58688 (762792), страница 2

Файл №762792 58688 (Погляд із сивої давнини Великого Вітовта) 2 страница58688 (762792) страница 22016-08-02СтудИзба
Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

І так є: інтереси осібні, кланові, містечкові та й навіть “гонорові держави” сприяють латентним структурам управляти не тільки ними та реальністю: є ізгої, є третій світ, є ті хто розвивається (і не розвивається); є посткомуністичні; є асоційовані, є східні партнери, є стратегічні (напевно і не стратегічні) партнери, є блоки і позаблокові.

А хто визначає? Хто судить? Хто судді?... Четвірка! Шістка! Двадцятка? А інші народи, нації, країни, хто вони? Об’єкти – не суб’єкти своєї історії, культури, майбутнього? Хто визначає чиюсь – комусь роль другосортного, раба, слуги чи жертви? Хто ще є поза тою груповою, матеріалізованою, двадцяткою? Чи може їхні незчисленні статки не були і не є ресурсом тих “другорядних” - якимсь тіньовим урядом, визначених “не суб”єктому” у сучасній короткій історії Землі!

Чи є нині Пророки і Державні мужі, як Ярослав Мудрий, Олександр Вітовт, Антон луцкевич, Шевченко, Чюрльонюс, Янка Купала?... Це не риторичне питання: хто Світ порятує от Глобального, Ядерного Безумства?... Вони були на День Незалежності України-Литви у Луцьку – представляли майбутнє націй у Культурі, Історії, Традиціях, Звичаях. Численні лучани щиро аплодували представленню Дійства литовців-українців Великого Литовсько-Руського князівства.

Вартує процитувати письменника-лучанина Євгена Щура, який занотував розуміння і значення історичних осіб - вчинків діячі-політиків: “Тих, хто вставляє палиці в колеса історії, можуть згодом посадовити і на палю”. Цей афоризм із книги “Короткометражні думки” повинен пам’ятати кожний, хто прагне влади.

...Зійшлися на своєму поприщі історики литовські - українські у прекрасному музеї, старовинної забудови. Тут дихала, жила, говорила память історії із вченими мужами. Дискусію-семінар істориків представив Богдан Скиба, Казімерас Уока, Ромас Батура за участю археологів, аналітиків-політиків. Велося мовлення, із почуттям відповідальності перед минулим і майбутнім, і всю ласку мудрості мови – кальби, перекладав пан Василь Капкан (здається – відмінно!).

Проте, було зрозуміло, що у цьому і початковому, обмеженому часі не з”ясуються всі віхи історії, не визначаться віхи-передбачення майбутнього. Та залишилось розуміння історії: після унії Великого князівства Литовського із Польщею у 1385 р. Вітовт, опираючись на Київських князів, вистоював незалежність князівства від Польщі і досяг від польського короля Ягайла визнання за собою (правом намісника) Великого князівства Литовського. Відповідно до договору в Острові Вітовт становився намісником Ягайла у Литві. Але невдала акція на Ворсклі 1399 році ослабили позицію Вітовта. На вимогу Польщі у 1401 році був заключний Віленсько - Радомські угоди, яким був зміцнений Кревській акт сюзеренітет Польщі щодо Литви, де він визнавався великим князем Литовським, але по життєво.

Вітовт і Ягайло організували поразку німецьких рицарів під командуванням магістра Тевтонського ордену Ульріха фон Юнгінгена у Грюндвальській битві 1410 року. Роль Вітовта у бою, назначеного Ягайлом, головнокомандуючим – велика. Битва під Грюнвальдом поклала кінець гегемонії Ордену і визначила геополітичне становище Великого Князівства Литовського. Орден уступив Вітовту Жемайтію (північно-західну територію сучасної Литви, захоплені Тевтонами 1398 р. Із-за Жемойтії Литва ще двічі вступала у воєнні конфлікти із Тевтонським орденом (1414, 1422) аж доки німці остаточно не відмовились від Жемойті (і нині там є руїни литовського храму другої світової війни) у Мельнінській мирній угоді.

