148214 (730660), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Після пуску дизельного двигуна частота обертання колінчастого вала зростає, обертання від нього передається валу редуктора, і муфта 7 (рис. 3.2.) вільного ходу роз’єднує редуктор з пусковим двигуном. Коли досягається номінальна частота обертання колінчастого вала дизельного двигуна зачепи-тягарці під дією центробіжної сили розходяться, виходять із зачеплення з буртиком втулки штовхача, і під дією пружин 10 штовхач 11 відводить пускову шестірню із зачеплення із маховиком. Таким чином, редуктор відключається від дизельного двигуна [2].

Рис. 3.2. Схема роботи редуктора:

а – ввімкнений, б – вимкнений; 1- нерухомий упор, 2- рухомий упор, 3 – натискний диск,

4 – пускова шестірня, 5 – зачеп- тягарець, 6 – важіль, 7 – муфта вільного ходу, 8 – валик гвинтової шестірні, 9 – валик згвинтовою і прямозубою шестернею, 10 – пружина, 11- штовхач, 12 – спеціальна шайба, 13 – вінець маховика, 14 – вал редуктора

4. Ремонт пускового пристрою

Щозміни очищуюють двигун від пилу та бруду, перевіряють та при необхідності підтягують кріплення вузлів і деталей, усувають підтікання палива, води та оливи. Заправляють паливний бачок бензином, ретельно перемішаним з оливою у певній кількості.

Через 240 год роботи двигуна перевіряють рівень оливи в редукторі. Якщо необхідно, оливу доливають до рівня контрольного отвору через заливний отвір.

Знімають ковпак повітроочисника пускового двигуна і перевіряють стан фільтрувального елемента. Якщо елемент забруднений, його знімають разом з повітроочисником та промивають у чистому дизельному паливі, потім віджимають та змочують у дизельною оливою. Після повторного змочування фільтруючий елемент встановлюють на місце.

Під час роботи в умовах підвищеної запиленості повітря фільтруючий елемент повітроочисника промивають через 60 год роботи двигуна.

Через 480 год роботи перевіряють рівень оливи та якщо це необхідно доливають його у порожнину приводу шестерень редуктора. Перевіряють регулювання системи керування зчеплення редуктора і, якщо необхідно регулюють його.

Через кожні 960 год роботи двигуна виймають сітчастий фільтр карбюратора та промивають його чистим бензином. Підтягують усі гвинти магнето та протирають замшею, змоченою у бензині, контакти переривника. Перевіряють щупом зазор між розімкненими контактами переривника, та якщо це необхідно, регулюють його.

Очищають свічку від нагару та перевіряють зазор між електродами свічки, який повинен складати 0,6-0,75 мм. Для зміни зазора підгинають боковий електрод.

Повністю замінюють оливу в редукторі, відвернувши зливну пробку на корпусі насоса передпускової прокачки оливи, зливають відпрацьовану оливу та заливають свіжу до рівня контрольного отвору у корпусі редуктора. При переході до зимової експлуатації у корпус редуктора заливають суміш з 50% зимової оливи та 50% дизельного палива.

Через 1920 год роботи перевіряють, як змащене ребро кулачка переривника, прикладаючи до ребра папірусний папір. Якщо не пропитається, пропитують фільц 3-5 краплинами турбинної оливи (але не більше), щоб не прооливилися контакти переривника.

Потім знімають карбюратор з пускового двигуна і ретельно очищують його від пилу та бруду; при необхідності знімають кришку корпуса карбюратора та діафрагму.

Калібровані отвори паливних та повітряного жиклерів забороняється чистити металічною проволкою.

Регулювання зазора міжконтактами переривника магнето. Спочатку від’єднують провід високої напруги від свічки запалювання та викручують свічку. Опускають через отвір під свічку чистий стержень і, провертаючи колінчастий вал рукояттю дублюючого механізму, встановлюють поршень у ВМТ. Потім провертають колінчастий вал в інший бік та встановлюють поршень на 5,8 мм нижче ВМТ (буде відповідати куту повороту кривошипу вала за 270 до приходу у ВМТ).

