184894 (744720), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

За імпортні енергоносії ( нафта , газ , нафтопродукти ) які ввозиться резидентами для виробничих потреб України ПДВ при подальшій реалізації ( передачі чи обміну ) споживачам для виробничих потреб обчислюється виходячи з різниці між кінцевою ціною реалізації і ціною їх придбання або митною вартістю , перерахованою в українські гривні за курсом Національного банку України на день подання вантажної митної декларацій.

У випадку реалізації ( використанні ) вказаних енергоносіїв споживачам для невиробничі потреби ПДВ обчислюється виходячи з їх загальної вартості з врахуванням ПДВ , але не нижче митної , а у відповідних випадках закупівельної вартості. Обчислення суми ПДВ здійснюється за ставкою 16,67 % до оподаткованого обороту .

За імпортні матеріально-технічні ресурсидля сільського господарства які ввозиться резидентами для виробничих потреб України ПДВ при подальшій реалізації ( передачі чи обміну ) сільськогосподарським споживачам обчислюється виходячи з різниці між кінцевою ціною реалізації і у відповідних випадках ціною їх придбання або митною вартістю , перерахованою в українські гривні за курсом Національного банку України на день подання вантажної митної декларацій.

У випадку реалізації ( обміну , передачі чи використання ) вказаних вказаних матеріально-технічнихресурсів не для потреб сільського господарства ПДВ обчислюється виходячи з їх загальної вартості з врахуванням ПДВ , але не нижче митної , а у відповідних випадках закупівельної вартості. Обчислення суми ПДВ здійснюється за ставкою 16,67 % до оподаткованого обороту .

Актуальним питанням в сучасному економічному житті , і особливо в сфері зовнішньоекономічної діяльності є питаня про надання пільг при сплаті акцизного збору та податку на додану вартість .

Отже , від сплати акцизного збору під час провадження митних процедур вивільнюються:

а) легкові автомобілі для інвалідів сплата за які провадиться органами соціального забезпечення ;

б) легкові автомобілі спеціального призначення (швидка медицинська допомога , міліція та іню) , у відповідності з переліком , що встановлюється Кабінетом Міністрів України і які будуть використані за призначенням .

Від сплати податку на додану вартість під час провадження митних процедур вивільнюються :

а ) товари , передбачені для використання іноземними дипломатичними та прирівняними до них представництвами , а також особового використання дипломатичним та адміністративним персоналом ціх представництв , включаючи членів їх сімей , що мешкають з ними , якщо таке вивільнення для України предбачено іноземною державою;

б ) вугілля , вугільні брикети та електроенергія ;

в ) продукти дитячого харчування та дитяче харчування , яке імпортується для реалізації виключно через молошні кухні ;

г ) дитячі газети та журнали , учнівські зошити та підручники .

д ) лікарські препарати , товари медицинського призначення , що імпортуються для реалізації виключно через аптечні заклади та спеціалізовані магазини ( Оптика , Медтехника )

е ) товари спеціального призначення для інвалідів ;

ж ) поштові марки , окрім колекційних , конверти, відкитки з поштовими марками , лотирейні білети , марки державного мита та іншіх знаків ;

з ) імпортна сировина , матеріали , комплектуючі вироби , обладнання , яке ввозиться резидентами для власних виробничих потреб ;

и ) енергоносії ( нафта , нафтопродукти , газ ) , що ввозяться в Україну для виробничих потреб ;

к ) матеріально-технічні ресурси для сільського господарства що ввозяться в Україну для виробничих потреб ;

Товари , вказані в пунктах “а” “в” “д” “е” , вивільняються від сплати акцизного збору та податку на додану вартість лише при митному оформленні. У випадку використання їх не за призначенням або на комерційні цілі податок на додану вартість та акцизний збір за такі товари стягується у встановленому порядку .

Контроль за цільовим використанням і цільовою реалізацією товарів , вивільнених від сплати податку на додану вартість та акцизного збору , проводять органи державної податкової служби України .

Вище були наведені особливості та методика обчислення акцизного збору та ПДВ по товарах , що ввозяться на теріторію України з-за кордону . Але наряду з імпортними товарами вищезгаданими податками обкладаються також експорт України .

