168737 (742084), страница 6
Текст из файла (страница 6)
Шлам відходів що містить мідь заскладовано в кількості 13,2 т. на територіях ВАТ «Газотрон» та ВАТ «Рівненський радіозавод».
Рідкі відходи установлені НДК із вмістом міді до 4,5% в кількості 7,81 тис. т. зберігаються в шламонакопичувачі ВАТ «Рівнеазот».
Відходи порошкового покриття деталей у кількості 62,18 т. зберігаються на ВАТ «РЗВА».
Відпрацьовані органічні кислоти розміщені в шламонакопичувачі ВП «РАЕС» у кількості 16,7 тис. т.
Окрему групу небезпечних відходів сілі становлять непридатні до використання та заборонені до застосування хімічні засоби захисту рослин. Кількість цих відходів становить 67,034 т. Вони розосереджені по всій території області. На цей час всі наявні непридатні та заборонені до використання ХЗЗР зберігаються в 91-му спеціально обладнаному контейнері на об'єктах області.
Залишається гострою проблема екологічно-безчпечного поводження з побутовими відходами. Щороку лише в районних центрах області на 17 сміттєзвалищах, які займають площу 103,9 га., накопичується близько 165 тис. твердих побутових відходів.
4.2 СТАН ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ
З метою посилення контролю та ефективності координації діяльності і у сфері поводження з окремими видами відходів як вторинною сировиною в області створена та діє комісія по перевірці суб'єктів підприємництва на предмет додержання ними ліцензійних умов.
Розроблені першочергові заходи по удосконаленню регіональної системи збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів, як вторинної сировини на період 2004-2010 рр.
Держуправлінням екоресурсів розроблена та затверджена на сесії обласної ради Регіональна програма поводження з відходами на 2004-2010 рр. Дана Програма схвалена розпорядженням голови облдержадміністрації від 16.04.2004 р.№ 174.
Програма спрямована на розв'язання ключових екологічних проблем області, пов'язаних з неефективним поводженням з відходами, запобігання накопиченню небезпечних відходів у місцях їх складування, піднесення ефективності повторного використання відходів шляхом нарощування обсягів їх утилізації та сприятиме зниженню негативного виливу відходів на довкілля і здоров'я людей.
Запроваджений облік юридичних та фізичних осіб, які здійснюють операції зі збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сирові і ні і.
Крім того дані відповідні доручення головам райдержадміністрацій та міським головам щодо вивчення стану справ в регіонах області по збиранню, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини.
Розроблено та узгоджено план спільних заходів держуправління екоресурсів та обласної санітарно епідеміологічної станції на 2004р., щодо посилення контролю за дотриманням вимог природоохоронного та санітарного законодавства на території області.
До плану спільний перевірок включено підприємства, які є основними утворювачами відходів, а також підприємства, що в своїй діяльності використовують та зберігають отруйні та хімічні речовини.
Держуправлінням екоресурсів спільно із спеціалістами обл. СЕС у 2004 р. проведено 12 перевірок діяльності суб’єктів господарювання області у сфері поводження з окремим видами відходів як вторинною сировиною, вт.ч. використаною тарою. В ході діяльності було встановлено, що всі суб'єкти господарської діяльності здійснюють свою діяльність згідно вимог ліцензійних умов. Однак має місце порушення Закону України "Про відходи". Так, всупереч ст. 28 Закону України "Про відходи ряд підприємств та фізичних осіб не розробили реєстрові карти об'єкту оброблення відходів. По результатах перевірки були видані відповідні приписи по усуненню виявлених порушень.
5. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
5.1 ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. СТАН ФІНАНСУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ГАЛУЗІ
Зважаючи на незадовільний фінансовий стан екологічного регулювання в Україні та хронічну нестачу державних інвестицій на фінансування витрат, пов'язаних з виконанням робіт, що належать до природоохоронних заходів, фонди охорони навколишнього природного середовища залишаються основним джерелом бюджетного фінансування природоохоронної галузі. Динаміка надходжень коштів до обласного природоохоронної о фонду.
Обласний природоохоронний фонд є цільовим фондом і використання його коштів чітко визначено постановою КМ України від 17.09.96р. №1147 «Про затвердження Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів» (зі змінами). Згідно цього переліку є 10 основних напрямків, на які можна використовувати кошти фонду.
Проведеним аналізом, який зроблено за допомогою програмного комплексу «Регіональна інформаційно-аналітична система обліку використання природоохоронних коштів у Рівненськійобласті», 84% коштів у 1999-2004 рр. використовувалося на п'ять з них, а саме:
охорона і раціональне використання водних ресурсів:
раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів;
збереження природно-заповідного фонду;
Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2004 р.
-наука, інформація і освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза,
організація праці;
-охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів.
Державне управління екоресурсів в області здійснює загальний контроль за надходженням та використанням коштів місцевих природо охоронних фондів. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2004 р.
