49658 (Захист программного забезпечення)

ЗМІСТ

1. Вступ

1.1 Терміни та поняття

1.2 Причини незаконного використання програмного забезпечення

1.3 Збиток, нанесений комп'ютерним піратством

1.4.Ризик роботи з нелегальним програмним забезпеченням і гідності ліцензійних програм

1.5 Форми незаконного копіювання програм

2. Основні поняття захисту ПЗ

2.1 Види захисту прав виробників програмного забезпечення

2.2 Класифікація захисту програмного забезпечення

2.3 Види технічних засобів захисту

2.4 Надійність механізмів, алгоритмів, методів захисту

3. Юридичні аспекти захисту авторських прав

3.1 Основні положення законодавства про авторське право

3.2 Права авторів комп'ютерних програм

3.3 Положення про відтворення комп'ютерних програм

3.4 Положення законодавства про співавторство, про авторське право на службові твори, про захист порушених прав автора

3.5 Реєстрація комп'ютерних програм

Література

1. ВСТУП

1.1 Терміни та поняття

Порушення авторських прав у галузі програмного забезпечення часто називають комп'ютерним піратством.

У науковій і науково-популярної літератури, присвяченої проблемам захисту програмних продуктів, часто вживаються загальні назви «захист від нелегального копіювання», «захист від несанкціонованого використання». Нерідко мова йде про «захист від нелегального використання» або «захисту від піратського копіювання». Необхідно підкреслити, що як би не називалася захист програмного продукту, спрямована вона перш за все на захист авторських прав його творця.

Зауважимо, що захист програмного забезпечення, крім захисту прав автора, може бути спрямована і на захист від несанкціонованого доступу до даних користувача. Ми не будемо розглядати такий захист.

Незаконне використання (копіювання) програмного забезпечення / програмного продукту - це використання (копіювання) програмного забезпечення / програмного продукту без згоди власника авторських прав.

Терміни «нелегальне», «несанкціоноване», «піратське» використання (копіювання) програмного забезпечення будемо використовувати як синоніми терміну «незаконне» використання (копіювання) програмного забезпечення.

Надалі будемо використовувати такі поняття.

Неліцензійне використання (копіювання) програмного продукту означає використання програмного продукту з порушенням ліцензійних угод.

Ліцензійний договір (ліцензія) - це спеціальний договір з власником прав на програмний продукт.

Законна (легальна, зареєстрована) копія програмного продукту - копія, зроблена з згоди (дозволу) власника прав на програмний продукт.

Відповідно, незаконна (нелегальна, незареєстрована) копія програмного продукту - копія, зроблена без згоди (дозволу) власника авторського права на програмний продукт.

Незареєстрований (зареєстрований) користувач - користувач, який використовує незареєстровану (зареєстровану) копію програмного продукту.

Людей, які порушують авторські права творців комп'ютерних програм, часто помилково називають хакерами (англ. hacker). Поняття «хакер» було детально розглянуто в першій частині навчального посібника «Комп'ютерні віруси» [1, стр. 12-14]. Тому тут підкреслимо ще раз, що справжній хакер тільки вивчає механізми, методи, алгоритми захисту, але не зламує захист програм.

Зловмисника, що порушує права автора на програмний продукт, будемо називати зломщиком. Саме зломщик (працюючи на замовника або для себе) здійснює злом механізму захисту, що приводить до того, що незаконна копія програмного продукту нормально функціонує і в результаті стає доступною незаконним користувачам. У комп'ютерній літературі зломщик часто називається крекерів (англ. сrack - розколювати, тріскатися), а злом програми - креком.

1.2 Причини незаконного використання програмного забезпечення

Порушення авторських прав у галузі програмного забезпечення відносяться до комп'ютерних злочинів. Комп'ютерні злочини скоюються в усьому світі.

Основна причина - економічна. Програмний продукт є товаром, який має автора, ціну, гарантії якості. Цей товар можна купити, продати, обміняти тощо І як будь-який товар, він може бути об'єктом крадіжки та незаконного використання. Підробкою програмного забезпечення займаються багато людей, тому що це дуже вигідний бізнес.

У країнах СНД, як і в усьому світі, високий рівень незаконного використання програмних продуктів також обумовлений насамперед економічними причинами. Нелегальне використання програмних продуктів було нормою життя в цих країнах не один десяток років. Цьому сприяли порівняно високі ціни на програмні продукти (по відношенню до рівня заробітної плати) за умови нерозвиненого законодавства в галузі авторського права і відсутності цивілізованого ринку програмних продуктів.