Треба зазначити , що об’єкти оподаткування та оподатковуваний оборот при обчисленні акцизного збору та ПДВ на імпортні та експортні товари співпадають . Різниця полягає лише в товарах які звільняються від сплати податків .

Отже , акцизний збір не стягується за реалізацію підприємствами-виробниками підакцизних товарів ( продукції ) на експорт за іноземну валюту при обов’язковій наявності митних декларацій , що підтверджені митними органами . Також не підлягають оподаткуванню підакцизні товари власного виробництва підприємств та організацій агропромислового комплексу України , що використовуються для обміну на паливно-мастильні матеріали , ліс, гербіциди , добрива , та інші матеріально-технічні ресурси для сільського господарства .

Якщо відбувається реалізація на експорт за іноземну валюту підакцизних товарів , за яки вже був сплачений акцизний збір при проходженні митних процедур , то власникам таких товарів повертається сума акцизного збору виходячи з митної вартості товарів , але не вище сплаченої у бюджет . Повернення вказаної суми провадиться фінансовими органами за наказом податкової інспекції у 5-денний строк після надання підприємством письмової заяви з документальним підтвердженням :

а ) про надходження валютних коштів в іноземній валюті на розрахунковий рахунок ;

б ) про пересічення товаром митного кордону ;

в ) про купівлю товару;

г ) на товари , що підлягають ліцензуванню та квотуванню , копіі ліцензій та документів на отримання квот .

До особливостей обчисленні ПДВ на експортні товари можна віднести наступне .

Не підлягає оподаткуванню тимчасовий експорт товарів ( продукції ) - поставка давальницької сировини українським замовником для обробки ( переробки ) за кордоном з наступним поверненням його в повному обсязі .

При цьому та частина давальницької сировини , що використовується для проведення розрахунків за його переробку , або готова продукція , що залишається в країні виробника , як плата за послуги переробки також не обкладається ПДВ . Якщо ж вказані товари є підакцизними то акцизний збір за них стягується по мірі їх відвантаження виходячи з їх вартості з врахуванням акцизного збору , але не нижче їх митної вартості .

Товари , що повертаються на Україну і були раніше вивезені за кордон на умовах тимчасового вивозу , та готова продукція , що повністю виготовлена з давальницької сировини українського замовника , при її поверненні в Україні не підлягає обкладенню акцизним збором та ПДВ .

Треба зазначити , що існує суттєва різниця у відшкодуванні ПДВ на експортні товари , сировину і матеріали що пішли на їх виготовлення при реалізації за національну та іноземну валюту .

При реалізації за іноземну валюту сума ПДВ відноситься в рахунок майбутніх платежів у бюджет або відшкодовується з відповідних бюджетів . При реалізації ж за національну валюту сума ПДВ включається в собівартість товару і в розрахунках з бюджетом не враховується .

Питанню надання пільг по сплаті окремих видів податків ( ПДВ , акцизний збір та ін ) суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності хотілося б приділити особливу увагу.

За данними Державного митного комітету України , внаслідок використання різноманітних пільг з оподаткування зовнішньоекономічної діяльності ( крім встановлених міжурядовими та міжгалузевими угодами ) сумма коштів , що не надійшла до Держбюджету України за 7 місяців поточного року складає 873 млн грн. ( Таб 1)

Таблиця № 1 Втрати Державного бюджету України від використання субєктами

зовнішньоекономічної діяльності податкових пільг.

Для усвідомлення цих данних треба зазначити , що за той сами строк в бюджет надійшло від зовнішньоекономічної діяльності тільки 811 млн. грн . , а сума заборгованості по зарплаті в бюджетній сфері за станом на 16.10.1996 р. склала 844 млн грн. Таким чином , з-за пільг страждає державний бюджет та , як наслідок, - рядові громадяни . Пільги - питання значально дискусійне. Можна зрозуміти , коли з іх допомогою заохочується ввоз до країни високотехнологічного обладнання з ціллю стимулювання виробництва. Але ж практично всі структури , що використовують пільги , завозять продукти харчування ( підсібне господарство Управління справами ВР України “ Чайка “ на пільгових умовах здійснювало 25 % всіх імпртних поставок пива на Україну ) , продукцію легкої промисловості , нафтопродукти ( підсібне господарство ім. Іваненка здійснило використовуючи податкові пільги поставки нафтопродуктів в Україну на суму 110 млн дол США ) та інші товари , які дають можливість отримувати цім підприємствам надприбутки , нічого не вкладаючи в економіку України для її подальшого розвитку.