Потім ставлять напівмуфту магнето вертикально (отвір в напівмуфті повинен бути розташований зверху) та вводять виступи муфти у пази шестерні приводу. Провертаючи корпус магнето, встановлюють контакти переривника на початок їх розмикання та закріплюють магнето у такому положенні болтами. Після цього провід високої напруги магнето приєднують до свічки запалювання.

Регулювання карбюратора. Спочатку регулюють довжину тяги що з’єднує важіль з дросельною заслінки карбюратора із важілем регулютора обертів пускового двигуна, таким чином, щоб при натисканні на важіль регулятора дросельна заслінка переміщувалась від повного відкриття до повного закриття.

Гвинт 3 (Рис. 2.5.) регулювання складу суміші загвинчують до відказу і викручують на 1,5-2 оберта. Потім запускають пусковий двигун та під час роботи на холостих обертах провертають гвинт до встановлення стійких обертів. Нормальне положення гвинта регулювання складу суміші-1-1,25 оберта від повністю завернутого.

Мінімальну частоту обертання колінчастого вала пускового двигуна на холостому ході регулюють при тому ж положенні гвинта 3 гвинтом 4, який обмежує перекриття дросельної заслінки. [2].

5. Правила безпеки робіт

Під час робіт з бензином. Бензин – легковипаровувана рідина, пари якої при вдиханні негативно впливають на нервову систему людини, а при тривалому вдиханні настають галюцинації, головні болі, запаморочення. Небезпечний бензин і тим, що він легко проникає крізь пори в шкірі людини і теж викликає отруєння організму. Особливу небезпеку представляє этильованний бензин, тому що в ньому міститься тетраэтилсвинець, що дуже повільно виводиться з організму, а знаходячись там, викликає ще більше отруєння з залишковими явищами. Крім того, бензин, випаровуючись, змішується з повітрям і утворить легкозаймисту суміш навіть від палаючої цигарки, що може спричинити пожежу.

Тому поводитися з бензином необхідно особливо обережно. Під час заправлення паливного бака варто користуватися заправним пістолетом, відкриваючи його тоді, коли він встановлений у заправну горловину. При заправлянні у разливочну посуду необхідно користуватися лейкою і ставати так, щоб вітер відносив пари бензину. Забороняється засмоктувати бензин, продувати паливопроводи і фільтри ротом, а також мити деталі, руки, одяг. У випадку потрапляння бензину на шкіру це місце необхідно змити: гасом, а потім теплою водою з милом і ретельно витерти. Коли бензин попадає в очі, вуха і відкриті рани, їх необхідно відразу ж промити чистою водою і звернутися до лікаря. Для надання першої медичної допомоги на кожному автомобілі варто мати медичну аптечку з набором медикаментів.

Організація та проведення робіт з технічного обслуговування, діагностування і ремонту машин мають здійснюватися в суворій відповідності з правилами безпеки, викладеними в експлуатаційній та ремонтній документації заводів-виробників, а також у СНиП ІІІ-4-80. До виконання робіт з технічного обслуговування будівельно-дорожніх машин допускаються особи, які пройшли спеціальну підготовку й отримали інструктаж з техніки безпеки [6].

Майданчик, на який встановлюють машину, повинен бути рівний, сухий, не захаращений сторонніми предметами і по можливості захищений від вітру та пилу. Він не повинен розміщуватися поблизу стогів сіна (соло ми), складів нафтопродуктів і ліній електропередачі. Машини, які ставлять на технічне обслуговування, закріплюють від самочинного переміщення та перекидання, а робоче устаткування опускають на грунт або спеціальну підставку.

Технічне обслуговування машини проводять при повністю зупиненому двигуні, за винятком тих випадків, коли потрібно прослухати його чи інші механізми після регулювання.

Перед початком роботи необхідно переконатися в тому, що манжети спецодягу застебнуті або зав'язані, кінці зав'язок акуратно прибрані, а волосся заховане під головний убір.

Від пилу та бруду машину очищають спеціальним інвентарем і миють її в рукавицях спеціальними розчинами.

Під час роботи слід користуватися лише справним інструментом. Гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок і не мати зім'ятих і сточених країв. Забороняється застосовувати прокладки між гранями й торцями зіву ключа, а також подовжувати гайкові ключі або бити по них молотком.

Слюсарний інструмент має бути надійно закріплений на рукоятках, а його робочі поверхні повинні бути без пошкоджень. На інструменті не повинно бути тріщин, відшарувань, задирок і вибоїн.

Об'єкти діагностування і технічного обслуговування слід оглядати, користуючись лампою з напругою не більш як 36 В, захищеною дротяною сіткою. Застосовувати для цього сірники, факели та пальники забороняється.

Промиваючи складові частини гасом чи бензином, потрібно вживати за ходів, які запобігають загорянню пари промивної рідини, забезпечувати надійність ізоляції електропроводки від замикання на корпус і появи іскри. При цьому забороняється палити.

Для захисту шкіри рук від дії нафтопродуктів застосовують захисні пас ти, мазі або вазелін.

Особливу обережність слід проявляти під час діагностування акумуляторних батарей. Обтирати батареї дозволяється лише в рукавицях. Для цього слід використовувати тканину, змочену в нашатирному спирті.

Під час робіт з діагностування, технічного обслуговування та ремонту категорично забороняється:

перебувати під машиною, піднятою домкратом;

обслуговувати машину і перебувати під нею при працюючому двигуні;

відкривати кришку неохолодженого радіатора без рукавиць і нахиляти обличчя до заливної горловини радіатора;

всмоктувати ротом дизельне паливо та бензин через шланг;

торкатися гарячого компресора;

намотувати на руку вільний кінець шнура під час запускання пускового двигуна вручну;

брати пускову рукоятку в обхват;

стояти навпроти маховика під час роботи пускового двигуна;

знімати кришки з заливних горловин баків пересувної майстерні, якщо в них є надлишковий тиск, або нагрівати воду в них до температури вище 85 °С;

створювати тиск у баку з автотракторною оливою понад 0,15 МПа, в баку з трансмісійною оливою - більш як 0,3 МПа і в ресивері - понад 1 МПа;

залишати паливозаправник і пересувну майстерню без догляду під час заповнення їх баків паливозаправними матеріалами або під час роздачі цих матеріалів;

працювати на паливозаправнику і пересувній майстерні з несправними запобіжними клапанами та повітряними замковими пристроями паливоза-правної системи;

захаращувати проходи біля машин монтажними пристроями та іншими предметами;

зливати оливу та промивне паливо з картера в грунт або у водяні басейни та забруднювати навколишню територію промасленими ганчірками.

Під час регулювання складових частин, пов'язаного з частковим чи повним їх розбиранням, треба дотримуватись правил безпеки, перед бачених для розбірно-складальних робіт. Деталі масою понад 80 кг слід піднімати й пересувати лише з застосуванням вантажопідіймальних механізмів. Направляти руками рух знятої чи встановлюваної складальної оди ниці забороняється [4].

Перелік використаної літератури

Бабушко С.М. Ремонт тракторов и автомобилей. – К.: Высшая школа. 1982. – 344с.

Банников С.А., Родичев В.А. Тракторы Т-150 и Т-150К:-2-е изд., перераб.М.:

Высш. шк., 1984. – 175 с.

Лауш П.В. Техническое обслуживание и ремонт машин. – К.: Высшая школа, 1989. – 350с.

Полянський С.К. Будівельно-дорожні та вантажопідіймальні машини. – К.: Техніка, 2001. – 624с.

Родичев В.А., Родичева Г.И. Тракторы и автомобили – М.: Высш. школа, 1982. – 320с.

Характеристики

Список файлов реферата