101330 (764959), страница 25

Файл №764959 101330 (Основи внутрішньо-фірмового управління нововведеннями: стратегія і структура) 25 страница101330 (764959) страница 252016-08-02СтудИзба
Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 25)

Іншим важливим стимулюючим важелем для керуючих є підвищення матеріальних виплат у зв'язку з розвитком підрозділів по новому продукті, зміною його статусу і відповідним переглядом розмірів окладів і премій керівників і фахівців.

Строго говорячи, участь менеджерів, а також кваліфікованих співробітників і талановитих вчених у венчурних фірмах, у нових структурних утвореннях під розробку і реалізацію ідей, у висування яких вони брали участь, - безсумнівно, сильний стимул для новаторів. Тут вони цілеспрямовано працюють над конкретним нововведенням, віддаючи йому свої сили й енергію, мають значні повноваження, можуть бачити реальний кінцевий результат. Створення венчурів і удосконалювання оплати праці в них – один із засобів подолання негативних моментів, зв'язаних з негнучкістю традиційних систем преміювання. Істотну в ряді наукомістких концернів практику ілюструє наступний приклад, проведений професором Массачусетського технологічного інституту Э. Робертом. У компанії ЗМ службовий статус і рівень оплати автоматично міняються в залежності від росту обсягу продажів даної венчурної групи. Наприклад, технічний фахівець може починати працювати з окладом у межах звичайної вилки зарплати для інженерних посад. Як тільки нова продукція виходить на ринок, він одержує посаду "інженера по продукті". Коли річний обсяг продажів досягає рівня в 1 млн.дол., нововведення попадає в розряд освоєної продукції, а статус і оклад даного працівника знову змінюються. У момент досягнення обсягу збуту 5 млн. дол. він уже стає "технічним керуючої" по даному виробництву. Якщо ж рівень продажів перевищує 20 млн. дол., то утвориться незалежне продуктове відділення для випуску даного виду продукції. І якщо працівник представляє ключову фігуру у виробництві нововведень, його призначають "технічним керуючої" або "керуючої НДВКР" у даному відділенні.

Приведений приклад показує, що великі компанії безпосередньо погоджують кар'єру й оплату праці менеджерів з успіхами в створенні і комерційному освоєнні нововведень. Оскільки робота нововведень, що керували в процесі, сполучена зі значний ризиком, при їхньому перекладі у венчурні, знову створювані підрозділи, фірми можуть приймати себе зобов'язання (як це робить, наприклад, ЗМ) забезпечити менеджерів роботою зі статусом і окладом не менш, ніж до їхнього перекладу, якщо проект зазнає невдачі або даний підрозділ буде розформовано. Одночасно, для того щоб розташувати менеджерів до прийняття ризикованих проектів, у деяких випадках передбачається додаткова компенсація.

Поряд з винагородою менеджерів важливою проблемою є удосконалювання матеріального стимулювання безпосередніх учасників інноваційного процесу; учених, фахівців, інженерів, робітників. Прагматично мислячі представники менеджменту підкреслюють, що для керування - "смертельна помилка вважати, що творчі особи не турбуються про зарплату". Тому в наукомістких фірмах розробляються різні системи посад і титулів для науково-технічного персоналу, відповідно до яких визначаються оклади. Розміри оплати залежать від кваліфікації працівників, статусу проекту, у якому вони беруть участь, займаної посади і т.д. Доходи ведучих вчених і фахівців нерідко порівнянні з грошовими виплатами керуючим вищого рівня. Конкретні дані, однак, часто мають конфіденційний характер.

В даний час у ведучих наукомістких концернах США спостерігається тенденція до розмежування наукових і науково-адміністративних функцій працівників у сфері НДВКР. У зв'язку з цим використовуються специфічні схема розвитку кар'єри персоналу з відповідними системами окладів. Тут варто помітити, що в США відсутня єдина система наукових звань для персоналу промислових лабораторій.