Отже видно , що якщо держава не наведе порядок в сфері надання податкових пільг суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності , то вона і надалі втрачатиме свої доходи у вигляді недонадходжень коштів у бюджет . А це при наших бюджетних проблемах дуже велика розкіш.

1.1.4 Аналіз законодавства про оподаткуваня прибутку

підприємств з іноземними інвестиціями

Податок на прибуток як основний вид прямого податку на юридичних осіб в Україні є складовою частиною податкової системи держави і служить інструментом прерозподілу національного доходу . Оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями в Україні процес надзвичайно суперечливий , він весь час пребуває в процесі діалектичного ровитку відповідно до ходу ринкових реформ .

Визнаючи , з одного боку , позитивну роль Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств “ , слід відмітити , що з іншого боку , він ще більше ускладнив розвиток інвестиційного процессу, оскільки містить ряд неточностей , які можна по різному тлумачити . Це зокрема стосується і положення про звільнення підприємства з іноземними інвестиціями від сплати податку на прибуток . Суперечки між еконмістами виникають навколо статті , яка визначає наявність пільг для іноземних інвесторів та пов’язує їх збереження з фактом реєстрації підприємства до 1 січня 1995 року . Застосування буквального трактування Закону свідчить , що термін “ зареєстрованих “ відноситься саме до слова підприємств , а не “ інвестицій “ , оскільки у протилежному випадку законодавець мав би вжити термін “ зареєстрованими “.

Виникає й таке питання : чи продовжуються на новий п’ятирічний строк пільги щодо оподаткування прибутку у разі збільшення статутного фонду за рахунок нової кваліфікаційної інвестиції ? Чи небудуть податкові органи вважати що підприємство , яке перереєструвалося після 1 січня 1995 року , буде розглядатися як таке , що зареєстроване після набрання чинності закону ? Виникає також інтерес щодо питання оподаткування прибутку іноземних учасників спільних підприємств при переказуванні його за кордон . В статті 2 Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємсв “ зазначається , що платниками податку є нерезиденти , які здійснюють репатріацію прибутків отриманих з джерел на теріторії України . Але в статті 4 цьго Закону “ Ставки податку “ ми не знаходимо “ нерезидентів “ У статті 6 цього ж Закону “ Особливості оподаткування прибутків нерезидентів “ мова йде про оподаткування пасивних прибутків і зовсім не згадується про репатріацію прибутку . Не визначені ці питанні і в статті 7 “ Особливості оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями “ ( доречі , стаття 1 “ Визначення термінів “ терміну “ репатріація прибутку “ також не містить .

Не на користь національній економіці стало скасування пільг в оподаткуванні для іноземних інвесторів . З 1 січня 1995 року прибуток підприємств , зареєстрованих після набуття чинності вищезгаданого Закону , або прибуток одержаний від здійснення іноземної інвестиції на основі договорів ( угод ) без створення юридичної особи , укладених після набуття чинності цього Закону , оподатковується на загальних підставах .

Прибуток підприємств з іноземними інвестиціями , зареєстрованих до набуття чинності Закону , п’ять років з моменту внесення кваліфікаційної інвестиції ( прицьму інвестиція не повинна відчужуватись протягом пільгового податкового періоду )

Взагалі питання про надання пільг в оподаткуванні прибутку підприємствам з іноземними інвестиціями зводиться до визначення позиції держави , що до необхідності залучення іноземних інвестицій в економіку країни .

На мій погляд необхідність залучення іноземних інвестицій в економіку нашої держави існує і зумовлена наступними факторами :

а) для виходу з кризи необхідні значні капіталовкладення , мобілізувати які за короткий період за рахунок власних коштів майже неможливо;

б) в сучасних умовах процес міжнародного руху капіталу приводить до розповсюдження досягнень у галузі техніки і технології , що сприяє реструктуритизації на вищому рівні ;

в) іноземні інвестиції супроводжує передовий менеджмент , що є важливим фактором розвитку дійсно ринкових форм і методів господарювання ;

Характеристики

Список файлов реферата