Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Рис. 4. Класифікація основних чинників розвитку сільського зеленого туризму.

Як видно зі схеми на рис. 4, державна підтримка розвитку сільського зеленого туризму може розглядатись і як нормативний, і як економічний чинник, оскільки розвиток законодавчої бази є прерогативою держави настільки ж, як і створення економічних умов для розвитку сільського зеленого туризму як виду бізнесової діяльності та як способу диверсифікації підприємницької діяльності в сільських територіях і форми нетрадиційної зайнятості вільної від праці у роботодавця частини сільського населення.

Ретельно розроблений SWOT-аналіз становить переломний етап процесу стратегічного планування і допомагає під час початку і розвитку бізнесу.

Для визначення стратегій розвитку сільського зеленого туризму на Львівщині ми повинні провести ґрунтовний аналіз слабких сторін розвитку та перешкод, що з них випливають. Такий аналіз дозволить нам об'єктивно оцінити можливості розвитку цього виду туризму та також розробити ефективні заходи щодо упередження можливих проблем. В свою чергу, розгляд сильних сторін дозволить нам визначити потенційні можливості Львівської області та розробити ефективну стратегію щодо їхнього подальшого збільшення атрактивності Львівщини як регіону сприятливого для розвитку сільського зеленого туризму.

Кожна з областей Карпатського регіону має свою спеціалізацію в туристичних продуктах (табл. 3.1). Проаналізовані каталоги туристичних послуг трьох карпатських областей дозволили встановити найбільш поширені туристичні продукти для кожної з областей. Зокрема, на Львівщині популярними є сільські вечорниці та зимові розваги. А для порівняння, в Івано-Франківській і Закарпатській областях поширеними є участь туристів у народних святах і обрядах, відвідування народних умільців, прогулянки на конях.

Таблиця 3.1.

Основні види агротуристичних продуктів Львівщини та Карпатського регіону (за матеріалами каталогів сільського туризму)

+ - поширені ++ - досить поширені

Ціни на послуги сільського туризму дуже прийнятні, що зумовлює інтерес до них місцевих клієнтів. Вартість повного пансіону в сільському домі коливається у ціновому діапазоні від 3,5 долара США в не дуже відомому регіоні до 20 доларів США у традиційних туристичних місцевостях у розпал туристичного сезону. Вивчені нами ціни за матеріалами каталогів і веб-сторінок дозволили встановити коливання рівня цін на послуги в трьох карпатських областях (табл.3.2).

Таблиця 3.2.

Рівень цін на послуги сільського туризму у Карпатському регіоні

* - нічліг в оселях низького і середнього стандарту

** - нічліг в оселях підвищеної комфортності

В Україні сільський туризм як форма діяльності сільського та форма відпочинку міського населення відбувся завдяки ініціативі всеукраїнського громадського об’єднання – Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму, її 18 обласних осередків та фінансовій підтримці міжнародних благодійних фондів (рис. 5 і 6). За останні роки на цю тему реалізовано майже 30 проектів. Абсолютна більшість проектів вирішувала проблеми доступу до інформації та популяризації нової сфери відпочинку на селі. Разом з тим сільське населення після участі в роботі семінарів та тренінгів в своїй подальшій діяльності залишалося поза правового поля, не маючи достатнього рівня знань, кваліфікованих рекомендацій, навчальних посібників та відповідного статусу, що не сприяє розвитку сфери відпочинку на селі, як високоякісного туристичного продукту. В такій ситуації незахищеними, окрім сільських господарів опиняються і їх клієнти.

Основні функції Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму такі:

• стратегічне планування сільського відпочинку в Україні;

• презентація сільського відпочинку на внутрішньому та міжнародному ринках;

• розробка й впровадження громадських стандартів якості;

• забезпечення підготовки кадрів для сільського організації відпочинку;

• рекламно-інформаційне забезпечення;

• разом із місцевими органами самоврядування вирішення питань зайнятості сільського населення, покращення технічної інфраструктури та благоустрою сіл, а також збереження історико-культурної спадщини та довкілля. Керівництво Спілкою здійснюється Правлінням, яке складається з представників основних сільських відпочинкових регіонів України. Передбачається існування постійної групи Радників, що представлятимуть інституції, які займаються розвитком сільського відпочинку. Всеукраїнська Спілка співпрацюватиме з професіоналами у галузі розвитку сільських територій, організації відпочинку, маркетингу, збереження культурної спадщини й довкілля, класифікації нічліжної бази.

У Львівському регіоні значна увага приділяється маркетинговій діяльності в галузі сільського туризму. Нами було досліджено функціонування консультаційно-маркетингової агенції при Львівському обласному Центрі сприяння розвитку сільського зеленого туризму. Її було створено в 2001 році в рамках проекту, фінансованого Посольством США в Україні. Ця агенція забезпечує інформаційно-консультаційну підтримку господарів та організаторів сільського туризму (рис. 7).

Правління (Рада) Спілка

Інформаційно-консультаційний комплекс

Партнерські організації (тур оператори, видавничий консорціум “Дім, сад, город”

Редакція журналу “Туризм сільський зелений”

Регіональні спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму

Обласні спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму

Вінницька

Волинська

Закарпатська

м. Ізмаїл

м. Сколе

с. Гриців

Запорізька

Івано-Франківська

Київська

Кіровоградська

Львівська

Миколаївська

Полтавська

Рівненська

Харківська

Харківська

Херсонська

Чернігівська

Хмельницька

Черкаська

Крим АО

Рис. 5 Організаційна структура Всеукраїнської Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні – національний рівень

Обласні органи влади

Управління туризму

Асоціація фермерів, екологічні організації

Обласний центр та його структура

Асоціації туризму, туроператори і турагенти мас-медіа, рекламні агенції

Центри зайнятості

Інформаційне, рекламне забезпечення

Забезпечення клієнтами

Навчання і тренінги

Організаційні та інформаційні структури сільського туризму (районний і локальний рівень)

Партнерські організації –

об’єкти харчування, народ­ні умільці,художня самодіяльність

Власники агроосель

Підприємства сільського туризму (кооперативи, кластери, експозиції)

Рис. 6 Функціональна структура Львівського обласного Центру сприяння розвитку сільського зеленого туризму

Рис. 7. Структурна схема Львівської консультаційно-маркетингової агенції сільського туризму

Характеристики

Список файлов доклада