_ (746456), страница 9
Текст из файла (страница 9)
Аналіз емоційно-експресивних синонімів у мові поезій І.Муратова доводить, що автор частіше за все відбирає із можливих синонімів саме ті, які виражають почуття й емоціональну оцінку явища, бо введення в текст таких синонімів сприяє вираженню переживань автора, що є обов’язковою умовою забезпечення емоційного впливу поетичного твору на читача.
Особливістю емоціонально-експресивної лексики є те, що емоціональне забарвлення “накладається на лексичне значення слова, але не зводиться до нього”, “функція чисто номінативна ускладнюється тут оцінністю, ставленням того, хто говорить, до явища, яке називає” [Кожина, 1983, 121].
Емоціональне забарвлення – одна із складових частин лексичного значення. Воно особливо чітко виявляється в протиставленні емоціонально нейтральних і емоціонально забарвлених слів, що досить помітне при зіставленні значень емоціонально-експресивних синонімів.
У художньому тексті зіставлятися й протиставлятися можуть: позитивно забарвлені синонімічні слова, негативно забарвлені та нейтральні в синонімічному ряді і в контексті.
Емоційно-експресивні синоніми із позитивним забарвленням. До цієї групи в поезіях І.Муратова належать переважно дієслівні синоніми: "Не надивлюсь, не намилуюсь, Як гай зимовий занімів" (84), "Ще й пахучі кущі, – Хай їх миють цілющі дощі, Огортають сніги, сповивають гудінням хрущі..." (151), "Ще не видно сонця, та вже світиться, Ставши проти сходу, березняк..., Ну, а що – недаром гай проміниться Як і влітку, дивлячись на схід" (392); а також іменникові: "Сурмить собі у синьому безмежжі, В розораному вітром безбережжі ..." (115), "Ще довго, заплющивши очі, жадібно Вдихати святе, неймовірне пахіття – Цілющу духмяність життя і жита" (190); та синонімічні словосполучення: "Я, забуваючи про втому, Трудився ревно й трудно жив, Та з дальнім обрієм дружив, І до ясної високості Іду господарем – не в гості" (99).
У поетичних текстах І.Муратова знаходимо різні способи поєднання слів у СР з позитивним емоціональним забарвленням: синонімічна "індукція" значень слів, введення в СР неологізмів, метафоричних і метонімічних значень, а також градація та складання смислів синонімічних слів.
Проаналізуймо деякі приклади: "Отож не підкорюсь, Ногою тупну, На хвилю переллюсь Та й перехлюпну!" (1980, 147). Слова переллюсь – перехлюпну відрізняються тим, що значення слова переллюсь позбавлене емоціонального компонента або, як говорять, його значення є емоційно нейтральним, а смислові слова перехлюпну, яке є розмовним і більш інтимізуючим, властивий додатковий відтінок позитивного почуття та приємна звукова асоціація з хлюпанням води. У такому разі відбувається синонімічне “зараження” або синонімічна “індукція” значень слів на рівні емоціональних компонентів, тобто нейтральне слово, вживаючись поряд з емоційно забарвленим синонімом, теж набуває емоціонального значення.
Такий же спосіб поєднання слів спостерігаємо у наступній синонімічній парі: “Як же мені стрінуть вас, дужих та здорових?” (183). У парі синонімів дужий – здоровий перше слово (дужий) має відтінок піднесеності, що індукується на другий синонім (здоровий) і цим надає піднесеного звучання усьому текстові.
Для вираження позитивних емоцій автор також вдається до творення емоційно наснажених неологізмів, наприклад: "Дивокраю, чаросвіте ж ти мій, Помираю у тривозі німій..." (354). Синоніми чаросвіт – дивокрай втілюють у собі позитивний емоціональний компонент, який підкреслюється першою частиною композитів, належність якої до поетичної лексики (диво, чари) підсилює почуття поваги, пошани, любові, властиве словам, що виражають поняття "батьківщина".
