169513 (742429)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Міністерство освіти та науки України

Реферат на тему:

Річка Самара.

Змінити ставлення до природи. Очистити навколишнє середовище. Зберегти й своє здоров'я... Це завдання не тільки місцевих Рад народних депутатів, любителів природи, але й кожною з нас. Одне з найважливіших завдань перебу­дови.

Ось чому масові товариські організації все частіше ставлять питання щодо оздоровлення водного басейну Дніпропетровщини. А бити тривогу, дійсно, є чому!

Наведу кілька фактів статистики, що торкаються усього Подніпров'я.

Викиди шкідливих речовин в області роблять 586 промислових підприємств. Складний водо­господарський стан склався у Кривбасі, Захід­ному Донбасі, частково у Новомосковську. Майже же з 840 тисяч кубометрів промислових стічних вод Дніпродзержинська, які щодобово впадають ся у Дніпро, 102 тисячі кубометрів - неочищені. Споживаючи в масштабах республіки тільки 14,6 процента води, промисловість Дніпропетровщини викидає в Дніпро та інші водоймища більше третини забруднених стоків.

Турбота про природу й тривога за її долю ось ті рушійні сили, які можуть зберегти здо­ров'я і сили природи не тільки для сучасників, але й для майбутніх поколінь. А що ж робиться нині для цього?

Виконкомом обласної Ради народних депута­тів при участі ряду інститутів розроблена про­грама охорони навколишнього середовища на дванадцяту п'ятирічку і на період до 2005 року. Вона передбачає корінне поліпшення екологіч­ного стану і вихід на граничне допустимі кон­центрації по всіх забруднювачах. Для цього слід освоїти більше 3,5 мільярда карбованців капітальних вкладень. Намічені крупні, конструк­тивні, конкретні заходи. Але для того, щоб вони успішно здійснювалися, крім постійного контролю, потрібна корінна психологічна перебудова у ставленні до охорони природи. На всіх рівнях. Слід подолати відомчі бар'єри, перейти до управ­ління природоохоронною діяльністю від адміні­стративних до переважно економічних методів, повести кінець кінцем ціле направлене екологічне виховання населення, особливо молоді. Одним словом, потрібна висока свідомість і висока від­повідальність кожного...

За останні десять років зникло чимало малих річок — артерій Присамар'я. Нині вся надія на їх дідуся-Славутича. Невже не виручить? І кож­ний місцевий житель замислюється: звідки ж брати силу Дніпрові? Адже черпає він її поки що з нечисленних малих річок. Звідси й висно­вок: необхідно не тільки оберігати їх від за­бруднення, але й приступити до активного від­родження.

На річкових пляжах міста Новомосковська нещодавно з'явилися застережливі таблички: «Обережно! Купатися в Самарі не можна!», «Небезпечно для життя!» Як трапилось, що од­на з найчистіших, кришталево-прозорих і пов­новодних річок раптом перетворилась в джере­ло небезпечних захворювань? На міському пля­жі, наприклад, бактеріальна забрудненість води за останніми даними в багато разів перевищує гранично допустиму норму. І це все трапилось тому, що в багатотисячному місті до думки компетентних людей ніхто не прислухався. Давно спеціалісти та любителі природи б'ють тривогу щодо повільного замирання Самари. Старожили пам'ятають, що ще в 30-х роках навіть на Воронівці ширина ріки досягала 250 метрів, а гли­бина її становила 25—ЗО метрів. Нині річку в. деяких місцях можна перейти вбрід.

Обміління викликано знищенням водоохорон­них боліт, брудними стоками промислових підприємств. Його очисні споруди, сховища, відстійники переповнені, подекуди навіть в аварійному ста­ні. По­трапляють нечистоти в Самару особливо під час паводків та зливи.

Ріка вже не спроможна природним шляхом; очищати себе від побічних продуктів господар­ської діяльності, іноді отруйних, які до неї по­трапляють. Подібних до тих, що частенько над­ходять з міських очисних споруд, розташованих на західній околиці селища Кулебівки (непода­лік Новомосковська).

На очисній діє пісковловлювач, а мул не пропарюється, щоб знешкодити в ньому всі гельмінти. Три роки його відстоюють у восьми спеціальних картах-майданчиках, щоб вбити бактерії. Але під час дощів рідина переливаєть­ся поверх гребенів, і стоки розносять її по всьо­му навколишньому лиману, а разом з нею й не­безпечні живі організми.

На цьому місці не побачиш рибалок чи люби­телів природи — смердить так, хоч протигаза на­тягай. Керівникам трубного заводу байдуже, а риба задихається...

Прикладів засмічення ріки Самари та навко­лишнього середовища багато. Це і озеро Хащівка (неподалік Орлівщини), що сполучається протокою з Самарою. Але її загатили «штучною дамбою» будівельники Дніпропетровського буд-заводу, які ремонтували базу відпочинку «Золо­тий пляж». Довкола — будівельні відходи, сміт­тя, різний мотлох. У результаті порушено біоло­гічний режим озера — створився застій води, розпочалося гниття.

На базі відпочинку «Сосновий гай» вкрай у аварійному стані очисні споруди. Ефективність полів фільтрації (якщо можна їх так назвати) низька і ненадійна.

Біда в тому, що й місцеві жителі свідомо за­бруднюють нечистотами навколишнє середови­ще. Орлівщини, наприклад, перетворили береги озера Крилівське на звалище сміття, битої цег­ли, скла. Сюди ж стягують і жертви водіїв — за­битих собак та котів.

Є у відділі планової комісії Новомосковського міськвиконкому протокол № 2/99-04 «Про будів­ництво каналізаційних у базах відпочинку», розташованих на околицях міста.

А справи з очисними спорудами тут, як ми вже згадували, катастрофічні. Якщо не буде ближ­чим часом єдиної комплексної системи у цьому регіоні, Самара захлинеться від бруду та нечис­тот. З цього приводу дивує надто спокійна пози­ція керівників міськвиконкому. Мовчать, мов риба. А справжня риба і раки задихаються в річках та озерах від брудних стоків.

Що вже говорити про околиці Новомосков­ська, коли в його центрі кілька років «пустує» таке людне місце, як парк імені Сучкова. На лівобережжі дерева занехаяні — щорічно тут па­нують «джунглі» амброзії. 1 тис грн. витрачено на «озеленення» парку, але ні дерев, ні грошей. Кажуть, що ґрунт не підходить. Не завадило б нашим «парковим господарям» по­вчитися у севастопольців, які на гравії сади пле­кають...

Не в пошані й урочище Осички, що за Черво­ним Кутом. Чималий пустир заростає дурманом та колючкою. Дехто з господарників хвацько «оживлював» цю місцину, та балачками все й скінчилось.

Новомосковський лісгосп приступив до рекон­струкції рідколісся молодими деревцями, а по­тім забув про нього. Саджанці зачахли, бо ніхто за ними не доглядав. Хтось розпочав будівни­цтво турбаз на цьому місці, та їх було визнано незаконними. Тепер тут височать піраміди піску, купи битої цегли, понівечено ґрунт.

Але всі вищезгадані порушення аж ніяк не зрівняти з варварським наступом на дубовий гай дачників з Новомосковського ремонтно-транспортного підприємства.

Розпочалося масове вирубування дубів 20-річного віку. Трактор С-100 вивертав з корінням дерева, люди обрубували віття, а К-700 відтягу­вав стовбури до місця спалення. Дуби, яких на­лічувалось аж 130, на превелике нещастя «дач­ників», не горіли. Все це неподобство творилося на очах у всіх орлівщан... Але чи покарано по­рушників? Ще й як! Мізерною сумою оштрафо­вано деяких організаторів цієї дикої баталії...

На Дніпропетровщині створено спеціальний; штаб по оздоровленню малих річок. Але коли бути відвертим, усі вони на межі замирання, бо дуже мало робиться для їх врятування. Тому що ми, як правило, дбаємо не стільки про здо­ров'я природи, як про показуху.

Навіть деякі журналісти намагаються видати бажане за дійсність, замість глибокого і твере­зого аналізу стану справ підтримують у своїх кореспонденціях тих, кого показуха більше всьо­го влаштовує.

Мимоволі пригадалася стаття одного з респуб­ліканських журналістів, який на всі заставки розхвалював керівників новомосковського водогоспу за те, що в місті збудували очисні спору­ди. Автор робив оптимістичний висновок, мов­ляв, віднині здоров'ю Самари ніщо не буде за­грожувати. При цьому намалював таку ідилічну картину: на березі красуні-річки сидять члени комітету по охороні Самари і п'ють чай з печи­вом місцевого заводу продтоварів. А самовар заправлений водою, яка за смаком не посту­пається джерельній. Воду в самовар наливали, з такого «життєдайного» джерела, як очисні споруди.

Дійсно, картина ефектна. Але ми все ж не ра­димо пити чай зі стоків, які впадають в Самару, навіть якщо він заправлений газетною клюквою.

Як уже згадувалось, нові очисні споруди не врятували річки: надто довго їх будували. До того ж, як виявилось, не продумана була еколо­гічна сторона очищення: побутові стоки змі­шуються з промисловими, хоч відомо, що техно­логія їх очищення різна.

Довго демонтували напорний колектор, май­же півроку «проривали» 300 метрів траншеї, зволікався пуск спускного колектора, повільно впроваджувалася в дію дренажна насосна стан­ція, хлораторна тощо.

