90591 (Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи в дітей. Нервово-психічний розвиток дитини)

Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи в дітей. Нервово-психічний розвиток дитини. Методика дослідження. Семіотика уражень

Анатомічно-фізіологічні особливості нервової системи в дітей раннього віку

Головний мозок:

• пірамідні клітини не мають властивої їм форми, у них відсутній пігмент;

• недорозвиненість дендритів у нервових клітинах;

– центри кори не сформовані, кора набуває цитоархітектоніки, що властива дорослим, до 1–2-річного віку;

• у новонароджених півкулі розвинені слабо; сформовані лише основні борозни, які мають малу висоту й глибину; при народженні скронева частка розвинена найкраще;

• мозкова тканина дуже багата на воду, легко розвиваються набряки;

– сіра речовина погано диференційована від білої.

Спинний мозок:

• більш зрілий, ніж головний, з віком збільшується тільки кількість нервових клітин;

• відносно довший;

• повністю заповнює спинний канал до 5-го місяця внутрішньоутробного розвитку.

Периферичні нерви:

• мало мієлінізованих волокон (першими мієлінізуються аферентні волокна, потім еферентні);

• внутрішньочерепні нерви мієлінізуються до 3-місячного віку;

• більшість периферичних нервів мієлінізуються у віці до 3 років, канатики білої речовини – до 4–7 років.

Аналізатори:

• зоровий – до 2–3-місячного віку спостерігається фізіологічна світлобоязнь, фізіологічний ністагм, фізіологічна далекозорість, більша широта акомодації; з 6-місячного віку дитина розрізняє кольори;

• слуховий – сприйняття звуків у новонароджених знижене, оскільки барабанна порожнина заповнена повітрям; з 2-місячного віку дитина диференціює звуки; з 7–8 міс життя відбувається координація слухового та зорового аналізаторів;

• нюховий – у новонароджених знижений поріг чутливості, сприймає тільки сильні запахи; починаючи з 4-місячного віку дитина диференціює декілька запахів;

• смаковий – у новонароджених ширше рецепторне поле і вищий поріг чутливості; з 3 міс життя дитина диференціює декілька смакових відчуттів; тонкі смакові відчуття вдосконалюються в молодшому шкільному віці.

Чутливість:

– тактильна – визначається з 7-го місяця внутрішньоутробного періоду, краще розвинена на обличчі, підошвах, кистях;

• температурна – вищий поріг чутливості; дитина краще сприймає холод;

• больова – розвинена слабко; формується до 6-го дня після народження, має найбільший поріг;

• глибока (вібраційна, м'язово-суглобова чутливість, відчуття тиску, ваги) – формується до 2 років життя.

Вегетативна нервова система:

• обидва відділи функціонують з моменту народження;

• у крові новонароджених переважає норадреналін;

• з віком відбувається перехід від генералізованих вегетативних реакцій до локальних, спеціалізованих реакцій;

• з 3 – до 7-місячного віку переважає парасимпатична нервова система.

Методика дослідження нервової системи в дітей

Проводячи клінічне обстеження дитини, потрібно звернути особливу увагу на такі моменти:

1. Під час вивчення анамнезу встановити фактори, що впливають на формування нервової системи внутрішньоутробно, інтранатально, у перші місяці та роки життя дитини.

2. Проаналізувати терміни розвитку статичних і моторних функцій, умовно-рефлекторної діяльності, мови; для старших дітей – дані про поведінку в сім'ї та школі, успішність.

3. Під час огляду оцінити поведінку дитини, її реакцію, настрій, вираз обличчя, координацію рухів, ходу, м'язовий тонус.

4. Під час обстеження визначити стан тім'ячка і швів черепа (для дітей 1-го року життя), шкірної чутливості, периферичних нервів, м'язів; шкірних рефлексів, рефлексів зі слизових оболонок і сухожилків з урахуванням особливостей розвитку нервової системи дітей різного віку, дермографізму.

5. Призначити план обстеження (за показаннями): визначити рівень електролітів у сироватці крові, провести нейросонографію, влектроенцефалографію, комп'ютерну та магнітно-резонансну томографію тощо.

6. Оцінити результати лабораторних та інструментальних досліджень.

ТРАНЗИТОРНІ РУДИМЕНТАРНІ РЕФЛЕКСИ

Транзиторні рудиментарні рефлекси відображають рівень розвитку рухових аналізаторів і з віком зникають.

У дітей 1-го року життя стан нервової системи відображають безумовні рефлекси, які об'єднують оральні і спінальні сегментарні автоматизми, мієлоенцефальні позотонічні рефлекси і мезенцефальні установчі автоматизми.

Оральні сегментарні автоматизми

Смоктальний рефлекс – якщо покласти в рот соску, виникнуть активні смоктальні рухи (рефлекс фізіологічний до 1-річного віку).

Пошуковий (Куссмауля) рефлекс – при погладжуванні шкіри в ділянці кута рота, не торкаючись губ, відбувається опускання губи, відхилення язика і поворот голови в бік подразника (рефлекс фізіологічний до 1-річного віку).

Хоботковийрефлекс – при постукуванні пальцем по губах відбувається витягнення губ хоботком (рефлекс фізіологічний до 2 міс життя).

Рефлекс Бабкіна (долонно-ротовий) – при натисканні на подушечки великого пальця відкривається рот і згинається голова (рефлекс фізіологічний до 3 міс життя).

Спінальні сегментарні автоматизми

Хапальний (Робінсона) рефлекс – дитина хапає і міцно тримає предмет при торканні ним поверхні долоні. При цьому іноді вдається підняти дитину над опорою.

Підошвовийрефлекс – при натисканні в ділянці основи II–III пальців підошви відбувається підошвове згинання пальців (рефлекс фізіологічний до 2–4 міс життя).

Рефлекс Моро (охоплювальний):

а) дитину, що перебуває на руках лікаря, різко опускають на 20 см,
потім піднімають до вихідного рівня;

б) швидким рухом розгинають нижні кінцівки;

в) легенько стукають по поверхні, на якій лежить дитина, на
відстані 15–20 см з обох боків від голови.

Дитина спочатку відводить руки в боки і розгинає пальці, потім повертає руки у вихідне положення (рефлекс фізіологічний до 4 міс життя).

Рефлекс опори – дитину треба взяти під пахви з боку спини, підтримуючи вказівними пальцями голову. Піднята дитина згинає ноги в кульшових і колінних суглобах. Опущена на опору, вона спирається на неї всією стопою, «стоїть» на напівзігнутих ногах, випрямивши тулуб (рефлекс фізіологічний до 2 міс життя).

Рефлекс автоматичної ходьби – коли дитину, що перебуває в позі опори, злегка нахилити вперед, вона «крокує» по поверхні, не супроводжуючи ці кроки рухом рук.