Справа в тому, що закони, згідно з якими комп'ютерні програми є об'єктом авторського права, і, отже, права їхніх творців охороняються державою, були прийняті тільки на початку 90-х років. У Росії закон «Про правову охорону програм для електронних обчислювальних машин і баз даних» був прийнятий в 1992 році, закон «Про авторське право і суміжні права» - у 1993 році. А закон Республіки Білорусь «Про авторське право і суміжні права» був прийнятий тільки в 1996 році.

В даний час і Росія і Білорусь мають розвинуте сучасне законодавство про охорону авторських прав в галузі програмного забезпечення, є учасницями міжнародних угод у галузі інтелектуальної власності, проте випадки порушення авторських прав творців програмних продуктів далеко не поодинокі.

Цьому сприяють різні обставини.

• • Перш за все складність виявлення, розслідування та збору доказів у випадку судового розгляду у справах про інтелектуальну власність взагалі, і, зокрема, пов'язаних із захистом авторських прав на комп'ютерні програми.

• • Відсутня налагоджений механізм судочинства в області захисту авторського права на комп'ютерні програми, тому що, з одного боку, до цих пір суди вкрай неохоче брали справи, пов'язані з комп'ютерними злочинами взагалі, до виробництва. З іншого боку, «відсутність відповідної судової практики в даний час перш за все пояснюється відмовою від звернення до суду з боку правовласників» [3].

• • Крім того, недостатньо фахівців, здатних кваліфіковано провести розслідування такого роду злочину.

Збільшення числа домашніх комп'ютерів також сприяє стрімкому зростанню незаконного використання програмних продуктів. Індивідуальний користувач знову ж таки в силу економічної вигоди купує програмне забезпечення для домашнього комп'ютера частіше на «чорному» ринку.

Крім економічних причин, на зростання нелегального використання програмних продуктів впливає і раннє навчання роботі на комп'ютері дітей. З метою ознайомлення з роботою програм підлітки копіюють буквально все попадаються їм програми, залишаючи собі найбільш сподобалися продукти. Наявність вільного часу, бажання просто розібратися в програмі, а нерідко і бажання похвалитися перед товаришами своїми здібностями примушують їх займатися розкриттям програмних захистів. Потім, не думаючи про можливі наслідки, вони вчать цього один одного. Як правило, підлітки і не підозрюють, що порушують тим самим закон.

1.3 Збиток, нанесений комп'ютерним піратством

У всьому світі нелегально використовується понад 38% програмного забезпечення.

«Вам може здаватися, що піратство завдає шкоди тільки тим, хто виробляє програмне забезпечення. Насправді збитки від піратства набагато більше. Це й втрачені робочі місця, і низькі зарплати, і незібрані податки, і непродані товари ... Піратство завдає шкоди всім ...»- це слова Стіва Баллмера, президента корпорації Microsoft [1].

Помічено, що скорочення доходів розробників програмного забезпечення призводить до зменшення інвестицій в розробку нових програмних продуктів. Важливо і те, що незаконне використання програм призводить до втрати робочих місць. А ліквідація комп'ютерного піратства привела б до створення додаткових робочих місць.

Нелегальне використання програмного забезпечення завдає значної шкоди як економіці в цілому, так і безпосередньо творцям програмних продуктів.

Об'єкти інтелектуальної власності, до яких належать комп'ютерні програми, вважаються власністю особи, творчою працею якої вони створені. Комп'ютерні програми повинні приносити їх автору не тільки визнання, але також і матеріальні блага.

Для розробника програмного продукту, як і для будь-якого виробника, необхідно окупити витрати на виробництво і отримати прибуток. На практиці виробник програмного продукту

• • або розробляє його для конкретного замовника, який оплачує витрати на виробництво, а також виплачує матеріальну винагороду (у цьому випадку власником прав на програмний продукт є замовник);

• • або розробляє програмний продукт за рахунок власних коштів, а за рахунок продажу певної кількості копій програми окупаються витрати і витягується прибуток (у цьому випадку правами на продукт володіє автор).

Очевидно, що і в тому, і в іншому випадках при безкоштовному тиражуванні програмного продукту автор (власник) втрачає прибуток (частку прибутку), а іноді може навіть і не окупити витрати.

Іноді незаконно вироблені копії наносять шкоди діловій репутації підприємства, що займається створенням програмних продуктів, тому що під видом їхньої продукції поширюються неякісні товари.

У результаті використання неліцензійного програмного забезпечення багато хто організації стикаються з технічними та юридичними проблемами. Але найбільших втрат зазнають корпоративні підприємства та індивідуальні користувачі.