Висновок остаточний: аби приймальна комісія в свій час була принциповою, не підписала державний акт (очисні споруди було прийнято на кілька місяців раніше), то експлуатаційни­кам не довелося б «дотягувати» весь цикл робіт до умовної норми.

Нині упорядкували територію, обладнали са­нітарні та побутові кімнати, а невирішених проблем ще дуже багато. На ділі виходить, що державний принцип випередження будівництва природоохоронних об'єктів залишається на папе­рі. В місті на Самарі темпи введення промисло­вих потужностей у кілька разів перевищують темпи будівництва очисних споруд...

Є й інші питання, що стосуються охорони нав­колишнього середовища і потребують дальшого вивчення й творчого вирішення. Це, передусім, проблема осушення боліт. Адже болота є акуму­ляторами води, вони протягом значного часу підтримують водність малих і великих річок - водоносних прісних артерій. Настав час провести інвентаризацію усіх великих і малих боліт і на науковій основі вирішити, які з них слід зали­шити для зберігання водності річок. Звичайно, треба заборонити осушення цих акумуляторів вологи, а для решти встановити обов'язкове по­двійне регулювання, щоб не допустити їх пересушення й вивітрювання ґрунтів. Отже, знову проблеми води й землі потребують одноразового вирішення...

Нині тема охорони природи, раціонального ви­користання її ресурсів, захист навколишнього середовища — чи не одна з найактуальніших тем віку. Є вже позитивні результати у цьому напрямку: мешканці сіл Перещепиного та Ме­ліоративного відремонтували у 1987 році очисні споруди господарсько-побутових стоків на якіс­ному рівні.

На Кільченському асфальтовому заводі про­ведено реконструкцію і одночасну заміну сухого-способу очищення забрудненого повітря на во­логий.

Проведено демонтаж тваринницької ферми в районі озера Солоний Лиман, де намічено розши­рити базу обласної лікарні.

Новомосковський ордена Трудового Червоно­го Прапора трубний завод імені 50-річчя Радян­ської України вперше в галузі застосував без­стічну замкнуту оборотну систему водопостачан­ня цехів технічною та питною водою. Тут побу­дована також мережа споруд біологічного очи­щення. Зовсім припинено забір води на виробни­цтво з Самари і введення її в русло неочищених стоків.

На підприємстві створено розгалужену мере­жу споруд і великий став-шламонакоплювач з. потужним земснарядом; діє система очищення води кварцевими фільтрами, горизонтальними відстійниками окалини та установками нейтралі­зації кислих сплавів. А в комплексі новозбудованого ТЕЗЦ № 3 стала до ладу установка для очищення і знесолювання хімічних стоків вироб­ництва.

Непогані справи на трубному заводі і з охо­роною атмосферного повітря. Більшість техноло­гічних ліній, що виділяють пил і шкідливий газ, вже оснащено пилегазовловлюючими установка­ми. Контроль за додержанням правил технічної" експлуатації і ефективністю всієї системи вловлюючої апаратури здійснює заводська лабора­торія по охороні праці і промисловій санітарії. Станція автоматичного знімання проб атмосфер­ного повітря діє безперервно протягом усього робочого часу. Роботу автоматів доповнює ме­режа громадських постів та інспекторів, які за­кріплені за всіма технологічними цехами.

Багато робиться на підприємстві і для охоро­ни навколишнього середовища. Вздовж завод­ських корпусів посаджено у кілька рядів тополі, клени, верби, а обабіч асфальтових доріжок — яблуні і груші. Вся територія устелена зеленим килимом, на якому яскравими барвами вигра­ють квіти. Є своя заводська квіткова оранже­рея, де цілорічне вирощують троянди, гвоздики, тюльпани та багато іншої флори.

За виробничою зоною території заводу від­дзеркалюють води штучних ставків, які заросли біля берегів очеретом, рогозом та кущами лози.

На лівому березі Самари для виробничників споруджено турбазу-профілакторій «Трубник» на 200 місць і піонерський табір для дітей за­водчан — на 240.

Активна і дійова участь широкої громадсь­кості у здійсненні природоохоронних заходів що­до раціонального використання води, очищення навколишнього середовища, озеленення терито­рії підприємства дозволили Новомосковському трубному заводові досягти високих виробничих показників і неодноразово виходити переможцем у республіканському і Всесоюзному соціалістич­ному змаганні.

...Поява автомобіля розширила сферу діяль­ності людини, збільшила виробничі сили су­спільства. Поліпшення конструкції двигуна внут­рішнього згоряння дозволило збільшити швидкість руху, що в свою чергу примусило будува­ти дороги з твердим покриттям.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов реферата