168737 (742084), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Більш забрудненою р. Горинь є в пунктах спостереження в межах смт Оржів, нижче скиду з очисних споруд ВАТ "Рівнеазот" та нижче скиду стічних вод ВАТ "ОДЕК-Україна". Як видно з таблиці 3.7, протягом року в пункті в межах смт Оржів та в пункті нижче скидів ВАТ "ОДЕК-Україна" спостерігались перевищення ГДК за основними забруднюючими компонентами: азотом амонійним та нітритним, шестивалентним хромом, БПК. ХСК в середньому становило 28,4 мг/дм3, розчинений кисень становив 7,6 - 13,7 мг/дм3.
За останні 5 років у цих пунктах середньорічні забруднення азотом нітритним, азотом амонійним, БПК, перевищували ГДК. Забрудненість шестивалентним хромом хоч і зменшилась, але перевищувала ГДК. Так у пункті в межах смт Оржів концентрація хрому шестивалентного становила в 2004 р. 3,1 ГДК проти 8,5 ГДК у 2000 р, у пункті нижче скидів ВАТ "ОДЕК-Україна" в 2004 р. 3,0 ГДК проти 10,7 ГДК у 2000 р. Перевищень ГДК хлоридами, сульфатами, кальцієм, магнієм, азотом нітратним та СПАР не було.
МКП "Рівневода" здійснювались щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 2 пунктах спостережень на р. Горинь за 17 показниками. Аналізуючи результати спостережень на р. Горинь слід відмітити низький вміст розчиненого у воді кисню (менше 6 мг/л) в пункті до скиду стічних вод з очисних споруд Горбаківської дільниці 4,3-5,8 мг/л і після скиду стічних вод-4,0 -4.9 мг/л. Перевищення середньорічних показників зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод по БПК,, азоту нітратному. Середньорічні забруднення по інших показниках не перевищували ГДК.
Рівненсько гідрогеолого-меліораптвна експедиція здійснювала щоквартальні спостереження за станом поверхневих вод р. Горинь в пункті спостережень с. Висоцьк за 25 гідрохімічними показниками.
Оцінка екологічного стану річки проводилась аналогічно як і для р.Стир за три критичні місяці межені і представлена у табличній формі.
Річка Устя є лівою притокою першого порядку р. Горинь. Басейн річки розташований у межах лісової зони. Устя бере початок в 2 км на південний схід від с.Дермань-1, та протікає по території Рівненської області. Річка має 28 приток довжиною до 10 км.
Довжина р. Устя становить 68 км, площа водозбору - 762 км2. Річка має три притоки довжиною більше 10 км.
Ця невелика річка зазнає найбільшого антропогенного впливу в межах м.Рівне і області. В річку скидаються стічні води ВАТ "Волинь", Квасилівська дільниця МКП "Рівневода", очисні споруди МКГІ "Рівневода'' 66 в м. Рівне та зливові води м. Рівне.
Річка контролювалась в 9 основних пунктах. За фоновий прийнятий пункт на витоку ріки в с. Дермань-2, що знаходиться на відстані 65,5 км від гирла. У фоновому пункті слід відмітити значний природний вміст показників специфічних речовин токсичної дії (залізо, цинк, марганець, фториди). Інтегральний екологічний індекс природного фону за середніми значеннями показників - 2,3.
Внаслідок скиду стічних вод Квасилівської дільниці МКП "Рівневода" інтегральний екологічний індекс збільшується до 2,8 за рахунок збільшення індексів еколого-санітарних показників (азоту амонійного, фосфатів) до 4,1, специфічного показника токсичної дії (фторидів) до 2,5.
В пункті нижче скиду очисних споруд МКП "Рівневода" м. Рівне інтегральний екологічний індекс збільшується до 3,3 за рахунок збільшення індексів трофо-сапробіологічних показників (ХПК, БКП5, зважені речовини, азот нітритний) до 5,2 та специфічних показників токсичної дії (марганець, фториди) до 2,8. Різко зменшується вміст розчиненого у воді кисню до 3.2 мг/л.
В цілому скид недостатньо-очищених стічних вод з підприємств негативно впливає на якість води в річці. Інтегральний екологічний індекс за середини значеннями показників збільшується за течією з 2,3 до 3.3. В гирлі ріка охарактеризована II класом якості води, ступінь чистоти - вода досить чиста, стан - добрий, інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників - 3,1.
Рівненський обласний центр з гідрометеорології здійснював щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 2 пунктах спостережень на р.Устя за 17 показниками (біогенними компонентами, забруднюючими речовинами неорганічного та органічного походження).
Аналізуючи результати спостережень р. Устя, які велись протягом 2000-2004 років, спостерігається стабільність рівня забруднення по більшості інгредієнтах, але по деяких, зокрема азоту амонійному, азоту нітратному, забрудненість в 2004 р. дещо виросла.
Протягом останніх п'яти років спостереження досить високим залишається рівень забруднення р. Устя нижче міста, нижче скиду стічних вод очисних споруд м. Рівне. Такий стан забруднення річки та низький вміст розчиненого у воді кисню (у "літній" період фіксується його зниження до 1,0 - 3,0 мг/дм ) є наслідком неорганізованих скидів забруднюючих речовин підприємствами міста та неспроможністю очисних споруд повністю нейтралізувати забруднення.
Аналізуючи результати спостережень на р.Устя у пункті до і після скиду стічних вод очисних споруд Квасилівської дільниці МКП "Рівневода" слід відмітити, що вміст розчиненого у воді кисню був високим 8,0-10.6 мг/л в пункті до скиду і 8,2-10,9 мг/л після скиду стічних вод з очисних споруд. Перевищення середньорічних показників зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод по БПК,, залізу загальному та нафтопродуктам. По іншим показникам середньорічні забруднення не перевищували ГДК.
Високий рівень забруднення р.Устя спостерігається у пункті нижче скиду стічних вод очисних споруд м.Рівне. Випадки низького вмісту розчиненого у воді кисню (менше 4 мг/дм3) зафіксовано у травні-вересні і протягом року вміст кисню коливався від 2,9 - 11,9 мг/дм3. Перевищення середньорічних показників зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод по БПК., азоту амонійному, азоту нітратному. залізу загальному та міді. Крім того в пункті після скиду стічних вод зафіксоване перевищення семирічних показників по нафтопродуктах. По іншим показникам се-N цілорічні забруднення не перевищували ГДК. Ріка Стубелка належить до басейну р. Горинь та її лівою притокою першого порядку. Річка протікає тільки територією Рівненської області. Довжина річки 86 км, площа водозбору - 1350 км2, в межах області - '' км ". За початок річки прийнята точка, що розташована у 2 км на схід мі і смт.Мізоч Здолбунівського району. Річка має 29 приток довжиною до III КМ.
Санітарно-епідеміологічною службою області спостереженнями охоплено 22 річки, що зазнають найбільшого антропогенного впливу в 67 визначених пунктах спостережень, із проведених 420 досліджень та санітарно-хімічні показники та 450 досліджень на мікробіологічні показники не відповідали нормативним вимогам 92 проби (або 21.9 %) та 111 проб (24,7) відповідно. Серед 104 відібраних проб на вміст пестицидів. 112 проб на вміст важких металів та 193 проб на вміст СПАР невідповідності виявлено не було.
Невідповідність якості води за хімічними показниками фіксувалась в повному по завислих речовинах, нафтопродуктах, аміаку, загальному залізу. формальдегіду, вмісту органічних речовин.
Рівненською міською СЕС спостереження проводились на 3 поверхових водних об'єктах (озеро Басів Кут. озера гідропарку, р. Устя) у 5 пункт іч спостережень. Організований випуск стічних вод від промислових підприємств міста Рівне в лапі водойми не проводиться, але погіршенню якості поверхневих вод сприяють змиви з урбанізованих територій порушення технічного стану очисних споруд. Найбільшого антропогенного впливу зазнає р.Устя від скиду стічних вод з очисних споруд. Протягом року відібрано 59 проб поверхневої води на бактеріологічні показники, з них 49 проб або 83% не відповідали вимогам та 51 проба поверхневої води на по санітарно-хімічні показники, з них 22 проби або 43% не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам (по аміаку, залізу, БПК,).
Радіоактивне забруднення поверхневих вод в Рівненській області визначається в основному впливом Рівненської і Хмельницької атомних електростанцій. Особлива увага суб'єктів моніторингу приділялась спостереженню за забрудненням поверхневих вод в зоні дії РАЕС та ХАЕС.
За даними Рівненського обласного центру з гідрометеорології сумарна бета-активність проб води, що відбиралися в зоні дії РАЕС та ХАЕС, протягом 2004 р. не перевищувала 5.4x10" К/д. В зоні дії РАЕС та ХАЕС відбирались проби поверхневих вод для гамма-спектрометричного аналізу на вміст в них Сз. Концентрації Сз в пробах води не перевищують рівнів встановлених НРБУ-97 та ДР-97. Детальний аналіз подано в таблиці 3.12.