Вітовт активно підтримував і вів незалежність од московських (Мок селі-улусу) князів руські князівства Києва. Заключив угоди із Тверським (1427) Рязанським (1430), Смоленським (1404?).Підтримував Новгород і Псков. Московських (Мок сельських) князів примушував до миру.

Володіння князівства Литовського при Вітовті на сході сягали верхів”я Оки і Можайська, Південне Поділля і розширив володіння аж до Чорного моря. За час його управляіння у Причорномор’ї з”явились міста і фортеці: Дашів (Очаків), Соколецьк (Вознесенськ) Балакала (на Бузі). Каравул (Рашків), Хаджібей (Одеса).

Донька Вітовта Софія була одружена на великім князі Московськім Василю І. Василь І, у своєму заповіті 1423 р. віддавав свою дружину і синів під захист свого тестя – могутнього князя Литовського Вітовта.

Тема історії продовжується і на сучасному рівні, бо є вкрай агресивні виклики сучасних “вождів і вожденят”, яким конче хочеться “зібрати землі”, аби управляти... демократією у країнах-сателітах, васалах якогось союзу, блоку чи нейтральними – ідеться про “четвірки, шістки, двадцятки”.

Було бачення майбутнього, коли у Мерії Луцька зустрілись делегації: депутат Сейму Литовської Республіки Казимир Уока і депутат Верховної Ради України Володимир Карпук, і два мери Луцька і Тракая підписали Угоду про співпрацю. І відбувся обмін пам”ятними національними Знаками, Символами, подарунками, зокрема картиною власне “Зустріч Монархів Європи Коронування Великого князя Вітавта” – доповнили силу так важливої Народної Дипломатії.

Зацікавлення економічними питаннями депутата Сейму пана Казимира Уоки, наприклад: можливістю придбання малогабаритних автобусів “Волинь”, що економічно дешево і економічно вигідні замість великогабаритних автобусів у невеликих містах Литви.

Були гостини поважні, ночівля у мирному військовому ліцеї ім. Богуна. Литовські “спартанці” були у комфорті (не знаю чи так добре себе почувала рать Вітав та) а на день – були бадьорі і свіжі до дальшої праці: відвідин пам”ток історії міста, зокрема величного замку-палацу Луцька Любарта, де троє скаутів “Союзу скаутів Литви” – 15 річний Дімітріс Матусков, 17-ти річна Мілда Йогелайте та 55-ти річний Бенадас Мартінкенос – склали присягу у якій поклялись бути вірними Богу і своїй країні, допомагати іншим та дотримуватись Скаутського Закону. Привітали литовців і українські пластуни. Після урочистого церемоніалу пластуни та скаути обмінялись пам”ятними сувенірами і литовці запросили українських колег у Вільнюс, де наступного літа буде відзначатись 600-та річниця Грюндвальдської битви. Голова скаутів Річардос Сімонайтес заявив що дуже-а-дуже ретельно готувались до поїздки у Луцьк: “Наші скаути цікавляться історією – вже чотири роки подорожуємо шляхами короля Вітовта... Ми хотіли скласти саме тут, у Луцькому замку, Клятву”.

Дорога у Білорусь. Стелилась у пізній вечір. І ледве чи хтось із нас думав, на загал, про якусь урочисту зустріч чи не у північну годину у Пружанах? Але було – сталося, як було і є, давні і сучасні, близькі і незалежні країни, нації. Дорогі сябри нас чекали. І влаштували Високу Радісну нам Зустріч: піднесли хліб-сіль на рушнику. Привітали щирими білоруськими піснями, будучи одягненні у гарних національних строях. І буде продовжено, на другий день Свято двох народів, двох культур, доброти одної між сусідами.

Ночівля “спартанці” духу, культури, історії - у величезному спортзалі, але не до сну – стільки вражень: були оповіді про Луцьк-Україну – обмін думками про важну, надзвичайну місію народної дипломатії. Навіть невеличкі скрути-процедури перетину кордону (так має бути між добрими сусідами аби бандит з Великої Дороги не проникав і не “собірал землі” собі, як данину!) хоч Луцька влада подбала про можливість спрощеної процедури переїзду кордону - ніхто не відмітив цього. Ідея і Справа мали свою святочність сучасного - надію на перспективу майбутнього України, Білорусі, Литви у Спільній Європі – Єдиного Світу Богів усіх націй, народів, культур, цивілізацій, що Є Вартістю Планети – Земля! Не забуваймо, люди!