1.4 Ризик роботи з нелегальним програмним забезпеченням і гідності ліцензійних програм

Представники корпорації Microsoft пояснюють користувачам своїх програмних продуктів ризик роботи з нелегальним програмним забезпеченням і гідності ліцензійних програм в такий спосіб. Використання нелегального програмного продукту призводить до невиправданого зростання вартості володіння. Сукупна вартість володіння програмним забезпеченням включає в себе всі витрати щодо використання комп'ютерної системи: ціну покупки, технічної підтримки, послуг із супроводу й багато чого іншого, що необхідно для підтримки працездатності системи. Через відсутність технічної підтримки виробника, знижок при переході на нову версію використання неліцензійної копії продукту не дозволяє власнику відчути всі переваги легального користувача і призводить до додаткових витрат [3].

Крім того, у неліцензійних програмних продуктів більша ймовірність некоректної або нестабільної роботи. Власник нелегальної копії програмного продукту не отримує доступ до підтримки та оновлення продукту, позбавляється якісного сервісу та супроводу. Нерідко користувач не має документації на продукт або інструкцій по роботі з програмою, що не дозволяє йому кваліфіковано використовувати продукт в повному обсязі.

Підраховано, що ймовірність зараження комп'ютерними вірусами неліцензійного програмного забезпечення на кілька порядків вище, ніж у ліцензійних копій продуктів. Відомо, до яких наслідків і втрат може привести зараження системи комп'ютерними вірусами.

1.5 Форми незаконного копіювання программ

Експерти підрахували, що 75% від усіх порушень авторських прав у галузі програмного забезпечення складає нелегальне копіювання програм.

Найбільш поширеними формами незаконного копіювання програм є

• • установка на жорсткий диск комп'ютера неліцензійної копії програми;

• • копіювання програм на комп'ютери у кількості, що перевищує умови ліцензійних угод.

Найчастіше встановлення на жорсткий диск комп'ютера неліцензійної копії програми проводиться при продажі комп'ютерів з встановленим програмним забезпеченням. Тобто співробітники фірми, яка торгує комп'ютерами, перед продажем виробляють встановлення неліцензійної копії операційної системи і найбільш популярних програмних продуктів на жорсткий диск комп'ютера. Як правило, покупцеві при цьому не передаються ні інсталяційні диски, ні документація.

У тому випадку, коли продавець комп'ютерів записує на жорсткі диски програми, він повинен укласти відповідний ліцензійний договір з власником прав на ці програми (зазвичай з виробником). Якщо ж такий договір не укладений, то порушується право автора на відтворення та розповсюдження комп'ютерних програм.

Індивідуальні користувачі домашніх комп'ютерів також вважають за краще установку програмного забезпечення з піратських (дешевих) компакт-дисків. Всім відомі широко поширені й популярні в Росії і в Білорусі піратські збірки програм, що продаються на компакт-дисках. Такий збірник звичайно включає безліч програмних продуктів різних виробників. Часто програми, встановлені з них, або зовсім не працюють, або працюють некоректно. Справа в тому, що для більшої привабливості диска, а також намагаючись помістити на диск як можна більше програмних продуктів, укладачі часто не включають до нього деякі компоненти, необхідні для нормальної роботи (деякі драйвери пристроїв, файли підказки та інші). Страждає покупець, але і держава не отримує податки від продажу піратських компакт-дисків.

Продавці компакт-дисків має право поширювати їх тільки на підставі договору з правовласником.

На практиці з ліцензійної версії програмного продукту виробляється установка продуктів на безліч комп'ютерів. Часто фактична кількість встановлених копій перевищує кількість копій, вказане в ліцензійній угоді.

Для встановлення програмного продукту більше ніж на один комп'ютер необхідні додаткові ліцензії.

2. ОСНОВИ ЗАХИСТУ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

2.1 Види захисту прав виробників програмного забезпечення

Існує два види захисту прав виробників програмних продуктів - юридична та технічна.

Юридичний захист заснована на тому, що створена достатня правова база для охорони прав авторів інтелектуальної власності і в тому числі комп'ютерних програм.

Юридичний захист передбачає цивільну, кримінальну і адміністративну відповідальність за порушення авторських прав творців програмних продуктів. Юридичний захист є ефективною, тому що вона гарантує відшкодування шкоди автору, права якої були порушені. (Докладніше аспекти юридичного захисту будуть розглянуті в наступному розділі.)

Технічний захист спрямована на те, щоб технічними засобами утруднити чи зробити неможливим використання програмного продукту незаконним користувачем.

Технічними засобами захисту програмних продуктів можна реалізувати кілька підходів до даної проблеми: