168737 (742084), страница 2
Текст из файла (страница 2)
дослідження рівнів забруднення рослинницької продукції та води на вміст нітратів, залишків пестицидів, важких металів.
Рівненською обласною державною лабораторією ветеринарної медицине проводились:
•радіологічний контроль за об'єктами ветеринарного нагляду (продуктами та сировиною тваринного походження, кормами, прижиттєва діагностика тварин);
•дослідження харчової продукції та продовольчої сировини на вміст пестицадів, нітратів, нітритів, гормональних препаратів та важких металів.
Рівненське державне лісогосподарське об'єднання "Рівнеліс" здійснювало:
•лісопатологічні обстеження лісових насаджень області на площі
78074 га;
•моніторинг грунтів у лісах, в тому числі радіологічний;
•радіологічний моніторинг лісогосподарської продукції. Рівненська гідрогеелога-меліоративнаекспедиція
(підпорядковується Рівненському обласному управлінню меліорації і водного господарства) здійснювала:
моніторинг якості поверхневих вод за гідрохімічними показниками внаслідок скидів підприємств і населених пунктів в 5 створах на З річках: Горинь, Стар, Прип'ять;
радіологічний моніторинг в зонах впливу Хмельницької та Рівненської АЕС на річках Стир, Горинь, Гнилий Ріг, Вілія та Прип'ять в 9 створах;
радіологічні та гідрохімічні спостереження стічних вод (промстоки і зливові стоки РАЕС) в 2 створах;
еколого-меліоративний моніторинг меліорованих і прилеглих до них земель по 9 еталонним системам в 4 районах області.
Рівненським обласним головним управлінням земельних ресурсів здійснювалось ведення поточного обліку земель з метою
Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2002 р. вивчення структури землекористування, трансформації земель залежно від їх цільового призначення, стану та якості грунтів, стану рослинного покриву, відновлення порушених земель, стану і використання земельних ресурсів та підготовка статистичних звітів про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності у програмному комплексі "Земля".
Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал", "Дубноводоканал" (підпорядковується Рівненському облжитлокомун управлінню) здійснювало:
•моніторинг якості поверхневих, вод вище і нижче скидів очисних
споруд м.Рівне, м.Дубно, смт.Квасилів та смт.Гоща в річки Устя, Іква та Горинь;
•постійний моніторинг якості питної води в артезіанських свердловинах, на виходах з насосних станцій та станцій знезалізнення води перед подачею у водопровідну мережу, у водопровідній мережі м.Рівне, а також періодичний контроль якості питної води на Гощанській, Дубенській, Здолбунівській та Квасилівській дільницях на вміст хлору, заліза, нітратів, нітритів, аміаку, хлоридів, сульфатів, кальцію, магнію, фтору, міді, марганцю, вільної вуглекислоти, сірководню, молібдену, миш'яку, розчиненого кисню і інших показників;
•моніторинг якості зворотних вод в місцях скидів очисних споруд м.Рівне, м.Дубно, смт.Квасилів та смт.Гоща в річки Устя, Іква та Горинь.
У відповідності до комплексного плану ведення моніторингових робіт в 2002 р. проводились спостереження за якістю поверхневих вод в суміжних контрольних пунктах з Житомирською, Тернопільською, Хмельницькою та Волинською областями згідно із заключеними із державними управліннями екології та природних ресурсів в цих областях положеннями про інформаційну взаємодію та планів спільних спостережень.
Основні результати ведення моніторингових робіт суб'єктами моніторингу в 2002 р. приведені нижче.
2.2 АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ
Динаміка викидів забруднювачів зі стаціонарних та пересувних джерел в цілому по області та в розрізі населених пунктів, в яких проводяться регулярні спостереження.
Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у 2004 р. від стаціонарних джерел 229 підприємств області склав 15,8 тис. т, що на 1.0 тис. т менше ніж у 2003 р. Пересувними джерелами забруднення атмосфери за звітний період викинуто 40.8 тис. т забруднюючих речовин.
У викидах переважали газоподібні та рідкі речовини. їх частка в усіх надходженнях склала 63.1% (8.7 тис. т). Твердих речовин викинуто 5,2 тис. т. Зменшення викидів забруднюючих речовин спостерігалось у 13 районах області: Березнівському, Володимирецькому, Дубровицькому, Зарічненському, Корецькому, Костопільському, Острозькому, Радивилівському, Гощанському. Демидівському, Лубенському, Млинівському, Рівненському та м. Рівне, м. Дубно, м. Острог, м. Кузнецовськ.
Основними забруднювачами атмосферного повітря, як і в 2003 р.. були підприємства м. Рівне (3,5 тис. т). Здолбунівського (5,1 тис. т). Рівненського (1,9 тис. т), Сарненського (0,7 тис. т), Володимирецького (0,6 тис. т) та Костопільського (0,6 тис. т) районів. Збільшення викидів забруднюючих речовин спостерігалося у трьох районах області, а саме: Здолбунівському, Рокитнівському та Сарненському. Порівняно з 1995 р. викиди в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення зменшились на 9,5 тис. т. або на 37,5%. а з 1990 р. - на 47,7 тис. т.
Зменшення кількості викидів в атмосферне повітря відбулося в основному за рахунок пилу, діоксиду сірки та оксиду вуглецю, яке спостерігалось в 11-ти, 14-ти і 18-ти адміністративних утвореннях області відповідно. Збільшення кількості викидів пилу в атмосферне повітря відбулося в м. Рівне, м. Дубно, м. Кузнецовськ, Гощанському, Лубенському, Здолбунівському. Рівненському та Рокитнівському районах; збільшення викидів діоксиду сірки спостерігалося в м. Дубно, Гощанському, Лубенському та Радивилівському районах: діоксиду азоту в м. Рівне, м. Кузнецовськ, Здолбунівському. Острозькому, Рівненському, Рокитнівському та Радивилівському районах; оксиду вуглецю лише в Острозькому та Рокитнівському районах.
Загалом викиди забруднюючих речовин зменшилися на підприємствах хімічної промисловості, в основному за рахунок зменшення обсягів виробництва на ВАТ "Рівнеазот" (на 347,323 т), водночас збільшилися випад забруднюючих речовин на підприємствах сільського господарства, деревообробної та будівельної галузей - здебільшого внаслідок збільшення Об'ємів виробництва. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря в Рівненській області.
Як і в попередні роки, основними забруднювачами атмосферного повітря в області залишилися пересувні засоби. В 2004 р. в атмосферу пересувними джерелами було викинуто на 0,5 тис. т менше забруднюючих речовин ніж в 2003 р.
Найвищі концентрації забруднюючих речовин від пересувних джерел спостерігалися у районних центрах області та у містах Рівне. Кузнецовськ, де найбільше скупчення автотранспорту.
Забруднення атмосферного повітря
Оцінка ступеня забрудненості атмосферного повітря в м. Рівне проводилась за матеріалами Рівненського обласного центру з гідрометеорології, для чого на 3-х стаціонарних постах і на перехрестях вулиць м. Рівне відбирались проби атмосферного повітря, визначалась кислотність атмосферних опадів.
В пробах вимірювались концентрації 10-ти забруднюючих речовин, які найбільше впливають на організм людини і навколишнє середовище: пилу, діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, оксиду вуглецю, розчинних сульфатів, фтористого та хлористого водню, аміаку, формальдегіду, бензапірену, а також важких металів - заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому і цинку.
За даними спостережень 2004 р. екстремально високих і високих рівнів забруднення атмосферного повітря в м. Рівне не спостерігалось. В порівнянні з минулим роком забруднення атмосферного повітря залишилось па попередньому рівні але по деяких інгредієнтах максимальні концентрації дещо збільшились.
Середньорічні концентрації забруднюючих речовин не перевищували ГДК, за винятком діоксиду азоту, середньорічна концентрація якого дорівнювала ГДК. та формальдегіду, середньорічна концентрація якого перевищувала ГДК в 1,3 рази. Концентрації важких металів не перевищували встановлених ГДК.
В річному ході забруднення атмосферного повітря, збільшення середньомісячних концентрацій спостерігалось у літньо-осінній період по пилу тау весняно-літній період по діоксиду азоту, оксиду вуглецю, хлористому та фтористому водню.
В окремі дні при несприятливих погодних умовах максимальні концентрації шкідливих домішок досягали по діоксиду азоту 2.6 ГДК, оксиду вуглецю 2.6 ГДК, пилу 1.4 ГДК. хлористому водню 2.0 ГДК. фтористому водню 3.4 ГДК, аміаку 1,5 ГДК. формальдегіду 0,9 ГДК. оксиду азоту 0,3: ГДК, діоксиду сірки 0.1 ГДК.
За останні 5 років спостерігається тенденція до зниження концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі по деяких інгредієнтах, що визначаються. їх середньодобові концентрації за останні роки стабілізувались і не перевищують середньодобових ГДК (пил. діоксид сірки, оксид азоту, хлористий водень, аміак, оксид вуглецю, розчинні сульфати, бензапірену та важкі метали).
Середньодобова концентрація фтористого водню була рівна ГДК. Вміст формальдегіду в середньому за добу досягав 2,7 ГДК, діоксиду азоту - 1,3 ГДК. Середньодобова концентрація бензапірену зменшилась і дорівнювала 1,5 ГДК.
