rabota1 (743330), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

- інноваційна активність обумовлена непередбаченими проривами в області наукових знань;

- зміни економічної кон'юнктури (у першу чергу циклічні) викликають відповідні зміни інноваційної активності.

Інноваційній політиці, таким чином, придается переважно пасивна роль - чекати поки пройде час після використання потенціалу загальних і спеціальних знань у практику, або випливати за вимогами попиту, що формується під впливом соціально-економічної ситуації. Тим часом постіндустріальні стадії розвитку головних країн характеризуються високими темпами змін в економіці, що обумовлюються циклічними і структурними зсувами. Першим, хто “кидає спис” у сформовані прийоми менеджменту, є практика. Вона показала, що нейтралізація виникаючих знакозмінних навантажень на економіку потребує збільшення витрат, незважаючи на прийняті як державами, так і окремими підприємствами антикризові міри, у тому числі й інноваційні.

Звідси виникає необхідність нових теоретичних і методологічних підходів до керування інноваційною активністю, більш адаптованих до потреб товариства. Аналогічної точки зору притримується ряд вітчизняних і закордонних дослідників.

На жаль, в опублікованих роботах, корисних із погляду аналізу проблеми, недостатньо уваги виділена синтезу нових економіко-управлінських рішеннь, що надають політики нововведення статус генератора попиту.

Нижче поданий один із підходів до такого синтезу, що сприяє формуванню на макрорівні господарського механізму інноваційної політики.

Таблиця 1

Показники виробництва продовольства на душу населення по регіонах

Аналіз процесу і результатів діяльності, виконаний на підприємствах машинобудування і транспорту, у сферах НІОКР і вищого утворення, показав її обумовленість передумовами, основні з яких сформульовані у виді чинників.

Фактор А. Мировой поріг знань.

Він служить межею між досягненнями і прогалинами в загальних і спеціальних знаннях. Поріг знань дає науковому співтовариству орієнтир для подальших пошукових фундаментальних і прикладних досліджень, а інженерному й управлінському корпусу - базу для цільових прикладних розробок. Індикаторами досягнень у загальнонаукових знаннях є відкриття - невідомі раніше наукові результати, кардинальною уявою підвищуючі рівень пізнання, а в спеціальних знаннях - продукти прикладних досліджень і розробок, що одержали міжнародне визнання. До числа індикаторів прогалин у знаннях ставляться проблеми в товаристві і середовищі мешкання, що потребують невідкладного рішення - хиба енергоресурсів, екологічна і соціальна безпека, хвороби, стихійні лиха.

Для інноваційної практика важливо провести ієрархічну диференціацію світового порога знань на міждержавний, державний і фірмовий рівні. Останні визначають практичну спроможність країни, об'єднання країн, або фірми скористатися накопиченими у світі знаннями.

Поріг знань характеризується трьома складовими:

• загальнонауковим заділом, що укладається з опублікованих у світовій літературі результатів фундаментальних досліджень і власних накопичених фундаментальних наробітків, поки не апробованих;

• спеціальним науковим заділом, що утвориться з результатів прикладних досліджень і розробок (патентів, “ноу-хау”, методик, алгоритмів і т.п. але інтелектуальна власність на них належить даній країні (групі країн, фірмі);

• науковим фоном у тих областях загальнонаукових і спеціальних знань, у яких дана країна (об'єднання країн, фірма) зацікавлена. Мається на увазі наявність у кожної такій області критичного прошарку спеціалістів і наукових шкіл, а також належного наукового обслуговування.

Перші дві складові зручно використовувати для реєстрації портфеля заділів у наукових знаннях на даний момент часу і визначення його відповідності необхідному масштабу. Масштаб заділу для рішення інноваційної задачі дорівнює критичній масі відповідних науково-прикладних ідей.