За рахунок коштів Державного, обласного та місцевих природоохоронних фондів в 2004 р. було профінансовано понад 150 природоохоронних заходів. Аналіз зроблено за допомогою програмного комплексу «Регіональна інформаційно-аналітична система обліку використання природоохоронних коштів у Рівненській області».
Слід зауважити, що кошти місцевих природоохоронних фондів використовуються неефективно. В Рівненській області в 2002р. на виконання нового Бюджетного Кодексу органами держказначейства було відкрито 364 рахунки (в розрізі сільських, селищних та міських рад) для зарахування коштів збору за забруднення довкілля та відшкодування збитків, нанесених порушенням природоохоронного законодавства. Середні надходження коштів на 1 раду за рік є незначним і складає 1,8 тис.грн., вимоги до формування фонду є складними, тому більшість місцевих рад не формують, фонди і не використовують кошти.
В 2004р. тільки кожна п'ята рада виконувала природоохоронні заходи за кошти місцевих природоохоронних фондів, на які було використано 549,9 тис.грн. Залишок коштів на рахунках місцевих природоохоронних фондів станом на 01.01.2005 р. склав 404,7 тис.грн.
В 2004 р. тільки один Запит на фінансування з державного природоохоронного фонду із 13 надісланих держуправлінням до Мінприроди України, було включено до бюджетної програми «Очистка стічних вод» на фінансування в 2004 р.
Було виділено 450,0 тис. грн. на продовження Капітального ремонту каналізаційних очисних споруд м. Костопіль потужністю 5,0 тис. м3/добу.
За кошти обласного природоохоронного фонду в 2004 р. було профінансовано 36 заходів на 1 млн. 138 тис. грн.
5.2 АНАЛІЗ ТА СПРАВЛЯННЯ ПЛАТИ (ПОДАТКУ) ЗА ЗЕМЛЮ, ЗБОРІВ ТА СПЕЦІАЛЬНЕ КОРИСТУВАННЯ ПРИРОДНИМИ РЕСУРСАМИ
В сучасних умовах проблема фінансування природоохоронних заходів набуває особливої гостроти, тому то зазначених коштів природоохоронних фондів надзвичайно недостатньо на фінансування заходів, пов'язаних із відтворенням та підтриманням природних ресурсів у належному стані. Згідно із Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими законодавчими актами кошти від збору за спеціальне використання природних ресурсів повинні спрямовуватись на відтворення та підтримання природних ресурсів у належному стані.
Важливою складовою еколого-економічного механізму є плата за використання природних ресурсів. Наданий час підприємства області справляють плату за земельні, лісові, водні ресурси, геологорозвідку, спеціальне використання надр, радіочастотного ресурсу та інших ресурсів. Дані щодо надходжень від зборів за спец користування основними природними ресурсами.
Мета запровадженої системи платного природокористування полягає у встановлені економічних відносин у сфері використання природних ресурсів, стимулюванні раціонального і комплексного їх використання та зменшенні ресурсоємності виробництва навколишнього природного середовища.
Використання землі, як і інших природних ресурсів, в Україні платне. Плата за землю справляється відповідно до Закону України «Про плату за землю» (в редакції Закону України від 19.09.96р. № 378/96-ВР зі змінами та доповненнями).
Прийнятий новий Земельний Кодекс України, який набрав чинності з 1 січня 2002 р.. упроваджує відповідальність власників землі та землекористувачів за своєчасну сплату земельного податку.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про плату за землю», кошти від земельного податку мають спрямовуватися на розробку і виконання державних програм щодо раціонального використання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорону земельних ресурсів у комплексі з іншими природоохоронними заходами.
Але на сьогодні кошти від плати за землю надходять до загальних місцевих бюджетів і використовуються на поточні потреби.
Усі водні ресурси України - це національне надбання, одна з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.
Відповідно до ст.32 Водного кодексу України всі зазначені збори мають спрямовуватися на здійснення заходів щодо охорони вод, відтворення водних ресурсів і підтримання водних об'єктів у належному стані, а також на виконання робіт, пов'язаних з попередженням шкідливої дії вод і ліквідацією її наслідків.
Лісовим Кодексом також передбачено платність спецкористування лісових ресурсів та використання сплачених зборів на відтворення та утримання лісів у належному стані.
Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Кодексом України про надра установлюється принцип платності користування надрами та спрямування цих коштів на заходи з охорони надр.
З метою створення правових засад ефективного використання радіочастотного ресурсу України для забезпечення економічного, соціального, інформаційного і культурного розвитку країни 1 червня 2000 р. прийнято Закон України «Про радіочастотний ресурс України», яким запроваджується дозвільна системи (ліцензування) використання радіочастот, а також система щомісячної сплати збору за використання радіочастотного ресурсу України.
21
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
