185864 (745922), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, яке затверджує Кабінет Міністрів України.

У межах чинного законодавства міліція має право обмежувати права і свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані покладені на неї обов'язки, й зобов'язана дати їм пояснення з цього приводу. Вона забезпечує право на юридичний захист та інші права затриманих і взятих під варту осіб, не пізніш як через 24 години повідомляє про їх місцеперебування близь­ким родичам, адміністрації за місцем роботи чи на­вчання і в разі необхідності вживає заходів до негайно­го подання їм медичної та іншої допомоги.

Міліція функціонує гласно, інформуючи органи влади та управління, трудові колективи, громадські організації, населення і засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо його зміцнення.

У підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій, рухів та інших громадських об'єд­нань, що мають політичну мету. Під час виконання службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу будь-яких політичних чи громадських об'єднань.

Міліція повинна виконувати свої завдання неупереджено, в точній відповідності до закону. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій чи бездіяльності міліції.

Державні органи, громадські об'єднання, службові особи, трудові колективи, громадяни зобов'язані сприяти міліції в охороні громадського порядку та бо­ротьбі зі злочинністю.

На території України забороняється створення військових або інших збройних формувань чи груп, не передбачених законодавством України.

Працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.

Законні вимоги працівників міліції є обов'язкови­ми для виконання громадянами і посадовими осо­бами.

Працівник міліції під час виконання покладених на нього обов'язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам.

Ніхто інший, окрім уповнова­жених службових осіб, у передбачених законом випад­ках не має права втручатися в законну діяльність пра­цівника міліції.

Ніхто не має права покласти на працівника міліції виконання обов'язків, не передбачених чинним зако­нодавством.

Втручання в діяльність міліції тягне за собою відпо­відальність за законом.

Працівник міліції перебуває під захистом закону, норми якого гарантують захист життя, здоров'я, честі, гідності, майна працівника міліції та членів його сім'ї від злочинних посягань та інших протиправних дій.

Міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби й вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених Законом України "Про міліцію".

Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогне­пальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпо­середня загроза життю або здоров'ю громадян чи пра­цівників міліції.

До спеціальних засобів належать: наручники, водомети, гумові кийки, службові собаки, засоби зв’язування, бронемашини, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту.

Забороняється застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби й вогнепальну зброю до жі­нок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малоліт­ніх, окрім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників мі­ліції, або збройного нападу чи збройного опору.

За неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для вико­нання покладених на міліцію обов'язків, і має зводи­тися до мінімуму можливості завдання шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян. У разі завдання шкоди міліція забезпечує подання необхід­ної допомоги потерпілим у найкоротший строк.

Перевищення повноважень працівником міліції, в тому числі в застосуванні сили, спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Нагляд за додержанням законності в діяльності мі­ліції здійснюють Генеральний прокурор України і під­леглі йому прокурори.

III. СПЕЦІАЛЬНІ ПІДРОЗДІЛИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ - ОСНОВА ДЕРЖАВНОЇ ПОЖЕЖНОЇ ОХОРОНИ

Забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища.

У відповідності до Закону України "Про пожежну безпеку" ці обов'язки покладаються на державні органи, юридичні і фізичні особи незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

Центральні органи державної виконавчої влади, місцеві органи державної виконавчої влади, органи місцевого та регіонального самоврядування в межах своєї компетенції організують розроблення та впровадження у відповідних галузях і регіонах організаційних і науково-технічних заходів щодо запобігання пожежам та їх гасіння, забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і об'єктів.

Закон визначив поняття пожежної охорони, як систему спеціальних підрозділів, створених з метою захисту життя і здоров'я громадян, приватної, колективної та державної власності від пожеж, підтримання належного рівня пожежної безпеки на об'єктах і в населених пунктах.

Основними завданнями пожежної охорони є:

• здійснення контролю за дотриманням протипожежних вимог;

• запобігання пожежам і нещасним випадкам на них;

• гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.

В иди пожежної охорони

державна

відомча

сільська

добровільна

Державна пожежна охорона - формується на базі існуючих воєнізованої та професійної пожежної охорони органів внутрішніх справ України, входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і здійснює державний пожежний нагляд.

Закон України "Про пожежну безпеку" закріпив за Міністерством внутрішніх справ, та підпорядкованими йому органами наступні функції:

• забезпечення державного пожежного нагляду, пожежної охорони населених пунктів і об'єктів;

• координація діяльності міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади з питань удосконалення пожежної охорони;

Державна пожежна охорона є одночасно складовою частиною державної системи цивільної оборони, і у межах своєї компетенції розв'язує завдання мобілізаційної підготовки.

У своїй діяльності Державна пожежна охорона керується Конституцією України, Законом України "Про пожежну безпеку", іншими законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а саме - Положенням "Про Державну пожежну охорону", затвердженого Постановою КМ України від 26.07.94 р. № 508, нормативними актами МВС, та іншими підзаконними актами.