Всі три складові в сукупності доцільно застосовувати для оцінки потенційної спроможності країни (фірми) самостійно організувати негайно або в найближчій перспективі цільові НІОКР по надолуженню портфеля заділів. Зокрема, виявлення при такій оцінці недостача науково-прикладного потенціалу на підприємстві для дозволу конкретної проблеми і неможливості його підвищення до необхідного рівня в плановані терміни свідчить про необхідність притягнення партнерів або доцільності одержання ліцензії, якщо підхожі розробки вже є.

Фактор Б. Інноваційні фінансові ресурси.

Можливість фінансування інноваційних проектів визначається фізичною наявністю і доступністю капіталу, вкладеного сьогодні в ім'я майбутньої високої віддачі у випадку не зовсім очевидного успіху.

Інноваційні фінансові ресурси можуть бути рисковым капіталом, вкладеним для одержання високих прибутків, або некомерційними, такими як субвенції, для яких віддачею служить досягнення цілей, важливих для стійкого розвитку. Типовим терміналом для комерційного рискового капіталу є венчурная фірма, а для безприбуткового - суспільний науковий фонд. Відповідно в першому випадку його джерелами будуть підприємці і рисковые інвестори, а в другому - спонсори з некомерційною мотивацією.

Фактор В. Інноваційні підприємці.

Це специфічний тип бізнесмена, що виступає сполучною ланкою між новаторами - авторами оригінального науково-прикладного продукту - і товариством, зокрема, сферами виробництва і споживання. Крім звичайних індивідуальних якостей (таланта, кругозіру, уяви, схильності до ділового ризику) такий підприємець повинний мати своєрідну форму передбачення життєздатності конкретного науково-прикладного продукту, що подається до освоєння, як правило, ще сирим - у виді уяви, ідеї або в кращому випадку концептуальної моделі, приміром, концепт-кара. Це передбачення в умовах підвищеної непевності.

Роздивимося процес прийняття інноваційного рішення. Його базою є інноваційний задум. Він формується талантом, причому не стільки під впливом попиту й економічної коньюктури, скільки під впливом специфічних компонентів інтуїтивного прогнозування, потенційного портфеля перспективних розробок, що знаходяться у світогляду підприємця, і засобів просування нововведення на ринок.

Підприємець систематизує науково-прикладні продукти, взаимодействуя з новаторами і формуючи інноваційний портфель, оцінює можливі шляхи реалізації і життєздатність кожної перспективної розробки за допомогою відповідних критеріїв. Останні підбираються й адаптуються індивідуально. З наявних у світовій інфраструктурі прийняття рішень критеріїв (науково-технічних, соціально-психологічних, екологічних, комерційних і інших) вибираються підхожі за принципом розумної достатності, виходячи з інтуїції, преваг і індивідуально-типологічних особливостей.

У результаті і виникає уява того самого проекту, при якому ідея потенційного нововведення через декілька років перетвориться в привабливий для споживачів продукт.

Щоб очікуваний прибуток перетворився в реальну, бізнесмен повинний брати до уваги і ту обставину, що лише менша частина капіталовкладень йде на трансформацію ідеї в концепцію і створення досвідчених зразків. А велику їхню частку треба витратити, щоб вивести розробку на ринок для комерційного використання. Тому повинна бути змодельована активна стратегія маркетингу по просуванню майбутнього продукту на ринок. Зокрема, для піонерних розробок така стратегія може бути орієнтована на створення в потенційних покупців почуття незадоволеності існуючим товаром і чекання більш привабливого. Реалізація подібної стратегії дозволяє не тільки зацікавити споживачів, але і нейтралізувати конкурентів.

Інноваційний задум і стратегія маркетингу служать ключовими аргументами на користь конкретного проекту. Природно, безпосередньо перед ухваленням рішення про початок фінансування підприємці не покладаються цілком на інтуїцію й удачу, а проводять (для зменшення ризиків) більш детальну перевірку його життєздатності, але вже з притягненням незалежних спеціалістів-аналітиків.

Крім того, зазначимо, що інноваційний задум може з'явитися не тільки в процесі розумового експерименту, але й ассоциативно - зненацька, раптово. Цьому сприяє настрой на економіко-управлінський пошук, наприклад, через засоби масової інформації, “соціальне замовлення”, що характеризують насущні потреби товариства.