В останні роки визначене поширення одержали так називані "сходи просування". Наприклад, у ряді великих компанія (ЗМ, "Мобіл", "Монсанто", "Дженерал Мілз" і ін.) для стимулювання вчених і інженерно-технічного персоналу застосовується система "подвійних сходів" ( або "двох напрямків у кар'єрі"). Вона спрямована на розширення альтернативних можливостей кар'єри (як по "наукової", так і по "управлінській" лінії) з відповідними варіантами оплати. Використання принципів "подвійних сходів дозволяє забезпечити службовий ріст ініціативних працівників з обліком їхніх індивідуальних здібностей, але без залучення їх на адміністративні посади. Ефективність даної форми залежить від ряду умов, до найбільш важливий з них відносять наступні. По-перше, повинна бути розроблена формальна система розвитку кар'єри з чітким і ясним поділом (по рівнях), виконуваних функцій і відповідальності. По-друге, обходжене схвалення і контроль застосування такої схеми з боку вищого керівництва фірм, включаючи віце-президента з питань персоналу. За впровадження і використання "подвійних сходів" може відповідати спеціально створений комітет. По-третє, потрібна розробка шкал бальних оцінок, ув'язаних з оплатою і просуванням, де знаходять висвітлення результати діяльності працівників. По-четверте, система припускає охоплення великих груп персоналу, від недипломованих фахівців до ведучих учених, інженерів, менеджерів. За свідченням практиків керування, "подвійні сходи", хоча і має недоліки, проте дозволяє поліпшити ділові, створити більш широкі перспективи розвитку кар'єри для учасників інноваційного процесу, для осіб, що володіють новаторськими здібностями. Подальше її удосконалювання припускає створення умов для більшої ротації керівників, учених, інженерів, фахівців.

Поряд з довгостроковими матеріальними стимулами важливе значення мають різноманітні преміальні виплати новаторам за подачу нових ідей, винаходів, що підлягають патентуванню, оригінальних пропозицій по нововведеннях, раціоналізаторських пропозицій по удосконалюванню технології і продукту і т.д. Ефективність різних систем залежить від рішення цілого ряду "управлінських" по змісту питань висування, оцінки, винагороди пропозицій новаторів. Найбільш важливі умови японський дослідник Х. Ясухіса формулює в такий спосіб: 1) установити порядок висування пропозицій у масштабі всієї організації; просто призвати співробітників до роботи недостатньо, необхідно дати їм докладне пояснення по змісту порядку висування пропозицій і способам їхньої подачі; 2) збільшити число висунутих пропозицій; потрібно прийняти також міри, щоб будь-який співробітник міг запросто висувати пропозиції; 3) оголосити результати прийому пропозицій, прискорити терміни розгляду пропозицій і повідомляти результати оцінки; тривалий термін розгляду знижує зацікавленість працівників;4) установити порядок винагороди, поряд з матеріальними потрібні і моральні стимули (премії, почесні грамоти, заявки і патентні відомства, оголошення у внутріфірмових бюлетенях, публічні нагородження, змагання); 5) стимулювати висування групових пропозицій; 6) постійно приводити мотиви на користь висування пропозицій (наприклад, лекції, бесіди).

В останні роки новаторські фірми активно удосконалюють системи преміювання за винахідництво і раціоналізаторство в зазначеному напрямку. Підсилюється державне втручання в упорядкування стимулюючого інструментарію. Так, у США недостатня обробка механізму матеріальної винагороди за винаходи і відкриття називалася в якості однієї з причин зниження числа зареєстрованих патентів у 70-і роки (у розрахунку на 1 млн. населення - з 225 у 1970 році до 169 у 1980 році). На удосконалювання патентної системи, що характеризувалася як "вкрай обмежена" і "не дає стимулів для великої винахідницької активності", були спрямовані значні зусилля. Проблема обговорювалася поруч комісій американського Конгресу, що запропонували установити мінімальний рівень премій у 200 дол. за винаходи, що дають фірмі економічний ефект до 20 тис. дол., а при перевищенні цього рівня вирішувати спірні питання через судові інстанції. Істота справи полягає в тім, що в США при найманні вчені, фахівці підписують контракт, по якому права на можливі відкриття, винаходи і т.д. апріорно передаються фірмі. І при відсутності гарантій преміювання зацікавленість у подачі ідей знижується. Часті навіть випадки приховання винахідників від керівництва.

