20

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Кримський республіканський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування І медичної кліматології імені І.М. Сєченова

Голубова Тетяна Федорівна

УДК: 614.876-085.838:616.89-036.82-053.2

КОМПЛЕКСНА МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ДІТЕЙ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ Від НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, НА САНАТОРНО-КУРОРТНОМУ ЕТАПІ

14.01.33 - медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Ялта – 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Українському НДІ дитячої курортології та фізіотерапії Міністерства охорони здоров'я України

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України, Лобода Михайло Васильович, Президент Всеукраїнської асоціації фізіотерапевтів та курортологів

Офіційні опоненти: Доктор медичних наук, професор Куніцина Людмила Олександрівна, провідний науковий співробітник відділу неврології Кримського республіканського НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова МОЗ України

Доктор медичних наук, професор Тондій Леонід Дмитрович, завідувач кафедри фізіотерапії і курортології Харківської медичної академіїпіслядипломної освіти МОЗ України

Доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Самосюк Іван Захарович, завідувач кафедри медичної реабілітації фізіотерапії і курортології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України

Захист дисертації відбудеться «_21__» травня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.53.610.01 при Кримському республіканському НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова МОЗ України (98603, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Мухіна, 8).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кримського республіканського НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології імені І.М. Сєченова МОЗ України (98603, Автономна Республіка Крим, м Ялта, вул. Мухіна, 8).

Автореферат розісланий «_18_»_квітня___2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, кандидат медичних наук,

доцент О.Ф. П’янков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Діти, на яких впливають негативні дії різних надзвичайних ситуацій (НС), що є основною причиною масової загибелі і страждань населення, зокрема, виникнення як в гострому, так і у віддаленому періодах, гострих і хронічних патологічних і непатологічних психічних, психосоматичних і соматичних розладів, за медико-психологічними наслідками складають одну з найбільших груп постраждалих (Постанови КМУ №1099; №1198; наказ МОЗ України №180/115; В.И. Арнольд, 2004; Д.М. Гродзінський і співавт., 2006). Згідно з даними Державної служби медицини катастроф таких дітей до 35% від всього дитячого населення України. При цьому, всі діти, які потрапили або проживають в регіоні НС, незалежно від умов і ступеня нанесення шкоди здоров'ю, розглядаються як постраждалі.

Інтегральна оцінка стану здоров'я постраждалих від НС дітей передбачає, в першу чергу, оцінку їх адаптаційних можливостей, оскільки процеси адаптації організму до умов зовнішнього середовища визначають стан компенсаторних і резервних механізмів, а, отже, і рівень здоров'я дітей (О.М. Лук’янова і співавт., 1999; В.Л. Зубарев, 2003; А.П. Исаев з соавт., 2003; І.В. Сергета і співавт., 2006; Т.В. Кобец з соавт., 2007). У зв'язку з цим вивчення адаптаційно-компенсаторних реакцій в умовах дії різних як лікувальних, так і несприятливих чинників на дитячий організм є особливо актуальним (В.М. Боголюбов з соавт., 1996; Е.В. Бордюгова з соавт., 2004; Т.А.Беличенко з соавт, 2005; А.А. Журавель, 2006; Н.Н. Каладзе и соавт., 2008).

Ця проблема знаходиться в центрі уваги вчених-педіатрів ще й тому, що в результаті таких масштабних і складних за своїми медико-психологічними наслідками техногенних катастроф, як аварія на Чорнобильській АЕС, токсичне забруднення територій в Миколаївській області, сотні тисяч дітей опинилися в умовах довготривалої нерівномірної дії малих доз іонізуючого випромінювання, токсикантів, хронічного стресу, які несприятливо позначаються на процеси фізіологічного формування і повноцінного розвитку основних систем дитячого організму (О.М. Лук’янова, Ю.Г. Антипкін, 2006; G.N. Souchkevitch, 2002; А.И. Глущенко з соавт., 2006; А.К. Чебан, 2006).