Максимально разові концентрації протягом 5 років в окремі дні при несприятливих погодних умовах досягали:
по пилу-4,0 ГДК;
по оксиду вуглецю - 3,6 ГДК;
по діоксиду азоту - 5,1 ГДК;
по оксиду азоту - 1,2 ГДК;
Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2004 р.
По хлористому водню - 3.7 ГДК: по фтористому водню - 3.4 ГДК; по аміаку - 2.5 ГДК; по формальдегіду - 2.2 ГДК; по оксиду азоту - 1,2 ГДК; по діоксид сірки - 0.2 ГДК; по бензапірену - 6,3 ГДК.
У 2004 р. лабораторіями облСЕС проведено 1678 досліджень забруднення атмосферного повітря. Перевищення ГДК зафіксовано в 102 випадках, що становить 6.1% (2003 р. - 7.3%). В міських населених пунктах області відібрано 1332 проби, перевищували ГДК - 70 проб (5.3%), в сільських населених пунктах відібрано 346 проб, перевищення виявлено у 32 пробах (9,2%) в основному за рахунок пилу.
Перевищення ГДК в атмосферному повітрі спостерігались по таким інгредієнтам: пилу (16,6%), сірчистому газу (1,7%), оксидам вуглецю (10%). оксидам азоту (2,9%), формальдегіду (5,2%). сажі (6,9%), фенолу (7,6%). Перевищень за іншими інгредієнтами не виявлено.
При вивченні дифузного забруднення атмосферного повітря досліджено 440 проб, з них не відповідали ГДК 25 проб (5,7%). Перевищення спостерігались в основному за рахунок сажі та пилу.
При підфакельних спостереженнях навколо підприємств області досліджено 970 проб, перевищення ГДК виявлено у 54 пробах, що становить 5,6% за рахунок пилу; формальдегіду, фенолу та сірчистою газу.
Вивчення забруднення повітря, пов'язаного з рухом автотранспорту на вулицях, площах і автомагістралях показало перевищення ГДК в 9.3% з 268 відібраних проб, в основному за рахунок оксиду вуглецю та діоксиду азоту. Спеціалістами санепідемстанції м. Рівне відбирались проби повітря по маршрутних точках в найбільш забрудненій частині міста та підфакельних точках на території підприємств. Загалом в 2004 р. відібрано 55 1 пробу повітря, в 29 пробах (5.3%) рівень забруднення перевищував ГДК: по пилу, оксиду вуглецю, оксидам азоту, аміаку. В місті Рівне збільшується кількість одиниць автотранспорту, які не забезпечені каталізаторами для нейтралізації відпрацьованих газів, тому кількість викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел викидів постійно зростає.
В 2004 р. радіометричний аналіз проб атмосферних випадінь з повітря проводився Рівненським обласним центром гідрометеорології в 19 пунктах спостережень 9 західних областей, з них два пункти знаходяться в межах Рівненської області - м. Сарни. АМСЦ Рівне. В таблиці 2.5 приведені значення середньомісячної і максимальної добової сумарної бета-активності атмосферних випадінь в пунктах спостережень, що розташовані па території Рівненської області.
Середньомісячна, максимальна добова і сумарна бета-активність атмосферних опадів по пунктах спостереження, Бк/м2 х добу
Протягом року різких коливань величини сумарної бета-активності не спостерігалось. Максимальні значення відрізняються від середньомісячних у 2-3 рази. Річна сума атмосферних випадінь по пунктах контролю перевищує доаварійні рівні приблизно в 1,4 рази (584 Бк/м- - середнє по колишньому СРСР доаварійне значення річної сумарної бета-активності атмосферних випадінь).
Випадків перевищення сумарної бета-активності значення 110 Бк/м2 Ш добу по даних пунктах спостереження не виявлено.
Щомісячно проводився гама-спектрометричний аналіз проб аерозольних випадінь на вміст Сз в пунктах спостережень. Випадків перевищення гранично допустимих рівні в концентрації Сз в пробах не виявлено. Детальний аналіз у двох пунктах спостережень, що знаходяться в Рівненській області (Сарни, АМСЦ Рівне).
Щоденно спостереження за потужністю експозиційної дози гамма випромінювання проводились в 4 пунктах контролю: по м. Рівне (лабораторія), АМСЦ м. Рівне, м. Сарни та м. Дубно. Росту величини експозиційної дози гамма-випромінювання в пунктах спостереження не встановлено, появу "свіжих" радіоактивних продуктів не зареєстровано.
2.3 ВОДНІ РЕСУРСИ
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
