184894 (744720), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Банки використовують плаваючі процентні ставки для страхування ризиків по середньо- та довгостроковим кредитам. Одним із засобів страхування валютного ризику є також хеджування та ф’ючерські операції з валютою платежа.

В останній час широкого застосування , як інструмент страхування , набула банківська гарантія . Продавець в умовах неможливості реально оцінити становище покупця як правило вимагає забезпечення того що покупець виконає свої зобов’язання. В цілях забезпечення сторони як правило узгоджують виставлення банківської гарантії. Під банківською гарантією розуміють безвідзивне зобов’язання банка виплатити вказзану суму у випадку коли третя особа відмовиться провести відповідного виконання . При видачі гарантії банк зобов’язується платити по першій вимозі , якщо вимоги , що містяться у тексті гарантії виконані . Найважливішими видами банківськіми гарантіями є :

1. Гарантія оферти . Використовується як правило при проведенн міжнародних торгів . Фірма , що заявляє про бажання приймати участь в торгах разом з технічними документами подає документи про надання гарантії офети банком країни проведення тендеру. Розмір гарантії як правило становить 1-5 % від суми оферти . Ця гарантія забезпечує бенефіціару виплату гарантованої суми у випадку : - відклику оферти до скінчення строку її дії ; - не прийняття заказу після отримання його на торгах особою , що виставила оферту; - не заміщення гарантії оферти гарантією виконання ;

2. Гарантія виконання . Суть її полягає в тому , що банк зобов’язується виплатити бенефіціару суму гарантії якщо поставщик не виконає свої зобов’зянь зазначених в угоді.

Якщо ж умовами угоди передбачається авансовий платіж то використовується наступна форма банківської гарантії .

3. Гарантія аванса. Покупець пред перерахуванням суми авансу необхідної продавцю для підготовки товара до транспортування чи для інших потреб , пов’язаних з виконанням зобов’язань по угоді , вимагає виставлення банківської гарантії , що забезпечить йому повернення суми авансу в разі невиконання постачальником умов контракту .

Попередній вид гарантії забезпечував інтереси покупця . Для захисту ж продавця від неприємностей пов’язаних з неплатежем використовується

4. Гарантія платежа . Як правило ця гарантія виставляється для забезпечення розрахунків по відкритому рахунку . Вона може забезпечувати як всю суму контракту так і частково - суми за окремі періоди поставки товара по довгостроковим угодам.

Страхування зовнішньоекономічних операцій в Україні здійснюється комерційними страховими компаніями ( державними , акціонерними , іноземними , змішаними , кооперативними та іншими ) , а також іншими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності до статутного предмету діяльності , яих входить страхові операції ( страхування ) . Вибір страхової компанії ( страхувача ) суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності здійснюється самостійно.

Страхування зовнішньоекономічних операцій з боку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з дійснюється в Україні на добровільних засадах і є добровільним , якщо інше не передбачено законами України.

Страхування зовнішньоекономічних операцій здійснюєьться в Україні щодо ризиків , які існують в світовій практиці.

Страхування експортних кредитів , позичок , окремих контрактів на поставку машин і обладнання , інвестицій як на теріторії України , так і за її межами здійснюється спеціалізованим страховим акціонерним товариством , контрольний пакет акцій якого належить Уряду України.

Розділ 2 Основні форми міжнародних розрахунків ;

2.1 Відкритий рахунок

Зміст розрахунків за відкритим рахунком полягає в переодичних платежах імпортера експортеру або поставки товару на умовах його подльшої оплати та зарахуванні заборгованості на рахунок імпортера .

Данний вид розрахунків у міжнародній торгівлі вживається :

1. Між постійними контрагентами ;

2. Внутрі ТНК ;

3. З брокерами ;

4. З державними установами ;

5. При комісійній торгівлі у формі консигнації ;

6. При багаторазових поставках партіями однорідного товару ;

Порядок розрахунків визначається угодою між контрагентами і взагальному випадку може бути таким.