Раділи і чекали зустрічі з нами дорогі сябри-білоруси: красотою і екскурсіями, концертами і мудрими бесідами у Пружанах, Нясвіжі, Мірі, Новогрудках, Ліді, Гардіні. І села акуратні, мов прибралися до свята гостей: ниви золотом дозрілі, де покошені, а де ще ні; рясні овочеві поля; сіно в копицях та орані і засіяні поля на новий врожай.

Міста наших зупинок – радо ділились із Народними дипломатами своїми успіхами в праці, пам”ятками культури старовини і сучасної, як, наприклад Кам”яна гранітна глиба на честь Президента Білорусі Олександра Лукашенка; спорудженням (рахунком підприємця) чарівного моста із символічною красивою скульптурою зустрічі двох хвиль: “Він і Вона” – двох річок; як і музеями, що гарно оберігаються і поповнюються історичними і сучасними скарбами - експонатами; соборами і замками, що реставруються замок Сапеги і вже реставрованого замку Радзівіла та всіма музеями, що мали і мають історичну науку і мистецьку вартість. Велика подяка головам міст, супроводжуючим нас представникам влади панам Абрамчику Руслану, Книзі Руслану, Лобановському Андрію, тележурналісту каналу “Мир” пані Балат Ользі, а теж щирому співбесіднику пану Ворану Міколі.

Були “Круглі столи” і концерти. Зокрема на одному диспуті, я пошкодував, що не можу вивчити білоруську мову через білоруське радіо, а тому вивчаю через радіостанцію “Свободу”. Поважного ветерана війни це зачепило: “Не надо етіх... слушать! Луччше встречатся...” На що була відповідь: “Ми – ЗА!, щоб білоруська молодь навчалась у литовських університетах і українських та навпаки литовці у Білорусі і Україні.”

Після “круглого столу” ми гарно побалакали із Ветераном про те, що мова рідна – не є мачухою своїм дітям, а мамою пригорне, нагодує, навчить і виведе на дорогу миру, мудрості, щасливого життя не тільки у своїй Білорусі, але й в інших країнах, де є білоруська діаспора і прагне, як і українська, литовська слухати-чути радіо та дивитись телепередачі державні рідною мовою, бо щемить кожному рідна мова, а доля інколи розпоряджається тим, що людину занесе далеко-далеко від Неньки. То ж “Свобода” не винна, якщо слухають її, бо лине гарна, мила, добра, мудра білоруська мова; і хочеться її чути. І збагнулося важне, і подякували один одному за розуміння: рідна мова є незамінним Космосом Душі – Небом для лету Людини.

Запам”ятався дивовижний парк у Насвяжі чистотою, красою, спокоєм. І, звичайно, щирі сябри-білоруси не скупились на смачні чи то сніданки, обіди, або вечері.

Поклонилися Народні дипломати-місіонери містам Білорусі щирими, сердечними подяками, пам”ятними Знаками, подарунками-сувенірами, історичними дискусіями; історично – театралізованою виставою, фольклорний Литовський колективу “Вільнеле” і “Лауксна”, історики і громадські діячі, мистці світлин і телефільмів: К. Уока, Й. Алекневічус, В. Мікалаускас, К. Н. Белчуніне, Р. Сімонайтіс, Л. Пурліне, Г. Аукштікальніс, Р. Батура, Я. Рагускас,. Чесневічус, В. Дарашкевічус, а професійно перекладав - допомагав у спілкуванні українсько-литовською мовою - кальбою Василь Ковпан. Учні-білоруської школи із Вільнюса віншували-святили гаївками, хороводили білоруськими піснями.