Одним зі шляхів удосконалювання систем стимулювання винахідництва є встановлення преміальних нормативів. Так, у ряді великих концернів за винаходи виплачуються премії в розмірі 10-25% від економічного ефекту протягом року і при необхідності – 10% у наступному році. Інший досить ефективний варіант – створення спеціального преміального фонду з частини прибутку, одержуваної від нового виду продукції для новаторів – учасників його створення.

Наприклад, на початку 80-х років у США відбувалося бурхливе зростання виробництва відеоігор у зв'язку з масовим поширенням персональних комп'ютерів. І деякі фірми створили преміальні фонди в розмірі 10-15% отриманого прибутку для заохочення розроблювачів нових відеоігор. Безсумнівно, велике мотивуюче значення знаходять розробка формальних фінансових моментів у зв'язку зі створюваний венчурних фірм, фірм "спін-офф", визначення статусу і винагороди вчених, що беруть участь у них, і фахівців.

У західноєвропейських концернах, як правило, розрізняються самостійні відкриття і винаходи, зроблені в ході виконання основних службових обов'язків (це - 80-90% їхнього загального числа). В останньому випадку новатори преміюються за рішенням керівництва, а в спірних ситуаціях (коли пропозиції підпадають під такі формулювання, як, наприклад, "виняткові наслідки для підприємця", винахід, що може революціонізувати компанію або ціла галузь промисловості" і т.п.) розміри грошової компенсації визначаються в судовому порядку, Такий механізм діє у ФРН, Великобританії, деяких інших країнах.

У японських компаніях створюються Ради по винаходах, що винагороджують новаторів як за правилами, установленим Японським патентним керуванням, так і по власних схемах. Звичайно виплачувані суми порівняно невисокі (до 10 тис. дол., тоді як у США - до 100 тис. дол.). Це порозумівається тим, що в японських компаніях подача винаходів розглядається як "внесок у загальну справу", а системи преміювання персоналу ґрунтуються на економічних показниках функціонування фірми в цілому.

Для процесу нововведень важливе значення має стимулювання так званих "вторинних інновацій" - ідей, що виникають по ходу розробки і виробництва нового продукту. Відповідно до результатів одного з досліджень, проведених консультативною фірмою "Буз, Аллен енд Гамільтон", 44% нововведень зв'язані з модифікацією, перекомпонуванням товарів, зниження собівартості, підвищення якості. Взагалі в капіталістичних фірмах у розряд "пропозицій" попадають не тільки питання раціоналізації, удосконалювання технології, але і будь-які інші прийняті керівництвом ідеї працівників (включаючи питання поліпшення умов праці, організації керування і т.п.). Одночасно варто враховувати, що участь працівників у пошуку резервів продуктивності, у раціоналізаторстві носить специфічно капіталістичний, примусовий характер. З урахуванням цих обставин, як відзначають радянські дослідники, тільки і можна правильно оцінювати вражаючі, але і явно віддають "рекламою" показники кількості рацпропозицій.

За даними обстеження, проведеного Японською асоціацією людських відносин і Японською асоціацією по висуванню пропозицій у 453 компаніях дев'ятнадцяти галузей за 1980 рік було висунуто 23,53 мільйона рацпропозицій, що склало не набагато більше однієї пропозиції на працівника на місяць. Це в 85 разів більше, ніж у США (0,15 пропозиції на людину в рік). До компаній, що дають найбільше число рацпропозицій, відносяться "Хитати" (4,21 млн. у 1980), "Мацусіта Денкі" (2,61), "Фудзі Денкі" 1,63), "Тое Коге" (1,35). За результатами зазначеного обстеження, частка прийнятих пропозицій у загальному числі склала 72%, а аз прийнятих – 74% знайшли своє вираження в асортименті нової продукції.

На практиці після подачі працівником пропозиції звичайно кожна ідея розглядається кваліфікованою комісією з таких критеріїв, як економічний ефект, оригінальність і винахідливість, витрачені зусилля і практична значимість. На цій основі дається оцінка і виплачується премії, відповідно одній із шести-восьми категорій. По нижчим трьох категоріях рішення про преміювання приймається на рівні підприємств, інші виносяться на обговорення вищих рівнів керування. Наприклад, японська автомобілебудівна компанія "Тойота" (51 тис. зайнятих) у 1981 році одержала 1,3 млн. рацпропозицій, 90% з яких були прийняті, і за них виплачені премії від 2 до 800 доларів. Економічний ефект лише за друге півріччя склав більш 45 млн. дол.