Після відвантаження товару продавець відсилає покупцю документи і записує за ним суму відвантажених товарів . Покупець погашує заборгованість зустрічними поставками або здійснює перевод коштів через банки в обумовлені строки після здійснення поставки. Через певний проміжок часу ( раз на квартал , раз на півроку ) за допомогою банківського перводу , чека або векселя провадиться кінцеве регулювання заборгованості по відкритому рахунку .

2.2 Банківський перевод

За класичною схемою банківського переводу він здійснюється у відповідності до укладеної угоди проти повідомлення продавця про відвантаження товару . Тобто експортер відвантажує товар , отримує товарні документи від превозчика і відправляє комерційні документи та повідомлення про відвантаження імпортеру. Отримавши документи , імпортер подає у свій банк заяву на перевод та отримує товар . Банк імпортера списує з рахунка клієнта гроші і зараховує їх на кореспондентський рахунок банка експортера , Далі документи пересилаються до банка експортера , який превіряє їх і списує гроші з рахунка банка-кореспондента і зараховує їх на рахунок клієнта .

Взагалі оплата переводом можлива на будь-які стадії виконання контракту : до відвантаження товару ( авансовий платіж ) , після відвантаження товару , через певний період .

Платіжне доручення може передбачати вплату бенефіціару суми проти надання певних комерційних та фінансових документів ( документарний перевод ) . В цьому випадку сума зараховується на рахунок постачальника умовно після отримання імпортером повідомлення про відвантаження , і якщо документи не будуть вчасно надані , то ця сума списується , а до іноземного банка надсилається запит у відношені переводу.

2.3 Інкасо.

Інкасо - це банківська операція використовуючи яку банк за дорученням клієнта отримує платіж за відвантажені товари , надані послуги , чи зобов’язання від імпортера , що сума буде сплачена в певні строки. Для цього експортер може дати банку різні інструкції :

• отримання платежа

• отримання акцепта

• видача документів проти платежа

• видача документів проти акцепта

• видача документів на інших умовах

Інкасо ділиться на фінансове ( чисте ) та документарне ( комерційне ) . При чистому інкасо використовуються лише фінансові документи ( векселі , чеки ) . Якщо наряду з використанням фінансових документів в обіг залучені комерційні ( рахунки , товаротранспортні накладні та ін. ) такий вид інкасо називається документарним . На пракктиці найчастіше використовується останній вид . Документарне інкасо на відміну від відкритого рахунку являє собою більш високе забезпечення для продавця , однак , не в таких обсягах як акредитив . Ця форма розрахунків має свої певні особливості :

• простота в проведенні операції і порівняно невиликі витрати ;

• більш швидке ніж по відкритому рахунку здійснення платежа ;

• можливість надати покупцеві документи проти одночасної оплати або акцепта векселя .

Однак треба зазначити , що якщо покупець відмовиться оплатити документи , пошук іншого покупця або зворотнє транспортування товару у всіх випадках пов’язане з суттєвими збитками . Це є наслідком однієї з особливостей документарного інкасо , а саме - банки ніколи не зобов’зуються виконати платіж, при цій формі розрахунку, якщо покупець відмовиться зробити це . Виходячи з вище згаданого і враховуючи те , що на протилежність до акредитива продавець здійснює виконання поставки товарів авансом до виконання платежа можна зробити висновки , шо такий інструмент розрахунку може бути використаний лише за таких умов :

• між продавцем та покупцем склалися довірчі відносини

• не викликає ніякого сумніву готовність та здатнвсть покупця виконати платіж

• політичні економічні та правові уови в країні імпортера стабільні

• міжнародному платіжному оберту країни імпортера не загрожують жорсткий валютний контроль та подібні обмеження .

В світовій практиці існує два основних варіанта інкасо :

• документи проти платежа ( Інкасуючий банк може передати документи тільки за умови негайної оплати товару покупцем.

