буде залишатись протягом наступних років важливим сегментом. Існує значний потенціал розвитку цього сегменту, тому що більшість існуючої складської інфраструктури не відповідає сучасним вимогам щодо управління логістикою та зберіганням.

Очікується, що розвиток українського сектору роздрібної торгівлі сприятиме росту та розвитку попиту на складські приміщення. Банк буде підтримувати вибрані проекти, які сприятимуть створенню кращої офісної інфраструктури та інфраструктури роздрібної торгівлі за наявності підтвердженого попиту. Фактори, що обмежують розвиток адекватних офісних та торгових приміщень, включають нечіткість та непослідовність нормативних документів щодо планування на невизначеність законодавчої бази, недостатню прозорість та нестачу інвестиційного капіталу. Банк розглядатиме можливості щодо підтримки об'єктів нерухомості змішаного використання, включаючи можливі комбінації готельних, торгових, логістичних та житлових складових.

10) Телекомунікації:

Цілі переходу до ринкової економіки:

• забезпечення ефективної приватизації та лібералізації телекомунікаційної галузі, що потребує створення законодавчої/регуляторної бази у відповідності до міжнародних стандартів, включаючи графік повної лібералізації телекомунікаційної галузі, зміну балансу тарифів та наявності повністю функціонального незалежного регулюючого органу;

• залучення приватних інвестицій для модернізації та розширення галузі, зокрема, у галузь фіксованого зв'язку, яка характеризується низьким рівнем проникнення на ринок та низьким рівнем розвитку послуг цифрового зв'язку, включаючи низький рівень доступу до широкосмугового зв'язку та продуктів передачі даних;

• лібералізація галузі з метою розвитку конкуренції та підтримка інвестицій в галузі альтернативних телекомунікацій;

• підтримка подальшого розвитку українського ринку мобільних комунікацій, включаючи фінансування розвитку стандарту UMTS 3G в рамках вже існуючих та інших операторів мобільного зв'язку; та підтримка розвитку альтернативних технологій Wimax, кабельних мереж, телебачення, та різноманітного і процвітаючого сектору засобів масової інформації.

Пріоритети діяльності:

• з врахуванням рішень щодо часу, масштабів та механізму приватизації "Укртелекому", Банк може брати участь у процесі приватизації "Укртелекому" шляхом фінансування його придбання та/або придбання частки в акціонерному капіталі;

• збільшення обсягів та строків фінансування з метою розвитку мереж, якщо це буде потрібно, а також підтримка конкуренції альтернативних українських та міжнародних операторів на цьому ринку;

• на основі досвіду різних країн ЦСЄ та СНД, Банк буде продовжувати вивчати можливості інвестування у компанії, що надають альтернативні послуги (наприклад, Wimax), у телебачення, включаючи ефірне, кабельне та супутникове телебачення, та у інші засоби масової інформації, наприклад, радіо, кіно, видавничу діяльність, розповсюдження засобів масової інформації, зовнішню рекламу, а також розробку програмного забезпечення та компанії, що надають послуги у галузі інформаційних технологій.

3.3 Проблеми співробітництва ЄБРР та України

На сьогодні, на жаль, існують перешкоди на шляху успішного співробітництва України з Європейським банком реконструкції та розвитку, деякі з яких пов’язані з проблемами отримання кредиту під конкретний проект, а деякі із загальним проблемами, які пов’язані з рівнем економіки.

До загальних проблем можна віднести:

1)Стан інвестиційного середовища - на сьогоднішній день обсяги іноземних інвестицій в Україну ще й досі не досягли високого рівня. Тому рівень майбутніх інвестицій Банку безпосередньо залежатиме від того, якою мірою наша держава зможе покращити інвестиційне середовище за рахунок реальних зрушень у напрямку послідовного поліпшення режиму оподаткування, належного управління регулятивними процесами та створення дійсно незалежної судової системи. Також на сьогоднішній день залишається проблема корупції та проблема невідповідності українських компаній світовим стандартам корпоративного управління та фінансової прозорості.

2) Ефективність активів ЄБРР в Україні - викликає занепокоєння той факт, що при загальному, досить динамічному зростанні зобов'язань ЄБРР по проектах в Україні, частка у портфелі так званих "працюючих активів" (тобто вибраних і реально розміщених у проектах) (менше 40%) є нижчою, ніж середній показник по країнам операцій Банку (57%).