Дорогу впродовж 1500 кілометрів і 168 годин завершено. І вже Столиця Литовської Республіки Вільнюс - 22 чи 23 година. Учасники “історичного походу” зібрались у залі (уже Символічно!) “Саюдіса”. Відтак прийшли до памя”тника Гедиміна посвятитися його Духом, поділитись своїм баченням, розумінням і діями для щасливого Майбутнього народів Литви, Білорусі, України і України, Білорусі, Литви! Карб світлин сучасників – творців історії нині, залишиться для Дії нащадкам, майбутньому. І ще були розмови, тепла присутність один одному – добрий Дух витав у залі і були кавуни українські чи білоруські аби поласувати, і хотілось танцювати, і танцювали під народну музику невтомного Баяніста всієї Дороги - не хотілось розходитися, роз”їдитись по домівках добрим давнім і сучасним людям.

P.S.

Державні мужі: Президенти, Прем’єри, Голови, Канцлери, Аятоли та Інші Правителі у Світі, як і їхні міністри зобов’язані достеменно знати Історію своєї Нації - Творця країни, держави, культури, науки, що, як правило, написаних кров’ю народу - перемогами і поразками, успіхами і невдачами. І тому Історія Є приоритетно-фундаментально національна традиціями, звичаями, культурою! Треба знати не тільки свою історію, а теж найближчих сусідів: історично спільних доль, народів людської культури, толерантного ставлення, демократичних засад державотворення.

Особливо важно знати психологію і практику тоталітарних вождів: їхні режими, націлені брехнею, шантажем, агресією, провокаціями до близького чи далекого зарубіжжя, теперішнього чи минулого часу - “розумом не збагнути”! Вороже начало - щодень Божий позирає з під чола на твій край “ненаситним оком” писав геніальний Шевченко у поемі “Кавказ”.

Із 525 років існування - початку ХІУ - ХХ століть, Московщина - Російська імперія - СРСР вели 329 років війни! Море крові, море трупів, безмір горя, лиха, біди, калік творила Моксель!

Хворобливі марення царів, імператорів, професійних революціонерів (терористів) комуністів, генеральних секретарів – збирачів земель (загарбання) “старшим братом”, “допомога братським народам”, комуністичним (терористичним) організаціям червоного і брунатного кольору – грошима, золотом, зброєю аж до “добровільного приєднання”, і “примушення до миру” - трупами націй встелена земля країн для “слави руського зброї”.

Спадкоємці “відновлюють конституційний лад” і стирають з лиця землі не депортацією чеченців, а саму Ічкерію. У Грузії “примусом до миру” удочерили “дипломатичним визнанням ” Осетію та Абхазію - збудували собі військові бази. А, щоб було “законно” для “захисту громадян Росії, русскоязичних” у інших країнах, прийнято закон - тепер “законно” застосують ядерну бомбу, якщо “націоналіст, фашист, інородець ущеміть право рускоязичного”! Є наука і практика майстрів шантажу і провокацій із “підпалом” Рейхстагу, радіостанцією на кордоні із Польщею, що закликала поляків “покарати” німецький народ; спільних навчань і співпраці “сталінських соколів і люфтваффе” - шліфували майстерність бомбити міста і села... А тепер – звинуватять, що “нацист підпалив Русское посольство”, або “притискає русскоязичних” (було звинувачено Чехословаччину за “притискання німецького етносу” в Сілезії... І Гітлер покарав - ввів війська). А “провокація націоналістів”? Вони впроваджують у державах свої мови! І найжахливіше: замість “могучего...”! Адже ті всі мови заборонені ще царями, імператорами: литовцям, українцям, білорусам, полякам та всім “щасливим в імперії зла” щоб на “понятном язике прорубивалі окно в Європу”. А “новое посланіє - польот на Планети” Хто, ким “прорубувати”? А робітних в полі, заводах, шахтах, інститутах, лабораторіях - інтелекту, талантів цих націй у Московії уже нема! На “Москвичу”, “збирати” Планети, не полетиш! А тому є, для свого права, узаконений спосіб: “защіта могучего” і заборона всяких “малих” своїм “законом” про “фальсифікацію історії...” і, навіть ядерною бомбою!