В електротехнічній компанії "Мацусіта Денкі" з поданих у 1980 році 2,61 млн. пропозицій було прийнято 329,1 тис. (12,6%), що дала економічний ефект за рік близько 120 тис. дол.

Значний досвід стимулювання "вторинних інновацій" накопичений у західногерманских фірмах. Положення про організації раціоналізаторської діяльності у ведучих фірмах розроблені, як правило, чітко я ясно, що робить їх зрозумілими ж доступними робітник, інженерам, фахівцям. Розміри премій працівникам за прийняті пропозиції досягають 15-20% від їхнього економічного ефекту. Премія нерідко коректується на коефіцієнт, що залежить від посади (кваліфікації, розряду), для того щоб особливо стимулювати висококваліфікованих працівників. Немаловажного значення набуває активізація групового раціоналізаторства, оскільки "цінність" таких пропозицій часто вище, ніж в аналогічних індивідуальних.

Здатність японських і західноєвропейських фірн більш афективно стимулювати й акумулювати раціоналізаторські й інші пропозиції ("вторинні інновації") нерідко називається в якості одного з важливих факторів підвищення їхньої конкурентоздатності на міжнародній арені в порівнянні з американськими компаніями. Звичайно, системи стимулювань пропозицій маються в багатьох американських фірмах. Як правило, це регламентовані форми подачі в розгляди комісіями письмових заявок працівників. Виплачувані премії складають звичайно від 10 до 100 дол. За даними одного з обстежень, 1200 компаній, що використовують цю форму, одержувала в 1981 р. більш 3,5 млн. пропозицій, з яких 25% були прийняті, а сумарний обсяг преміальних виплат склав понад 50 млн. дол. Однак реальна ефективність "систем пропозицій, по оцінках самих американських фахівців, недостатня, і виражається жаль, що "занадто багато систем дуже далекі від своїх оптимальних потенційних можливостей або через неправильний підхід до їхнього створення, або в результаті недостатньо активної підтримки з боку менеджменту.

Значну роль у забезпеченні ефективності нововведень грає новаторський підхід представників служб маркетингу. Від їхньої активності, здатності не тільки вигідно піднести нововведення, але зацікавити споживачів у нової продукція даної компанії, установити з ними довгострокові прямі контакти багато в чому залежить комерційний успіх нововведення. Стимулювати працівників збуту покликані спеціальні "інноваційні програми". У їхній основі лежать заохочувальні схеми компенсаційних виплат за реалізовану продукцію. З одного боку, використовується принцип "немає результату – немає оплати", а з іншого боку – за нові продукти встановлюються особливо високі ставки винагороди. Працівникам також представляється право вибору його форм (премія, пакети акцій, пільгові знижки і т.д.). Такі "програми" як правило, передбачають регулярний (не рідше, наприклад, чим раз у три місяці) перегляд компенсаційних ставок по нових товарах. Здійснюючи коректування, менеджмент виходить з того, що, по-перше, при більш тривалих термінах часом буває складно удержати ентузіазм працівників і, по-друге, інший новий продукт може вимагати й інших стимулів. При поганому ж матеріальному стимулюванні виникають випадки "блокування" працівників маркетингу зі споживачами, змови проти інтересів своєї компанії.

З матеріальною винагородою, як уже відзначалося вище, тісно ув'язане численні форми психологічного впливу і морального заохочення новаторів. У наукомістких концернах ведеться інтенсивна робота з виявлення "негативних" факторів, "блокуючих" інноваційну діяльність. Цим займаються кадрові служби, психологи і соціологи, а також залучаються зовнішні консультанти і представника дослідницьких центрів. Останні проводять узагальнення таких факторів і на міжфірменому рівні. Поряд з виявленням "негативних" факторів різні опитування спрямовані на дослідження суб'єктивних оцінок і появ працівників. Наприклад, обробка результатів обстеження в ряді великих фармацевтичних компаній США в середині 70-х років дозволила ранжувати оцінки, що виражають переваги учених і інженерів, де, зокрема, били виділені: справедлива матеріальна винагорода, впевненість у перспективах творчого росту і кар'єри, визнання значимості результатів роботи, наявність ступеня волі для творчого пошуку (відсутність твердих строків, можливість додаткового навчання і т.п.).