Банк визначив основні причини цього явища, які притаманні, насамперед, для проектів у державному секторі, а саме:

а) затримки із виконанням українською стороною проектних умов, особливо, що стосується контрагентних фінансових зобов'язань ;

б) затримки із ратифікацією проектів Верховною Радою;

в) адміністративні зміни, що приводили до зміни позичальника, обсягу, інших параметрів проектів;

с) помилки у підготовці деяких проектів, особливо що стосувалося вибору іноземних спонсорів, тощо.

Очевидно, що успішна співпраця з ЄБРР залежить від прискорення темпів зростання "працюючих активів" Банку, що залежатиме від усунення вищезазначених причин.

3) Повернення ПДВ - ще одним проблемним питання співробітництва України з ЄБРР, що ускладнює виконання деяких проектів Банку є несвоєчасне повернення цим та іншим підприємствам податку на добавлену вартість. Це питання ставилось інвесторами та керівництвом ЄБРР при багатьох нагодах.

Що стосується проблем по наданню кредиту під проект, то однією з проблем є термін отримання кредиту, коли більшість підприємців потребує кошти терміново. На сьогодні процедура оформлення позики з лінії ЄБРР триває від трьох місяців до року, при цьому час оформлення документів ні в якому разі не залежить від розмірів бажаного кредиту – в принципі, кредит в 50 тис. дол. і в 2,5 млн. дол. потребують однакових часових витрат та витрат на оформлення.

Основна перешкода щодо вимог до проекту – жорстка вимога ЄБРР при використанні кредиту, який може бути направлений тільки на придбання іноземних товарів та послуг. Не кажучи вже про те, що подібне обмеження стимулює західних експортерів та ставить вітчизняних товаровиробників у відповідну залежність стосовно сировини, комплектуючих та ін. Незрозуміло, чому українські підприємці повинні закуповувати тільки імпортні товари, якщо вони можуть придбати вітчизняні за більш низькою ціною.

Екологічні вимоги ЄБРР теж завдають багато клопоту українським підприємцям, які бажають отримати кредит від Банку. Проекти, які представляються на затвердження ЄБРР, розподіляються за екологічними ризиками на 1-, 2- та 3-ю категорії. Найбільш складними є проекти 3-ї категорії, які передбачають будівництво виробничого циклу. Тут потрібна велика кількість паперів та дозволів (санепідемстанції, пожежної охорони, архітекторів), а головне – незалежна екологічна експертиза від організації або особи, яка має відповідну ліцензію та досвід роботи не менше п’яти років. Слід наголосити на тому, що в Україні спостерігається брак таких спеціалістів.

Як відомо, сума кредиту не повинна перевищувати 2,5 млн. дол. Проте якщо декілька років тому практично не було підприємців, здатних розпорядитися такою сумою, то на сьогодні цифра 2,5 млн. дол. дуже багатьох не влаштовує – бізнес в Україні зростає.

Проблематичними для українських потенційних клієнтів є вимоги ЄБРР до них. Тут спостерігаються три основні перешкоди:

1. До початку реалізації проекту співвідношення борг (з врахуванням кредиту ЄБРР) та власний капітал повинно бути не більше 70:30.

2. Під час впровадження проекту підприємець повинен бути здатний підтримувати значення коефіцієнта обслуговування боргу не менше 1,3:1 та співвідношення борг – власний капітал не більше 70:30.

3. Власний вклад підприємця в проект повинен бути не менше 30% від вартості проекту.

Для забезпечення кредиту передбачається застава ліквідного майна або майна третіх осіб на суму не менше 130% обсягу кредиту. Якщо не так давно для забезпечення кредиту могли виступати гарантії деяких банків, то останнім часом це стало практично неможливо. Всі проекти ЄБРР були підкріплені державними гарантіями. Під заставу не можуть бути використані обігові кошти. Крім того, застава підлягає також обов’язковому страхуванню: через це обмеження не втілились у життя численні проекти з купівлі автотранспорту для міжнародних перевезень – транспорт, який виставлявся як застава, підлягав страхуванню у західних страхових компаніях, але банки, не маючи практики міжнародного страхування, не поспішали братися за подібні проекти.