Фактор Г. Поле інноваційної активності.

Воно окреслюється межами концентрації потенційних об'єктів додатка знань і навичок на відповідних ієрархічних рівнях, територіях, у визначених видах діяльності.

Потенційні інноваційні об'єкти - це “вузькі” місця в різноманітних відкритих системах (машинних, біологічних, людино-машинне, соціально-технічне й інших), що функціонують у рамках “товариство - середовище обитания - техніка”. Здійснення в потенційних об'єктах спеціальних проектів (науково-промислово-інноваційних і ін.) забезпечує розшивку “вузьких” місць шляхом упровадження підхожих нововведень (модернизационных, новаторських, що випереджають і пионерных).

При цьому важливо підкреслити, що ключовими передумовами організації конкретного проекту, включаючи вибір схеми й обсягів фінансування, є пропозиція новаторами адресного науково-прикладного продукту і наявність у зацікавленого підприємця або менеджера економіко-управлінського рішення по перетворенню такого продукту в реальне нововведення.

По оригінальності що впроваджуються науково-прикладних продуктів і масштабам перетворень інноваційні об'єкти доцільно ранжировать на п'ять родів:

• об'єкти I роду, що настроюють на використання нових загальнонаукових ідей, що забезпечують створення піонерних новацій;

• об'єкти II роду, що потребують застосування нових науково-прикладних ідей, заснованих на модифікованих загальнонаукових і приводящих до нововведень, що випереджають;

• об'єкти III роду, що націлюють на адаптовані науково-прикладні ідеї, що трансформуються в новаторську продукцію або технологію її виготовлення;

• об'єкти IV роду, що ставлять проблеми удосконалення існуючої продукції або технології її одержання, що дозволяються за допомогою впровадження модернизационных инноваций;

• об'єкти V роду, що стосуються освоєння виробництва готових новацій тієї або іншої науково-прикладної значимості з метою їхній тиражування.

Фактор Д. Інноваційний клімат.

Це своєрідна “живильне середовище”, що забезпечує сприятливий фон для взаємодії схарактеризованих вище чинників. Подібне середовище включає систему необхідних соціальних, юридичних, економічних, інформаційних і інших інститутів, що підтримують як нововведенческую діяльність, так і самих новаторів. До типових прикладів організаційних побудов, що сприяють формуванню інноваційного клімату, можна віднести виртуальные корпорації, технополисы, бізнеси-інкубатори, кібернетичні інформаційні простори.

Проблеми становлення господарського механізму в Україні.

Головна мета будь-якої реформи – економічна свобода громадян і створення на цій основі ефективної господарської системи, здатної забезпечити динамічний розвиток народного господарства і гідний рівень добробуту громадянам держави, подолавши відставання від інших країн.

При проведені ж реформ економічної системи України не були навіть визначені та проаналізовані основні комплексні моделі, які можуть забезпечити економічне зростання. Ці перетворення не сприймаються суспільством і здійснюються незалежно від його потреб, тобто мають самодостатній характер їх проведення в соціальному плані, що коштує народу дуже дорого.

Політичне й економічне реформування буде успішним лише тоді, коли само воно буде психологічно і соціально обумовленим, а методи його здійснення – реалістичними та ефективними. Інакше нам ще довго доведеться виживати на звалищах минулого.

Метою реформ в умовах сьогодення не може бути стабілізація економіки. Адже, по суті, це означало б нижню рівновагу, коли спад призупинився, а економічне зростання ще не почалось. Але при цьому зберігаються всі диспропорції, які склалися за роки кризи і економічної деградації, а також ціла низка руйнівних чинників, програм та моделей. Таке становище не може зберігатися довго, оскільки в подальшому воно призведе до ще більшого застою і деградації.

Для видужання економічного організму від довготривалої хвороби слід досягти докризового рівня, але при новій економічній системі й структурі економіки, і одразу ж спрямувати свої зусилля на забезпечення стабільних темпів росту.

Характеристики

Список файлов реферата