• документи проти акцепта ( Інкасуючий банк передає документи проти акцепту трати платником ) . Продавець отримує право на товар раніше строку сплати за нього і набуває можливості продати товар і за виручені гроші виконати зобов’язання по оплаті трати. Таким чином продавець кредитує покупця на суму трати до момента сплати по ній. Однак на протязі строку дії тратти продавець несе ризик по неоплаті трати і тому , як правило експортери вимагають від імпортерів банківських гарантій по оплаті трат.

Процес розвитку операції документарного інкасо містить ,як правило у собі три фази :

1. Інкасове доручення продавця. Воно видається експортером своєму банку після відправки товару разом з документами , що засвідчують відправку товару , його страхування , проходження контролю якості та відповідності , а також митні документи та інші , що зумовлені контрактом та законодавством країн постачальника та покупця.

2. Пересилка документів банком-ремітентом інкасуючому банку. На цьому етапі банки , що приймають участь в розрахунках повинні перевірити документи на відповідність умовам угоди та діючій законодавчій базі .

3. Інкасування платежа та перевод виручки . Після перевірки документів інкасуючий банк виставляє їх покупцю , який здійснює платіж по них . Наступним кроком є перевод виручки експортеру. При інкасо “ документи проти акцепту “ продавець акцептує трату і передає її до свого банку чи банку -ремітету.

2.4 Акредитив.

2.4.1 Сутнісь акредитивних операцій та основні форми акредитиву

У відповідності з Уніфікованими правилами та звичаями акредитив - це угода за якою банк зобов’язується на прохання клієнта виконати оплату документів третій особі на користь якого відкритий акредитив , тобто бенефіцеару . У випадку застосування тратт банк зобов’язується виконати оплату , акцепт або нігоциацію тратти , що виставлена бенефіциаром. В залежності від обумовленості виплат з акредитива розрізняють документарний товарний акредитив , виплати з якого обумовлені наданням комерційних та фінансових документів ; та грошовий акредитив - іменний документ , який містить доручення про виплату грошей отримувачу при виконанні їм зазначених в акредитиві умов. В зовнішній торгівлі використовуються як правило документарні акредитиви . Ця форма розрахунків характерна активною участю банків і направлена на захист інтересів продавця , бо гарантує оплату товару . Треба зазначити , що в операціях з акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу з документами , а не з товарами чи послугами до яких вони відносяться .

В світовій практиці у відповідності з Уніфікованими правилами та звичаями існує наступна класифікація акредитивів.

Види акредитивів за крітеріями забезпечення .

• Відзивний акредитив . Банк , що відкрив такий акредитив (банк-емітент) у будь-який час може його анулювати або змінити . Але як правило банк-емітент вдається до таких дій за наказом покупця . Отже очевидно , що використання такої форми платежа може бути доцільним , лише коли партнери по угоді давно знають один одного та сторона покупця викликає повну довіру в продавця . В усіх інших випадках рекомендується вдаватися до безвідзивного акредитиву. Слід зауважити , що акредитив , який не містить відомостей про те чи є він відзивним чи невідзивним вважається безвідзивним .

• Безвідзивний непідтверджений акредитв Цей вид акредитиву чітко встановлює зобов’язання банка-емітента у відповідності з умовами акредитива виконати платіж , провести акцепт або нести відповідальність за оплату тратті в зазначений термін. Одностороннєя ліквідація та зміна акредитиву не можлива .

• Безвідзивний підтверджений акредитв

Підтвердженя безвідзивного акредитива іншм банком в силу повноважень або прохання банка-емітента являє собою тверде зобов’язання банка , що підтверджує акредитив , в доповнення до зобов’язання банка-емітента. При безвідзивному підтвердженому акредитві для бенефіціара існує два незалежних зобов’язання : банка-емітенті та банка , що підтвердив акредитив. В ролі підтвержувального банка виступають як правило першокласні банки країни експортера. В цьому випадку експортер уникає проблем з ризику країни-імпортера та від почтового ризику. Отже підтвержений акредитив має дуже високу ступінь забезпечення .

Характеристики

Список файлов реферата