Основними завданнями Державної пожежної охорони є:

• організація розроблення та впровадження організаційних і науково-технічних заходів та нормативне регулювання в галузі пожежної безпеки;

• здійснення державного пожежного нагляду;

• запобігання пожежам і нещасним випадкам на них;

• гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха;

• розв'язання окремих завдань мобілізаційної підготовки.

В Положенні "Про державну пожежну охорону", знайшло своє більш детальне визначення функцій ДПО, відповідно до покладених на неї завдань:

ФУНКЦІЇ ДПО

1. організовує реалізацію єдиної науково-технічної політики в галузі пожежної безпеки;

2. бере участь у координації діяльності органів державної виконавчої влади, науково-технічних установ у галузі пожежної безпеки, підготовці державних і регіональних програм її забезпечення, розробленні заходів щодо пожежної безпеки населених пунктів і об'єктів; погоджує плани комплексного розвитку регіонів і територій;

3. подає органам державної виконавчої влади, підприємствам, установам і організаціям пропозиції про проведення науково-дослідних, проектних і проектно-конструкторських робіт у галузі пожежної безпеки;

4. здійснює контроль за реалізацією технічних програм з питань, які стосуються пожежної безпеки;

5. бере участь у вирішенні питань організації пожежної охорони в населених пунктах і на об'єктах;

6. організовує за договорами охорону від пожеж або пожежнотехнічне обслуговування підприємств, установ і організацій;

7. укладає договори з підприємствами, установами і організаціями на створення підрозділів Державної пожежної охорони, придбання пожежної техніки та протипожежного устаткування;

8. здійснює державний нагляд за виконанням міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями, а також посадовими особами і громадянами законодавства з питань пожежної безпеки, протипожежних вимог стандартів, норм і правил;

9. організовує і здійснює гасіння пожеж, рятування людей, надає допомогу в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха;

10. формує науково-технічну політику в галузі протипожежного машино- та приладобудування;

11. бере участь у приймальних випробуваннях та прийнятті в експлуатацію нових зразків пожежної техніки, систем і засобів протипожежного захисту;

12. видає у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, ліцензії на окремі види діяльності (робіт, послуг) в галузі пожежної безпеки;

13. у разі потреби перевіряє на підприємствах відповідність вимогам пожежної безпеки продукції, що ними виробляється, а також відповідність стандартам і технічним умовам протипожежного устаткування;

14. зупиняє виробництво пожежонебезпечних речовин, приладів та обладнання, пожежної техніки, протипожежного устаткування, технічних засобів запобігання пожежам і надання послуг протипожежного призначення, якщо вони не відповідають вимогам стандартів;

15. забороняє продаж (поставку) юридичним особам і громадянам пожежної техніки і протипожежного устаткування, які не пройшли сертифікаційних випробувань і не відповідають вимогам стандартів;

16. контролює діяльність підрозділів відомчої, сільської та добровільної пожежної охорони, сприяє їх всілякому зміцненню;

17. перевіряє якість пожежної техніки, протипожежного устаткування, технічних засобів запобігання пожежам, що випускаються на підприємствах незалежно від форм власності;

18. розробляє нормативи чисельності підрозділів Державної пожежної охорони в населених пунктах і на об'єктах, пожежної та спеціальної техніки і протипожежного устаткування для функціонування цих підрозділів;

19. надає у встановленому порядку платні послуги протипожежного призначення;

20. організовує та проводить разом із Штабом Цивільної оборони, заінтересованими міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади заходи з підвищення протипожежної стійкості категорованих населених пунктів і об'єктів;

21. проводить на договірній основі заняття із спеціалістами міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій з правил пожежної безпеки;

22. веде облік пожеж та їх наслідків на підконтрольних їм об'єктах;

23. у встановленому порядку бере участь у міжнародному співробітництві з питань пожежної безпеки;

24. вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід забезпечення пожежної безпеки, організовує виконання міжнародних договорів і угод про запобігання пожежам, їх гасіння та матеріально-технічне забезпечення пожежної охорони;

25. узагальнює практику застосування законодавства з питань пожежної безпеки, вносить до відповідних органів пропозиції щодо його вдосконалення;

26. здійснює в установленому порядку обов'язкову сертифікацію всіх видів продукції протипожежного призначення, в тому числі тієї, що завозиться із-за кордону.

Державна пожежна охорона складається з Головного управління Державної пожежної охорони МВС, управлінь (відділів) Державної пожежної охорони ГУВС у Криму МВС України, ГУВС м. Києва і Київської області, УВС областей та м. Севастополя, відділів і відділень, загонів і пожежних частин, допоміжних служб, пожежно-технічних навчальних закладів та науково-дослідних установ.

IY. ОРГАНИ ПОПЕРЕДНЬОГО СЛІДСТВА В СИСТЕМІ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Органами попереднього слідства є слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції і слідчі органів безпеки.

Характеристики

Список файлов реферата