Характеристики

Тип файла
Документ
Размер
207,9 Kb
Тип материала
Предмет
Учебное заведение
Неизвестно

Список файлов статьи

Свежие статьи
Популярно сейчас
Как Вы думаете, сколько людей до Вас делали точно такое же задание? 99% студентов выполняют точно такие же задания, как и их предшественники год назад. Найдите нужный учебный материал на СтудИзбе!
Ответы на популярные вопросы
Да! Наши авторы собирают и выкладывают те работы, которые сдаются в Вашем учебном заведении ежегодно и уже проверены преподавателями.
Да! У нас любой человек может выложить любую учебную работу и зарабатывать на её продажах! Но каждый учебный материал публикуется только после тщательной проверки администрацией.
Вернём деньги! А если быть более точными, то автору даётся немного времени на исправление, а если не исправит или выйдет время, то вернём деньги в полном объёме!
Да! На равне с готовыми студенческими работами у нас продаются услуги. Цены на услуги видны сразу, то есть Вам нужно только указать параметры и сразу можно оплачивать.
Отзывы студентов
Ставлю 10/10
Все нравится, очень удобный сайт, помогает в учебе. Кроме этого, можно заработать самому, выставляя готовые учебные материалы на продажу здесь. Рейтинги и отзывы на преподавателей очень помогают сориентироваться в начале нового семестра. Спасибо за такую функцию. Ставлю максимальную оценку.
Лучшая платформа для успешной сдачи сессии
Познакомился со СтудИзбой благодаря своему другу, очень нравится интерфейс, количество доступных файлов, цена, в общем, все прекрасно. Даже сам продаю какие-то свои работы.
Студизба ван лав ❤
Очень офигенный сайт для студентов. Много полезных учебных материалов. Пользуюсь студизбой с октября 2021 года. Серьёзных нареканий нет. Хотелось бы, что бы ввели подписочную модель и сделали материалы дешевле 300 рублей в рамках подписки бесплатными.
Отличный сайт
Лично меня всё устраивает - и покупка, и продажа; и цены, и возможность предпросмотра куска файла, и обилие бесплатных файлов (в подборках по авторам, читай, ВУЗам и факультетам). Есть определённые баги, но всё решаемо, да и администраторы реагируют в течение суток.
Маленький отзыв о большом помощнике!
Студизба спасает в те моменты, когда сроки горят, а работ накопилось достаточно. Довольно удобный сайт с простой навигацией и огромным количеством материалов.
Студ. Изба как крупнейший сборник работ для студентов
Тут дофига бывает всего полезного. Печально, что бывают предметы по которым даже одного бесплатного решения нет, но это скорее вопрос к студентам. В остальном всё здорово.
Спасательный островок
Если уже не успеваешь разобраться или застрял на каком-то задание поможет тебе быстро и недорого решить твою проблему.
Всё и так отлично
Всё очень удобно. Особенно круто, что есть система бонусов и можно выводить остатки денег. Очень много качественных бесплатных файлов.
Отзыв о системе "Студизба"
Отличная платформа для распространения работ, востребованных студентами. Хорошо налаженная и качественная работа сайта, огромная база заданий и аудитория.
Отличный помощник
Отличный сайт с кучей полезных файлов, позволяющий найти много методичек / учебников / отзывов о вузах и преподователях.
Отлично помогает студентам в любой момент для решения трудных и незамедлительных задач
Хотелось бы больше конкретной информации о преподавателях. А так в принципе хороший сайт, всегда им пользуюсь и ни разу не было желания прекратить. Хороший сайт для помощи студентам, удобный и приятный интерфейс. Из недостатков можно выделить только отсутствия небольшого количества файлов.
Спасибо за шикарный сайт
Великолепный сайт на котором студент за не большие деньги может найти помощь с дз, проектами курсовыми, лабораторными, а также узнать отзывы на преподавателей и бесплатно скачать пособия.
Популярные преподаватели
Добавляйте материалы
и зарабатывайте!
Продажи идут автоматически
6384
Авторов
на СтудИзбе
308
Средний доход
с одного платного файла
Обучение Подробнее