Колоритними в поезії І.Муратова є емоціонально-експресивні синоніми, що виражають вищий ступінь ознаки чи інтенсивності дії і супроводжуються певним емоціональним компонентом: "Осінь. А було ж, а цвіло, Шумом яріло, буянням кипіло, Серце розчуливши – кожне стебло!" (299). У СР цвіло – яріло – кипіло важко виявити, у якому з синонімів ознака виражена дужче, важко встановити градацію сили вираження властивості, оскільки вона однаковою мірою виражена в усіх словах. Тільки цвіло виділяється, так би мовити, “нульовою” характеристикою за ступенем виявлення ознаки й емоціональністю: цей синонім є точкою, від якої виміряється інтенсивність дії в усіх інших словах ряду. Наявність синонімів цвіло, яріло, кипіло із високою мірою ознаки дії й емоціональним компонентом дозволяє авторові замінювати їх у тексті, цим самим позбавляючи текст одноманітності. І разом з тим, складаючи смисл і емоціональну наснагу кожного з синонімічних слів, поет створює текст, який передає його пристрасть.
Характерним, як уже відмічалося, для поетичного стилю І.Муратова є поєднання узуальних і метафоричних, метонімічних значень у СР, як-от: “Як розрадно розгадувать вас, міріади людських таємниць, океани надій...” (157), "Цілуються, христосуються. Дзвони Розгойдують повітря повітове" (212). У синонімічних парах міріади – океани, цілуються – христосуються слова океани, христосуються надають поетичним рядкам піднесеності, урочистості, що підкреслюється у першій парі метафоричним уживанням слів, яке виражає велику кількість, у другій – метонімічним перенесенням властивостей з її носія на інший предмет.
Емоціонально-експресивні синоніми з негативним забарвленням. До негативно забарвлених синонімічних слів у поета належать іменникові пари: "Я не рівня вітру штормовому, І мене розколини суворі Та бездонні урвища не кличуть" (31), "Всього зазнає: чорну зливу І згубний шквал свинцю та диму, А їх немудрі переливи У серці вічно берегтиме" (34), "А нагадай – ще й гуми вріже Наш “капо”, зрадник із своїх, Що взяв з ворожих рук батіг" (61); а також дієслівні: "Гуде і тяжко стогне мряка, Готуй гранати й автомат" (66), "Я не в претензії до ворогів: Нехай сичать – не раз їм дошкулив, Нехай шаліють – так їм і належиться ..." (152), "Хурделиця вчорашня втекла й даленіє..., Десь казиться, шаліє в розколинах камінних" (172); рідше зустрічаються прикметникові: "Й полинеш ти у високость, І хрест на все нудне і сіре!" (166).
Серед негативно забарвленої емоційної лексики у І.Муратова виділяються слова, емоціональний компонент яких пов’язаний або з сутністю самого явища, або з його оцінкою. На принципову різницю між цими типами емоційно-експресивних синонімів вказували мовознавці Д.М. Шмельов, К.Ф. Петрищева, М.М. Баженов, О.М. Галкіна-Федорук, В.І. Петровський. Так, К.Ф. Петрищева відмічала: "Оціночні слова принципово відмінні від слів, котрі лише називають явища.., не включаючи у себе інформації про оцінку цих явищ" [Петрищева, 1965, 51].
Розгляньмо спершу СР, що включають слова, лексичні значення яких містять негативну оцінку явищ. Негативні емоції викликає текст, у якому взаємодіють негативно забарвлені лексичні значення слів іменникового та прикметникового СР: "Мов ті потворні близнюки, Химерні чорні слизняки, Як твань болотна" (57). З наведеного фрагмента видно, що поєднання негативних лексичних значень двох рядів синонімічно вжитих слів – потворні – химерні та слизняки – твань, підсилює негативну сему та надає текстові відтінку зневажливості і презирства.
Візьмімо інший зразок, де синонімічні слова також містять негативні відтінки значення, але пов’язані з сутністю самого явища. Розповідаючи про зрадника в концтаборі, який продав свою честь і Батьківщину, підписавши згоду вступити в “РОА”, поет підбирає відповідні синоніми: "І був автограф той огидний, Такий самотній, жалюгідний" (65). Синонімічні слова огидний – жалюгідний вжиті з відтінком зневаги й осуду. Обидва слова характеризують поняття у вищій мірі негативно, бо оцінний елемент у них пов’язаний із сутністю самого явища.