Саме вимоги ЄБРР до потенційних клієнтів та забезпечення кредиту часто стають нездоланною перешкодою для роботи з ЄБРР. Проте українські банки охоче співпрацюють з ЄБРР, оскільки прекрасно розуміють, що робота з ЄБРР – унікальний випадок навчити власних спеціалістів методиці кредитування західних банків, до того ж – візитна картка для зарубіжних партнерів та міжнародних фінансових інститутів.

Нецільове використання кредитів є, на жаль, однією з проблем, що ставить під сумнів подальше ефективне співробітництво ЄБРР з Україною. Для усунення такої перешкоди необхідно законодавчо вдосконалити механізм співробітництва нашої держави з міжнародними фінансовими організаціями .

В цілому, співробітництво України з Європейським банком реконструкції та розвитку можна оцінити позитивно, але не слід надмірно перебільшувати роль ЄБРР, як й діяльність інших МКФО, у перебудові економіки України. Постійне кредитування тільки з боку МКФО, звичайно, не є виходом нашої країни з важкого економічного стану. Саме зараз нам слід добре поміркувати над тим, чи є по кишені Україні численні проекти з боку ЄБРР, для реалізації яких Банк вимагає додаткових гарантій з боку уряду та Національного банку України. Оскільки в противному випадку кошти будуть сплачені за рахунок коштів державного бюджету.

А зовнішній борг країни й так величезний: за даними Кабінету міністрів, заборгованість підприємств з кредитів, які були залучені під державну гарантію, складає 987 млн. дол., в тому числі з кредитів, спрямованих в агропромисловий комплекс, - 419 млн. дол., промисловість – 351 млн. дол., охорону здоров’я – 114 млн. дол., у нафтопереробку – 48 млн. дол., на інші потреби – 55 млн. дол. Тільки за минулий рік ця заборгованість зросла на 249 млн. дол. Звичайно, проблема не в ЄБРР, який вимагає гарантій повернення коштів (кожний кредитор бажає отримати свої кошти), а в тому, що до цих пір в Україні не створені сприятливі умови для капіталу, тому за ризик треба платити.

Жваве кредитування української економіки з боку ЄБРР не є гарантом покращення економічної ситуації в Україні, оскільки для тільки можливого кредитування ми повинні спочатку виконувати численні рекомендації, потім погоджуватись на жорсткі умови кредитування, а потім розплачуватись за програші – за рахунок держбюджету (фактично – за рахунок платників податків).

Та справа не тільки в грошах. Обіцянки ЄБРР надати кошти “коли-небудь супроводжуються умовами, з яких найбільш одіозними є такі: підвищити збирання платежів в енергетичній галузі, приватизувати підприємства, які відносяться до сфери природних монополій, ліквідувати невеликі банки. При цьому радники категорично не намагаються усвідомити:

1. що підвищення збирання податків в українських умовах обертається посиленням фіскального свавілля;

2. що ліквідація невеликих банків суперечить інтересам їх власників зокрема та збереженню конкурентоздатності фінансового ринку в цілому;

3. що надмірне захоплення приватизацією у сфері природних монополій, з одного боку, створює загрозу економічній безпеці, а з другого – не залишає ще слабкому вітчизняному капіталу шансів на повноцінну участь в цій самій приватизації.

На прикладі наявності великої кількості додаткових умов з боку ЄБРР щодо початку фінансування будівництва енергоблоків на Рівненській та Хмельницькій АЕС більш доцільною є пропозиція отримання аналогічного кредитування з боку Російської Федерації.

Україна повинна підтримувати жваві відносини з міжнародними кредитно-фінансовими організаціями, та особливо з ЄБРР, оскільки без участі держави в МКФО неможлива її органічна інтеграція у світове господарство. Проте для поліпшення економічної ситуації в нашій країні провідну роль повинні мати залучені інвестиції саме з боку іноземних компаній, а не з боку МКФО. Таким чином, Україна повинна вдало використовувати переваги від співробітництва з ЄБРР, одночасно розширюючи співробітництво з іншими іноземними інвесторами .

31