Характеристики

Тип файла
Документ
Размер
8,36 Mb
Тип материала
Предмет
Учебное заведение
Неизвестно

Список файлов статьи

Свежие статьи
Популярно сейчас
Зачем заказывать выполнение своего задания, если оно уже было выполнено много много раз? Его можно просто купить или даже скачать бесплатно на СтудИзбе. Найдите нужный учебный материал у нас!
Ответы на популярные вопросы
Да! Наши авторы собирают и выкладывают те работы, которые сдаются в Вашем учебном заведении ежегодно и уже проверены преподавателями.
Да! У нас любой человек может выложить любую учебную работу и зарабатывать на её продажах! Но каждый учебный материал публикуется только после тщательной проверки администрацией.
Вернём деньги! А если быть более точными, то автору даётся немного времени на исправление, а если не исправит или выйдет время, то вернём деньги в полном объёме!
Да! На равне с готовыми студенческими работами у нас продаются услуги. Цены на услуги видны сразу, то есть Вам нужно только указать параметры и сразу можно оплачивать.
Отзывы студентов
Ставлю 10/10
Все нравится, очень удобный сайт, помогает в учебе. Кроме этого, можно заработать самому, выставляя готовые учебные материалы на продажу здесь. Рейтинги и отзывы на преподавателей очень помогают сориентироваться в начале нового семестра. Спасибо за такую функцию. Ставлю максимальную оценку.
Лучшая платформа для успешной сдачи сессии
Познакомился со СтудИзбой благодаря своему другу, очень нравится интерфейс, количество доступных файлов, цена, в общем, все прекрасно. Даже сам продаю какие-то свои работы.
Студизба ван лав ❤
Очень офигенный сайт для студентов. Много полезных учебных материалов. Пользуюсь студизбой с октября 2021 года. Серьёзных нареканий нет. Хотелось бы, что бы ввели подписочную модель и сделали материалы дешевле 300 рублей в рамках подписки бесплатными.
Отличный сайт
Лично меня всё устраивает - и покупка, и продажа; и цены, и возможность предпросмотра куска файла, и обилие бесплатных файлов (в подборках по авторам, читай, ВУЗам и факультетам). Есть определённые баги, но всё решаемо, да и администраторы реагируют в течение суток.
Маленький отзыв о большом помощнике!
Студизба спасает в те моменты, когда сроки горят, а работ накопилось достаточно. Довольно удобный сайт с простой навигацией и огромным количеством материалов.
Студ. Изба как крупнейший сборник работ для студентов
Тут дофига бывает всего полезного. Печально, что бывают предметы по которым даже одного бесплатного решения нет, но это скорее вопрос к студентам. В остальном всё здорово.
Спасательный островок
Если уже не успеваешь разобраться или застрял на каком-то задание поможет тебе быстро и недорого решить твою проблему.
Всё и так отлично
Всё очень удобно. Особенно круто, что есть система бонусов и можно выводить остатки денег. Очень много качественных бесплатных файлов.
Отзыв о системе "Студизба"
Отличная платформа для распространения работ, востребованных студентами. Хорошо налаженная и качественная работа сайта, огромная база заданий и аудитория.
Отличный помощник
Отличный сайт с кучей полезных файлов, позволяющий найти много методичек / учебников / отзывов о вузах и преподователях.
Отлично помогает студентам в любой момент для решения трудных и незамедлительных задач
Хотелось бы больше конкретной информации о преподавателях. А так в принципе хороший сайт, всегда им пользуюсь и ни разу не было желания прекратить. Хороший сайт для помощи студентам, удобный и приятный интерфейс. Из недостатков можно выделить только отсутствия небольшого количества файлов.
Спасибо за шикарный сайт
Великолепный сайт на котором студент за не большие деньги может найти помощь с дз, проектами курсовыми, лабораторными, а также узнать отзывы на преподавателей и бесплатно скачать пособия.
Популярные преподаватели
Добавляйте материалы
и зарабатывайте!
Продажи идут автоматически
6549
Авторов
на СтудИзбе
300
Средний доход
с одного платного файла
Обучение Подробнее