Як бачимо, емоційно-експресивні синоніми несуть у собі якусь оцінку явищ (позитивну чи негативну), що допомагає яскравості, виразності зображення, підвищує стилістичну якість оформлення думки.
Індивідуальну палітру поета збагачують і фразеологічні звороти, що виступають у поета переважно еквівалентами до слів-синонімів з негативним емоційним забарвленням. Фразеологічні звороти зазвичай відрізняються від відповідних їм нейтральних слів віднесеністю до розмовного, рідше до книжного стилю, а також різняться від синонімічних їм слів відтінками значення. Ці відтінки виникають на базі того образу, який лежить в основі фразеологізму. Оскільки питання фразеологічної синоніміки в лінгвістичній науці піднято не так давно, у деяких питаннях думки мовознавців розходяться, зокрема в питанні, до якого типу синонімів слід відносити фразеологічні синоніми. Т.А. Бертагаєв та В.І.Зимін стверджують, що “фразеологічні словосполучення найбільш охоче вступають з окремими словами не в ідеографічну, а стилістичну синонімію” [Бертагаев, Зимин, 1960, №3, 5]. Слушно не погоджується з цим М.Ф.Палевська, до думки якої пристаємо і ми: “Фразеологічний зворот та синонімічне йому слово слід розглядати як семантико-стилістичні синоніми” [Палевская, 1964, 51].
У контексті творів І.Муратова фразеологічні звороти в якості еквівалентів до синонімічних слів сприймаються як щось закономірне, виправдане, увиразнююче думку. Розгляньмо фрагменти, які набули негативного забарвлення завдяки присутності ФО з відтінком згрубілості: "Колись він був людина, Та у душі дрібній плекав єдине: Дожить без мрій, без жертв та без ідей Для себе лиш, аби наївсь від пуза Й натупцювавсь у барі досхочу" (193). Слово досхочу і фразеологізм від пуза мають спільне основне значення: робити щось вволю, вдосталь. Фразеологізм відрізняється від синонімічного йому слова приналежністю до розмовного стилю і відтінком значення: не мати ніяких обмежень. Фразеологізми, що належать до розмовного стилю, виражають авторське негативне ставлення до зображуваного, а згрубіле, навіть брутальне “від пуза” виявляє ще й зневагу, презирство поета.
ФО виступають яскравим виражальним засобом, особливо у поезіях із зростаючою експресивністю, з градацією наростання інтенсивності дії: “Насміхайтеся з мене, глузуйте ви, аматори модних химер! .. Шкірте зуби з інтимних печер” (77). Автор розташовує синоніми у послідовному наростанні їх семантичних якостей: насміхайтесь – глузуйте – шкірте зуби. Загальне значення цих слів виражає негативну оцінку. У ступені якості спостерігаємо градацію: глузуйте має вищу міру ознаки, ніж насміхайтесь, крім того, воно має додатковий відтінок зневаги, а у фразеологічному звороті шкірте зуби це значення відчувається ще сильніше, бо фразеологізм цей має сему згрубілості і вживається тільки для вираження високої міри негативно-емоційного стану.
Фразеологічні звороти в СР поезій І.Муратова передають авторське ставлення до сказаного. Використані поетом фразеологізми, що вступають у синонімічні зв’язки з словами, як правило, визначають поняття образно, афористично і за своєю природою є негативно забарвленими.
Як було вже зазначено, до цього типу синонімів, крім позитивно і негативно забарвлених, належать також синоніми нейтральні в синонімічному ряді і в контексті.