Численні дослідження по вивченню стану здоров'я дітей, котрі проживають в екологічно несприятливих регіонах, свідчать про зростання кількості дітей з функціональною незрілістю, зміною характеру адаптивних реакцій на дію факторів навколишнього середовища (Ю.В.Вельтіщев, 1999; Ю.Г. Антипкин з соавт., 2001; В.Г. Бебешко, 2001; А.И.Нягу, 2006; Національна доповідь України, 2006; G.I. Lazjuk et al., 2002, A.N. Kovalenko et al., 2003). Аналіз наслідків природних (урагани, повені) і катастроф антропогенного характеру, при їх швидкоплинності дозволяє розглядати їх як медико-біологічні чинники ризику для здоров'я дітей «фактором потужного психологічного стресу» (С.С. Підкоритов і співавт. 2000). Фактичний матеріал свідчить, що у дітей, які стали жертвами таких катастроф, виявляється широкий спектр синдромів, зокрема, депресія, тривожність, специфічні посттравматичні страхи, розлади сну і соціальної поведінки, пам'яті, уваги, проблеми з навчанням, соматичні скарги, які вимагають корекції (Б.В. Михайлов, 2005; С.І.Табачніков, Є.Г. Гріневіч, 2006; А.А. Воронков з соавт., 2006; И.А. Миненко, 2006.; О.А. Демченко, 2007; J.A. Bosch et al., 2003; R. Lubit, 2003).

Несприятливі чинники різних НС не тільки погіршують стан здоров'я дітей, які вважаються практично здоровими, але й ускладнюють перебіг наявної соматичної патології і супутніх захворювань, що в значній мірі знижує рівень здоров'я дитячої популяції. Тому проблема відновлювального лікування дітей, постраждалих в результаті надзвичайних ситуацій, останніми роками набуває першорядного значення. В переліку реабілітаційних заходів цієї категорії дітей однією з провідних ланок є етап санаторно-курортного лікування (Н.П.Дриневский з соавт., 2004; Ю.В. Кочергин з соавт., 2007).

Перебування дітей на курорті пов'язано зі зміною кліматичних, соціальних умов оточуючого середовища і в процесі різних навантажень особливо страждають нестійкі і ослаблені регуляторні механізми організму (Л.Д. Тондій, 2003; Н.Н. Каладзе з соавт., 2003). Багатобічна спрямованість адаптивних реакцій на курорті вимагає мобілізації фізіологічних механізмів на самих різних рівнях (О.В. Аргуч 2003; М.В. Лобода, К.Д. Бабов, 2004; В.В. Ежов с соавт., 2004; А.В. Паненко с соавт., 2004). Зниження захисних, адаптаційно-компенсаторних механізмів, природної резистентності та імунологічної реактивності організму, наявність різного ступеня вираженості комплексу неврологічних, ендокринних і психологічних відхилень залежно від характеру ушкоджуючого чинника, а також непрогнозованих відповідних реакцій на лікувальні процедури знижують ефективність традиційних підходів і існуючих терапевтичних методик у даної категорії дітей. Окрім цього, на сучасному етапі недостатньо вивчений взаємозв'язок між станом фізичного і психічного здоров'я у постраждалих в результаті НС, особливості відповідних реакцій дитячого організму на лікувальні курортні фактори, прогностична оцінка ефективності відновлювальної терапії.

Тому пошук і розробка нових технологій використання природних і преформованих фізичних чинників – потужних природних стимуляторів механізмів саногенезу, які підвищують захисні властивості, адаптаційно-компенсаторні ресурси, сприяючи збільшенню енергетичного потенціалу і функціонального резерву різних систем дитячого організму, є актуальним і вкрай важливе для категорії постраждалих від НС ситуацій дітей.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до планів наукових досліджень Українського НДІ дитячої курортології та фізіотерапії МОЗ України по Державній програмі (шифр 4.30) вивчення медичних наслідків аварії на ЧАЕС, Національної програми «Здоров'я нації» на 2002-2011 рр. від 10.01.2002 №14; основних пріоритетних напрямків, відзначених в Указі Президента України “Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення” від 06.12.2005 №1694/2005 у вигляді етапних НДР (№ держ. реєстрації 01930034212; № держ. реєстрації 0195U026490 № держ. реєстрації: 0199U003500 і № держ. реєстрації: 0102U002788). Автор роботи був відповідальним виконавцем трьох і керівником однієї з вищевказаних науково-дослідних робіт.

Мета дослідження: підвищення ефективності відновлювального лікування на санаторно-курортному етапі дітей, постраждалих від надзвичайних ситуацій техногенного, природного і антропогенного характеру, на основі вивчення особливостей адаптаційно-компенсаторних механізмів організму і розробки системи заходів комплексної медико-психологічної реабілітації.

Задачі дослідження:

1. Провести порівняльну оцінку основних показників стану здоров'я дітей, постраждалих від надзвичайних ситуацій техногенного, природного і антропогенного характеру.

2. Визначити стан адаптаційно-компенсаторних механізмів, особливості несприятливого впливу на дитячий організм тривалого перебування в екологічно несприятливому регіоні шляхом комплексного дослідження біоелектричної активності головного мозку, церебральної гемодинаміки, імунологічних, біохімічних і деяких гомеостатичних показників периферичної крові.