Радіологічною лабораторією Рівненської гідрогеолого-меліоративної експедиції проведено радіологічні аналізи, в гамма-спектрометричні та радіохімічні (на 5г) в поверхневих водоймах Рівненської та Волинської областей. Збільшення радіоактивного забруднення Сз зафіксовано в промислових стічних водах РАЕС у листопаді 2004 р. - 24,7 К/л. але даний показник не перевищує встановлених нормативів ДР-97 - 54 К/л. Детальний аналіз забруднення радіонуклідами поверхневих вод в зоні впливу РАЕС та ХАЕС.
Еколого-меліоративний моніторинг поверхневих та ґрунтових вод меліорованих і прилеглих до них земель проводить Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція. На 9 еталонних осушувальних системах були відібрані проби в магістральних каналах, ставках, дренажних колекторах. Результати досліджень, що здійснювались у 2004 р.. наведено в таблиці Враховуючи те, що кількість відборів проб води протягом 2000-200-1 рр. були однаковими, а кількість пунктів спостережень на кожній осушувальній системі не змінюється, випадки перевищення ГДК частково можуть відобразити сучасний стан поверхневих водойм на осушувальних масивах області (еталонні системи достатньо повно характеризують комплекс природних умов, а також різноманітність способів осушення, рівня експлікації і сільськогосподарського використання). Для цього була підрахована загальна кількість випадків перевищення ГДК на кожній системі і узагальнені дані.
Гідрохімічний склад поверхневих вод за останні п'ять років істотно змінюється. Спостерігається збільшення у воді сполук азоту, заліза, сульфатів, а саме вони є головними показниками хімічного складу природних вод. Причиною збільшення концентрації сполук азоту і заліза загального може бути повторне заболочування територій, внаслідок чого збільшується застійність води і продукти розкладу органіки постійно надходять до підземних і поверхневих вод.
За програмою моніторингу меліорованих земель на ґрунтових стаціонарах еталонних осушувальних систем проводяться агрохімічні визначення, визначається вологість з об'ємною вагою і без неї, найменша вологоємність, кислотність і окислювально-відновний потенціал. Результати досліджень по грунтам свідчать про низький вміст сполук калію і фосфору. В певні періоди року запаси вологи не відповідають оптимальним критеріям вирощування сільгоспкультур, що є наслідком відсутності як зволоження у період вегетації так і попереджувального шлюзування на його початку.
Результати кислотної зйомки останніх років підтверджують те, що в динаміці кислотності ґрунтів простежується несприятлива тенденція. Внаслідок стійкого переважання окисних умов значення ЕН близькі до верхньої межі оптимуму.
При відносно стабільних значеннях площ сільськогосподарських угідь з лужними і нейтральними грунтами істотно зросли площі з кислими грунтами, що за загрозою подальшого розвитку процесів внутрішньо ґрунтової ерозії є джерелом в майбутньому негативних екологічних проявів. Причому цс зростання відбувається за рахунок істотного збільшення середньо кислих, сильно кислих і дуже сильно кислих ґрунтів.
3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ЗЕМЕЛЬ І ҐРУНТІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
3.1 ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА
Однією з найважливіших оцінок стану навколишнього природного середовища є родючість ґрунтів, збереження якої залишається ключовою проблемою охорони природи і благополучної життєдіяльності людей.
Показником родючості є вміст органічної речовини ґрунту, основну частину якої складає гумус, який і визначає рівень природної родючості ґрунту, вміст елементів мінерального живлення рослин і його фізико-хімічні властивості.
Гумус відіграє велику роль у грунтотворенні і розвитку родючості, формуванні профілю ґрунту у всіх природних зонах, причому характер цієї участі в значній мірі обумовлений складом гумусових речовин.
За даними останнього обстеження Рівненського проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції по забезпеченості вмістом гумусу ґрунти області розподіляються на декілька груп: перша (менше 1,50%) - 19,4% площ, друга (1,51-3,00%) - 70,2% площ, третя (3,01-4,50%) - 10,0% площ та четверта (4,51-6,00%) - 0,4% площ грунтів області.
Середньозважений показник вмісту гумусу в ґрунтах області попереднього туру обстеження складав 2,21% і зменшився в порівнянні з останнім туром до 2,19%.
Більш високий вміст гумусу в господарствах Радивилівського, Млинівського, Демидівського районів, де відповідно середньозважений показник складає 2,64, 2,43, 2,45%. Нижчі показники мають господарства Поліських районів: Березнівського, Дубровицького, Володимирецького, де цей показник становить 1,80, 1,80, 1,88%.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