Емоційно-експресивні синоніми нейтральні в ряді і в контексті. У цій групі І. Муратов надає перевагу дієслівним синонімічним парам: "...Чую: – Це місяць тебе посріблив. Чи ти за хвилину ще дужче посивів?" (96), "Жевріє свічка, Ледве жаріє... Пану Ісусе! Матко Маріє!" (123); та іменниковим синонімічним парам: "І ледве чутні пахощі пустельні, Ще й бездиханність тундри, й джунглів дух" (1969, 62), "Боюсь безлюддя вулиць велелюдних, Самотності в життєвому бою" (1980, 146), "Як нам почуть річкову річ, Коли над ними товща криги... А ти вгадай незримі рухи І ті джерела серцем слухай: Що їм кайдани льодові?" (70). Ці синоніми в мовному узусі емоційно нейтральні. Однак поет включає їх у такі тексти, де вони вживаються метафорично і набувають образного й емоціонального смислу. У поезії такі слова набувають емоціональності завдяки тому, що стоять за смислом поруч і підсилюють одне одного. Наприклад: "І, немовби неждані й непрохані, Вже навідались перші закохані" (161). Самі по собі нейтральні синоніми неждані і непрохані, поєднуючи у поетичному тексті свої значення, набувають емоціональності. Смисл одного слова підсилює смисл іншого, бо синоніми стоять поруч: перші закохані були нежданими тому, що вони непрохані.
Аналогічне явище спостерігаємо і в наступних текстах: "Всім злигодням на злість, наперекір, – Я ще тоді любив тебе, повір" (38), "Та коли ж ти, грушо моя дичка, Червоно спахнула, зайнялася" (357), "Колись – не знаю, зараз – я поет, Бо я люблю, бо я збагнув прекрасне, Й воно вже не потьмариться, не згасне..." (361). СР на злість – наперекір, спахнула – зайнялася, не потьмариться – не згасне завдяки контактному вживанню, нагромадженню семантичних значень переходять із нейтральних слів у експресивно забарвлені пари.
Слід відзначити, що засобом експресивності у нейтральних синонімів, які вживає І. Муратов, є використання експресивних епітетів, що супроводжують нейтральні за значенням синоніми і надають їм емоційно-експресивного відтінку значення: "Було все відомо зарані, Й мовчало воно до пори, До вічно печальної грані – Фіналу недовгої гри" (357). Синоніми грань – фінал самі по собі нейтральні, тобто не мають емоційної наснаги, але, прагнучи надати контексту емоціонального забарвлення, поет ставить поруч саме такий епітет, який відповідає мовній ситуації, який найточніше, найвиразніше, найсильніше передає виявлену ознаку – сумний кінець, завершення стосунків з коханою. З арсеналу епітетів поет підбирає найбільш еквівалентний висловлюваній думці епітет печальний, який передає найтонші нюанси при характеристиці сумного явища розтавання двох колись закоханих людей. Так, взаємодія експресивного епітета та емоційно нейтральних синонімів робить текст емоціонально насиченим.
Як відомо, емоційне забарвлення синонімів і їх стильова характеристика тісно пов’язані між собою. Слова з позитивним забарвленням, як відомо, властиві книжним стилям: “Аж не вмістить очам його суцвіття, не осягнуть усіх одтінків віття...” (229); “І не вгаває квач невидимий – розписує, малює” (368). Емоціонально нейтральні слова не вмістить, малює вживаються поряд із позитивно забарвленими не осягнуть, розписує. І навпаки, синоніми, що вживаються переважно в розмовному стилі, – слова з негативним забарвленням: “А він з’явивсь не з підземелля... дурний базіка, пустомеля, убивця вашої снаги” (199). Слова з яскравим негативним забарвленням часто пропонують вилучити з СР [Клюева, 1956, 7], проте це питання, як цілком слушно зазначають дослідники, вимагає ще докладного вивчення з використанням широкого матеріалу. Можливо, воно і не здобуде однозначної відповіді для всіх випадків.
Емоціонально-експресивні синоніми як позитивні, негативні, так і нейтральні, вдало використані І. Муратовим, стилістично виразні й досконалі, зрозумілі читачеві, органічно вмонтовуються в текст, збагачують експресивну палітру письменника і створюють неповторний лексичний фон його віршів.
2.1.4. Вживання різностильових синонімів
Вживаючи властиві художньому стилеві української мови синоніми, І. Муратов не оминає і різностильових елементів, бо, як стверджує Л.А.Булаховський, “у розпорядженні тих, хто говорить і пише певною мовою, синоніми являють собою стилістичні паралелі або варіанти” [Булаховський, 1955, 36]. Тому нерідко поет звертається навіть до розмовних, просторічних слів. Такі слова у тексті, як правило, стоять поруч із книжними і єдина відмінність між ними полягає в різній стильовій характеристиці.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