3. Вивчити особливості клінічного перебігу і оцінити стан здоров'я дітей з хронічним тонзилітом, рецидивуючим бронхітом і сколіотичною хворобою, постійно проживаючих в регіонах з радіонуклідним забрудненням.

4. Дослідити стан здоров'я дітей, постраждалих від катастроф природного і антропогенного характеру; виявити особливості психоемоційного статусу та його взаємовідношення з показниками вегетативної нервової системи у постраждалих від гострого стресу.

5. Вивчити вплив однократної процедури і курсу лікування курортними факторами (грязьові аплікації, хлоридні натрієві, «перлинні» ванни, купання в морі і плавання в басейні) на стан адаптаційно-компенсаторних механізмів у дітей, що проживають в регіонах з радіонуклідним забрудненням.

6. Оцінити ефективність адаптованих і розроблених методик медичної реабілітації дітей, які постраждали від надзвичайних ситуацій (сульфідної мулової грязі та її препаратів, «спірулінових» ванн, комбінованого і поєднаного застосування методів ентеросорбції, низькоінтенсивного лазерного випромінювання, вітамінізованого препарату «Піковіт» і групової психокорекції).

7. Провести кореляційний аналіз з визначенням інтегральних критеріїв ефективності комплексної медико-психологічної реабілітації дітей, які постраждали від надзвичайних ситуацій, на санаторно-курортному етапі.

8. Розробити програму комплексної медико-психологічної реабілітації дітей, яка включає диференційовані (залежно від характеру основного ушкоджуючого чинника, наявності гострого або хронічного стресу) алгоритми санаторно-курортного лікування постраждалих в результаті надзвичайних ситуацій.

Об'єкт дослідження – діти, які постраждали від надзвичайних ситуацій техногенного, природного і антропогенного характеру.

Предмет дослідження – стан адаптаційно-компенсаторних процесів і їх зміна під впливом різних ушкоджуючих і лікувальних чинників у дітей, які постраждали від надзвичайних ситуацій.

Методи дослідження: клінічні, функціональні, лабораторно-імунологічні, біохімічні, радіологічні, психологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлено, що основні клінічні прояви і зміни адаптаційно-компенсаторних реакцій у дітей, які постраждали від техногенних, природних і антропогенних катастроф, залежать від характеру і потужності основного ушкоджуючого чинника, тривалості перебування у вогнищі ураження і дії гострого або хронічного стресу.

Вперше на основі комплексного вивчення стану кровотворної, імунної, нейроендокринної, центральної нервової, серцево-судинної, дихальної систем, вегетативної регуляції, антропометричних, деяких гомеостатичних і даних психологічного тестування, їх взаємозв’язків, дана інтегральна оцінка стану здоров’я з урахуванням характеру основного ушкоджуючого чинника НС. Визначено три групи дітей, які постраждали від надзвичайних ситуацій техногенного характеру («прогностично сприятлива», «динамічного нагляду» і група «ризику»), що дозволяє адекватно підібрати оптимальний алгоритм санаторно-курортного лікування для цієї категорії дітей.

За допомогою методів біомедичної статистики, у дітей, які постраждали від різних НС, вперше визначена внутрішня структура адаптаційно-компенсаторних взаємозв’язків, виявлені особливості вегетативної регуляції та психоемоційного стану, що дозволило виділити серед постраждалих від гострого стресу в результаті природних і антропогенних катастроф групу дітей з синдромом “психовегетативної напруги”.

Встановлено, що складний комплекс несприятливих чинників, діючий на дитину при тривалому перебуванні в регіоні з радіонуклідним або токсичним забрудненням, приводить, переважно, до появи «фонових станів», які супроводжуються явищами астенізації, хронізації соматичних патологічних проявів, великої кількості супутніх захворювань, вегетативних і імунних дисфункцій, дифузного збільшення щитовидної залози, відхилень в психоемоційній сфері. Перебування дітей в умовах потужного, але короткочасного стресу приводить, як правило, до появи синдрому «психовегетативної напруги».

науково обґрунтована доцільність санаторно-курортного етапу реабілітації постраждалих дітей, визначені особливості характеру відповідних реакцій на процедуру і курсову дію природних лікувальних факторів, обґрунтовано диференційоване їх призначення, розроблені нові реабілітаційні технології з урахуванням багаторівневого підходу до дітей, які постраждали від різних НС, у тому числі й тим, що проживають в регіонах з нерівномірним іонізуючим випромінюванням.